Українська енергетична інфраструктура: 29.04-05.05.2019



Україна створює можливості для розвитку сегменту накопичувачів енергії


У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України під головуванням Генерального директора Директорату енергетичних ринків Ольги Буславець проведено зустріч з представниками «International Finance Corporation» (World Bank Group).
Учасники обговорили шляхи використання систем накопичення електроенергії (промислових електроакумуляторів) в ОЕС України в умовах зростання частки сонячної і вітрової генерації та напрямків підтримки зі сторони International Finance Corporation.
Ольга Буслвавець підкреслила, що інтенсивний розвиток відновлюваної енергетики, особливо СЕС і ВЕС, створює ризики порушення балансової надійності енергосистеми. І для забезпечення подальшого зростання частки ВДЕ відповідно до Енергетичної стратегії України, необхідно збільшення обсягу первинного, вторинного регулювання та резерву заміщення. І однією з перспективних технологій, що дозволить підвищити гнучкість енергосистеми, є електроакумулюючі установки, які можна використовувати для підтримання частоти (первинне регулювання) та перенесення потужності з періоду її «профіциту» в періоди її «дефіциту» (вторинне, третинне регулювання).
На даний час Міненерговугілля напрацьовує низку нормативно-правових актів, які сприятимуть залучення інвесторів у зазначений сегмент ринку електричної енергії. Зокрема, мова йде про розроблення Порядку проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом, запровадження нової конкурентної моделі підтримки відновлюваної енергетики з одночасним посиленням відповідальності таких виробників за власний небаланс, унормування використання електроакумулюючих систем в новому ринку електричної енергії.
«Ми зацікавлені в реалізації пілотних проектів з будівництва накопичувачів електроенергії, зокрема в південному регіоні України, де спостерігається суттєве зростання встановленої потужності сонячних та вітрових електростанцій», - зазначила О. Буславець. Також підкреслила, що Україна аналізує досвід інших країн щодо розвитку накопичувачів енергії, зокрема - Південної Кореї, Іспанії, щоб визначити найбільш ефективні шляхи їх використання.
«Наразі також ведеться робота над усуненням регуляторних обмежень, які ускладнюють використання електроакумулюючих систем в новому ринку електричної енергії, щоб забезпечити рівні умови для всіх його учасників, незалежно від технологій балансування», - додав присутній на зустрічі керівник експертної групи Директорату енергетичних ринків Олександр Мартинюк.
Представники IFC в свою чергу повідомили про зацікавленість в розвитку сектору електроакумулюючих систем в Україні та висловили готовність надати експертну і технічну допомогу Міненерговугілля в частині вивчення світового досвіду використання таких систем, підготовці та реалізації відповідних пілотних проектів.
У зустрічі з іноземної сторони взяли участь Джейсон Бретт Пеллмар (Jason Brett Pellmar), Голова Регіонального представництва IFC в Україні, Білорусі та Молдові, Небойша Арсенієвич (Nebojsa Arsenijevic), провідний фахівець з енергетики, енерго- і ресурсоефективності, та Олена Волошина, голова діяльності IFC в Україні.
http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245362408&cat_id=35109


Комітет ВР з ПЕК просить Кабмін скликати Координаційний центр із забезпечення реформи ринку електроенергії

Комітет ВР з питань паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), ядерної політики та ядерної безпеки запропонував уряду доручити скликати Координаційний центр із забезпечення впровадження нового ринку е/е для врегулювання нагальних проблем, що перешкоджають повноцінному запуску нової моделі оптового ринку е/е. Лист з відповідним проханням направлено прем’єр-міністру Володимиру Гройсману 16 квітня 2019 року, повідомив голова профільного комітету ВР Олександр Домбровський в Facebook.
Домбровський нагадав, що комітет з цим питанням звертається до уряду вже втретє.
Ситуація з неврегульованістю низки системних проблем галузі створює реальну загрозу як зриву термінів впровадження в Україні нової моделі е/е, яка повинна запрацювати з 1 липня, так і енергореформ в цілому, наголошується в листі.
Серед проблем, зокрема названі неповні розрахунки деяких категорій споживачів (в тому числі і державних шахт, водоканалів) і відсутність механізмів погашення накопиченої в оптовому ринку заборгованості за е/е.
Комітет нагадує, що тільки в січні-лютому поточного року заборгованість споживачів перед постачальником «останньої надії» (яким є держпідприємство «Укрінтеренерго») склала 1,09 млрд грн, зокрема 364 млн грн недоплатили за е/е вугільні шахти, 307 млн грн - водоканали, 143 млн грн - підприємства житлокомунгоспу. У зв’язку з цим «Укрінтеренерго» не може повністю розрахуватися за куплену е/е, а також за послуги її розподілу. За даними самого підприємства, борги на кінець березня становили відповідно 660 млн грн і 150 млн грн, податковий борг - 385 млн грн. В результаті роботи «Укрінтеренерго» може бути заблокована через арешт його рахунків за позовами кредиторів.
Крім цього, як зазначається в листі, дебіторська заборгованість держпідприємства «Енергоринок» на кінець березня становила близько 33 млрд грн, кредиторська - близько 27 млрд грн.
Комітет також підкреслює, що вважає недоцільним проводити засідання Координаційного центру в формі заочного голосування його учасників - така форма роботи не передбачена типовим положенням про подібні органах уряду.
Як повідомлялося, міжнародне співтовариство в листі від 17 квітня 2019 року закликало українську владу оперативно провести засідання Координаційного центру щодо забезпечення впровадження нового ринку е/е при Кабінеті міністрів, щоб забезпечити своєчасний запуск нової моделі ринку з 1 липня.
Відповідне спільне звернення направили глава представництва Євросоюзу в Україні Хюґо Мінгареллі, директор Європейського Енергетичного Співтовариства Януш Копач, глава представництва Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в Україні Жан-Еріка де Загона, керуючий директор ЄБРР в країнах Східної Європи і Кавказу Маттео Патроне і директор місії USAID в Україні Сьюзан Фріц.
Документ адресований прем’єр-міністрові Володимиру Гройсману, голові Комітету ВР з ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Олександру Домбровському, віце-прем’єру Володимиру Кістіон, міністру енергетики та вугільної промисловості Ігорю Насаліку, міністру фінансів Оксані Маркаровой, голові Нацкомісії, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксані Кривенко.
Створений в серпні 2017 року Координаційний центр із забезпечення впровадження нового ринку е/е при Кабінеті міністрів не проводив засідання з квітня 2018 року.
Кабінет міністрів постановою №174 від 6 березня вніс зміни в положення про Координаційний центр із забезпечення впровадження нового ринку е/е - передбачена можливість приймати рішення шляхом проведення заочного голосування (опитування).
На липень 2019 року в Україні заплановано запуск нової моделі оптового ринку е/е на виконання закону «Про ринок е/е», прийнятого в квітні 2017 року. Передбачається перехід від роботи за моделлю «єдиного покупця» до повномасштабного конкурентного ринку, який передбачає двосторонні договори між виробниками та споживачами, введення балансуючого ринку, ринку «на добу вперед» і внутрішньодобового ринку.
http://uaenergy.com.ua/post/32151/komitet-vr-po-tek-prosit-kabmin-sozvat/


АМКУ дозволив ДТЕК купити два обленерго, але обмежив вплив компанії на суміжних ринках

Про це повідомив на своєму акаунті в Facebook журналіст видання «Наші гроші» Юрій Ніколов.
«Одесаобленерго» і «Київобленерго» є операторами системи розподілу в Одеській та Київській областях і не здійснюють діяльність з постачання електроенергії. Діяльність операторів системи розподілу повністю регулюється НКРЕКУ, пише Главком.
Як повідомили джерела у відомстві, надаючи дозвіл на концентрацію, АМКУ поклав на ДТЕК ряд зобов’язань, які усувають будь-який можливий вплив на суміжні ринки – ринок поставки та ринок виробництво електроенергії.
3 січня 2019 року «ДТЕК Нафтогаз» та NGR B.V. (Нідерланди) уклали договори купівлі-продажу акцій даних компаній. Договори укладені з відкладальною умовою та повинні бути завершені після отримання необхідних дозволів державних органів, включаючи узгодження антимонопольних органів.
На думку провідного юриста юридичної компанії Arzinger Олександра Дякулича, покупка природних монополій не призводить до негативних наслідків для ринку. В ефірі каналу «112 Україна» він заяляв, що «це природні монополії, діяльність яких повністю зарегульована Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, яка встановлює тарифи, що регулюють ці компанії. З точки зору антимонопольного законодавства купівля таких природних монополій не призводить до якихось негативних наслідків на ринку, тому що вони вже є природними монополістами «. Він підкреслив, що зміна власника природної монополії ніяк не впливає на конкуренцію на ринку.
https://www.unian.ua/economics/energetics/10530696-amku-dozvoliv-dtek-kupiti-dva-oblenergo-ale-obmezhiv-vpliv-kompaniji-na-sumizhnih-rinkah.html


За підтримки Уряду Німеччини проведено та презентовано перший із 60 енергоаудитів для українських підприємств

Івано-Франківський локомотиворемонтний завод, заснований ще у 1866 р., став першим із 60 підприємств, що отримали звіт з енергоаудиту, проведеного за міжнародним стандартом ISO 50002 за ініціативи GIZ.
Завдяки енергоаудиту керівництво підприємства отримало детальний аналіз стану енергоспоживання, потенціалу до енергозбереження та заходи щодо його реалізації.
Так, у разі впровадження усіх рекомендованих заходів підприємство зможе зменшити енергоспоживання та заощаджувати понад 3,5 млн грн у рік.
Окрім презентації звіту енергоаудиту, на підприємстві також проведено тренінг з питань енергоефективності для технічного персоналу, зокрема технологів, операторів, енергетичних менеджерів тощо.
Нагадаємо, що у 2018 р. Мінекономрозвитку, Держенергоефективності та GIZ запустили програму енергомодернізації 60 підприємств у чотирьох галузях: виробництво молочної та хлібопекарської продукції, машинобудування та неметалевих будівельних матеріалів.
Програма передбачає проведення 60 енергоаудитів, відбір та підготовку 20 техніко-економічних проектів, а також навчання для керівників та технічного персоналу.
http://saee.gov.ua/uk/news/2899


Міненерговугілля оприлюднило проект Порядку проведення аукціонів з продажу е/е за двосторонніми договорами

Міністерство енергетики та вугільної промисловості опублікувало проект постанови Кабінету міністрів про Порядок проведення електронних аукціонів з продажу е/е за двосторонніми договорами та Порядку вибору організаторів таких аукціонів.
Документ, який є одним з основних в нормативно-правовій базі щодо забезпечення роботи нової моделі оптового ринку е/е, опублікований на сайті міністерства в четвер.
Як наголошується в аналізі регуляторного впливу документа, для початку роботи нової моделі з 1 липня, до 1 червня має пройти реєстрація учасників ринку двосторонніх договорів, а для цього необхідно визначити організатора відповідних електронних аукціонів, який забезпечить процес.
Впровадження аукціонного механізму продажу е/е за двосторонніми договорами спростить для учасників процес пошуку контрагентів, забезпечить реальну конкуренцію на ринку і вільне ціноутворення, але при цьому запобіжить істотному підвищенню цін на е/е АЕС, пояснюють автори Порядку.
Документ регулює правила роботи трьох національних виробників е/е (НАЕК «Енергоатом», ПАТ «Укргідроенерго» та ПАТ «Центренерго»), однак до аукціонів можуть на добровільних засадах приєднатися інші учасники ринку.
За оцінкою розробників документа, підготовчий період до проведення аукціонів складе 60-75 днів.
Передбачається, що за ходом аукціонів буде стежити аукціонний комітет з шести представників держорганів (по двоє - від Міненерговугілля та Мінекономрозвитку, по одному - від НКРЕКП і Антимонопольного комітету України).
Проект порядку передбачає, що право ініціювати аукціон має виключно продавець е/е. Він же розраховує стартову ціну е/е і подає на узгодження аукціонному комітету. При цьому стартова ціна для перших аукціонів (які проводяться протягом першого місяця після запуску нової моделі оптового ринку) не може перевищувати середньозважену оптово-ринкову ціну за останні три місяці, що передує даті аукціону. Для подальших аукціонів - не може перевищувати середньозважену ціну, що склалася на ринку «на добу перед» за попередню декаду.
Як повідомлялося, в липні 2019 року в Україні заплановано запуск нової моделі оптового ринку е/е на виконання закону «Про ринок е/е», прийнятого в квітні 2017 року. Передбачається перехід від роботи за моделлю «єдиного покупця» до конкурентного механізму, який передбачає двосторонні договори між виробниками та споживачами, постачальниками, введення балансуючого ринку, ринку «на добу вперед» і внутрішньодобового ринку.
https://interfax.com.ua/news/economic/584256.html
 

Поділитися

Підписатися на наші оновлення

Знаходьте нас тут

Зв'яжіться з нами