Українська енергетична інфраструктура: 19-25.04.2021

Україна готується до механізму прикордонного вуглецевого регулювання (CBAM).

Про це заявив заступник міністра енергетики з питань євроінтеграції Ярослав Демченков під час круглого столу «Якщо завтра GreenDeal?», на якому передає mind.ua. 

«Приєднання до «зеленого переходу» – це не просто «мода», - зауважив він на зустрічі з представниками бізнес-асоціацій та експортерів. - Україна має рухатись в одному напрямку з розвиненими країнами, щоб не втратити конкурентоздатність економіки».

Міненерго спільно з бізнес-спільнотою повинні розробити довгострокові стратегії, які враховують мету Європейського зеленого курсу з досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, а також створити конкурентні і прозорі енергетичні ринки, ліквідувати боргову кризу та її причини, створити нові стимули для розвитку відновлюваної енергетики, високоманеврової генерації та систем накопичення енергії.

Інвесторів цікавлять не тільки відсотки та швидкість повернення вкладених коштів, а й екологічні та соціальні фактори.

«Зелений перехід» передбачає свідоме інвестування у сучасні сталі технології і як наслідок залучення сталого та доступного фінансування», - каже Ярослав Демченков.

Єврокомісія подасть пропозиції щодо механізму прикордонного вуглецевого регулювання влітку. Від того, до яких галузей буде застосовуватись CBAM і в якому об’ємі, буде залежати і реакція України.

У «зеленому переході» України важливу роль буде відігравати воднева енергетика. ЄС прийняв водневу стратегію для кліматично-нейтральної Європи до 2050 року. У цій стратегії Україна – пріоритетний партнер завдяки потенціалу з виробництва «зеленого» водню та наявної газотранспортної інфраструктури, об’єднаної з ЄС.

https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-gotu-tsya-do-mekhanizmu-prikordonnogo-vugletsevogo-regulyuvannya/

 

 

Для реалізації інвестиційного проекту модернізації системи централізованого теплопостачання столиці Київська міська рада підтримала залучення кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку комунальним підприємством «Київтеплоенерго».

Кредит в обсязі до 140 млн. євро буде взято під гарантію Київської міської ради у 2021 році для оновлення та реконструкції критичних об’єктів теплоенергетичної інфраструктури міста, покращення якості комунальних послуг для його мешканців.

Зокрема, передбачено втілення комплексної диспетчерської системи теплопостачання, зменшення витрат на ремонт відповідного обладнання та уникнення ризиків його виходу з ладу, створення дистанційного збору інформації за спожиту теплову енергію, формування єдиної комплексної системи контролю та моніторингу теплоенергетичного комплексу міста, суттєва модернізація Київських ТЕЦ на базі сучасних технічних і технологічних рішень. Це дасть змогу посилити економію споживання палива та мінімізувати шкідливі викиди у навколишнє середовище.

Очікуваний строк погашення кредиту ЄБРР складає до 13 років із дати укладання кредитного договору. Обсяг кредиту до 140 млн євро. Джерело повернення – за рахунок тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання.

Що стосується окупності проекту, то Європейський банк реконструкції та розвитку розглядав цей проект як самоокупний. Тобто суб’єкт господарювання комунального сектору бере кошти, отримає за рахунок цього економію і за її рахунок зможе розрахуватись. Бюджетна підтримка не передбачається.

Реалізація цього проекту надасть відчутний ефект уже в короткостроковій перспективі. Так, очікуються економія витрат на виробництво теплової енергії, що споживається мешканцями Києва, можливість маневреності виробництва теплової енергії залежно від коливань погодних температурних режимів, вихід на маневрений ринок електричної енергії, мінімізація часу локалізації та усунення поривів на об’єктах комунальної власності.

Очікуваний рівень економії природного газу складатиме 8 696,1 тис. куб. м на рік, викиди СО2 зменшаться на 198,6 тонн у рік, економія електроенергії складатиме 353,0 МВт/г. Сума щорічної економічної вигоди від впровадження інвестиційного проекту складає 21,92 млн. євро.

https://ecotown.com.ua/news/BRR-nadav-140-mln-vro-kreditu-Ki-vu-na-modernizatsiyu-sistemi-tsentralnogo-teplopostachannya/

 

 

В Україні перевірять і документально підтвердять наявність та стан лісів.

Порядок проведення національної інвентаризації лісів затвердив Кабінет міністрів, передає mind.ua. 

«Останній державний облік українських лісів проводився ще у 2011 році, тож сьогодні актуальної інформації немає, - зазначив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. - Протягом наступних 5 років ми щорічно будемо збирати дані і держава та громадськість отримають інформацію про те, де, скільки та в якому стані перебувають ліси в Україні».

Це дуже важливий проєкт для стратегічного планування, для екології, для лісового господарство та для майбутнього нашої держави, резюмував він.

Крім того, Кабінет Міністрів підтримав рішення щодо полегшення доступу до отримання інформації про землеустрій та земельні ділянки. «Покращиться ефективність роботи Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, – зазначив прем’єр. - Це дасть змогу скоротити термін отримання інформації від Фонду й покращити якість надходження та обліку матеріалів».

https://ecotown.com.ua/news/Kabmin-zatverdiv-poryadok-provedennya-inventarizatsii-lisiv/

 

 

В Україні можуть підвищити ставку екологічного податку на викиди двоокису вуглецю (CO2) втричі – з 10 грн до 30 грн за тонну.

Відповідна норма міститься у розробленому Міністерством фінансів України так званому "ресурсному законопроекті", передає Енергореформа. 

Згідно з документом, відомство також ініціює поетапне – до 1 січня 2029 року - підвищення в 10 разів ставок цього податку на викиди забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Передбачається, що з 1 липня цього року, коли може вступити в силу цей законопроект, вони будуть збільшені вдвічі, а з 1 січня 2022 року щорічно будуть підвищуватися ще на 100% від нинішнього рівня (або на 10% від кінцевого рівня).

Подібний ресурсний законопроект (№4101-д) уряд пропонував прийняти у пакеті з законом про держбюджет-2021, проте депутати відмовилися це зробити. У тому законопроекті була така ж норма про поетапне підвищення екологічного податку на скиди. Що стосується податку на викиди CO2, то восени минулого року його також пропонувалося підвищувати поетапно – по 5 грн за тонну – до 2024 року.

https://ecotown.com.ua/news/Minfin-proponu-vtrichi-pidnyati-podatok-na-vikidi-CO2/

 

 

Київ увійшов до десятки великих міст з найбруднішим повітрям

Київ зайняв сьоме місце у рейтингу найбільших міст світу з найбруднішим повітрям.

Про це свідчать дані сайту IQAir, передає fraza.com. 

Показник наявності шкідливих частинок у столичному повітрі перевищує норму у 2,6 разів.

Десятка великих міст світу з найбруднішим повітрям станом на 13 квітня виглядає наступним чином:

1. Катманду, Непал - 173 одиниць за індексом AQI;

2. Мумбаї, Індія -162;

3. Ухань, Китай -154;

4. Дакка, Бангладеш — 151;

5. Ер-Ріяд, Саудівська Аравія — 141;

6. Делі, Індія -138;

7. Київ, Україна -130;

8. Мехіко, Мексика — 121;

9. Колката, Індія - 108;

10. Янгон, М'янма - 103.

Рівень забруднення повітря у Києві - помаранчевий. Це означає, що люди з захворюваннями дихальних шляхів можуть відчути наслідки від такого рівня забруднення повітря.

https://ecotown.com.ua/news/Kiiv-uviyshov-do-desyatki-velikikh-mist-z-naybrudnishim-povitryam/