Енергоатом у 2019 році майже вдвічі збільшив платежі до бюджетів усіх рівнів
За оперативними даними, у 2019 році НАЕК «Енергоатом» сплатив до бюджетів усіх рівнів податків та зборів, а також здійснив розрахунки зі страхування на загальну суму 19 млрд 297 млн грн, що на 8 млрд 605 млн грн або на 80% більше, ніж у 2018 році. Зокрема, за 2019 рік Енергоатом сплатив 4 млрд 920,4 млн грн частини чистого прибутку (доходу).
При цьому, дохід Компанії зріс незначно – лише на 10%. За оперативними даними, обсяг реалізації Енергоатомом товарної продукції за підсумками 2019 року склав 48 млрд 764 млн грн (без врахування ПДВ), тоді як у 2018 році цей показник склав 44 млрд 122 млн грн.
У минулому році Енергоатом профінансував капітальні вкладення у реконструкцію та нове будівництво промислових об’єктів на суму 14 млрд 258 млн грн, що на 2 млрд 522 млн (на 21%) більше ніж у 2018 році.
Нагадаємо, що за підсумками 2019 року Енергоатом виробив 83 млрд 228 млн кВт-год електричної енергії, що, за оперативними даними, склало 101,8% від планового завдання, встановленого для Компанії Урядом.
У 2019 році усі українські АЕС перевиконали планові завдання з виробництва електроенергії: Запорізька АЕС – 102%; Рівненська АЕС – 102%; Южно-Українська АЕС – 100,7%; Хмельницька АЕС – 102,6%.
http://www.atom.gov.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/energoatom_u_2019_roci_majze_vdvici_zbil_siv_platezi_do_budzetiv_usih_rivniv-45699
Експерти Світового Банку та Європейської Комісії поділилися досвідом підтримки вугільних регіонів у перехідному періоді
На технічній нараді обговорили важливість взаємодії центральних органів виконавчої влади, зокрема, Мінекоенерго, місцевих органів влади, громад та міжнародних інституцій під час планування та реалізації реконверсії вугільних регіонів. Світові тенденції щодо скорочення вугледобування вимагають комплексних та орієнтованих на громади та конкретних людей програм щодо переорієнтації регіонів вуглевидобутку та суміжних виробництв на інші види економічної діяльності.
Україна розділяє загальносвітову тенденцію з декарбонізації економіки та боротьбу зі змінами клімату. Світовий банк за підтримки Європейської Комісії та інших міжнародних фінансових інституцій готовий надати підтримку у пом’якшенні соціальних та екологічних наслідків в рамках реструктуризації вугільної промисловості та переходу до зеленої економіки, а також соціально-економічної реконверсії вугільних регіонів.
Майкл Стенлі від Світового банку та Торстен Воллерт від Європейської Комісії зазначили, що Платформа для вугільних регіонів на етапі переходу для Західних Балкан та України може стати інструментом для реалізації проектів, які зменшуватимуть залежність регіонів від вугільної промисловості.
«Реконверсія вугільних регіонів має відбуватися з урахуванням кращого світового досвіду. Особливу увагу слід приділити пом’якшенню соціальних, економічних та екологічних наслідків. Люди – наш головний пріоритет», - відзначив Станіслав Ковалевський.
Зокрема, у нараді взяли участь:
- Бахер Ел-Хіфнаві – Керівник програм Світового Банку з питань інфраструктури та сталого розвитку в Україні, Білорусі та Молдові,
- Майкл Стенлі - керівник Проекту групи глобальної ініціативи Світового банку щодо підтримки вугільних регіонів у перехідному періоді.
Очільник місії Світового банку з питань енергетики та видобувних галузей до України «Справедливий перехід» у регіонах видобутку вугілля,
- Деян Остоїч – провідний спеціаліст з енергетики Світового банку,
- Дмитро Толмачов – керівник групи координації проекту Світового банку,
- Торстейн Вуллерт – керівник проекту технічної допомоги Європейської комісії в Україні по напрямку «Енергетика на навколишнє середовище»,
- Жасмін Трулі – керівник департаменту Енергетичного співтовариства.
Також на нараді були присутні представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства фінансів, Міністерства розвитку громад та територій, Державної служби зайнятості, Волинської та Львівської обласних державних адміністрацій, Донецької та Луганської обласних військово-цивільних адміністрацій.
https://menr.gov.ua/news/34515.html
Хмельницька атомна електростанція виконала план з виробництва електроенергії у січні 2020 року на 100, 3%
Хмельницька атомна електростанція виконала планове завдання з виробництва електроенергії за січень поточного року на 100,3 %.
Зокрема, за січень 2020 року 2-м енергоблоком ХАЕС вироблено 754,05 млн. кВт*год електроенергії при плані 752 млн. кВт*год електроенергії. На першому енергоблоці тривають ремонтні роботи.
Коефіцієнт використання встановленої потужності (КВВП) на другому енергоблоці у січні 2020 року становив 101,35 %, на ХАЕС загалом - 50,68%.
Радіаційний стан на промисловому майданчику та у прилеглих регіонах не зазнавав змін, знаходиться на рівні, відповідному нормальній експлуатації енергоблоків, і не перевищує природних фонових значень.
http://www.xaec.org.ua/store/pages/ukr/khnppnews/latest/page.html
Україну чекає "другий Чорнобиль": енергоблоки АЕС зношені на 80%
Україна упродовж найближчих 30 років не зможе відмовитися від атомної енергетики. Проте на сьогодні 15 робочих реакторів чотирьох українських АЕС зношені вже на 80%, а на їхнє повне виведення з ладу державі може знадобитися майже $15 млрд і одночасно якісна реформа енергетичного сектору країни.
Про це в інтерв'ю заявив підприємець, співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики, член Ради з інновацій при прем'єр-міністрі Ігор Тинний.
"Без атомної енергетики ми проіснувати найближчі 30 років точно не зможемо. Хоча ми країна, яка, напевно, найбільше постраждала у світі (після аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС, – ред.), а втім, ми дуже безладно ставимося до питання ядерної безпеки", – зазначив він.
Водночас, за словами Тинного, атомна енергія, яку нерідко називають дешевою, такою насправді не є, а саме твердження – міф.
"Якщо ми порахуємо, наприклад, скільки держава витратила коштів (на програму виведення з експлуатації ЧАЕС, – ред.), не здивуюся, що в грошовому еквіваленті це обійшлося в $1 млрд... В середньому у світі на виведення одного енергоблоку з експлуатації треба $1 млрд. А в Україні їх 15. Тому я стверджую, що це міф про дешеву атомну енергетику", – підкреслив бізнесмен.
Він також додав, що на цьому тлі держкомпанія "Енергоатом" недоотримує значні кошти, а Фонд, кошти якого мали б спрямовуватися на виведення відпрацьованих і замортизованих енергоблоків, на сьогодні фактично є порожнім.
Водночас продовжувати терміни експлуатації атомних енергоблоків не можна до нескінченності. Вони зношуються, морально застарівають і становлять загрозу екологічній безпеці. А коштів у держбюджет на виведення атомних енергоблоків нардепи з року в рік не закладають.
Тинний підкреслив, що якщо сьогодні не займатися проблематикою зношеності атомних енергоблоків, то можуть посилитися ризики техногенної катастрофи, а Україна навряд чи змогла б пережити "другий Чорнобиль".
Але якщо вже сьогодні цілеспрямовано впроваджувати дієві реформи в енергетичній сфері, через 30 років Україна може безболісно відмовитися від АЕС з одночасною заміною відсутніх потужностей енергогенерації, прогнозують експерти.
Тинний нагадав, що раніше Німеччина оголосила, що закриє всі свої АЕС до 2021 року. Швейцарія вже відмовилася від експлуатації своїх атомних електростанцій. Крім того, раніше в Україні Міністерство енергетики та екології презентувало програму "Зелений перехід", відповідно до якої у 2050 році в країні частка відновлюваної енергетики має зрости до 70%. До того ж 30% мають становити атомна генерація і газ. А частка виробництва е/е з вугілля повинна скоротитися до 0%.
У зв'язку з цим, як пояснив Тинний, згідно зі стратегією розвитку української енергетики, всі збиткові вугільні шахти, а також енергопідприємства, які дотує держава, (крім "Енергоатому" й "Укргідроенерго") необхідно оптимізувати або приватизувати.
В Україні один зі шляхів вирішення проблеми зі збитковими держшахтами, на його думку, – виставити їх на продаж приватним інвесторам. Так, на сьогодні у вітчизняному всі вугільні шахти, що перебувають у приватній власності, є прибутковими і забезпечують робочими місцями місцеве населення.
І якщо вугільну реформу не впровадити вже найближчим часом, держава продовжить роками витрачати мільярди гривень "на вітер", замість впровадження реформ та розвитку ринку е/е.
Нагадаємо, Енергетичний перехід – це рух енергетики в бік чистих і безпечних відновлюваних джерел. В рамках Паризької угоди 2015 року світова спільнота домовилася обмежити глобальне потепління на рівні значно нижче за 2°С і докласти всіх зусиль, щоб не перевищити 1,5°С. А отже, перехід на поновлювані джерела енергії (ВДЕ) має відбутися організовано і за короткий часовий проміжок – протягом декількох наступних десятиліть. Зокрема, до 2050 року транспорт, енергетика, промисловість і населення повинні повністю перейти на відновлювані джерела енергії, залишивши велику частину розвіданих покладів вугілля, а також значну частку запасів нафти і газу в землі.
https://www.obozrevatel.com/ukr/green/ukrainu-chekae-drugij-chornobil-energobloki-aes-znosheni-na-80.htm?obozrevatellang=uk
Мінекоенерго: 163 млн грн на зарплату шахтарям вже спрямовано
Вже сьогодні Державна казначейська служба України перерахувала 163 млн грн, які будуть спрямовані на забезпечення оплати праці шахтарів та внесення обов'язкових платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати.
Гроші будуть перераховані на підприємства: ДП «Шахта ім. М.С. Сургая», ДП «Шахтоуправління», «Південнодонбаське No1», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Селидіввугілля», ДП «Торецьквугілля», ДП «Первомайськвугілля», ПАТ «Лисичанськвугілля», ДП «Львіввугілля», ДП «Волиньвугілля».
Для Міністерства енергетики та захисту довкілля питання виплати зарплат шахтарям одне з ключових. Так, відповідно до витягу з розпису асигнувань загального фонду Державного бюджету на 2020 рік, затвердженого Міністром фінансів України 13.12.2019, за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної галузі» за КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)» передбачено 1 962 746,1 тис. грн, які планується спрямувати на виплату заробітної плати та погашення заборгованості з неї.
Гірники отримають гроші найближчим часом.
https://www.kmu.gov.ua/news/minekoenergo-163-mln-grn-na-zarplatu-shahtaryam-vzhe-spryamovano
Поділитися