Українська традиційна енергетика: 07-13.10.2019

Відкрите обговорення проєктів інвестиційних програм АЕС, Ташлицької ГАЕС і Олександрівської ГЕС на 2020 рік відбулося в центральному офісі НАЕК «Енергоатом» в Києві 30 вересня у режимі відеоконференції.

У числі запрошених на южно-українському майданчику у відкритих обговореннях взяли участь також представники органів місцевої виконавчої влади міста-супутника АЕС заступник міського голови Олександр Кольчак, начальник управління економічного розвитку Інна Петрик і голова Олександрівської об'єднаної територіальної громади (ОТГ) Микола Бензар.

Відкриваючи захід, керівник Дирекції з інвестицій і перспективного розвитку НАЕК «Енергоатом» Тетяна Амосова підкреслила: «Для забезпечення стабільної роботи ядерно-енергетичного комплексу необхідне ретельне планування середніх і довгострокових проєктів і їх належне фінансування. У Енергоатомі є чітке розуміння, що від сьогоднішніх інвестицій залежить не лише майбутнє компанії, а й добробут населення нашої країни та стабільний розвиток економіки в цілому. Кошти інвестпрограм спрямовуються на пріоритетні проєкти, які мають стратегічне значення для нашої країни. Це, насамперед, виконання Комплексної програми підвищення безпеки вітчизняних атомних станцій, продовження їх строку експлуатації, будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, а також реалізація дороговартісного проєкту з реконструкції техводопостачання на Южно-Українському енергетичному комплексі».

У процесі обговорення проєкту інвестпрограми АЕС у 2020 році було зазначено, що на реалізацію заходів з підвищення безпечної експлуатації, зокрема, Южно-Української АЕС, закладено 4 млрд 820 млн 828 тис. грн.* На підвищення безпеки планується спрямувати 2 млрд 197 млн 190 тис. грн, на продовження строку експлуатації - 2 млрд 100 млн 511 тис. грн, на підвищення надійності - 523 млн 127 тис. грн.

Під час доповіді було зазначено також, що наступного року з загальної суми інвестицій на нове будівництво 1 млрд 126 млн грн передбачено на реалізацію проєкту реконструкції системи техводопостачання ЮУАЕС. Об'єкт важливий для зняття обмеження виробництва електроенергії через високі температури циркуляційної води та для збільшення відпуску електроенергії. За умов втілення цього проєкту додатковий відпуск електроенергії складе від мінімальних 547 млн кВт-год до максимальних 2 млрд 549 млн кВт-год на рік.

Окрему увагу на відкритих обговореннях приділили питанню непромислового будівництва на майданчиках АЕС. Зокрема, на будівництво 2-х секцій 9-поверхового будинку №6 по вул. Дружби народів у м.Южноукраїнськ, яке веде ЮУАЕС, у інвестиційній програмі на 2020 рік заплановано 40 млн 100 тис. грн.

Під час розгляду проєктів інвестиційних програм каскаду ГЕС-ГАЕС наступного року було сказано, що загальний обсяг коштів для Ташлицької ГАЕС за рахунок власних джерел фінансування складе 1 млрд 346 млн 938 тис. грн. У тому числі за рахунок амортизаційних відрахувань  - 62 млн 380 тис. грн, за рахунок прибутку від ліцензованої діяльності - 75 млн 254 тис. грн, за рахунок інших джерел фінансування - 1 млрд 209 млн 304 тис. грн.

Поряд з основними витратами на добудову третього гідроагрегату ТГАЕС інвестиційною програмою також передбачено фінансування соціальних і екологічних заходів, пов'язаних з будівництвом Ташлицької ГАЕС у сумі 110 млн 461 тис. грн. Завершення будівництва передбачене «Енергетичною стратегією України на період до 2030 року». Проект затверджено НАЕК «Енергоатом» у березні 2019 року.

Добудова Ташлицької ГАЕС дозволить підвищити надійність і економічність роботи об'єднаної енергосистеми України за рахунок покриття пікової та заповнення провальної частини графіка навантажень, надавати системні послуги, включаючи виконання функцій аварійного та частотного резервів, а також забезпечувати надійний базисний режим роботи АЕС. Введення в експлуатацію третього гідроагрегату ТГАЕС заплановане на 2021 рік.

Загальний обсяг коштів інвестиційної програми для Олександрівської ГЕС на 2020 рік за рахунок власних джерел складе 40 млн 487 тис. грн. З них фінансування за рахунок амортизації та інших необоротних матеріальних активів закладене в сумі 7 млн 483 тис. грн, за рахунок інших джерел передбачено 33 млн 004 тис. грн. Надані фахівцями пояснення були ґрунтовними та достатніми. У представників громадськості міста Южноукраїнськ та Олександрівської ОТГ не виникло жодних питань за темою обговорення. Вони одностайно підтримали проєкти інвестиційних програм АЕС, Ташлицької ГАЕС і Олександрівської ГЕС.

Підбиваючи підсумки відкритих обговорень, начальник відділу управління капітального будівництва ВП ЮУАЕС Валентина Тілуг наголосила: «Відкриті обговорення наших інвестиційних програм пройшли успішно. Усі наші пропозиції були почуті та затверджені Компанією. Необхідно зазначити, що  інвестиційною програмою завершення будівництва Ташлицької ГАЕС передбачено фінансування соціальних і екологічних заходів, пов'язаних з добудовою ТГАЕС. Уперше за багато років також заплановані кошти на будівництво нашого житлового будинку. Ми маємо добудувати та здати в експлуатацію два під'їзди».

Хід публічного заходу та виступи на обговореннях відобразять у протоколах, які передадуть до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг.

http://www.energoatom.kiev.ua/ua/actvts-16/p/v_energoatomi_obgovorili_proekti_investprogram_aes_i_kaskadu_ges_gaes_na_2020_rik-45404

14 серпня 2019 року енергоблок № 1 ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» після планового середнього ремонту (257 діб) переведено в аварійний ремонт через пошкодження турбогенератора з заявкою аварійного ремонту.

 Міненерговугілля було утворено Комісію з розслідування причин пошкодження ТГ-1 на ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», яку очолила Генеральний директор Директорату енергетичних ринків Ольга Буславець, Комісія провела виїзне засідання та попередньо встановила, що причиною виникнення технологічного порушення є потрапляння стороннього предмета в систему охолодження турбогенератора № 1.

За результатами засідання ВП «Хмельницька АЕС» доручено виконати незалежну експертизу сторонніх предметів, що були виявлені під час розбирання турбогенератора № 1.

 Крім цього, на виконання рішень Комісії, ДП «НАЕК «Енергоатом» розроблено і затверджено графік аварійно-відновлювальних робіт генератора енергоблока № 1 ВП «Хмельницька АЕС» та актуалізовано графік ремонтів ДП «НАЕК «Енергоатом».

 Міністерство 05.09.2019 переглянуло та затвердило Прогнозний баланс електроенергії ОЕС України на 2019 рік.

 Наразі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, в рамках якого відповідно до ст. 93 Кримінального процесуального кодексу України вилучено сторонні предмети, які були виявлені під час розбирання ТГ-1, для здійснення експертного дослідження.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=7087659BB975B4DB35006A999FAEF539.app1?art_id=245402345&cat_id=35109%20

До кінця року гірники «ДТЕК Енерго» планують видобути понад 23 мільйонів тонн вугілля. Вугледобувні підприємства, що входять до складу компанії «ДТЕК Енерго» за 9 місяців поточного року видобули 16,5 мільйона тон вугілля.

Як повідомляє прес-служба компанії, це паливо забезпечить стабільну роботу теплових електростанцій компанії і всієї енергосистеми в осінньо-зимовий період.

«Успішне проходження опалювального періоду - завдання №1 для всіх енергетичних компаній. ДТЕК, як представник теплової генерації, накопичує достатні запаси вугілля на складах теплоелектростанцій до початку зими. Наш пріоритет - вітчизняне паливо.

Шахти «ДТЕК Енерго» щомісяця видобувають 1,8 мільйона тонн вугілля. Таких показників вдається досягти завдяки наполегливій праці наших шахтарів і постійним інвестиціям в вуглевидобуток», - цитує прес-служба слова гендиректора «ДТЕК Енерго» Дмитра Сахарука. До кінця року гірники «ДТЕК Енерго» планують видобути понад 23 мільйони тонн вугілля.

http://oilreview.kiev.ua/2019/10/04/shaxtery-dtek-energo-za-9-mesyacev-dobyli-bolee-16-millionov-tonn-uglya/

 

 

У рамках програми «Інструмент співробітництва з ядерної безпеки» Європейський Союз надав підтримку Україні у розробленні Національного плану геологічного захоронення середньоактивних відходів і графіку його реалізації. Під час стартової наради, яка відбулася у Києві за участі представників Європейського Союзу, Державного агентства України з управління зоною відчуження (ДАЗВ) та Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (ДСП «ЦППРВ»), виконавцем проекту було представлено та погоджено план реалізації проекту.

«Українським законодавством передбачено створення геологічного сховища для захоронення радіоактивних відходів. Щоб не перекладати тягар прийняття рішень на наступні покоління, ми уже сьогодні здійснюємо перші кроки щодо його створення. Зокрема, визначено оператора сховища, яким уже розроблено методику проведення комплексного скринінгу території України задля розробки пропозицій щодо потенційних місць створення геологічного сховища», - розповідає Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук.

За словами начальника управління з питань зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та поводження з радіоактивними відходами Любов Зінкевич, створення глибокого геологічного сховища радіоактивних відходів є дуже складною програмою, що потребуватиме десятиліть для планування, підготовки та реалізації. І спільний проект України та ЄС є важливим кроком до досягнення цієї амбітної мети.

«З метою розробки якісного Національного плану, нам необхідно вивчити концепції захоронення середньоактивних відходів, що застосовуються іншими країнами. Тільки врахувавши найкращий міжнародний досвід, ми можемо бути впевнені, що українське сховище буде надійним та безпечним», - підкреслила начальник відділу міжнародного співробітництва КМП ДП «ЦОТІЗ» Анастасія Нечитайло.

Проект буде реалізовано протягом одного року за технічної підтримки ЄС. Проектом передбачено проведення відповідної оцінки витрат та графіку створення безпечного геологічного захоронення РАВ, а також навчальні тренінги для підготовки українських фахівців, які будуть опікуватися питанням реалізації проекту створення геологічного сховища.

http://dazv.gov.ua/novini-ta-media/vsi-novyny/evropejskij-soyuz-prodovzhue-pidtrimuvati-ukrajinu-u-stvorenni-geologichnogo-skhovishcha-dlya-radioaktivnikh-vidkhodiv.html

 

ДТЕК Дніпровські електромережі знайшли спільну мову з АТ "Криворізька теплоцентраль" щодо оплати багатомільйонного боргу теплопостачальника. Товариство з обмеженою відповідальністю вже виплатило частину заборгованості і обіцяло чітко дотримуватися умов реструктуризації. У зв'язку з цим, 30-го вересня ДТЕК відновили подачу електроенергії на об'єкти "Теплоцентралі".

Величезний розмір боргу "Криворізька теплоцентраль" накопичувала далеко не один рік. За більш точними цифрами звернемося до показників за вересень 2019 року, коли заборгованість підприємства становила ні багато ні мало 181,8 мільйонів гривень. ДТЕК Дніпровські тепломережі не один раз намагалися знайти порозуміння в питанні боргу.

Проводилися довгі, але безуспішні переговори, тому ніякого компромісу з реструктуризації досягнуто не було. З цієї причини 19-го вересня ДТЕК був змушений відключити АТ "Криворізька теплоцентраль" відповідно до вимог закону "Про ринок електроенергії". Так, відключені виявилися 10 об'єктів, серед яких виявилися котельні та насосні.

Зараз нарешті деякі компроміси були досягнуті і підприємства підписали графік реструктуризації погашення заборгованості. На даний момент акціонерне товариство виплатило повний платіж по реструктуризації.

Через ситуації, що склалася ДТЕК Дніпровські електромережі переконливо закликає своїх клієнтів чітко дотримуватися термінів оплат, не допускати затримок і заборгованості, щоб не привести ситуацію до подібного результату - відключення об'єктів від енергопостачань. В першу чергу, такі дії поставлять під загрозу роботу підприємств, які числяться за теплопостачальників. ДТЕК завжди йде назустріч клієнтам, пропонує лояльні умови погашення боргів, погоджується на різні компроміси.

https://uaenergy.com.ua/post/32553/na-krivorozhskuyu-teplocentralj-snova-podayut-elektroenergiyu

 

За наданими народних депутатів і голови Незалежної спілки гірників України через Білорусь здійснювалися поставки приблизно 400 тисяч тон вугілля на місяць. Михайло Волинець заявив, що перекриття коридору загрожує істотним дефіцитом палива перед опалювальним сезоном.

 Не так давно влада Казахстану і Киргизстану виступили з протестами проти зловживання Росією своїми енергетичними можливостями і перекриттям поставок вугілля в Україну. У заяві компетентних органів Казахстану значиться, що російське міністерство економіки не стверджує з урядом республіки кількість вугілля, яке транзитом проходить через територію РФ в Україні.

Представники бізнес-структур Казахстану наполягають на тому, що такі дії - пряме порушення Митного кодексу про Євразійський економічний союз. Аналогічна позиція і у влади Киргизстану, оскільки дії Росії призвели до скорочення торгівлі з Україною в два рази.

Станом на кінець вересня в національних сховищах знаходиться більше 1 млн. тон вугілля, що становить лише 60% необхідного рівня за мірками минулого року. Таким чином до кінця грудня українські теплоелектростанції і центри повинні накопичити ще приблизно 1 млн. тон.

Основним засобом досягнення повної енергетичної незалежності народний депутат Волинець називає остаточну відмову від російського вугілля. Дійсно вугілля інших постачальників буде коштувати трохи дорожче, однак лише в такому разі Україна буде захищена від спекуляції на енергоринку з боку Росії.

https://uaenergy.com.ua/post/32562/rf-prekratila-tranzit-uglya-v-ukrainu-s-pomoschjyu-belorusskogo-koridora