Українська енергетична інфраструктура: 24.02-01.03.2020

Верховний суд у складі Колегії суддів Касаційного господарського суду підтримав позицію тимчасової адміністративної колегії АМКУ стосовно наявності в діях ПАТ «Запоріжжяобленерго» порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Нагадаємо, АМКУ визнав порушенням Закону України «Про захист економічної конкуренції» такі дії ПАТ «Запоріжжяобленерго»:

·                 невиконання в жовтні 2015 року зобов’язання з припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановленого пунктом 4 рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення від 29.09.2015 № 43-рш;

·                 безпідставну відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Центр енергетичного моделювання» протягом листопада 2015 - березня 2016 року в погодженні Повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії, що призвело до припинення в період грудня 2015 – квітня 2016 року надання ТОВ «Центр енергетичного моделювання» послуги з передачі місцевими (локальними) електричними мережами електричної енергії, тобто, до фактичного усунення постачальника з ринку.

За вказані порушення товариство було оштрафоване на загальну суму у розмірі 14 900 000 грн. 

Не погоджуючись з таким рішенням Тимчасової адмінколегії Комітету, ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання окремих пунктів Рішення недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2019, у задоволенні позову товариству було відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 рішення суду першої інстанції залишено без змін. 

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 30.01.2020 постановив Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» - без задоволення.

Таким чином, правомірність висновків Антимонопольного Комітету підтверджена судами всіх інстанцій, та, відповідно, ПАТ «Запоріжжяобленерго» доведеться сплатити штраф до державного бюджету України.

https://amcu.gov.ua/news/verhovnij-sud-pidtrimav-amku-v-spravi-pro-zlovzhivannya-monopolnim-stanovishchem-pat-zaporizhzhyaoblenergo

 

 

Уряд планує найближчим часом завершити конкурс на голову правління ПрАТ «НЕК «Укренерго», а також ухвалити рішення щодо конкурсу на голову правління НАК «Нафтогаз України».

Про це на брифінгу за результатами засідання Кабінету міністрів сказав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

«Ми обмінялися репліками, це питання (конкурс на голову правління Нафтогазу» — ред.) не розглядалося на засіданні. Питання на порядку денному не було. Питання актуальне, обговорюється. Звичайно, найближчими тижнями слід очікувати рішення», — сказав Гончарук.

Він також прокоментував поширену у ЗМІ інформацію про призупинку конкурсного відбору голови правління ПрАТ «НЕК «Укренерго».

«Що стосується Укренерго, цей конкурс потрібно найближчим часом завершити. Там потрібен постійний менеджер. Зараз там виконуючий обов’язки», — сказав Гончарук.

http://oilreview.kiev.ua/2020/02/20/uryad-planuye-najblizhchim-chasom-zavershiti-konkurs-na-golovu-pravlinnya-ukrenergo/

 

 

Уряд на засіданні 18 лютого ухвалив проект Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення", який спрямований на реформування дозвільної системи в сфері охорони довкілля.

Зменшення промислового забруднення передбачено шляхом:

·                 запровадження інтегрованого дозволу;

·                 оцінки кумулятивного впливу промислового об'єкта на довкілля;

·                 галузевого регулювання (особливі вимоги для кожної галузі);

·                 впровадження щорічного звітування про виконання умов інтегрованого дозволу;

·                 розроблення Базового звіту до отримання інтегрованого дозволу.

“Запровадження інтегрованого дозволу для великих підприємств-забруднювачів - це європейська практика, яка дозволяє з однієї сторони зменшити адміністративне навантаження на бізнес, оскільки буде введена на заміну ряду дозволів. А з іншої -  сприяє зменшенню викидів та  запобігатиме промисловому забрудненню через запровадження вимог та заходів для зменшення впливу та комплексного захисту довкілля”, - наголосив Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель. 

Важливий елемент реформи – впровадження «Найкращих доступних технологій та методів управління» (НДТМ). Це дорожня карта для кожної галузі великої промисловості, галузевий «керівний документ», що містить перелік заходів для переходу до найбільш ефективного та екологічного виробництва. У межах НДТМ підприємствам буде запропоновано широкий набір рішень для зменшення негативного впливу на довкілля, у тому числі й економічно доцільних, що не потребують значних інвестицій та клопіткого планування. Тому оператори установок матимуть можливість вибору для поступового впровадження природоохоронних заходів різного масштабу.

Ще один важливий крок - звітування підприємств щороку про виконання умов інтегрованого дозволу та природоохоронних заходів, а також запровадження обов’язку застосування автоматизованих систем моніторингу для певних галузей.. Такі нововведення забезпечать якісніший доступ громадськості до інформації щодо промислового забруднення, а  у підприємств формуватиме відповідальніше ставлення до довкілля. 

Закон забезпечить:

-  зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел до 2030 року на 22,5% проте обсягу викидів у 2015 році;

-   зменшення скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти у 2030 році до 5 відсотків загального обсягу викидів порівняно з 15,7% у 2015 році;

- гармонізацію з законодавством ЄС у сфері промислового забруднення та виконання міжнародних зобов’язань.

Сфера дії розповсюджується на: енергетику, виробництво та обробку металів, промисловість з переробки мінеральної сировини, хімічну промисловість, управління відходами та інші види діяльності, перелік яких наведені у ст. 2 законопроекту. Даний перелік відповідає вимогам Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди (Додаток 1 до Директиви).  

Інтегрований дозвіл має безстрокову дію та видається на основі висновків НДТМ. Нагадаємо, що у країнах ЄС такі висновки є результатом багаторічних досліджень та обговорень, затверджуються рішеннями Європейської Комісії і є обов’язковими до виконання всіма країнами-членами ЄС.

Проект Закону розроблено на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави», а також на виконання положень Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, зокрема,  імплементації Директиви 2010/75/ЄС.

https://menr.gov.ua/news/34639.html

 

Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету міністрів України у 2019 році оприлюднено на сайті Верховної Ради.

“Уряд лише на початку цього шляху, і за багатьма напрямами тільки закладає основу для подальших змін, проте і за цей короткий період роботи вдалося досягнути низки вагомих результатів, які вже зараз здатні суттєво покращити життя наших громадян”, — зазначається у документі.

Маємо експертну оцінку аналізу звіту (лише в частині Мінекоенерго) від заступника начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз України» Олексія Хабатюка.

- Ціль 9.1 (кількісна) — оцінка досягнення цілі не проведена, бо не могла бути проведена в принципі, оскільки в НПА не існує ні визначення поняття «межа енергетичної бідності», ні, відповідно, системи моніторингу такого показника.

Показник «енергоефективність економіки» не наведено, і він не міг би бути розрахований на момент підготовки звіту, оскільки зведена інформації для її визначення з’явиться набагато пізніше (під кінець року). Але навіть після її появи, усталеної практики розрахунку цього показника (з нормалізацією) в Україні не існує.

Наведені показники по «теплих кредитах», як і раніше, — виключно про витрачання бюджетних коштів без оцінки ефекту (скорочення споживання).

- Ціль 9.2 (кількісна, хоча поняття «справедливої ціни» та підхід до її визначення не визначено):

1) до чого тут анбандлінг УТГ не зрозумів

2) зниження ціни на газ та «справедлива ціна за якісні енергетичні товари» трохи різне

3) до чого тут «створення умов для залучення приватних інвесторів у видобуток газу та нафти» не зрозумів

4) ПСО на е/е для населення — досягнення не зрозумів в світлі заяв міністра, що ціна е/е для населення занижена, а ПСО потребує зміни в цій частині (про це ж написано в планах на майбутнє цього ж звіту). Це швидше недопрацювання ніж досягнення.

5) до чого тут анбандлінг/сертифікація Укренерго не зрозумів

6) до чого тут зростання ВДЕ не зрозумів

7) до чого тут «Трансформація енергетичної та кліматичної політики» не зрозумів

- Ціль 9.3 (якісна, а мала би бути кількісна):

1) в частині контракту на транзит — згоден

2) «Залучення інвесторів з метою збільшення видобутку вітчизняних енергоносіїв» фактично повтор досягнень із цілі 9.2

3) в частині робіт на енергоблоках ГЕС/ГАЕС, АЕС — згоден, але роль Уряду в цьому мені не зрозуміла

- Ціль 9.4 (кількісна/якісна). Дуже скромно. Кількість складених протоколів/накладених (не факт що сплачених) штрафів мало про що говорить

- Ціль 9.5. Не є спеціалістом в сфері, тому не аналізував.

- Ціль 9.6 (кількісна). Як на мене, то перелічене до «ефективно та ощадливого використання природних ресурсів» має дуже-дуже віддалене відношення. Кількісна оцінка не поведена (для оцінки не створено системи оцінки)

- Ціль 9.7. Не є спеціалістом в сфері, тому не аналізував.

http://oilreview.kiev.ua/2020/02/21/ekspertna-ocinka-analizu-zvitu-uryadu-v-chastini-minekoenergo-vid-oleksiya-xabatyuka/

 

 

Нещодавно Українська енергетична біржа запровадила гнучкі інструменти для торгівлі електроенергією: блочні пропозиції та торги коефіцієнтами. Вже зараз компанії, які акредитовані за напрямком "Електроенергія", можуть використовувати дані інструменти, як окремо, так і в комплексі (в рамках одного аукціону).

Учасники аукціонів в комерційній секції можуть продавати чи купувати електричну енергію не лише за стандартними графіками типу peak, offpeak, чи base, а обрати індивідуальний проміжок часу – години продажу або купівлі електроенергії.

При формуванні позиції ініціатор зазначає години (одна чи декілька), відповідний період відпуску (відбору) та дні. Завдяки блочним позиціям учасник може купити чи продати обсяг електроенергії, який в іншому випадку може бути незатребуваним через неспівпадіння годин, на які є попит, і годин стандартного графіку.

Також завдяки блочним позиціям учасники матимуть можливість здійснити оптимізацію довгострокового плану відпуску/відбору електроенергії. Оскільки стандартні продукти не можуть на 100% відповідати довгостроковому плану, виникає дефіцит/надлишок електроенергії в певні періоди. До запровадження блочних продуктів на УЕБ, ці надлишкові обсяги були б реалізовані на короткостроковому ринку. Але тут спрацював би "принцип ціни" і виручених коштів не вистачило б, щоб докупити цей дефіцит, оскільки форвардну ціну для клієнта вже зафіксовано (правило ринку електроенергії - чим ближче до моменту поставки, тим ціна вища). Тепер є можливість докупити або продати ці години на РДД, здійснивши оптимізацію блочними заявками.

Іншим нововведенням УЕБ є запровадження торгів коефіцієнтами. Цей вид аукціонів також доступний для учасників комерційної секції. При внесенні позиції на аукціон, ініціатор самостійно визначає до якої саме формули розрахунку ціни відбувається прив’язка. Стартовий коефіцієнт визначається розміром ставки дисконту/премії до ціни за 1 МВт/год, з якого розпочинаються торги в режимі торгівлі коефіцієнтами за певною позицією. Наприклад, виставлення позиції на продаж з дисконтом 3% рівнозначно коефіцієнту 0,97, а з премією 3% - коефіцієнту 1,03 від обраного базового індикатора ціни. Аукціони проходять як на підвищення так і на зниження коефіцієнту. Дана технологія хеджує продавця та покупця від ризиків коливання ціни на ринку.

Для ознайомлення з перевагами використання блочних позицій Член Біржового комітету УЕБ Інна Щербина представила новий відео-ролик, з яким можна ознайомитись за посиланням, а про торги коефіцієнтами відео-ролик можна переглянути тут. Також нагадуємо, що раніше Генеральний директор УЕБ Олександр Коваленко у інтерв’ю виданню Expro Gas&Oil вже розповідав про можливість та особливості застосування блочних заявок і торгівлю коефіцієнтами.

Українська енергетична біржа постійно прагне надавати зручні умови для учасників, тому постійно пропонує нові можливості проведення аукціонів. Для отримання доступу до участі у аукціонах з купівлі-продажу електроенергії на УЕБ компаніям необхідно пройти процедуру акредитації.

https://www.ueex.com.ua/presscenter/news/tb-ueb-prezentue-novi-gnuchki-instrumenti-dlya-uchasnikiv-rinku/