Українська традиційна енергетика: 23-29.09.2019

Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський провів зустріч з представниками профільних державних установ, наукових організацій та підприємств ядерно-енергетичної галузі США. З американської сторони у зустрічі, зокрема, взяли участь представники компаній Westinghouse Electric, Holtec International, GE Hitachi Nuclear Energy, NAC International, NuScale Power, EXCEL Services Corporation, X-energy, а також Аргонської національної лабораторії США та Інституту ядерної енергетики США. Зустріч відбулась 17 вересня у рамках участі делегації Енергоатома у 63-й Генеральній Конференції Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), яка проходить 16-19 вересня у Відні.

Під час зустрічі, модератором якої виступила заступник міністра з питань промисловості і аналізу Міністерства торгівлі США Назак Нікахтар, було обговорено напрямки поглиблення співпраці України та США у сфері диверсифікації джерел постачання ядерного палива, поводження з відпрацьованим ядерним паливом та продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС України.

Також 17 вересня директор з міжнародного співробітництва Енергоатома Микола Кухарчук обговорив з програмним офіцером по Україні Департаменту технічного співробітництва МАГАТЕ Катериною Дюфрен програму технічного співробітництва між Енергоатомом та МАГАТЕ на 2020-2021 роки. Енергоатом ініціював відкриття національного проекту UKR2018003 «Підвищення рівня експлуатаційної безпеки на АЕС України». Головна мета проекту – вдосконалення експлуатаційної безпеки АЕС України шляхом проведення міжнародних експертних місій МАГАТЕ. Серед заходів проекту передбачено проведення експертної місії з оцінки експлуатаційної безпеки (OSART) та пост-місії на Запорізькій АЕС та проведення експертної місії з оцінки безпеки довгострокової експлуатації (SALTO) на енергоблоці №3 Южно-Української АЕС. Метою проекту також є вдосконалення існуючих баз даних АЕС України із досвіду експлуатації на основі кращої міжнародної практики, навчання персоналу АЕС України існуючим у світовій практиці методам оцінки значних ризиків для подій низького рівня та їх потенційного впливу на безпеку.

Окрім проекту UKR2018003 до Програми технічного співробітництва України та МАГАТЕ на 2020-2021 роки було також включено проект з підтримки українських установ і організацій у сфері поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, а також зняття ядерних установок з експлуатації, включаючи радіоекологічний моніторинг.

17 вересня представники Енергоатома взяли участь у Форумі операторів АЕС, присвяченому питанням формування сталого управління системою постачання у ядерно-енергетичній галузі.

http://www.energoatom.kiev.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/prezident_energoatoma_zustrivsa_z_predstavnikami_aderno_energeticnoi_galuzi_ssa-45367%20

Фонд державного майна України продав Єдиний майновий комплекс Первомайської гідроелектростанції (Миколаївська область) за 107,7 мільйона гривень при стартовій ціні в 64,6 мільйона гривень.

Про це повідомив на своїй сторінці в соцмережі Facebook виконуючий обов’язки голови Фонду держмайна України Віталій Трубаров.

В аукціоні взяли участь три учасники. Переможець — компанія «ЕМЗА», яка запропонувала ціну більш ніж на 36 мільйонів гривень вище найближчого цінової пропозиції», — написав він.

У повідомленні сказано, що покупець Первомайської гідроелектростанції зобов’язаний забезпечити збереження профілю діяльності майнового комплексу, дотримуватися вимог законодавства у сфері електроенергетики, обладнати ГЕС рибопропускними та рибозахисними спорудами, а в подальшій експлуатації враховувати висновки та рекомендації екологічного аудиту.

«Термінал» писав, Фонд державного майна України виставив на Prozorro.Продажі єдиний майновий комплекс Первомайської гідроелектростанції (Миколаївська обл.) за стартовою ціною 64,64 мільйона гривень без ПДВ.

http://oilreview.kiev.ua/2019/09/19/pervomajska-ges-pishla-z-molotka-majzhe-za-108-miljoniv-griven/

739 тисяч тон вугілля накопичили на складах ТЕС ДТЕК. Цього палива достатньо для стабільної роботи восьми теплоелектростанцій компанії протягом місяця. ДТЕК буде і надалі запасатися вугіллям, щоб взимку Україна була зі світлом і теплом.

Перед стартом опалювального періоду ДТЕК нарощує запаси палива для теплоелектростанцій. Станом на 1 вересня на складах ТЕС компанії було 470 тис. тон вугілля, зараз - на 57% більше - 739 тис. тон.

«Достатня кількість палива на складах ТЕС - запорука стабільної роботи теплової генерації в балансі всієї енергосистеми. Ми готуємо наші станції до пікових навантажень, які, за прогнозами, очікують Україну вже в жовтні, - розповів Дмитро Сахарук, генеральний директор ДТЕК Енерго. Щодня ми поповнюємо склади наших станцій в середньому на 45 тисяч тон вугілля. Зараз у нас в запасі 653 тисячі тон газового вугілля і 86 тисяч тон антрациту. Це вугілля власного вуглевидобутку та імпортне».

Шахтарі ДТЕК Енерго в цьому році вже видобули майже 15 млн тон вугілля. До кінця року планують видати на-гора ще 8 млн тон вугілля марки Г.

Також ДТЕК законтрактував 388 тис. тон вугілля марки Г з Південної Америки і 100 тис. тон антрациту. Це паливо стане надійною опорою енергосистеми в осінньо-зимовий період і дозволить країні перезимувати без зривів.

https://energo.dtek.com/media-center/press/podgotovka-k-zime-dtek-s-nachala-sentyabrya-narastil-zapasy-uglya-na-tes-na-57-/

Вона буде розміщена на Дністрі біля села Липиці Миколаївського району. Це буде навіть не мала, а мікрогідроелектростанція з потужністю до 200 кВт. Громада Липиць погодила будівництво ГЕС, тож тепер луцькій компанії «Вотерструм» залишилось лише отримати дозвіл від обласного Департаменту екології та природних ресурсів, аби розпочати будівництво.

Попри те, що малі ГЕС належать до об’єктів, які виробляють «зелену», тобто екологічно чисту, електроенергію, в Україні вони стикаються зі спротивом активістів саме екологічних організацій. Екологи кажуть, через малі ГЕС гине риба, зникають можливості для водного туризму, а самі річки міліють. Натомість в Асоціації відновлюваної енергетики переконують: усе питання в тому, як будувати. «Не можна говорити про те, що всі ГЕС шкідливі чи не шкідливі для екології. Треба розглядати кожен конкретний проект. В Італії, Австрії, Норвегії малі ГЕС виробляють значну частку електроенергії. Але проблем з екологією там нема, — кажуть в Асоціації. — Будь-яка діяльність людини впливає на екологію. Звичайно, якщо перекривається русло річки, затоплюється велика територія, аби утворилось водосховище, то вплив на екосистему відчутний. Але це стосується переважно великих ГЕС. Щодо малих, то їх часто будують на тих греблях, які уже є. Нерідко це просто турбіна, встановлена по течії річки. Щодо впливу на рибу, то достатньо лише збудувати рибоходи, — і проблема вирішена». Наприклад, у Чехії на річці Дія, яка значно менша за Дністер, працює 15 малих ГЕС, але при цьому це річка з високою зарибленістю.

Щодо мікро-ГЕС у Липицях, за словами інвестора, це буде одна з найсучасніших і найбільш безпечних для довкілля ГЕС в Україні. Для її роботи водосховище не потрібне взагалі. «Це буде полімерна гребля автоматичної дії, яка працює на датчиках. Як тільки рівень води піднімається, гребля спускається і навпаки. Полімер не розчиняється у воді, не випаровується, і не піддається дії сонячного проміння. Її легко як змонтувати, так і демонтувати, — каже співвласник компанії „Вотерструм“ Андрій Авдєєнко. — Дністер — паводкова річка: під час сильних дощів чи танення снігу рівень води різко піднімається. Гребля нашої ГЕС підніме рівень води на 2,5 метри, але при цьому вона не виходитиме з берегів і не затоплюватиме прилеглі території. У меженевий період — коли води у річці мало, вплив ГЕС буде помітний на ділянці приблизно у 7 км. І це добре для риби, адже коли більше води, вона не так прогрівається, і у ній більше кисню. У багатоводний період влив буде не більше, ніж на 100−300 метрів. Фактично, ми лише триматимемо середній рівень води в руслі. Якщо наближається паводок, то попередження про це надходить за добу і вода починає потихеньку спускатись. Різко спускати не можна, аби не розмило береги. У цій ділянці річки проходить приблизно 40 кубометрів води на секунду. Для нашої потужності потрібно всього 8 „кубів“. Тобто навіть у найпосушливіше літо нам має вистачити води і на роботу турбіни, і на рибоходи. Буває, що при проєктуванні трапляються технічні помилки. Через неправильні розрахунки проєктують надто потужну турбіну, а потім виявляється, що води для її роботи не вистачає. Аби турбіна не простоювала, закривають шлюзи, піднімають рівень води у водосховищі, а тоді спускають. Це справді погано для річки. Адже значний час води у руслі нема, бо наповнюють сховище, а потім рівень води різко зростає. Ще одним негативним прикладом в історії будівництва малих ГЕС, є станції дериваційного типу, до яких воду підводять за допомогою трубопроводів. Тоді кілометри річки залишаються взагалі без води. Тому наша концепція — будівництво мікро-ГЕС на великих річках. Тоді для їх роботи треба не більше 30% води, що проходить по річці, і нема потреби наповнювати водосховище. Взагалі, я проти великих ГЕС, так само, як проти каскадних ГЕС, бо вони справді сповільнюють течію. Краще побувати 10 мікро- ГЕС, ніж одну більшу».

Андрій Авдєєнко не заперечує, що чимало риб, які водяться у Дністрі опинились у Червоній книзі саме через будівництво гідроелектростанцій: «У радянські часи ніхто не думав про екологію. Перша ГЕС на Дністрі — Дубоссарська (територія Молдови) була збудована на початку 50-х років. Рівень впливу водосховища 128 кілометрів! Вона побудована без рибоходів. Цінні осетрові риби, які раніше піднімались вище Дубоссар на нерест, втратили таку можливість. Тому їхня чисельність зменшилась і вони потрапили до Червоної книги. Потім з’явились ще дві великі ГЕС з водосховищами і без рибоходів. Вони погіршили умови існування тим рибам, для яких природною є швидша річкова течія. Наприклад, в Дубоссарському водосховищі швидкість течі зменшилась з 1 м/с до 0,05−01 м/с. Це фактично стояча вода. У місці, де ми будуємо ГЕС, швидкість течії — 0,6 м/с. Після будівництва вона стає 0,4 м/с. Тобто це все одно залишається течія річкового типу».

До речі, на Липицькій ГЕС планують збудувати не лише рибохід. Перед греблею буде встановлене механічне та ультразвукове захисне обладнання, аби запобігти травмуванню риб. Крім того, полімерна гребля залишає можливість для проходження каяків. «Вотерструм» також взяла на себе зобов’язання профінансувати польові іхтіологічні дослідження. Це дозволить дізнатись, які види риб все ще водяться у Верхньому Дністрі, і як краще для них проектувати ті рибоходи. Утім, результати досліджень можуть бути вкрай невтішними. Адже наші річки уже давно перетворились на смітники, куди скидають непотріб, зливають побутові і технічні відходи. Через хімічне забруднення зменшується кількість кисню у воді, і від цього гине риба. Тому одним з обов’язкових елементів малих ГЕС в Україні є спеціальні решітки, що вловлюють сміття. Після греблі тече уже очищена від механічного сміття вода. В середньому на рік одна ГЕС вловлює 20 т сміття. Сама ж турбіна насичує воду киснем. Тому в Європі рибалки ловлять рибу переважно нижче ГЕС — у збагаченій киснем воді риби, як правило, більше.

Щодо самих Липиць, то у селі переймаються не стільки зарибленістю Дністра, скільки власною безпекою. Справа в тому, що річка поступово розмиває берег і наближається до села — приблизно на метр щороку. Років за п’ятнадцять вона впритул підійде до захисної дамби і під час сильного паводку може її прорвати. Вода піде на будинки. Будівництво електростанції саме у цьому місці може зупинити це розмивання, адже тоді споруди ГЕС братимуть на себе «силу» води. Крім того, ГЕС найматиме людей, які розчищатимуть русло до та після паводків.

«Інвестор, який будуватиме ГЕС, взяв на себе зобов’язання укріпити дамбу. Самотужки ми це зробити не зможемо, — каже голова Гірської сільської ради, до якої входять Липиці, Іван Андрійчик. — Для нас важливо, що прийде інвестор, який буде платити тут податки. Наразі вони пообіцяли давати на благоустрій щороку100 тисяч гривень, збудувати дорогу у Липицях. Це маленьке село. Там всього 200 жителів. У Гірському — 3000. Зрозуміло, що кошти йдуть у більше село, тим більше, що їх в нас не так багато. Тому ми за будівництво електростанції». Натомість у сусідньому селі Колодруби декілька людей почали виступати проти будівництва міні-ГЕС. За словами Івана Андрійчика, у Колодрубах протестують не з екологічних міркувань, а з економічних. «Їх обурює, що інвестиції підуть у нашу сільську раду, а не їхню. Хоча логічно, що ГЕС буде зареєстрована у нас, адже Липиці ближче», — каже сільський голова.

https://wz.lviv.ua/article/397323-ne-taki-strashni-hes-iak-ikh-maliuiut-ekolohy

Підрозділ енергохолдингу ДТЕК – «ДТЕК «Дніпроенерго» завершив 19 вересня переобладнання першого енергоблоку Криворізької ТЕС на газове вугілля.

Про це повідомила прес-служба компанії на своїй сторінці в Facebook.

«Сьогодні 19 вересня ми завершили переобладнання ще одного блоку Криворізької ТЕС», — зазначають в прес-центрі.

За 2 роки компанія переобладнала 4 енергоблоки з інвестиціями в 800 млн грн.

http://oilreview.kiev.ua/2019/09/20/dtek-zavershiv-pereobladnannya-bloku-1-krivorizko%d1%97-tes-na-gazove-vugillya/

В Україну прибуло 73 тис. тон вугілля з Колумбії для ДТЕК

«ДТЕК Енерго» купив 73 тис. тон вугілля газової групи з Колумбії, передає Енергореформи.

Відповідно до прес-релізу компанії, в порту «Південний» (Одеська обл.) Вже розпочато розвантаження балкера W-Ace, після чого вугілля поїде на теплові електростанції (ТЕС) «ДТЕК».

За словами гендиректора «ДТЕК Енерго» Дмитра Сахарука, вже в жовтні енергосистему України чекають пікові навантаження, тому для успішного проходження опалювального сезону компанія посилено нарощує запаси вугілля на складах своїх ТЕС.

Всього «ДТЕК» законтрактував п’ять балкерів з вугіллям з Колумбії. Три вже прибули в Україну, ще одне очікується наступного тижня, і останнє - в жовтні.

Як повідомлялося, за станом на 20 вересня запаси вугілля на складах ТЕС «ДТЕК» складають 756 тис. тон.

http://reform.energy/news/v-ukrainu-pribylo-73-tys-tonn-uglya-iz-kolumbii-dlya-dtek-12534

З 16 по 20 вересня в Єревані (Вірменія) проходив форум технічних керівників АЕС, які входять до складу ВАО АЕС-МЦ. Учасником заходу став головний інженер - перший заступник генерального директора РАЕС Павло Ковтонюк.

На міжнародному форумі, тема якого «Базові принципи в частині техобслуговування і ремонту» Україну представляли технічні фахівці усіх вітчизняних АЕС. У ході форуму його учасники виступали із власними доповідями, обговорювали тему оптимізації організації ремонтних робіт та базових принципів у напрямку техобслуговування і ремонту (ТОіР). Зокрема піднімалися основні питання в частині забезпечення високої якості позапланових і планово-попереджувальних ремонтів, ретельно продуманих дій і консервативного підходу персоналу, ефективної комунікації в системі ТОіР, залучення персоналу з ТОіР до підвищення ефективності виробничої діяльності підприємства. Також фахівці обмінювалися досвідом з експлуатації, висвітлювали значущі події, що відбулися за період з моменту проведення попередньої наради та озвучували пріоритетні завдання на перспективу.

«Під час форуму висвітлювалися питання використання програмного забезпечення для планування ремонтних кампаній, оптимізації термінів ремонтних робіт, питання дотримання вимог з охорони праці, навчання ремонтного персоналу. Досить цікаво було почути досвід колег в частині організації ремонтних кампаній на інших АЕС. Зокрема з новаторськими ідеями виступили китайські фахівці. Вони представили учасникам унікальні методики навчання ремонтного персоналу, техніки проведення інструктажів, інформацію та досвід в частині запобігання потрапляння сторонніх предметів у внутрішні порожнини обладнання», – коментує Павло Ковтонюк.

Проаналізувавши отриману на заході інформацію, головний інженер РАЕС зауважив, що Рівненська АЕС планує застосувати на своєму майданчику передовий досвід інших АЕС. «Кращі практики зарубіжних АЕС у перспективі реалізовуватимуться на проммайданчику нашого підприємства, - підкреслює Павло Ковтонюк. - Адже нині для атомників залишається актуальним питання автоматизації планування ремонтних кампаній, зміна підходів до організації ремонтів за станом обладнання з метою підвищення коефіцієнту готовності енергоблоків. Це в свою чергу дозволить електростанції збільшувати виробіток електроенергії, а в умовах нового ринку електроенергії сприятиме покращенню фінансових показників Компанії».

https://www.rnpp.rv.ua/raes-predstavleno-na-forumi-texnichnix-kerivnikiv-u-virmeniyi.html