Українська традиційна енергетика: 21-27.01.2019



8 січня атомними станціями вироблено 252,06 млн кВт-г електроенергії

9 січня на атомних станціях України в роботі 11 з 15 енергоблоків.
На енергоблоці №3 Запорізької АЕС 98-а доба середнього планового ремонту.
На енергоблоці №6 Запорізької АЕС 60-а доба середнього планового ремонту.
На енергоблоці №1 Рівненської АЕС 12-а доба капітального планового ремонту.
На енергоблоці №1 Хмельницької АЕС 46-а доба середнього планового ремонту.
Диспетчерські графіки генерації становлять: для ЗАЕС – 4 000 МВт, РАЕС – 2 450 МВт, ЮУАЕС – 3 030 МВт, ХАЕС – 1 010 МВт.
Минулої доби, 8 січня, станціями вироблено 252,06 млн кВт-г електроенергії.
Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на промислових майданчиках АЕС у межах норми.
http://www.energoatom.kiev.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/8_sicna_atomnimi_stanciami_virobleno_252_06_mln_kvt_g_elektroenergii-7167


ТЕС і ТЕЦ України за 11 міс. 2018 р збільшили споживання вугілля на 3,7%

Теплові електростанції (ТЕС) і теплоелектроцентралі (ТЕЦ) України в січні-листопаді 2018 року збільшили споживання вугілля на 3,7% (на 829,3 тис. тон) у порівнянні з аналогічним періодом 2017 року - до 23 млн 294,4 тис. тон.
За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, в листопаді-2018 споживання вугілля ТЕС і ТЕЦ знизилося на 1,4% (на 33,8 тис. тон) у порівнянні з аналогічним місяцем 2017 року - до 2 млн 380,3 тис. тон.
Як повідомлялося, ТЕС і ТЕЦ України в 2017 році скоротили споживання вугілля на 20,8% (на 6 млн 527,3 тис. тон) у порівнянні з 2016 роком - до 24 млн 811,3 тис. тон.
Україна в 2018 році планувала збільшити імпорт вугілля енергетичних марок на 11,3% (на 573,9 тис. тон) у порівнянні з 2017 роком - до 5 млн 668,5 тис. тон.
http://uaenergy.com.ua/post/31934/tes-i-tets-ukrainy-za-11-mes-2018-g-uvelichili-potreblenie/


Україна в 2018 році збільшила імпорт вугілля на 8%

Україна в 2018 році збільшила імпорт вугілля кам’яного та антрациту (код ТН ЗЕД 2701) на 8,1% (на 1 млн 609,832 тис. тон) у порівнянні з 2017 роком - до 21 млн 387,573 тис. тон. Про це йдеться в даних Державної фіскальної служби, передає Інтерфакс-Україна.
Як повідомляється, вугілля імпортовано на суму $ 3 млрд 35,349 млн, що на 10,6% більше, ніж у 2017 році ($ 2 млрд 744,062 млн).
При цьому з Росії надійшов вугілля на $ 1 млрд 821,693 млн (частка в імпорті - 60,02%), США - на $ 907,173 млн (29,89%), Канади - на $ 162,546 млн (5,36%), інших країн - на $ 143,937 млн (4,74%).
Крім того, Україна в минулому році експортувала 63,798 тис. тон вугілля кам’яного та антрациту на $ 8,649 млн, у тому числі в Росію - на $ 4,597 млн, Словаччину - на $ 3,201 млн, Молдову - на $ 0,724 млн, інші країни - на $ 0,127 млн.
Як повідомлялося, Україна планувала в 2018 році збільшити імпорт вугілля енергетичних марок на 11,3% (на 573,9 тис. тон) у порівнянні з 2017 роком - до 5 млн 668,5 тис. тон. У тому числі з Росії планувалося імпортувати 4 млн 881,5 тис. тон (+ 29,6% до 2017 року), США - 664 тис. тон (+ 47,7%), ПАР - 123 тис. тон (-83, 8%).
Україна в 2011 році імпортувала вугілля і антрацит на $ 2 млрд 760,897 млн, а експортувала - на $ 775,109 млн, 2012 - на $ 2 млрд 637,028 млн і $ 609,392 млн відповідно, 2013 - на $ 1 млрд 973,751 млн і $ 737,009 млн, 2014 року - на $ 1 млрд 773,195 млн і $ 521,017 млн, 2015 - на $ 1 млрд 632,478 млн і $ 53,651 млн, 2016 - на $ 1 млрд 467,091 млн і $ 44,762 млн 2017 - на $ 2 млрд 744,062 млн і $ 105,494 млн.
http://www.ukrrudprom.com/news/Ukraina_v_2018_godu_uvelichila_import_uglya_na_8.html


Уперед до енергонезалежності: ДТЕК за 2018 рік наростив видобуток газового вугілля на 5,3% - до 24,1 млн т вугілля

У 2018 році шахтарі ДТЕК Енерго добули 24 млн 132 тис. Тонн вугілля, що на 5,3% або 1 млн 217 тис. Тонн більше, ніж у 2017 році. Зростання видобутку українського вугілля на підприємствах компанії - це значний внесок у зниження залежності України від імпортного палива.
Уперед до енергонезалежності: ДТЕК за 2018 рік наростив видобуток газового вугілля на 5,3% - до 24,1 млн т вугілля
З початку 2018 року вуглевидобувні підприємства України в цілому видобули 33,3 млн тонн вугілля. З них 24,1 млн тонн добули шахтарі ДТЕК. Так, підприємства ДТЕК Павлоградвугілля, не зменшуючи темпів минулого року, поповнили енергетичні запаси країни на 20 млн тонн вугілля. На шахтах ДТЕК Добропіллявугілля в порівнянні з 2017 роком збільшили видобуток на 48,6% і в цілому видали на-гора 4,1 млн тонн вугілля.
«На даний момент шахтарі ДТЕК Енерго забезпечують левову частку вуглевидобутку в Україні та практично на їх плечах - енергобезпеку країни, - прокоментував директор з видобутку вугілля ДТЕК Енерго Михайло Барабаш. - Ми інвестуємо в наші підприємства, тому шахти збільшують видобуток вугілля і грають важливу роль в енергосистемі України. У минулому році в розвиток своєї вуглевидобутку ДТЕК направив 4,3 млрд гривень. Для наших працівників це, звичайно ж, означає стабільність і впевненість у завтрашньому дні. А для країни наші результати - це запорука того, що в будинках мільйонів українців будуть світло і тепло, а наші заводи і підприємства будуть стабільно працювати, випускати продукцію і забезпечувати населення робочими місцями».
Нагадаємо, ДТЕК продовжує реалізацію програми зі зниження залежності в імпортному вугіллі, що складається з трьох ключових кроків. Крок №1 - переведення блоків з антрациту на газове вугілля. Крок №2 - забезпечення ТЕС вугіллям українського видобутку. І крок №3 - модернізацій потужностей ТЕС для ефективної і безперебійної роботи.
https://energo.dtek.com/media-center/press/vpered-k-energonezavisimosti-dtek-za-2018-god-narastil-dobychu-gazovogo-uglya-na-53---do-241-mln-t-uglya/


Уряд запроваджує довгострокове планування у процесі приватизації великих держпідприємств, – Олександр Саєнко

Уряд України на засіданні 16 січня затвердив Перелік об’єктів великої приватизації.
Як повідомив Міністр Кабінету Міністрів України Олександр Саєнко, цей перелік не має терміну дії і може Кабінетом Міністрів України як доповнюватися, так і скорочуватися. В нього будуть вноситися підприємства, які не підпадають під критерії об’єктів, що мають стратегічне значення.
«Ми переходимо від річних планів приватизації до довгострокового планування цього процесу. Орган приватизації – Фонд державного майна України – зможе більш гнучко підходити до проведення процедур продажу в залежності від готовності того чи іншого підприємства, стану розв’язання його проблем. Очікуємо від роботи Фонду максимальної прозорості та ефективності», –підкреслив він.
Також до Кабінету Міністрів України надійшла низка звернень органів місцевого самоврядування щодо передачі теплоелектроцентралей з державної в комунальну власність.
Зокрема, надійшли звернення від Криворізької міськради щодо передачі АТ «Криворізька теплоцентраль», від Кам’янської міськради щодо передачі АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль», від Миколаївської міської ради щодо передачі ПрАТ «Миколаївська теплоелектроцентраль», від Херсонської міської ради щодо передачі АТ «Херсонська теплоелектроцентраль».
Тож, зважаючи на численні звернення, Уряд прийняв рішення тимчасово не включати до переліку об’єктів великої приватизації державної власності теплоелектроцентралі та в стислі терміни завершити опрацювання питання їх передачі у власність територіальних громад.
https://www.kmu.gov.ua/ua/news/uryad-zaprovadzhuye-dovgostrokove-planuvannya-u-procesi-privatizaciyi-velikih-derzhpidpriyemstv-oleksandr-sayenko


Президія НАН України започаткувала нову Цільову програму наукових досліджень у сфері ядерних та радіаційних технологій

Нову Цільову програму наукових досліджень Національної академії наук України «Ядерні та радіаційні технології для енергетичного сектору і суспільних потреб» на 2019-2023 роки започатковано постановою Президії НАНУ. Постанову було прийнято 16 січня за результатами засіданні Президії Академії, яке відбулось під головуванням президента НАНУ Бориса Патона і було присвячене підсумкам виконання Цільової комплексної програми наукових досліджень «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» (була започаткована у лютому 2016 року).
У постанові відзначається, що зважаючи на актуальність, важливість і перспективність результатів, одержаних за підсумками виконання Цільової програми у 2016-2018 роках, Президія вважає за доцільне започаткувати нову Цільову програму наукових досліджень на 2019-2023 роки.
У своїй доповіді на засіданні Президії Національної академії наук України президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський висловив подяку Президії НАНУ та особисто її президенту Борису Патону за постійну увагу до актуальних питань ефективної та безпечної експлуатації українських атомних електростанцій, зокрема за значний внесок Академії у роботу з диверсифікації джерел постачання свіжого ядерного палива на українські АЕС.
«Енергетична галузь України – це, без перебільшення, економічна запорука державного суверенітету. Своєю надійною роботою ДП «НАЕК «Енергоатом» стабільно підтримує нормальне функціонування всієї енергосистеми України, що особливо важливо в умовах дефіциту органічного палива та застарілих проблем зношеної теплової генерації», - зазначив президент Енергоатома. Він наголосив, що «займаючи в структурі генеруючих потужностей 26%, частка томної електроенергії у загальному виробництві вже давно перевищує 50%. А в окремі періоди останніх років в умовах воєнної агресії збоку РФ та проблем із постачанням на теплові електростанції вугілля антрацитової групи – частка виробництва електроенергії на АЕС навіть перевищувала 68,5%».
Президент Енергоатома наголосив, що атомна енергетика є одним з найбільш економічно ефективних низьковуглецевих джерел енергії, адже робота українських АЕС щорічно запобігає викидам 117 млн тон СО2 в атмосферу, а ціна атомної електроенергії є найнижчою в Україні у порівнянні з іншими енергогенераціями: в 3,4 рази дешевше ніж електроенергія вугільних теплових електростанцій та в 1,2 рази дешевша за електроенергію, вироблену на гідроелектростанціях.
«Всі ці переваги атомної енергетики, в першу чергу – надійність, екологічна безпека і економічність зумовили те, що в прийнятій Урядом у позаминулому році новій Енергетичній стратегії на період до 2035 року передбачено збереження домінуючої ролі атомної енергетики. Стратегія передбачає продовження термінів експлуатації діючих енергоблоків АЕС, підвищення їхньої номінальної потужності та покращення ефективності її використання, добудову енергоблоків на Хмельницькій АЕС, а також – вибір реакторних технологій для будівництва нових атомних енергоблоків на заміщення потужностей АЕС, які будуть виводитися з експлуатації після 2030 року. Безперечно, що без тісної співпраці атомників з науковцями буде неможливо реалізувати поставлені у стратегії завдання», - підкреслив президент Енергоатома.
Він наголосив, що Національна Академія наук України має значний науково-технічний потенціал у матеріалознавчому напрямку діяльності, розвинену експериментальну й методичну базу та багаторічний досвід науково-технічних досліджень у галузі атомної енергетики, унікальність кадрового потенціалу та здатна вирішувати різноманітні практичні завдання для ядерної енергетики за найвищими міжнародними стандартами.
Юрій Недашковський зазначив, що у період 2016-2018 років спільно з інститутами НАНУ, серед яких Інститут ядерних досліджень (ІЯД), НТК «Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона», ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут», виконано значний обсяг робіт. «Було отримано низку важливих результатів, значна частина яких стосується проблем продовження ресурсу корпусів реакторів та основного обладнання енергоблоків атомних електростанцій», - уточнив очільник Енергоатома.
Серед перспективних напрямів співпраці Енергоатома та наукових закладів НАН України, важливих для продовження безпечної експлуатації енергоблоків ВВЕР, Юрій Недашковський назвав Програму контролю змін властивостей металу корпусів реакторів за зразками-свідками на період понад 60 років. Президент Енергоатома висловив сподівання на плідне співробітництво за цією програмою з Інститутом ядерних досліджень та Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова.
Важливою та перспективною Юрій Недашковський вважає Програму опромінення зразків з матеріалу опорних елементів реактора ВВЕР-1000 та визначення механічних властивостей залежно від флюенсу нейтронів і температури, до виконання якої можливе залучення ІЯД та НТК «ІЕЗ ім. Є.О. Патона».
Крім того керівник Енергоатома висловив зацікавленість Компанії у співпраці з Інститутом проблем міцності ім. Г.С. Писаренка та Інститутом ядерних досліджень у розробці та впровадженні комплексної системи аналізу результатів випробувань зразків-свідків та ресурсу корпусів реакторів, яка має забезпечити оперативний доступ до первинної інформації про поточний стан корпусів реакторів. «Компанія відкрита для обговорення інших важливих напрямків, необхідних для забезпечення надійного та сталого розвитку атомно-енергетичної галузі», - зазначив Юрій Недашковський.
Резюмуючи виступ, президент НАЕК «Енергоатом» наголосив, що Компанія підтримує оцінку щодо важливості і актуальності результатів, отриманих у рамках виконання програми «Наукове забезпечення розвитку ядерно-енергетичного комплексу та перспективних ядерних технологій» для подальшого і безпечного функціонування атомно-енергетичного комплексу держави; схвалює започаткування нової Цільової програми наукових досліджень на 2019-2023 роки, а також сприятиме реалізації заходів, передбачених цією програмою, та роботі наукової ради програми.
http://www.energoatom.kiev.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/prezidia_nan_ukraini_zapocatkuvala_novu_cilovu_programu_naukovih_doslidzen_nan_
ukraini_v_sferi_adernih_ta_radiacijnih_tehnologij-44618


Вугільна галузь потребує 2 млрд грн - Насалик

Вугільна галузь не має перспектив без фінансування у засоби виробництва. Загалом потрібно 2 млрд грн. Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості України Ігор Насалик, передає кореспондент УНН.
«Без фінансування в засоби виробництва вугільна галузь перспектив не має… Необхідне фінансування складає 2 млрд грн. Якщо це фінансування пройде, вугільна галузь не потребуватиме дотації щодо свого фінансування і видобуток вугілля збільшиться майже на 60%», - сказав Насалик.
https://www.unn.com.ua/uk/news/1774339-vugilna-galuz-potrebuye-2-mlrd-grn-nasalik


Україна вдвічі зменшила споживання антрациту – Міненерговугілля

За два роки Україна більше ніж вдвічі зменшила споживання антрацитової групи вугілля завдяки переобладнанню теплоелектростанцій. Про це повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик, передає УНН.
«Починаючи з 2016 року Україна зменшила споживання антрацитової групи вугілля з 10,5 до 3, 9 млн тонн», - сказав міністр під час години запитань уряду.
За його словами у цьому році держане ПАТ «Центренерго» взагалі не планує споживати антрацит.
«Якщо в 2016 році ми споживали 2,2 млн тонн антрацитової групи вугілля, то в 2017 – це вже було тільки 0,8 млн тонн, у 2018 – 0,4 млн тонн, а в прогнозному балансі і в структурі палива самого ПАТ «Центренерго» на 2019 рік взагалі не передбачено споживання антрацитової групи вугілля», - уточнив Насалик.
Як пояснив урядовець, споживання антрациту впало через перехід на вугілля «газової» групи.
«Нам вдалось переобладнати чотири блоки Змієвської ТЕС і Трипільської ТЕС. На сьогодні переобладнані 7, 8, 9 блоки Придністровської ТЕС. На 2019 рік у нас передбачено повне переобладнання першого та третього блоку Трипільської ТЕС, 10-го блоку Дніпроенерго і першого блоку Криворізької ТЕС. Тобто Україна за три роки отримала додаткову потужність на газовій групі майже 1,3 тис. МВт і за 2019 рік додатково очікує ще 1 тис. МВт», - повідомив Насалик.
https://www.unn.com.ua/uk/news/1774349-ukrayina-vdvichi-zmenshila-spozhivannya-antratsitu-minenergovugillya


Кабмін оголосив конкурс з вибору партнера для реалізації проекту «Енергоміст: Україна – ЄС»

Кабінет Міністрів оголосив конкурс по вибору міжнародного партнера (партнерів) для ДП «НАЕК «Енергоатом» для спільної реалізації проекту «Енергетичний міст: Україна – ЄС», згідно якого буде здійснюватися експорт української електроенергії з енергоблоку №2 Хмельницької АЕС в країни Європейського Союзу.
Про це в Верховній Раді під час «Години запитань до уряду» повідомив міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.
«Другий ядерний об’єкт – це інвестиційний проект «Енергетичний міст: Україна – ЄС». Вже з п’ятниці оголошено конкурс», — повідомив міністр.
За його словами, реалізація цього проекту дасть можливість збільшити експорт електроенергії в Європу, а також добудувати енергоблок №3 в 2025р і енергоблок №4 в 2026р Хмельницької АЕС.
Як повідомлялося раніше, на сьогодні «Енергоатом» реалізує проект «Енергоміст «Україна-ЄС», який передбачає відключення від енергосистеми України енергоблоку №2 Хмельницької АЕС потужністю 1000 МВт та переорієнтування його роботи на експорт електроенергії у Польщу (підстанція «Жешув») та Угорщину (підстанція «Альбертірша»). Вилучену з енергосистеми потужність планується компенсувати за рахунок збільшення на 5-10% потужності на інших енергоблоках України за рахунок впровадження технологій рядку компаній, включаючи американську інжинірингову компанію Westinghouse.
Проект «Енергоміст: Україна-ЄС» передбачає розширення пропускної спроможності острова «Бурштинської ТЕС» (включення до нього енергоблоку №2 ХАЕС, підстанції 750/330 кВ «Західноукраїнська» та міждержавної лінії 750 кВ «ХАЕС – підстанція «Жешув» (Польща). Загальна вартість реалізації проекту становить €243,5 млн.
http://oilreview.kiev.ua/2019/01/18/kabmin-ogolosiv-konkurs-z-viboru-partnera-dlya-realizaci%d1%97-proektu-energomist-ukra%d1%97na-yes/


«Центренерго» підключило до енергосистеми 3-ий блок Трипільської ТЕС після переведення на «газове» вугілля

Блок №3 Трипільської теплоелектростанції (ТЕС) 18 січня був підключений до української системи після переведення з дефіцитного антрациту на «газове» вугілля, передає енергореформи.
Як повідомила прес-служба ПАТ «Центренерго», комплекс будівельно-монтажних робіт з технічного переоснащення систем подачі, підготовки та спалювання палива з переведенням котлоагрегатів на використання вугілля марки «Г» і «ДГ» був завершений з випередженням графіка.
У компанії підкреслили, що це вже п’ятий блок компанії з числа переведених з антрациту на «газовий» вугілля.
Як повідомлялося, раніше «Центренерго» перевело на спалювання вугілля газової групи два блоку Трипільської ТЕС і два блоки Зміївської ТЕС (Харківська обл.). У поточному році планується переведення ще одного блоку. У минулому році «Центренерго» спожило 0,4 млн тонн антрацитового вугілля, а в поточному році має намір виключити його з паливного балансу.
«Центренерго» експлуатує Вуглегірську, Зміївську і Трипільську ТЕС сумарною встановленою потужністю 7660 МВт. Державі належить 78,3% акцій товариства.
http://reform.energy/news/tsentrenergo-podklyuchilo-k-energosisteme-3-iy-blok-tripolskoy-tes-posle-perevoda-na-gazovyy-ugol-10360

Поділитися

Підписатися на наші оновлення

Знаходьте нас тут

Зв'яжіться з нами