Українська енергетична інфраструктура:15-21.02.2021

Другий тиждень лютого характеризувався різким збільшенням споживання електроенергії, як в порівнянні з минулим тижнем, так з аналогічним періодом минулого року. Причиною зростання споживання є сезонне похолодання.

Зокрема, середньодобове електроспоживання в робочі дні відносно попереднього тижня збільшилося на 5% до 502,8 млн кВт·год, а у вихідні — на 3,4% до 490,3 млн кВт·год.

Загалом, електроспоживання, за оперативними даними, з 8 по 14 лютого становило 3,49 млрд кВт·год, що на 4,6% більше за попередній тиждень.

В порівнянні з минулим роком середньодобове електроспоживання у робочі дні збільшилося на 5,2%, а у вихідні — на 4,3%.

З початку лютого електроспоживання становить 6,84 млрд кВт·год, що на 6,5% більше прогнозу.

Жодних відключень будь-яких категорій споживачів, пов’язаних із заходами для примусового зниження споживання в енергосистемі, за минулий тиждень та станом на зараз не відбулося, графіки обмеження потужності (ГОП) та аварійного відключення (ГАВ) не застосовувалися.

Робота енергосистеми в період похолодання

В умовах значного зниження середньдобової температури повітря (порівняно з минулим тижнем з -1,2°С до -4,8°С) протягом тижня НЕК «Укренерго» забезпечує балансування енергосистеми та дотримання її операційної безпеки всіма доступними засобами:

енергоблоки теплоелектростанцій ПАТ «Центренерго» (Трипільська ТЕС, Зміївська ТЕС) працювали на резервному паливі (газ) протягом 9-13 лютого;

пікові години споживання покривалися за рахунок збільшення генерації ГЕС та ГАЕС;

наявність комерційного імпорту електроенергії, яким частково компенсується дефіцит генеруючих потужностей на ТЕС та АЕС.

Відзначимо, що експлуатація ГЕС Дніпровського каскаду (Київська, Канівська, Кременчуцька, Середньодніпровська, Дніпровська, Каховська ГЕС) проводиться з врахуванням вимог щодо використання гідроресурсів і підтримання рівнів водосховищ, визначених Міжвідомчою комісією при Державному агентстві водних ресурсів;

Водночас, через ремонти, енергоблоки АЕС працюють в обмеженому складі (поточне сумарне навантаження 9,6 ГВт при необхідному 11-12 ГВт). Однак, вже 15 лютого (в понеділок) вийшов з ремонту енергоблок №2 Хмельницької АЕС, що дасть енергосистемі додаткової потужності до 1000 МВт.

Крім цього, велика кількість блоків ТЕС та ТЕЦ знаходяться в аварійному ремонті або відключені через відсутність палива. Зокрема, станом на ранок 15 лютого не можуть бути увімкнені в роботу 19 блоків ТЕС сумарною потужністю 6270 МВт через їх аварійні ремонти або відсутність палива.

Протягом тижня споживання частково покривалося за рахунок комерційного імпорту. У торговій зоні ОЕС України — 85,9 млн кВт·год з Білорусі та 41,7 млн кВт·год з Росії, в «острові Бурштинської ТЕС» — 31,3 млн кВт·год зі Словаччини, 4,9 млн кВт·год з Румунії та 4,5 млн кВт·год з Угорщини.

Аварійна допомога з суміжних енергосистем протягом тижня не активувалася.

Наразі «Укренерго» не прогнозує жодних обмежень енергоживлення будь-яких категорій споживачів, тобто оператор системи передачі не планує введення графіків аварійного відключення (ГАВ) та обмеження потужності (ГОП).

Разом з тим звертаємо увагу, що для стабілізації проходження періоду холодів важливо не допускати аварійних відключень значного обсягу.

Запаси вугілля на складах ТЕС

Ситуація із запасами вугілля на складах ТЕС залишається критичною. Зокрема, станом на 14 лютого, запаси вугілля на складах ТЕС (всіх марок) з початку листопада 2020 року зменшилися у 8 разів до 313,3 тис. тонн, із них газового вугілля – в 11,1 рази до 192,2 тис тонн, антрацитового – в 3 рази до 121,2 тис. тонн. Зазначимо, що вугілля на складах ТЕС складає лише 33% від мінімально необхідних запасів.

При цьому, близько 53% запасів вугілля (166 тис. тонн) зосереджено лише на двох ТЕС – Луганській та Слов’янській.

На кінець тижня, в порівнянні з початком, запаси газового вугілля на ТЕС зменшилися на 20% (-47,9 тис. тонн), тоді як антрацитового — на 16% (-23,1 тис. тонн). 

Щодо комерційного профіциту/дефіциту електроенергії

Протягом всього тижня спостерігався комерційний дефіцит (продано на РДД, РДН та ВДР менше, ніж спожито кінцевим споживачем) обсягом до 17,4 млн кВт·год. Ці небаланси були врегульовані за допомогою механізму балансуючого ринку через надання послуг з балансування на завантаження.

Виробництво на ГЕС та ТЕС

ТЕС за тиждень виробили 0,95 млрд кВт·год, що на 0,6% менше показника минулого тижня (0,96 млрд кВт·год). Середньодобове виробництво склало близько 136,3 млн кВт·год. З початку лютого ТЕС виробили 1,92 млрд кВт·год, що на 1,9% менше прогнозного значення

ГЕС за вказаний тиждень виробили 157,1 млн кВт·год, що на 5,3% менше показника минулого тижня (165,7 млн кВт·год). Середньодобове виробництво склало 22,4 млн кВт·год. З початку лютого ГЕС виробили 323 млн кВт·год, що на 45,2% більше прогнозного значення.

Виробництво на АЕС

За підсумками тижня виробництво електроенергії на атомних електростанціях (АЕС) в порівнянні з попереднім тижнем не змінилося та склало 1,61 млрд кВт·год. Середньодобове виробництво становило 230,6 млн кВт·год.

Базове навантаження АЕС протягом тижня становило 9,6 ГВт. Станом на кінець 14 лютого, в роботі знаходиться 10 із 15 енергоблоків. Зараз величина навантаження АЕС відповідає всій наявній в роботі потужності АЕС. Обмеження потужності АЕС з умов, що визначаються режимом роботи ОЕС України, відсутні.

З початку лютого АЕС виробили 3,23 млрд кВт·год, що на 1,5% більше прогнозного значення.

Виробництво ВДЕ

Обсяги виробництва електроенергії на сонячних та вітрових електростанціях (СЕС і ВЕС) за вказаний тиждень зросли на 61,3% до 168,7 млн кВт·год у порівнянні з минулим тижнем (проти 104,6 млн кВт·год). Відзначимо, що 70,2% від загального обсягу виробили ВЕС (118,5 млн кВт·год). Виробництво СЕС та ВЕС коливалося в межах від 17,2 млн кВт·год (11 лютого) до 35 млн кВт·год (13 лютого).

Диспетчерських команд на обмеження ВЕС та СЕС протягом тижня не віддавалося.

З початку лютого ВЕС виробили 187,3 млн кВт·год, що на 21,9% менше прогнозного значення, а СЕС – 86 млн кВт·год, що на 49,4% менше прогнозу.

Забезпечення резервами

Протягом тижня 8 – 14 лютого в ОЕС України забезпеченість у резервах з підтримки частоти (РПЧ) склала 33-39% від добової потреби. Забезпеченість аРВЧ на завантаження становила 100% від мінімальної потреби, на розвантаження — 60% у будні дні та 50% у вихідні. Виставлені на аукціонах обсяги ручного резерву відновлення частоти (рРВЧ) обсягом 200 МВт на завантаження придбано на 100%.

Для синхронної зони острова Бурштинської ТЕС допоміжні послуги з РПЧ придбані у повному обсязі (±8 МВт). Забезпеченість аРВч на завантаження склала 96%, а на розвантаження – 46% від планової потреби (±140 МВт). Потреба з рРВЧ не забезпечена через відсутність пропозицій на даний вид резервів.

https://ua.energy/zagalni-novyny/robota-energosystemy-protyagom-8-14-lyutogo-2021-roku/?fbclid=IwAR1EhpqJHDAVyTAGeFjMpalu-43n0-JYgJx0VZrScdkNTG8BIdCCoyagYGk

 

 

Глава Всеукраинского агентства инвестиций и устойчивого развития Юлия Усенко.

З осені минулого року активно поширюється інформація про заплановану Урядом реформу приєднання до електричних мереж, яка дозволить бізнесу швидко та просто отримати електричну енергію для об’єкту нового будівництва чи реконструкції.

Причиною такої ініціативи стали наміри покращити позиції України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business та збільшити інвестиційну привабливість країни. За даними 2020 року у загальному рейтингу Україна посіла 64 сходинку. Приєднання до електромереж є одним із десяти показників оцінки рейтингу. Заходи щодо вдосконалення процедур приєднання до електромереж розроблені та виконуються відповідно до Плану дій щодо підвищення позиції України в рейтингу Світового банку "Ведення бізнесу", затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1413.

Слід зазначити, у 2020 році як за показником приєднання, так і в загальному рейтингу, Україні вдалося покращити позиції на 7 сходинок порівняно з даними 2019 року. Тож, очевидно, що вдосконалення процесу приєднання, пов’язане з виконанням Закону "Про ринок електричної енергії", із запуском нової моделі ринку у 2019 році, принесло свої позитивні результати. Але цього недостатньо, бо серед 190 країн в Doing Business-2020 за показником з приєднання Україна займає 128 місце.

Відтак, у законодавчій базі Верховної Ради з’явився проєкт закону № 5009 від 03.02.2021. Пропонуються зміни до чинного законодавства, пов’язані з двома основними напрямками: спрощення земельних питань, а також оптимізація процесу видачі вихідних даних та узгодження проєктної документації через нову систему "єдиного"» вікна.

Замовники приєднання постійно скаржаться на збільшені терміни надання послуг з боку операторів систем розподілу (ОСР). Про це свідчить оприлюднення низки рішень Регулятора протягом останніх щонайменше півроку про покладання штрафних санкцій на ОСР, де підставою для перевірки стали порушення термінів приєднання за заявами замовників. 

Водночас, за інформацією Регулятора, серед основних причин, за яких ОСР порушують терміни приєднання, є проблеми, що виникають під час виділення земельних ділянок під будівництво об’єктів електроенергетики, а також введення зовнішніх електромереж в експлуатацію. Тому напрямок вдосконалення земельних процедур дійсно є актуальним.

Варто звернути увагу і на ті питання, про які бізнес не скаржиться офіційно Регулятору, але й не приховує проблеми, – це комунікація з ОСР (обленерго). Весь процес приєднання для замовника проходить через "єдине вікно", створене при кожному ОСР, так само – в оператора системи передачі. Оперативно відслідкувати статус погодження або видачі того чи іншого документу майже неможливо. Діюча система потребує вдосконалення.

Для створення прозорих умов комунікації з ОСР, для кожного замовника приєднання має бути створено особистий кабінет, де фіксуватиметься рух документів між підрозділами та статус їх виконання і погодження станом на конкретну дату.

Це набуває особливої актуальності для комунікації в умовах карантинних обмежень під час пандемії.

Запропоновані проєктом Закону 5009 зміни щодо механізму "єдиного вікна", здавалося б, мали вирішити таку проблему. Проте прямої відповіді на запитання, як це працюватиме для самого замовника приєднання, у проєкті закону немає. Передбачається, що єдиний державний інформаційний веб-портал "Єдине вікно замовників та розробників проєктної документації" має створюватися для взаємодії сторін (розробників проектної документації, її замовників, операторів систем розподілу, виконавців будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт із заінтересованими особами, зокрема з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями).

Зрозуміло, що створення такої електронної системи потребує розробки досконалого технічного завдання, в якому будуть враховані усі можливі випадки комунікації та обміну інформацією для всіх учасників процесу. І це розуміння наводить на низку наступних запитань: які вартість, джерела фінансування та час будуть необхідні на комплекс робіт з розробки та впровадження механізму "єдиного вікна", і як це врешті-решт вплине на вартість приєднання для замовника?

У пояснювальній записці до законопроєкту 5009, зокрема, зазначено: "Фінансування робіт із створення програмного забезпечення електронної системи буде здійснюватися за рахунок коштів, отриманих від міжнародних донорських організацій". Але це не є вичерпною відповіддю на вищевказані запитання.

У продовження теми комунікації з ОСР зазначу проблему видачі актуальних даних для попередніх розрахунків з метою визначення оптимальної схеми приєднання для замовника. Завдяки законопроєкту 5009 нарешті може з’явитися норма в Законі, яка уточнює відповідальність ОСР за оприлюднення недостовірної інформації або за відсутність наступних даних: коефіцієнтів завантаження трансформаторних підстанцій (ТП) основної мережі 35-110(154) кВ по кожному району ОСР, ЛЕП та ТП на всіх рівнях напруги з урахуванням завантаження підстанцій і резерву потужності, до того ж з прив’язкою до географічних даних у геодезичній інформаційно-технічній системі.

Таке порушення може поповнити перелік правопорушень на ринку електричної енергії, визначений Законом України "Про ринок електричної енергії". Тобто наслідком такого порушення з боку ОСР може бути покладання штрафних санкцій в розмірі, визначеному тим же Законом.

Це втілює надію, що з часом може з’явитися прозорість актуальних даних щодо електричних мереж, що дозволятиме бізнесу більш точно планувати розвиток власних проєктів.

Повернімося до нової системи "єдиного вікна". Якщо вона дійсно запрацює, то "першими ластівками" швидше за все стануть замовники приєднання потужністю до 1 МВт. Саме для цієї категорії замовників передбачено, що розробка та погодження проєктної документації виконується виключно ОСР. Наскільки це вплине на швидкість узгоджень – поки що невідомо.

А те, що у таких замовників заберуть право самостійно визначати виконавця проєктних робіт лінійної частини приєднання, встановлене чинним законодавством, не є перевагою.

Багатьом замовникам таке право надає можливість оптимізувати проєктні ресурси – інвестиції та час.

Підсумовуючи огляд окремих положень законопроєкту 5009, зазначу, що попередні висновки наступні: нові зміни можуть позитивно вплинути на прозорість даних та оптимізувати процеси щодо документообігу. Але перед тим, як робити остаточні висновки, потрібно зважати на ризики.Основним із ризиків є вплив на кінцеву вартість приєднання для замовника.

Покладання обов’язків на ОСР працювати через єдину електронну систему, зокрема, в частині проєктування приєднання замовників потужністю до 1 МВт, збільшить обсяги робіт та ресурси енергокомпаній, про що вони звітуватимуть Регулятору.Джерелом фінансування для виконання робіт ОСР є ставки плати за приєднання. А розвиток мереж забезпечується за рахунок тарифу на розподіл електричної енергії.

Очевидно, що у разі збільшення витрат ОСР на надання послуг, ставки на приєднання підвищуються.

Іншими словами – усе має свою ціну, і хтось має її заплатити. На енергетичних ринках за все платить кінцевий споживач.

Окремо слід зазначити, що успішність реалізації будь-якого закону залежить від професійної роботи виконавчої влади, яка його імплементує.Поки що складно визначити – чи принесуть революційні зміни процесу приєднання покращення для бізнесу, та скільки це усім коштуватиме.

Залишається сподіватись, що до другого читання будуть внесені необхідні правки, які мінімізують зазначені вище ризики та нададуть відповіді на запитання – і проєкт у фінальній редакції буде збалансованим, його реалізація принесе спрощення для бізнесу без подорожчання послуг з приєднання до електромереж.

http://reform.energy/analitics/yuliya-usenko-prisoedinenie-k-setyam-tsena-uproshcheniy-dlya-biznesa-16755?fbclid=iwar3w2bquzeftwbn91e5ksnqkunkynekavuzn3s9be_fuf8ywtxsheyy91c8

Сумарний імпорт електроенергії в Україну в січні 2021 року становив 268,3 млн кВт·год, що в 5,2 рази більше загального обсягу експорту, який за той же період склав 51,9 млн кВт·год. Таке співвідношення пояснюється насамперед різким зменшенням обсягів експорту в порівнянні з минулим місяцем з торгової зони «острів Бурштинської ТЕС» в 4,1 рази (51,9 млн кВт·год проти 214,9 млн кВт·год), припиненням експорту в Польщу, а також відновленням імпорту в ОЕС України з 3 січня. Востаннє імпорт перевищував експорт в листопаді 2019 року.

При цьому обсяг імпорту, що надходив в торгову зону «ОЕС України» в січні 2021 року становив 67,3% від сумарного імпорту в Україну, але в порівнянні із загальним споживанням склав лише 1,3%  (брутто, з урахуванням технологічних втрат в мережах).

Імпорт електроенергії

В порівнянні з груднем 2020 року загальний імпорт електроенергії в Україну збільшився в 2,1 рази з 128,8 до 268,3 млн кВт·год. Водночас, порівняно з аналогічним періодом минулого року обсяги імпорту навпаки зменшилися в 2,1 рази (560,7 млн кВт·год).

Головною причиною є відновлення в торговій зоні ОЕС України імпорту електроенергії з Білорусі, який у січні 2021 року становив 180,6 млн кВт·год (67,3% від загального обсягу). Варто зазначити, що обсяги імпорту з цього напрямку за січень 2021 року перевищують на 18,6% його обсяги за весь 2020 рік. (Детальніше у розділі «Відновлення імпорту е/е в торгову зону «ОЕС України»).

При цьому імпорт електроенергії з Росії та Молдови в торгову зону ОЕС України в січні 2021 року не здійснювався.

В торгову зону «острова Бурштинської ТЕС» за вказаний місяць було імпортовано 87,7 млн кВт·год, що в на 32% менше, ніж в грудні 2020 року (128,8 млн кВт·год) та в 5,1 рази менше в порівнянні з січнем 2020 року (449,7 млн кВт·год). Найбільший обсяг імпорту в «Острів Бурштинської ТЕС» був зі Словаччини — 78,3 млн кВт·год (29,1% від загального обсягу), що на 33,8% менше, ніж в грудні 2020 року. Крім цього, ще 6,9 млн кВт·год — з Угорщини (на 23,8% менше, ніж в грудні 2020 року) та 2,5 млн кВт·год — з Румунії (на 68,4% більше).

 

Експорт електроенергії

У січні 2021 року експорт електроенергії в порівнянні з груднем 2020 року зменшився в 6,4 рази з 329,4 млн кВт·год до 51,9 млн кВт·год та в 13,4 рази менше, ніж в січні 2020 року (697,2 млн кВт·год). Зазначимо, що експорт здійснювався лише з торгової зони «острів Бурштинської ТЕС». Також в січні 2021 року був повністю відсутній експорт електроенергії в Польщу через необхідність роботи всіх блоків Добротвірської ТЕС в ОЕС України.

Найбільшу частку у загальному експорті має Угорщина – 63%. У січні 2021 року експорт у вищезгадану країну становив 32,7 млн кВт∙год, що в 5,2 рази менше, ніж у грудні 2020 року. Також, експорт в Словаччину зменшився в 13 разів до 1,7 млн кВт·год, в Румунію — на 24,5% до 17,5 млн кВт·год.

https://ua.energy/zagalni-novyny/import-elektroenergiyi-v-torgovu-zonu-oes-ukrayiny-v-sichni-2021-roku-stanovyv-1-3-vid-zagalnogo-elektrospozhyvannya/

 

В Україні стихійні сміттєзвалища, незаконні вирубки лісу, видобуток корисних копалин, а також забудови узбережжя водойм відстежуватимуть за допомогою супутникових знімків.

Про це повідомляє Державне космічне агентство(ДКА), передає mind.ua. 

«Співпраця ДКА з Міндовкілля розширила спектр використання супутникових знімків в Україні - відтепер в екологічній сфері рівень реагування на загрози відповідатиме світовим стандартам залученню супутникового ресурсу, – заявив в.о. голови агентства Михайло Лев. – Розвинемо ті сервіси, які вже давно працюють в інших країнах світу та приносять значний результат у вигляді мільярдів доларів, збережених шляхом протидії та попередженню злочинів в екологічній сфері».

Національний центр управління та випробувань космічних засобів працює над методиками використання знімків у діяльності інспекторів Міндовкілля, щоб забезпечити правомочність наданих супутникових даних у судах.

«Це буде наступним кроком імплементації інформації з космічного спостереження Землі для інтересів національної безпеки та економіки», – додали у Держкосмосі.

https://ecotown.com.ua/news/V-Ukraini-ekologichni-zlochini-vidstezhuvatimut-za-dopomogoyu-suputnikovikh-znimkiv/

 

До кінця 2021 року McDonald's запустить сортування відходів у всіх ресторанах України.

Про розширення пілотної програми з роздільного збору сміття у залах американської мережі закладів швидкого харчування оголосило підприємство з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд." (Київ), передає interfax.com.ua. 

На сьогодні мережа ресторанів компанії налічує 96 ресторанів у 20 містах.

"До 2025 року McDonald's глобально планує повністю перейти на виробництво всіх пакувальних матеріалів із відновлюваної сертифікованої сировини, а також сировини, яку можна використовувати повторно. Так, поліетилен і пластик можуть піти на виготовлення пакетів для сміття, друге життя отримають після переробки й інші відходи", - повідомили у прес-службі.

McDonald's запустив пілотну програму сортування відходів у вересні 2020 року Києві, Львові, Дніпрі, Харкові та Київській області. У залах 16 ресторанів були встановлені спеціальні сортувальні станції для розділення відходів за типами. Відсортовані відходи відправлялися на вторинну переробку сировини. «За чотири місяці пілотної програми були відсортовані та передані на переробку понад 80 тонн упаковки, - зазначають у компанії. - Загалом до програми приєдналися понад 2,6 млн українців».

У вересні 2020 року компанія замінила пластикові контейнери для салатів на паперову упаковку, а у червні - пластикові стаканчики для холодних напоїв на целюлозні стакани, які піддаються переробці в Україні.

https://ecotown.com.ua/news/Do-kintsya-roku-McDonald-s-zapustit-sortuvannya-vidkhodiv-u-vsikh-restoranakh-Ukraini/