Перше паливо з Чорнобиля завантажили на сторічне зберігання
У сховище відпрацьованого ядерного палива Чорнобильської АЕС (СВЯП-2) на території Чорнобильської зони відчуження сьогодні, 18 листопада, завантажили першу партію відпрацьованого ядерного палива для тривалого зберігання.
Ідеться про понад 90 паливних збірок загальною вагою близько 20 тонн, які були зняті з першого, другого та третього енергоблоків ЧАЕС, і до цього тимчасово зберігалися у сховищі «мокрого» типу. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода, який перебуває на місці подій.
Нове сховище ядерного палива збудоване коштом ЄБРР, а виконавець робіт – американська компанія Holtec, розповів Радіо Свобода Максим Шевчук, заступник голови Державного агентства з управління зоною відчуження. За його словами, американські технології, використані на СВЯП-2, дають змогу безпечно зберігати використане ядерне паливо упродовж наступних ста років. Посадовець уточнює, що наразі світова наука рухається в бік переробки і повторного використання ядерного палива, тож упродовж наступного століття Україна, імовірно, зможе використовувати цей ресурс повторно та /або переробляти його.
Наразі у «мокрому» сховищі Чорнобильської АЕС зберігається близько 21 тисячі паливних збірок. Їх поступово перевозитимуть на СВЯП-2, висушуватимуть, складатимуть у захисні пенали та завантажуватимуть на тривале зберігання упродовж наступних 10 років, планують в адміністрації ЧАЕС.
https://www.radiosvoboda.org/a/news-chornobyl-pohovannya-palyva/30956705.html
Уряд затвердив перелік пріоритетних для держави інвестиційних проектів
Кабінет Міністрів затвердив перелік пріоритетних для держави інвестиційних проектів на період до 2023 року. Відповідне рішення було прийнято на засіданні Уряду 18 листопада.
До переліку увійшли 13 енергетичних проектів:
• Створення дата-центру на потужностях АЕС ДП «НАЕК «Енергоатом»
• Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС
• Друга черга реконструкції ГЕС
• Будівництво третьої черги Дністровської ГАЕС в складі трьох гідроагрегатів
• Будівництво Каховської ГЕС-2
• Будівництво Канівської ГАЕС
• Встановлення гібридних систем з виробництва електроенергії в ПрАТ «Укргідроенерго»
• «Слов’янська ТЕС ПАТ «Донбасенерго». Реконструкція енергоблока ст. № 6 з розділенням на енергоблоки № 6б та № 6а потужністю 330 МВт кожний»
• Будівництво енергоблоків № 3, 4 Хмельницької АЕС
• Нове будівництво ПС 330 кВ "Слобожанська" із заходами ПЛ 330 кВ, Харківська область
• Нове будівництво ПЛ 330 кВ Дністровська ГАЕС – ПС 750 кВ «Вінницька», Вінницька та Чернівецька області
• Будівництво ПЛ 330 кВ Новоодеська - Арциз із заміною АТ-2 на ПС 330 кВ "Арциз"
• Нове будівництво двоколової ПЛ 330 кВ Курахівська ТЕС-Білицька, Донецька область.
Ці проекти можуть бути реалізовані із залученням міжнародних інвесторів, за рахунок кредитних коштів, міжнародної технічної допомоги, на умовах державно-приватного партнерства.
Це важливий сигнал для інвесторів і всіх органів державної влади та чіткий перелік пріоритетів для енергетичних компаній.
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245490566&cat_id=35109
Безнадійні борги шахт за електроенергію необхідно списати - заступник міністра енергетики
Борги вугільних підприємств, накопичені ними до моменту відкриття ринку електроенергії, підлягають списанню, вважає заступник міністра енергетики Олександр Зорін.
"Борги вугільних підприємств за електроенергію - безнадійні. Ми розуміємо, що такі заборгованості ці підприємства не здатні погасити, рано чи пізно їх доведеться реструктуризувати, списати", - сказав Зорін в коментарі енергореформи.
За його словами, міністерство енергетики добре поінформоване про випадки відключення шахт від поставок електрики через борги і вважає це великою проблемою.
У той же час він зазначив, що у підприємств об'єктивно не вистачає коштів і на поточні розрахунки за електроенергію і на погашення накопичених раніше боргів зі штрафами і нарахованої на них пені.
"Для поточних платежів ще вистачало, але кошти відводять обсяги минулих боргів, які повинні погашатися відповідно до графіків. Тому що платимо не поточний платіж, а штрафи і пеню, що нараховується на прострочення платежу. Такі борги ростуть, як сніжний ком. Ми ніяк не можемо вийти з цього глухого кута ", - зазначив заступник міністра.
При цьому Зорін уточнив, що постачальники і оператори систем розподілу, перед якими накопичені заборгованості, повинні отримати певну компенсацію при їх списання.
"Списувати - не означає просто всім все пробачити. Певну компенсацію необхідно прописати в законі", - сказав він.
Він звернув увагу на те, що всі ці питання будуть комплексно вирішуватися в рамках трансформації вугільної галузі, презентацію концепції якої готує Міненергетики.
Як повідомляли Енергореформи, проект концепції трансформації вугільної галузі передбачає розподіл шахт на три групи: перша - шахти, які підлягають інтеграції з ПАТ "Центренерго" і є його ресурсною базою, друга - шахти подвійного призначення, які видобувають і енергетичний, і коксівне вугілля, що використовується в металургії , а третя - шахти, які підлягають приватизації не тільки як вугледобувні підприємства, але і як цілісні майнові комплекси з метою перепрофілювання.
http://reform.energy/news/beznadezhnye-dolgi-shakht-za-elektroenergiyu-neobkhodimo-spisat-zamministra-energetiki-16035
В Україні закриватимуть шахти: як на це реагують самі шахтарі
Жителі українських шахтарських міст підтримують закриття збиткових шахт, але виступають за підтримку вуглевидобувної галузі в цілому. Однак у настроях людей переважає депресивна тональність: безнадійність, невлаштованість, невпевненість.
Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Що думають мешканці вугільних міст про Донбас без шахт?», повідомила Kosatka.Media. В опитуваннях брали участь жителі Добропілля, Торецька, Мирнограда, Покровська, Новогродівки, Селидового та Вугледара.
«Люди загалом погано оцінюють ситуацію у себе в регіоні. Найбільш гостра ситуація – в Селидовому, Торецьку і Новогродівці. Якщо люди говорять про позитивні тенденції, то вони стосуються ремонту доріг, організації освітлення в центрі міста, реставрації якихось парків, фонтанів», – сказала під час презентації дослідження представниця фонду Фрідріха Еберта в Україні Марія Коваль-Гончар.
Опитування показали, що люди дуже тісно пов'язують свої міста із шахтами. Є усталена думка, що якщо народився в шахтарському місті, то з шахтою і буде пов'язане життя і робота.
У більшості міст, крім Покровська (туди з окупованої території переїхав Донецький національний технічний університет) великі проблеми з тим, куди йти вчитися після школи або перенавчатись у дорослому віці. Є ПТУ, але вони «заточені» на навчання за гірничими спеціальностями.
Ще людей дуже хвилює проблема медицини і екології: закриваються лікарні та дитячі відділення. Також закриття шахт посилить екологічні проблеми. У підсумку це змусить багатьох жителів, які втратять роботу на шахті, замислюватися якщо не про своє майбутнє, то про майбутнє дітей і покидати такі регіони.
Як люди реагують на закриття шахт
Жителі шахтарських міст закриття шахт вважають цілком реальним варіантом розвитку подій, оскільки вони вже бачили подібні випадки в інших містах.
При цьому немає однозначного ставлення до того, що шахти закриватимуть.
Учасники опитувань погоджувалися, що потрібно закривати нерентабельні підприємства.
З іншого боку, тема закриття дуже болюча для аудиторії - людям навіть складно говорити про це.
В основному все зводилося до пропозиції «а давайте модернізуємо обладнання і всі проблеми в галузі зникнуть.
Населення не розглядає закриття шахт як курс розвитку свого регіону.
«Жителі орієнтовані на порятунок галузі. Коли людей питали про закриття шахт у найближчі 20-30 років, то реакція була емоційною і негативною, тому, що шахта є основним джерелом доходів. І тільки іноді люди говорили, що в разі поступового закриття можна зайти альтернативу і можливості для перекваліфікації», – підсумував керівник відділу енергетики громадської організації «Екодія» Костянтин Криницький.
Також опитування показали, що закриття шахт може підштовхнути людей до масових протестів і міграції (в інший регіон або іншу країну).
«Щоб уникнути негативу, на думку людей, процес згортання галузі повинен мати затверджену стратегію, повинен проводитися прозоро і у співпраці з місцевими громадами», – додав Криницький.
Де б хотіли працювати шахтарі
Жителі шахтарських міст говорять, що у випадку закриття шахт хотіли б бачити замість них інші виробництва і галузі промисловості.
На їхню думку, було б раціонально розвивати напрямки на кшталт виробництва плитки, посуду, пошиття одягу, ремонту сільгосптехніки. Також – підприємства харчової промисловості і ті, на яких виробляють обладнання для отримання альтернативної енергії.
Звідки візьмуться інвестори?
Одна з вимог шахтарів – створювати альтернативні робочі місця потрібно вже зараз. Люди бояться, що на папері влада може показати красиву картинку, а на ділі шахтарі залишаться без роботи, а бюджети їхніх міст – без доходів.
«Візьмемо Донецьку та Луганську області. У нас поруч йде війна. А хто буде готовий вкладати інвестиції в ці регіони? Адже не відомо, якою буде ситуація там за півроку або рік», – сказала заступниця голови Конфедерації вільних профспілок України Наталя Левицька.
За її словами, вона не чула від представників влади відповіді, скільки підприємств буде створено замість закритих шахт.
«Ми зараз бачимо, що без грошей буде відбуватися тільки закриття шахт і не будуть вирішуватися соціальні проблеми регіонів. Коли закривали шахту, на якій працювали мої батьки, обіцяли, що замість будуть відкриті два підприємства. Минуло 15 років, а жодного підприємства не з'явилося. Перед тим, як проводити реформу, потрібно виділяти гроші для її реалізації. Ми бачили, як Міненерго розробило чергову концепцію реформування вугільної галузі. Але в документі немає жодної цифри, яка б говорила про те, що будуть вкладатися гроші в перенавчання, створення нових робочих місць. І давайте будемо чесними. Якщо зараз у вугільній галузі заборгованість із зарплати 1,3 млрд грн, то як ми будемо реформувати, якщо ми не можемо забезпечити виплату зарплати?», – сказала Левицька.
https://kosatka.media/uk/category/ugol/news/v-ukraine-budut-zakryvat-shahty-kak-na-eto-reagiruyut-sami-shahtery
Енергоблок №2 ЗАЕС підключено до енергосистеми після проведення планового середнього ремонту
22 листопада о 21 годині 7 хвилин підключено до мережі енергоблок №2 Запорізької АЕС. Блок в плановому режимі набирає потужність. За 7 годин вона сягне 750 МВт, а вже за 20 годин - номінальної позначки у 1000 МВт. Таким чином, вже 5 з 6 енергоблоків ЗАЕС працюватимуть на повну потужність.
Під час ремонту, який тривав 104 доби, на енергоблоці виконано заплановані регламентні та надрегламентні роботи. Зокрема, проведено капітальний та середній ремонт основного та допоміжного обладнання. Також виконано заходи, заплановані в рамках реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС.
На даний час в роботі знаходяться 5 енергоблоків Запорізької АЕС. На енергоблоці №5 йде 221 доба планового середнього ремонту. Зауважень до роботи основного устаткування діючих енергоблоків та персоналу немає.
https://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/energoblok_no2_zaes_pidkluceno_do_energosistemi_pisla_provedenna_planovogo_seredn_ogo_remontu-46431
Енергоатом не визнає претензій з боку Східного гірничо-збагачувального комбінату
Енергоатом не може погодитися з претензіями ДП «СхідГЗК» стосовно несвоєчасних розрахунків за урановий концентрат, який СхідГЗК постачає за довгостроковим договором, укладеним в листопаді 2019 року.
Згідно з умовами цього документа СхідГЗК має виробляти та постачати НАЕК «Енергоатом» урановий оксидний концентрат (УОК) у період з 2020 по 2025 рік. У листопаді 2019-го домовились, що СхідГЗК постачатиме Енергоатому 1000 тонн УОК щороку за базовою ціною 2912 грн/кг (без урахування ПДВ). Договором також передбачено, що постачання уранового концентрату СхідГЗК здійснюватиме на умовах авансової передоплати.
Наразі така форма співробітництва між Енергоатомом і СхідГЗК не є оптимальною. Адже авансування Енергоатомом майбутніх постачань призводить до зворотньої заборгованості СхідГЗК перед НАЕК. Обсяги постачань, визначені договором 2019 року, не відповідають поточним потребам Компанії. А базова ціна, за якою Енергоатом наразі купує УОК у СхідГЗК, на 20% перевищує його середню світову ціну.
Станом на 20 листопада поточного року СхідГЗК поставив Енергоатому 522,9 тонн уранового оксидного концентрату. Водночас листом від 12 листопада 2020 року ДП «СхідГЗК» повідомило, що цього року не зможе закрити повний обсяг постачань і запропонувало «перенести» 90 тонн УОК на січень 2021 року. Зі свого боку Енергоатом сплатив СхідГЗК понад 2632 млн грн. Залишок фінансових зобов‘язань Компанії перед СхідГЗК наразі дорівнює 137,8 млн грн. А дебіторська заборгованість СхідГЗК перед Енергоатомом – за ще не поставлений урановий концентрат, який вже авансом передплачено – становить 811,4 млн грн.
Водночас в НАЕК «Енергоатом» впевнені, що існує нагальна потреба переглянути базову ціну на УОК, адже протягом цього року середній рівень світових цін за спотовими та довгостроковими котируваннями становив 80 доларів США за кілограм урану (приблизно 2260 грн). Енергоатом же за умовами договору зі СхідГЗК вимушений сплачувати 2912 грн за кг УОК.
Очільники НАЕК «Енергоатом» Петро Котін і СхідГЗК Антон Бендик звернулися до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням провести нараду під його головуванням задля вирішення питань взаєморозрахунків між держкомпаніями та визначення ціни на урановий оксидний концентрат, який СхідГЗК постачатиме Енергоатому в 2021 році.
Нагадаємо також, що експосадовці ДП «СхідГЗК» є фігурантами численних корупційних справ. Останню справу – щодо підозри у розтраті 24,5 млн грн – ДП «СхідГЗК» наразі розглядає Вищий антикорупційний суд України.
http://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/energoatom_ne_viznae_pretenzij_z_boku_shidgzk-46434%20
Поділитися