Українська енергетична інфраструктура: 24-30.12.2018

Головою Наглядової ради Фонду енергоефективності обрано Анджея Райкевіча - людину, яка має великий досвід роботи у сфері енергоефективності у Польщі й інших європейських країнах. Таке рішення було прийняте на першому засіданні Наглядової ради Фонду, яке відбулося 17 грудня. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.

Наглядова рада прийняла й інші важливі питання щодо діяльності Фонду енергоефективності. Зокрема, затверджено Регламент проведення засідань Наглядової ради; визначено порядок відбору членів Дирекції та керівника підрозділу внутрішнього аудиту; схвалено план роботи на 2018 рік та перший квартал 2019 року. Наступний важливий крок - оголошення конкурсу з відбору менеджменту.

Нагадаємо, до складу Наглядової ради Фонду енергоефективності вже призначено 4 особи. Два незалежні члени, яких було обрано за конкурсним відбором, два – представники від Уряду. Наразі очікується визначення представника від Європейського Союзу.

Також вчора у рамках П’ятого засідання Ради асоціації між Україною та ЄС Геннадій Зубко і Єврокомісар з питань європейської політики сусідства та розширення Йоганнес Ган підписали фінансову угоду щодо надання Європейським Союзом другого траншу в 54 млн євро на підтримку Фонду енергоефективності.

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/obrano-golovu-naglyadovoyi-radi-fondu-energoefektivnosti-gennadij-zubko

Боргові зобов’язання з оплати природного газу комунального підприємства «Київтеплоенерго» перед НАК «Нафтогаз України», отримані ним від «Київенерго» під час передання столичного теплогосподарства, підлягають реструктуризації шляхом розстрочення на 60 місяців рівними частинами з 1 числа місяця, в якому буде укладено відповідний договір із НАК.

Відповідну постанову Кабінет Міністрів ухвалив на засіданні у вівторок за пропозицією мера Києва Віталія Кличка.

Згідно з документами, поданими на засідання уряду разом із проектом постанови, що є у розпорядженні агентства, йдеться про 2,208 млрд грн.

У постанові зазначається, що можливе дострокове погашення цих зобов’язань. На них не нараховується неустойка та відсотки за винятком повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію.

«Нафтогаз», згідно з ухваленим документом, у разі повного або часткового нездійснення платежів на суму, що дорівнює сумі платежів за три місяці, може розірвати договір про реструктуризацію в односторонньому порядку та вимагати дострокового погашення боргу й нарахування неустойки та відсотків.

Водночас Кабмін зобов’язав «Нафтогаз», на який покладено спецзобов’язання, укладати з «Київтеплоенерго» договори з постачання газу за встановленою урядом ціною та видавати йому відповідні номінації за умови укладення договору про реструктуризацію та її належного виконання.

Як повідомлялося, після суперечок, що тривали кілька місяців, «Київтеплоенерго», «Нафтогаз» і «Київенерго» 9 жовтня цього року уклали мирову угоду, в якій «Київтеплоенерго» визнало себе правонаступником за борговими зобов’язаннями «Київенерго» перед «Нафтогазом» у розмірі майже 2, 4 млрд грн.

https://ua.interfax.com.ua/news/economic/554299.html

Для Європейського Союзу дуже важливо, щоб Україна не сповільнювала темп реформ у межах виконання зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію, під час виборчих кампаній 2019 року. Про це під час відеовключення з Брюсселя на круглому столі «Підсумки Ради асоціації: євроінтеграційний порядок денний на 2019 рік» заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе.

«Для ЄС надзвичайно важливо, щоб наш темп не сповільнювався наступного року під час виборчих кампаній – і президентської, і парламентської. Ми розуміємо виклики, перед якими стоїмо. Але й для нас, українців, так само важливо, щоб під час виборів до Європейського Парламенту, під час зміни складу Європейської Комісії залишалося чітке розуміння того, над чим і як буде працювати ЄС з Україною», – заявила Віце-прем’єр-міністр.

За її словами, під час П’ятого засідання Ради асоціації Україна – ЄС українській стороні вдалося отримати згоду партнерів на оновлення деяких додатків до Угоди про асоціацію. Така необхідність обумовлена змінами у праві ЄС та готовністю України виконувати свої зобов’язання для поглиблення інтеграції в окремі ринки ЄС.

«Ми дійшли згоди в тому, щоб визначити подальший механізм оновлення Додатку 27 щодо енергетики. Це є ключовим принциповим питанням. Для нас важливо, щоб після проведення необхідних реформ в Україні ми могли розраховувати на повноцінну інтеграцію у ринок ЄС у цій сфері», – підкреслила Іванна Климпуш-Цинцадзе. Вона зазначила, що для цього потрібні зусилля як з боку урядовців, окремих інституцій та підприємств, так і з боку Верховної Ради. Крім того, Рада асоціації визнала прагнення української сторони щодо інтеграції до цифрового ринку ЄС. Україна запропонувала європейським партнерам рухатися в цьому напрямі згідно з Дорожньою картою інтеграції до цифрового ринку ЄС. Також Віце-прем`єр-міністр поінформувала, що на початку 2019 року в Україні працюватиме місія з оцінки реформ у сфері телекомунікаційних послуг, за результатами якої будуть визначені спільні кроки щодо виконання Угоди про асоціацію у сфері цифрової економіки. Також Україна та ЄС конкретизували напрями поглиблення співпраці у царині свободи, юстиції і безпеки.

«Це кібербезпека, протидія кіберзагрозам та дезінформації, розбудова спільного управління кордонами. Я думаю, що тут є великий обсяг роботи, який передбачає мобілізацію зусиль з української сторони, а також дуже серйозне залучення європейської сторони», – додала представниця Уряду.

За її словами, Україна також має виконати свої зобов’язання у митній сфері. До прикладу, слід ухвалити проект закону «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо уповноваженого економічного оператора та спрощень митних формальностей», який зареєстрували у Верховній Раді ще понад рік тому. Крім того, нині тривають дискусії щодо вичерпного переліку вимог від ЄС, необхідних для початку перемовин про укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (ACAA).

Віце-прем`єр-міністр подякувала європейським партнерам за політичну підтримку України, її територіальної цілісності та суверенітету: «Є чітке розуміння необхідності відновлення територіальної цілісності, незалежності і суверенітету України. Є чітке розуміння і засудження тих дій РФ, які вона здійснила в Азові і в Чорному морі проти українських кораблів і українських військовослужбовців».

Також Іванна Климпуш-Цинцадзе висловила подяку громадянському суспільству за цей захід та високо оцінила його важливу роль у промоції євроінтеграційного порядку денного. Зі свого боку Генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина зазначила, що під час Ради асоціації партнери чітко зафіксували пріоритети секторального співробітництва і обговорили питання спільного моніторингу виконання Угоди.

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ivanna-klimpush-cincadze-dlya-yes-nadzvichajno-vazhlivo-shchob-nash-temp-reform-ne-spovilnyuvavsya-pid-chas-viborchoyi-kampaniyi

Глава НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук закликав владу і регулятора створити умови для врегулювання можливих ризиків дефіциту балансують потужностей в об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України, пов’язаних зі стрімким розвитком відновлюваної енергетики (ВДЕ).

«Щоб врегулювати дефіцит балансують потужностей в ОЕС України, необхідна активна позиція всієї влади і учасників ринку, треба створити необхідні передумови на законодавчому рівні, має бути вирішено питання щодо наповнення тарифу оператора системи передачі для придбання послуг із забезпечення розвитку генеруючої потужності», - сказав він на минулому в Києві інвестиційного форуму «Україна-ЄС».

За його словами, необхідність в будівництві нових балансують потужностей викликана також інтеграцією України в ENTSO-E.

В.Ковальчук нагадав, що «Укренерго» розглядає два основні варіанти вирішення проблем балансування енергосистеми за рахунок будівництва акумуляторів energy storage. Перший - з розташуванням 200 МВт цих систем накопичення енергії в одному місці, другий - в декількох місцях з поділом на 4-5 частин. Вартість проекту попередньо оцінюється в EUR154 млн.

Глава НЕК закликав регулятора внести зміни в кодекс системи передачі щодо зменшення потужності джерел ВДЕ з 20 МВт до 1 МВт, ТУ на приєднання яких повинно узгоджуватися з оператором системи передачі. Також він запропонував внести зміни в правила ринку електроенергії в частині введення плати за резерв потужності традиційної генерації, яка буде компенсувати нерівномірність роботи ВДЕ і забезпечить підтримку необхідних резервів потужності.

За його словами, Міненерговугілля має завершити розробку порядку проведення конкурсів на будівництво генеруючої потужності і виконання заходів з управління попитом, передавши його на затвердження до Кабінету міністрів. І потім забезпечити проведення цих конкурсів на будівництво маневреної генерації.

Крім того, В.Ковальчук закликав Верховну Раду прийняти законопроект про проведення аукціонів на будівництво ВДЕ, а також внести зміни в закон «Про ринок електроенергії» передбачивши в тарифі оператора системи передачі джерела на придбання послуг із забезпечення розвитку генеруючих потужностей.

Як повідомлялося, об’єднана енергосистема (ОЕС) України до 2020 року може прийняти ще до 4750 МВт нових потужностей сонячних і вітряних електростанцій (СЕС і ВЕС) без ризику розбалансування і серйозних змін у своїй структурі.

«Укренерго» здійснює експлуатацію магістральних і міждержавних ліній електропередачі, а також централізовану диспетчеризацію об’єднаної енергосистеми країни. НЕК є державним підприємством, перебуває в підпорядкуванні Міністерства фінансів, але буде перетворено в закрите акціонерне товариство.

http://www.ukrrudprom.com/news/Ukrenergo_prizivaet_sozdat_usloviya_dlya_uregulirovaniya_defitsi.html

ДП «НЕК «Укренерго» уклало контракт з консорціумом General Electric Grid Solutions (Федеративна Республіка Німеччина) та ТОВ «Чорноморенергоспецмонтаж» (Україна) на реконструкцію підстанцій 330 кВ «Харківська» та «Залютине» Північної енергосистеми.

Реконструкція цих підстанцій здійснюватиметься в рамках проекту «Реконструкція підстанцій у східній частині України» у 2019-2022 рр. за фінансування німецького уряду і передбачає реконструкцію чотирьох підстанцій:

• 750 кВ «Запорізька» (Запорізька обл.) та 750 кВ «Дніпровська» (Дніпропетровська обл.) Дніпровської енергосистеми;

• 330 кВ «Харківська» (колишня «Артема») та 330 кВ «Залютине» (Харківська обл.) Північної енергосистеми.

На підстанціях буде замінене силове обладнання, кабельні зв’язки, пристрої релейного захисту та автоматики. Для реконструкції підстанцій у щільно забудованій промисловій зоні Харкова планується заміна застарілого оливо-повітряного обладнання на нове з використанням елегазових комплектних розподільчих пристроїв 330 кВ та гібридних розподільчих пристроїв 110 кВ. Модернізація підстанцій підвищить якість та надійність електропостачання в регіоні. «Підстанції 330 кВ «Харківська» та «Залютине» відіграють суттєву роль у забезпеченні енергопостачання східного регіону України. При подальшій інтеграції до ENTSO-E значення цих підстанцій значно зросте, — зазначив заступник директора з інвестицій Укренерго Володимир Кудрицький під час підписання контакту. —Саме тому модернізація цих об’єктів має бути проведена на найвищому технологічному рівні з дотриманням всіх вимог надійності та безпеки, які ставляться ENTSO-E».

Директор з продажу GE Grid Solutions П’єр Мезарі зазначив: «Співпраця GE з Укренерго в стратегічно важливому проекті має вагоме значення для обох сторін. Цей проект є виразним етапом, що свідчить про успішне розширення співпраці між GE Grid Solutions — провідними постачальниками сучасних енергетичних технологій та “Укренерго” – однією з найвагоміших енергетичних компаній на українському ринку. Реалізація цього проекту дозволить вивести ці енергооб’єкти на новий рівень надійності та безпечності роботи, які відповідають європейським вимогам».

https://ua.energy/media/pres-tsentr/pres-relizy/ukrenergo-uklalo-kontrakt-z-general-electric-grid-na-rekonstruktsiyu-pidstantsij-na-shodi-ukrayiny/

У ДП «Енергоринок» у п’ятницю 21 грудня минає кампанія з підписання договорів купівлі-продажу е / е і / або додаткових угод, затверджених на позачергових зборах ради оптового ринку електроенергії (ОРЕ) 13 грудня.

Про це повідомляється на сайті «Енергоринку».

Для підписання договорів необхідно прибути першим керівникам компаній, якщо ж установчими документами компаній передбачено підписання двома керівниками, необхідна присутність обох, або відповідна довіреність.

З 1 січня 2019 року купівля-продаж електроенергії в ОРЕ буде здійснюватися за допомогою нового програмного забезпечення. Для оформлення доступів суб’єкти ОРЕ повинні надати в ДП ряд даних.

http://oilreview.kiev.ua/2018/12/21/energorynok-nachal-kampaniyu-po-podpisaniyu-dogovorov-kupli-prodazhi-elektroenergii/

Антимонопольний комітет України (АМКУ) переніс розгляд справи, порушеної за ознаками порушення «ДТЕК Дніпроенерго», «ДТЕК Західенерго» і «ДТЕК Східенерго» законодавства про захист економічної конкуренції, з 17 січня 2019 року на 28 грудня поточного року.

Нові терміни розгляду справи вказані в порядку денному засідання АМКУ, оприлюдненою на сайті комітету.

Як повідомлялося, АМКУ ще в 2015 році почав розгляд з питання про монопольне становище енергохолдингу «ДТЕК» на ринку електроенергії. За словами глави АМКУ Юрія Терентьєва, комітет не розглядає теплову генерацію як окремий ринок, однак це не перешкоджає відкриттю справи.

У свою чергу, в прес-службі ДТЕК заявили, що холдинг не є монополістом і сподівається на об’єктивне і прозоре розслідування ситуації на ринку електроенергії.

Комітет двічі розглядав справу на відкритих засіданнях, але переносив ухвалення рішення в зв’язку з необхідністю вивчення нових матеріалів.

ДТЕК створений у 2005 році для управління енергетичними активами групи «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ, Донецьк) Ріната Ахметова. Холдингу делеговані функції зі стратегічного управління підприємствами групи, що становлять вертикально інтегрований ланцюжок з видобутку і збагачення вугілля, виробництва та реалізації електроенергії.

https://interfax.com.ua/news/economic/555206.html

Кабінет міністрів України офіційно звернувся до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), з проханням провести перевірки всіх облгазів на дотримання законодавства.

Про це у Twitter повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

«Уряд офіційно звернувся до НКРЕКП з проханням провести перевірки усіх облгазів на дотримання законодавства. Це монопольна історія. З монополістами треба діяти жорстко, щоб вони не виходили за межі здорового глузду і закону. Усі, хто надає людям послуги, мають поважати цих людей», — написав він.

http://oilreview.kiev.ua/2018/12/22/kabmin-dav-start-perevirkam-oblgaziv/