Українська традиційна енергетика: 31.08-06.09.2020

Т.в.о. президента НАЕК "Енергоатом" Петро Котин і компанія "Н2" підписали меморандум про співпрацю щодо будівництва біля Запорізької АЕС обчислювального дата- центру, передає енергореформи.

Згідно з повідомленням прес-служби, дата-центр стане одним з найбільших в Європі, а обсяг інвестицій складе $ 700 млн.

У прес-службі уточнили, що підписання документа відбулося в присутності президента України Володимира Зеленського під час його робочої поїздки в Запорізьку область.

У свою чергу ПрАТ "Укргідроенерго" повідомило про підписання в ході цього ж візиту президента меморандуму про співпрацю з ТОВ "Н2" при будівництві заводу електролізного виробництва водню.

Очікуване залучення інвестицій в проект може скласти близько EUR300 млн. Співпраця передбачає "будівництво виробничих потужностей з постійним споживанням електроенергії".

Як повідомляла енергореформи, Зеленському під час його робочої поїздки 19 серпня в Запоріжжі представлений план заходів щодо реалізації стратегії розвитку Запорізької області на період до 2027 року, який передбачає, зокрема, будівництво дата-центрів.

Під час зустрічі на початку серпня з т.в.о. міністра енергетики Ольгою Буславец директор ТОВ "Н2" Андрій Жовнер і головний виконавчий директор Yom Capital Ltd Уолтер Комарек озвучили інтерес до будівництва в Україні водневого заводу і дата-центру.

Інвесторів, зокрема, цікавить південний регіон України, де спостерігається значний профіцит електроенергії, співпраця з НАЕК "Енергоатом" і ПрАТ "Укргідроенерго".

Бенефіціаром ТОВ "Н2" (Київ), зі статутним капіталом 1 тис. Грн, до 8 серпня 2020 року було вказано Вадим Чіжіковскій, на сьогодні - ПрАТ "Компанія з управління активами" Славутич-Інвест "(Запоріжжя).

Згідно з деклараціями Вадима Чіжіковского, в 2017 році він претендував на посаду члена Національної агенції з питань протидії корупції та першого заступника голови Держагентства України з управління зоною відчуження, в 2020 році - на службу за контрактом в Службу безпеки України (СБУ). У декларації за 2019 рік вказано, що він, зокрема, працював директорам в ПрАТ "Азовенергомаш", де його змінив Жовнер, і замдиректора у Жовнер в ТОВ "Азовпромінвест".

До приходу в бізнес Жовнер і Чіжіковскій працювали співробітниками в прокуратурі.

http://reform.energy/news/energoatom-i-ukrgidroenergo-podpisali-c-n2-memorandum-o-stroitelstve-data-tsentra-i-zavoda-po-proizvodstvu-vodoroda-15250

 

 

За підсумками першої половини 2020 року відокремлені підрозділи НАЕК «Енергоатом» виконали всі основні виробничі завдання. Такого висновку дійшли учасники засідання Балансової комісії Компанії, яке відбулося 26 серпня в Києві.

Відкриваючи засідання, очільник Енергоатома Петро Котін зазначив, що у першому півріччі 2020 року Компанії довелося працювати у непередбачуваних і непрогнозованих умовах, спричинених, поміж іншого, значним падінням промислового виробництва, скороченням попиту на електроенергію та карантинними заходами внаслідок пандемії. «Новим Прогнозним балансом електроенергії ОЕС України на 2020 рік від 28 квітня поточного року для Енергоатома було передбачено рекордно низьке виробництво електроенергії – 73,7 млрд кВт-год. Це призвело до штучних балансових обмежень, відключення енергоблоків від енергомережі та роботи на зниженій потужності», – наголосив т. в. о. президента Енергоатома.

Окрім зменшення новим балансом обсягів виробництва електроенергії на АЕС на 12%, підкреслив Петро Котін, Компанія стикнулася з адміністративними обмеженнями, які не давали можливості виробляти додаткову електроенергію навіть при зростанні попиту на неї. Загальна сума фінансових втрат компанії за І півріччя становила близько 10 млрд грн, з яких 6 млрд 696 млн грн – заборгованість ДП «Гарантований покупець» за поставлену Енергоатомом електроенергію, 292 млн грн – заборгованість НЕК «Укренерго» та 662 млн грн – сума короткострокових кредитів, які Компанія була вимушена брати, щоб закривати найкритичніші платежі.

У першому півріччі Енергоатом виробив 39,5 млрд кВт-год електроенергії, що становить 102,4% скоригованого планового завдання (38,6 млрд кВт-год). План виконали всі атомні електростанції. Серед лідерів – РАЕС та ЗАЕС.

З метою забезпечення населення електроенергією на Компанію було покладено спеціальні обов’язки (ПСО) – на початку року 85%, а згодом 80% виробленої електроенергії Енергоатом продавав ДП «Гарантований покупець» за фіксованою ціною. У серпні частку електроенергії, яку Компанія продаватиме ГарПоку за цим механізмом, зменшили до 50% за ціною 1 коп. за кВт-год для задоволення потреб побутових споживачів, що було закріплено Постановою Уряду.

Керівник Енергоатома окремо наголосив, що Компанії вдалося захистити свою точку зору стосовно змін моделі ПСО, визначених в урядовій постанові від 5 серпня 2020 року: «Відтепер у формулі розрахунку ціни атомної електроенергії для покриття собівартості, що забезпечуватиме беззбиткову діяльність Енергоатому, буде використовуватися не повна, а виробнича собівартість. Таким чином, для визначення собівартості з неї виключаються види діяльності Компанії, які не стосуються функціонування ПСО, зокрема діяльність Ташлицької ГАЕС, Олександрівської ГЕС та теплопостачання міст-супутників АЕС».

Петро Котін зазначив, що попри складну фінансову ситуацію, в якій опинився Енергоатом, за підсумками першого півріччя Компанія має низку здобутків:

·                 Перше місце у професійному рейтингу корпоративної стійкості українського бізнесу, розробленому на основі провідних міжнародних практик Sustainable Ukraine;

·                 Успішний вихід на ринок двосторонніх договорів та вдале проведення аукціонів з продажу електроенергії.

·                 Початок експорту електроенергії АЕС до Білорусі (22 липня).

·                 У липні НАЕК «Енергоатом» отримала від Європейського співтовариства з ядерної енергії 100 млн євро на реалізацію Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків українських АЕС.

·                 Здійснюються роботи з підвищення потужності енергоблоків АЕС до 101,5%. Вже 5 енергоблоків ВВЕР-1000 можуть працювати на підвищеній потужності (ЮУАЕС-1 та 2; РАЕС-4; ХАЕС-1; ЗАЕС-2), а на інших 7 енергоблоках впровадження підвищеної потужності до 101,5% заплановано на кінець 2021 року.

·                 Успішно виконуються роботи з підготовки енергоблоку №5 Запорізької АЕС до експлуатації у понадпроєктний термін.

·                 У звітному періоді енергоблок № 2 Южно-Української АЕС став третім «мільйонником», який працює виключно на паливі компанії Westinghouse.

Загалом протягом І півріччя 2020 року здійснено постачання однієї партії свіжого ядерного палива російського виробництва для РАЕС та двох партій виробництва Westinghouse для ЗАЕС.

Серед напрямів перспективного розвитку Компанії її очільник виокремив плани щодо відновлення робіт для реалізації проєктів добудови енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС та нових заміщуючих потужностей на інших АЕС. «Це питання піднімалося під час відвідування урядовою делегацією АТ «Турбоатом» у Харкові. Ми переконані у надійності нашого стратегічного партнера – Турбоатома, який вже виготовив частину обладнання для добудови Х3, Х4, а також виконує значний обсяг робіт з модернізації та заміни турбінного обладнання, зокрема в рамках нашої спільної п’ятирічної програми імпортозаміщення», – зазначив Петро Котін.

Він також нагадав, що під час нещодавньої робочої поїздки Президента України Володимира Зеленського в Запоріжжя та презентації стратегій розвитку цього регіону до 2027 року, був підписаний меморандум про співпрацю Енергоатома з ТОВ «Н2» щодо створення поблизу Запорізької АЕС обчислювального дата-центру – одного з найбільших в Європі. Обсяг запланованих інвестицій сягатиме 700 млн доларів.

Підбиваючи підсумки засідання, Петро Котін подякував колективам підрозділів Енергоатома за злагоджену роботу. Всі відокремлені підрозділи, за винятком лише одного, за результатами роботи у першому півріччі 2020 року отримали задовільну оцінку. «Хочу щиро подякувати всім за сумлінну працю у звітному періоді, побажати всім нам успішної роботи в другому півріччі та вирішення вже цього року існуючих проблем і викликів у нашій діяльності», – підсумував очільник Енергоатома.

https://www.atom.gov.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/za_pidsumkami_i_pivricca_vidokremleni_pidrozdili_energoatoma_vikonali_vsi_osnovni_virobnici_zavdanna-46217

 

 

Антимонопольний комітет дав дозвіл НАК «Нафтогаз України» на здобуття контролю над шести державними ТЕЦ.

Інформує АМКУ.

Майнові комплекси наступних теплоцентралей будуть передані від Фонду державного майна України в управління «Нафтогазу»:

·                ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ»

·                АТ «Одеська ТЕЦ»

·                АТ «Криворізька ТЦ»

·                АТ «Херсонська ТЕЦ»

·                АТ «Миколаївська ТЕЦ»

·                АТ «Дніпровська ТЕЦ

http://oilreview.kiev.ua/2020/08/28/amku-odobril-peredachu-v-upravlenie-naftogaza-shesti-gosudarstvennyx-tec/

 

 

Міністерство енергетики докладатиме максимум зусиль для того, щоб забезпечити стабільну роботу, гідну заробітну плату та соціальні гарантії для працівників вугільних підприємств.

Про це повідомила в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець за результатами поїздки у складі делегації Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля у Донецьку область з нагоди Дня шахтаря.

Ольга Буславець наголосила на важливості роботи шахтарів для забезпечення стабільності об’єднаної енергетичної системи України.

 «Ця професія є надзвичайно важкою та небезпечною, але водночас робота гірників незамінна для нашої енергетики. Хочу подякувати всім шахтарям України за світло та тепло в наших домівках», - сказала очільниця Міністерства.

Вона нагадала, що цей рік став справжнім випробуванням для галузі через низку кризових явищ, проте злагоджені дії влади та інших причетних сторін допомогли вугледобувним підприємствам відновити свою роботу.

«Цей рік був чи не найважчим для українських шахтарів за всю історію незалежності. Півроку наші шахтарі знаходилися у вимушеному простої: без роботи та розуміння завтрашнього дня. Ми цю ситуацію змінили. Гірники повернулися на роботу, шахти вийшли з простою і запустили видобуток вугілля. За останні місяці видобуток зростає, державні шахти не перебувають в простої. Міністерство завжди стояло і стоятиме на захисті інтересів гірників», - наголосила Ольга Буславець.

На сьогодні держава повністю закрила заборгованість із зарплати перед шахтарями, яку можна було профінансувати із держбюджету. Водночас завдяки діям Міністерства було досягнуто домовленостей з ПАТ «Центренерго» щодо повного здійснення розрахунків з державними вугледобувними підприємствами за раніше відвантажену вугільну продукцію. У серпні ця сума склала 600 млн грн. Кошти спрямовано на погашення заборгованості із зарплати і боргів за електроенергію. В результаті всі державні шахти було виведено з простою.

Зараз, за словами в.о. Міністра, у Міненерго йде робота над пілотними проєктами реструктуризації шахт у двох мономістах - на сході і на заході України. Перспективи цих проєктів Ольга Буславець обговорила під час робочого візиту до Німеччини із Федеральним міністром економіки та енергетики ФРН Петером Альтмайєром, а також представниками бізнесу Німеччини.

Водночас завершується підготовка Концепції трансформації вугільних регіонів, яка передбачатиме розподілення всіх державних шахт на три категорії. Перша – це ресурсна база ПАТ «Центренерго». Передбачається подальше створення вертикально інтегрованої компанії у складі «Центренерго» та найбільш ефективних вугледобувних підприємств.

Друга категорія – шахти «подвійного» призначення, тобто такі, що видобувають енергетичне вугілля і коксівне, що використовується у металургії.

Третя категорія – шахти, що будуть запропоновані для приватизації не лише як вугледобувні підприємства, а й як цілісні майнові комплекси, що можуть використовуватися після перепрофілювання для іншої господарської діяльності.

 «Кожне підприємство, кожна шахта отримає шанс на «друге» життя у цих складних економічних умовах. Хочу запевнити всіх: ми запускали шахти не для того, щоб їх закрити. Гірники повинні мати стабільну роботу, гідну заробітну плату та соціальні гарантії. Тому йдеться про трансформацію вугільних регіонів в цілому, з розв‘язанням економічних, екологічних, соціальних проблем, тобто – з охопленням усього комплексу питань», – підсумувала Ольга Буславець.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=1BB8DA028DB69120A569012D9E33AF14.app1?art_id=245467952&cat_id=35109

 

 

Концепція трансформації вугільних регіонів, роботу над якою завершує Міністерство енергетики, передбачає поділ усіх державних шахт на три категорії, передає Енергореформи.

Як повідомляється на сайті Міненерго, першу категорію складуть шахти, які стосуються ресурсній базі ПАТ "Центренерго".

 "Передбачається подальше створення вертикально інтегрованої компанії в складі "Центренерго" і найбільш ефективних вугледобувних підприємств", - роз'яснили в Міненерго.

До другої категорії віднесуть шахти подвійного призначення, тобто ті, які видобувають і енергетичний, і коксівне вугілля, що використовується в металургії.

Третю категорію складуть шахти, що підлягають приватизації не тільки як вугледобувні підприємства, але і як цілісні майнові комплекси з метою перепрофілювання.

"Кожне підприємство, кожна шахта отримає шанс на друге життя в складних економічних умовах. Ми запускали шахти не для того, щоб їх закрити (...) Йдеться про трансформацію вугільних регіонів в цілому, з вирішенням економічних, екологічних, соціальних проблем, тобто з охопленням всього комплексу питань ", - цитується на сайті т.в.о. міністра енергетики Ольга Буславец.

Як повідомляла енергореформи, в серпні ПАТ "Центренерго" погасило свою заборгованість перед державними вугільними підприємствами, сплативши їм протягом місяця понад 600 млн грн.

За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаль, розробка Концепції та Національної програми справедливої ​​трансформації вугільних регіонів, впровадження пілотного проекту трансформації вугільних шахт - це кроки, які держава робить для виведення вугільної галузі з кризи.

В кінці липня Буславец заявляла, що Україна розраховує на допомогу Німеччини в реалізації пілотних проектів по трансформації вугільних регіонів, для яких будуть обрані дві шахти - по одній на заході і сході України.

http://reform.energy/news/minenergo-namereno-sozdat-vik-na-baze-tsentrenergo-i-effektivnykh-shakht-15306

 

 

Прокладений компанією ДТЕК Wi-Fi зв'язок на глибині понад 500 метрів в шахті «Ювілейна» (Дніпропетровська область) увійшов до Книги рекордів України як перший і найглибший в країні. Відповідний рекорд був зафіксований Книгою рекордів України під час онлайн-відеодзвінка шахтарів «Ювілейної» з горизонту 510 метрів до центрального офісу ДТЕК в Києві.

Як повідомила генеральний директор Книги рекордів України Ганна Крисюк, даний рекорд зареєстрований в категорії «Технології, вперше». Вона вручила представникам компанії ДТЕК дипломи, які підтверджують факт реєстрації досягнення.

 «Для Книги рекордів України дуже важливо, щоб рекорд встановлювався не тільки заради самого рекорду, але щоб він мав також практичну цінність для суспільства. В даному випадку ДТЕК побудував інноваційну технологію, спрямовану на забезпечення безпеки шахтарів, які працюють в складних умовах під землею», — сказала Г. Крисюк.

За словами Михайла Барабаша, директора з видобутку вугілля ДТЕК Енерго, шахта — це технічно складне підземне виробництво, тому питання забезпечення безпеки шахтарів є для компанії ДТЕК пріоритетними. «Впровадження інфраструктури зв'язку на основі технології Wi-Fi дозволило вирішити одну з головних проблем — забезпечити ефективну комунікацію і зв'язок підземних і наземних служб», — сказав М. Барабаш.

Він зазначив, що зараз вугільні шахти в Україні для зв'язку традиційно використовують стаціонарні підземні телефони. Щоб дістатися до них, часто потрібно подолати певну відстань або повертатися на поверхню втрачаючи час, яке особливо цінний, коли треба повідомити про проблему, отримати доступ до важливої ​​інформації або під час аварійних ситуацій.

Побудовою цифрової підземної інфраструктури зв'язку в шахті ДТЕК займалася програма цифрової трансформації MODUS. За словами її керівника Дмитра Осики, цифрова інфраструктура зв'язку відкриває нові можливості — від оперативного збору даних про стан обладнання до дистанційного управління процесами і машинами. «Ми говоримо про можливості для створення цілої цифрової екосистеми шахти. Це приклад connected world в мініатюрі, коли системи, технології, сервіси та люди працюють як одне ціле. До такого цифрового підприємства ми в ДТЕК прагнемо. Наша стратегія — комплексна цифрова трансформація всіх напрямків бізнесу після 2025+ року», — підкреслив Д. Осика.

Як повідомлялося, в березні 2020 року компанія ДТЕК проклала Wi-Fi зв'язок на глибині 500 метрів на шахті «Ювілейна». Для цього були використані майже 130 кілометрів кабелю і встановлено 400 точок доступу. Завдяки Wi-Fi і спеціальним смартфонам шахтарі можуть миттєво спілкуватися через голосові дзвінки або текстові повідомлення з поверхнею і диспетчерським пунктом, а також оперативно обмінюватися інформацією між підземними секціями. Також з глибини до 500 метрів шахтарі можуть відправляти диспетчеру фотографії та відео, проводити відеотрансляції, консультації наживо, виявляти технічні несправності обладнання і отримувати дозволи на роботу.

На основі цієї бездротової інфраструктури зв'язку планується розгортання багатофункціональної системи для забезпечення максимальної безпеки шахтарів.

https://dtek.com/media-center/press/tekhnologiya-wi-fi-v-shakhte-dtek-voshla-v-knigu-rekordov-ukrainy-kak-pervaya-i-samaya-glubinnaya-v-strane/