Українська традиційна енергетика: 01-07.07.2019

Енергоатом разом з керівниками провідних державних компаній звернувся до уряду з метою врегулювання діяльності, пов’язаної з операціями з пальним.

Про це повідомляє пресслужба Енергоатому.

Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський та керівники провідних державних компаній добувної та переробної промисловості, енергетики, виробників сільськогосподарської продукції, автомобільного, залізничного та авіаційного транспорту, а також керівники потужних галузевих асоціації звернулись до очільників всіх гілок влади: Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, секретаря Ради національної безпеки та оборони України, голів фракцій та комітетів Верховної Ради України із проханням відтермінування введення в дію нових правил адміністрування акцизним податком та ліцензійних вимог до врегулювання наявних законодавчих колізій щодо діяльності, пов’язаної з операціями з пальним та подальшого доопрацювання із залученням представників реального сектору економіки, в першу чергу, кінцевих споживачів пального.

Колективне Звернення очільників провідних державних компаній було підписане під час дискусії «Щодо проблематики навколо імплементації з 01.07.2019 р. норм законодавства щодо діяльності, пов’язаної з операціями з пальним», яка відбулась 12 червня 2019 року.

23 листопада 2018 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від №2628-VIII (далі – Закон №2628), яким з 01.07.2019 р. докорінно змінюються принципи та система адміністрування акцизним податком з реалізації пального.

Керівники підприємств відзначили можливість настання масштабних негативних економічних наслідків та значних ризиків для реального сектору економіки, у зв’язку із запровадженням нових механізмів контролю за обігом та обліком пального саме для кінцевих споживачів пального у визначений законодавством термін. Зазначені ризики, на їхню думку, створюють реальні передумови для зупинки економічної діяльності з 1 липня 2019 року підприємств таких галузей, як енергетична, металургійна, хімічна, сфери транспорту та сільського господарства, що буде мати вплив на всю економіку України, а відповідно, ставить під загрозу економічну безпеку держави.

Зокрема, названа низка вагомих факторів, які здатні вплинути на виникнення суттєвих економічних втрат як на рівні окремих підприємств, так і видів економічної діяльності загалом.

Так, імплементація норм, запроваджених Законом №2628, щодо контролю за зберіганням пального є фактичним перенесенням тягаря щодо обліку та обігу пального на кінцевих споживачів – представників промисловості, сільського господарства та перевізників. Це спроба перерозподілити ринок за рахунок обмеження операцій з пальним його споживачами, оскільки дотримання певних вимог неможливе через відсутність прозорих механізмів для їх виконання. Така імплементація вимагає значних додаткових фінансових і людських ресурсів, які не передбачені фінансовими планами, бюджетами підприємств, а також витратами часу, що перевищують законодавчо відтермінований строк набрання чинності відповідних норм Закону №2628 (зокрема, у разі необхідності проведення тендерних закупівель додаткового обладнання, отримання необхідних дозвільних документів).

При цьому відсутні підзаконні нормативно-правові акти, необхідні для запровадження системи адміністрування акцизного податку з реалізації пального (форми акцизної накладної, заявки на поповнення, нормативів втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску та транспортування, положень про застосування в технологічних процесах авіапаливозабезпечення тощо).

Відсутні також нормативно-правові акти з врегулювання технічних та технологічних питань, пов’язаних із встановленням додаткового обладнання з обліку пального та передачею даних щодо показників такого обліку до органів ДФС України. Встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників потребує тимчасової зупинки технологічного обладнання (в багатьох випадках, це взагалі неможливо у зв’язку з існуванням технологічного обладнання, яким не передбачається його додаткове оснащення такими витратомірами та рівнемірами). Передача даних обліку пального в режимі 24/7 без втручання у процес людського фактору не підкріплене технічними рішеннями (зокрема, це потребує на практиці застосування спеціального програмного забезпечення з обов’язковою участю фахівця у сфері обліку за пальним), що унеможливлює виконання вимоги щодо передання даних обліку пального день у день до 23:59 для цілих сфер економічної діяльності безперервного циклу.

Також зафіксовано дискримінаційну складову у запроваджених змінах – порушення одного з основних принципів податкового законодавства щодо рівності всіх платників податків перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків.

Крім того, Законом №2628 були внесені зміни до Закону України від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», якими впроваджується ліцензування діяльності з виробництва, оптової/роздрібної торгівлі, зберігання пального. Запроваджені ліцензійні умови, що стосуються надання по кожному місцю зберігання пального пакету дозвільних документів. При цьому відсутнє чітке визначення як самого місця зберігання пального (від газонокосарки та генератора до резервуару та пересувного транспортного засобу), так і можливість виконати всі вимоги щодо дозвільної документації.

У зверненні наголошується, що запровадження додаткової фінансової та іншої відповідальності за нереєстрацію акцизних складів (від 1 млн. грн. – за нереєстрацію кожного акцизного складу), невстановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (від 20 тис. грн. за необладнання кожного окремого резервуару лічильниками), за використання транспортних засобів, не зазначених в акцизних накладних (санкція у вигляді вилучення пального та транспортних засобів з вільного обігу), може призвести до колапсу та зупинення діяльності багатьох підприємств, в тому числі тих, що є стратегічно важливими для економіки України.

З огляду на вищевикладене, підписанти закликають всі гілки влади до всебічного аналізу ситуації, предметної аргументації та вимагають «ініціювати термінове включення проекту Закону (реєстр.№10212) «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо покращення адміністрування окремих податків і зборів» від 09.04.2019 р. до порядку денного парламенту та його розгляду за скороченою процедурою. Скасувати ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють споживання пального для потреб власної діяльності, – кінцевих споживачів пального. Залучити експертів-учасників дискусії до всебічного аналізу ситуації, що склалась, та комплексного доопрацювання прийнятих Законом № 2628 норм законодавства».

https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2727590-energoatom-prosit-urad-vreguluvati-administruvanna-akciznim-podatkom-operacij-z-palnim.html

Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський спільно з керівниками (СЕО) ядерно-промислового комплексу Європейського Союзу - лідерами європейської ядерної промисловості підписали спільний маніфест про запобігання кліматичних змін і збереження економічної ефективності енергетики ЄС, повідомляє прес-служба «Енергоатом», передає Енергореформи.

Підписання маніфесту відбулося в рамках Генеральної асамблеї та щорічної конференції FORATOM «Ядерна Європа 2019» в Бухаресті (Румунія).

Документ також підписали 29 лідерів ядерної промисловості країн: Національної ядерної лабораторії (NNL) і Асоціації ядерної промисловості Великобританії (NIA), Uniper Sweden і Westinghouse (Швеція), польський PGE EJ1, французький Framatome, EDF і Orano, URENCO, румунський Nuclearelectrica і ROMATOM, чеська ČEZ as і ін.

Підписанти зобов’язалися допомагати в подоланні викликів, що стоять перед Європейським Союзом.

Своєю головною метою лідери ядерної промисловості ЄС бачать об’єднання зусиль Європейського Союзу та високотехнологічної європейської ядерної промисловості для спільної роботи в досягненні глобальних цілей Паризького кліматичної угоди щодо запобігання кліматичним змінам у зобов’язаннях щодо зменшення викидів СО2 і прискоренню процесів декарбонізації енергетики Європи до 2050 року.

Членами FORATOM є 17 країн: Бельгія, Болгарія, Великобританія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Фінляндія, Франція, ФРН, Чехія, Швейцарія і Швеція.

З 15 червня 2011 року Асоціація «Український ядерний форум», в яку входить оператор українських АЕС НАЕК «Енергоатом» і більшість підприємств ядерно-промислового комплексу України, в якості асоційованого члена була прийнята в Європейський FORATOM.

http://reform.energy/news/energoatom-i-lidery-yadernoy-otrasli-es-podpisali-sovmestnyy-manifest-11821

Кабінет міністрів скоротив витрати на технічне переоснащення та модернізацію вуглевидобувних підприємств на 320,89 млн грн.

Як передає БізнесЦензор, відповідне розпорядження Кабміну №542 від 26 червня оприлюднено на офіційному урядовому порталі.

Документом внесено зміни до пункту 4 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі, затвердженого постановою Кабміну №80 від 23 січня зі зміною, передбаченим постановою №478 від 5 червня.

Зокрема, передбачені раніше витрати на здійснення заходів з технічного переоснащення та модернізації вугледобувних підприємств в сумі 704,5 млн грн зменшено до 383,61 млн грн.

Спочатку на ці цілі передбачалося виділити 1 млрд грн, однак постановою №478 від 5 червня видатки за програмою були зменшені до 704,5 млн грн.

Як повідомлялося, минулого тижня представник президента в Кабміні Андрій Герус заявив, що заборгованість по виплаті заробітної плати на суму 200 млн грн перед шахтарями державних підприємств «Львіввугілля» та «Волиньвугілля» погашена.

«В цілому, для погашення близько 200 млн грн боргів з державного бюджету було направлено тільки 41 млн грн. А решту коштів - за рахунок дій, які призвели до підвищення ефективності функціонування ринку вугілля», - говорив Герус.

Раніше міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик заявляв, що в останні роки все кошти, які закладаються в держбюджеті на модернізацію держшахт, в результаті перенаправляються на покриття боргів по виплаті зарплат шахтарям. https://biz.censor.net.ua/news/3134564/kabmin_sokratil_rashody_na_modernizatsiyu_shaht_na_320_millionov