Українська енергетична інфраструктура: 16-22.11.2020

У жовтні 2020 року імпорт електричної енергії склав 128,8 млн кВт∙год, що в 2,4 рази більше, ніж у вересні цього ж року і зростає лише за рахунок збільшення імпорту у торгову зону «острова Бурштинської ТЕС». Відзначимо, що даний показник практично відповідає значенню імпорту у квітні 2020 року (150,6 млн кВт-год). Імпорт е/е у торгову зону ОЕС України з Білорусі не здійснювався з травня, а з Росії – з квітня 2020 р.

За минулий місяць значно зросли обсяги імпорту зі Словаччини — в 2,4 раза (до 105,1 млн кВт∙год) та Угорщини — в 2,5 раза (до 23,2 млн кВт∙год). Водночас, з Румунії навпаки зменшився в 2,1 рази до 0,43 млн кВт∙год.

Сумарний імпорт електроенергії за 10 місяців склав 1,99 млрд кВт∙год, з яких 60,5% — зі Словаччини та 24,8% — з Угорщини.

 

Для забезпечення операційної безпеки «острова Бурштинської ТЕС» імпорт електроенергії зі Словаччини було обмежено на 14,95 млн кВт∙год, з Угорщини — на 7,3 млн кВт∙год та Румунії — на 1,3 млн кВт∙год.

В свою чергу, експорт електроенергії у жовтні 2020 року становив 497,3 млн кВт∙год, що на 6,3% більше, ніж у вересні цього ж року.

Найбільшу частку у загальному експорті продовжує зберігати Угорщина – 47,4%. У жовтні експорт у вищезгадану країну становив 235,7 млн кВт∙год, що на 12,3 рази менше, ніж у вересні. Водночас, збільшилася частка у загальному експорті Польщі — з 23% до 29,9%, загальний обсяг склав 148,8 млн кВт∙год (+38% в порівнянні з вереснем) та Румунії — з 9,2% до 19,5% (до 96,9 млн кВт∙год, що в 2,3 рази більше, ніж у вересні). Крім цього, значно збільшився експорт електроенергії у Молдову — з 0,04 млн кВт∙год до 14,9 млн кВт∙год. Також, у жовтні 2020 року в порівнянні з минулим місяцем не здійснювався експорт електроенергії в Білорусь.

Для забезпечення операційної безпеки «острова Бурштинської ТЕС» експорт електроенергії в Угорщину було обмежено на 58,4 млн кВт∙год, Словаччину — на 38,3 млн кВт∙год та Румунію — на 21,8 млн кВт∙год.

Сумарний експорт електроенергії за 10 місяців 2020 року перевищив імпорт в 1,97 рази і становив 3,94 млрд кВт∙год. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року загальний експорт електроенергії поки що залишається на 23% нижчим від показників минулого року (за 10 місяців 2019 р. – 5,13 млрд кВт∙год).

Слід зазначити, що з липня спостерігається суттєва тенденція до подальшого зростання місячного обсягу експорту та імпорту електроенергії і поступове відновлення докарантинних обсягів.  Це можна пояснити активізацією зовнішніх ринків електроенергії, поступовим зростанням споживання та адаптацією економік країн до роботи в умовах карантину.

https://ua.energy/zagalni-novyny/import-elektroenergiyi-u-zhovtni-2020-r-zbilshyvsya-v-2-4-razy-ta-zdijsnyuvavsya-lyshe-v-ostriv-burshtynskoyi-tes/

 

 

У Верховній Раді зареєстрували законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження державного фонду декарбонізації (реєстр № 4347).

Автор проекту – член комітету з питань енергетики та ЖКП, народний депутат Юрій Камельчук, який підтримав відповідну ініціативу Міністерства енергетики.

Джерелом наповнення Фонду передбачено податок на викиди двоокису вуглецю. Планується збільшення цього податку з 10 до 30 грн/тонна.

50% податку спрямовуватиметься до загального фонду Держбюджету, де буде розподілятися на заходи з захисту довкілля; 50% – до Фонду декарбонізації.

Кошти Фонду будуть спрямовуватися виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів СО2. Наразі розглядаються сім напрямків:

·                   Екомодернізація підприємств, в тому числі, генеруючих;

·                   Модернізація тепломереж, водоканалів, вуличного освітлення;

·                   Здешевлення проектів із утилізації (переробки) побутових відходів;

·                   Електробуси для громадського транспорту;

·                   Стимулювання використання електрокарів населенням;

·                   Заміщення традиційних видів палива в бюджетній сфері;

·                   Стимулювання виробництва та використання біоетанолу, біогазу.

·                   Проте цей список не є вичерпним і може бути доповненим.

Створення Фонду передбачено без утворення окремого юридичного суб’єкту. Його формат – «стаття в бюджеті», за аналогією до Державного фонду регіонального розвитку, Державного дорожнього фонду.

За такого варіанту процес адміністрування не потребуватиме додаткових витрат та здійснюється чинними державними інституціями. Нагадаємо, в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець представила ініціативу щодо впровадження Фонду декарбонізації, яку було розроблено Міненерго за підтримки Українсько-Данського енергетичного центру та Держенергоефективності.

«Фонд Декарбонізації стане кроком із зменшення вуглецевого сліду української продукції, що також надасть можливість позбутися додаткового мита – так званого «вуглецевого тарифу», який може бути запроваджений вже наступного року. Фонд на практиці допоможе Україні досягти взаємовигідного партнерства із країнами ЄС в сфері стійкого розвитку та впровадження Зеленої угоди, до реалізації цілей якої ми прагнемо долучитися», – наголосила Ольга Буславець під час онлайн-зустрічі з парламентарями 2 листопада.

http://oilreview.kiev.ua/2020/11/12/u-parlamenti-pidtrimali-iniciativu-minenergo-shhodo-stvorennya-fondu-dekarbonizaci%d1%97/

 

Укренерго розпочинає роботи з реконструкції шести підстанцій (ПС) у західному регіоні: 330 кВ «Івано-Франківськ», «Богородчани», «Рівне», «Ковель» та 220 кВ «Калуш» і «Борислав». Це дозволить підвищити надійність системи передачі регіону, зменшити технологічні втрати електроенергії, суттєво знизити експлуатаційні витрати та перевести підстанції на автоматизовану роботу з можливістю дистанційного управління з головного диспетчерського центру.

Проект є складовою комплексної програми автоматизації підстанцій, яка передбачає реконструкцію всіх підстанцій Укренерго з впровадженням автоматизованих систем керування технологічними процесами (АСКТП). Програма спрямована на підвищення надійності роботи системи електропередачі, створення технічної бази для впровадження технології smart grid у магістральних мережах, забезпечення рівня надійності та безпеки мережі відповідно до вимог ENTSO-E.

Реконструкція шести підстанцій передбачає наступні роботи:

·                     повну заміну розподільчих пристроїв 330-110 кВ на всіх ПС (на ПС 330 кВ «Рівне» та 220 кВ «Калуш» буде встановлено комплектні розподільчі пристрої з елегазовою ізоляцією (КРПЕ), які характеризуються високою експлуатаційною надійністю, швидкістю монтажу та компактністю), обладнання власних потреб, релейного захисту і автоматики, автоматизованих систем обліку та контролю якості електроенергії;

·                     встановлення на всіх підстанціях АСКТП, яка дає можливість дистанційного моніторингу та керування обладнанням ПС;

·                     будівництво нових приміщень для обладнання релейного захисту, загальнопідстанційних пунктів керування тощо;

·                     перепідключення до нових розподільчих пристроїв існуючих на підстанціях заходів ліній електропередачі та трансформаторного обладнання.

«Реконструкція зазначених підстанцій фінансується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку в межах Другого проекту з передачі електроенергії. Варто відзначити, що це додатковий компонент проєкту, реалізація якого стала можливою за рахунок суттєвої економії коштів, досягнутої при проведенні міжнародних відкритих торгів по базовому обсягу проєкту. Загальна вартість реконструкції цих підстанцій  майже 60 млн євро», — прокоментував директор з інвестицій НЕК «Укренерго» Олег Павленко.

Контракти укладено з трьома іноземними компаніями, що стали переможцями міжнародних торгів:

·                     реконструкція ПС 330 кВ «Рівне» та ПС 220 кВ «Калуш» – Xian Electric Engineering Co. Ltd (Китай)

·                     реконструкція ПС 330 кВ «Івано-Франківськ» та ПС 330 кВ «Богородчани» – Консорціумом «Balikesir Elektromekanik Sanayi Tesisleri A.S. та BEST Elektrik Taahhut Ve Ticaret A.S.» (Туреччина)

·                     реконструкція ПС 330 кВ «Ковель» та ПС 220 кВ «Борислав» – компанія «АСПМК-519» (Казахстан)

Всі контракти передбачають реалізацію проектів «під ключ», тобто від розробки проектів, проведення оцінки впливу на довкілля, демонтажу, постачання обладнання, будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт до навчання персоналу. Завершити реконструкцію всіх шести підстанцій планується за 2,5 роки.

https://ua.energy/zagalni-novyny/ukrenergo-rekonstruyuye-pidstantsiyi-dlya-zabezpechennya-rivnya-nadijnosti-ta-bezpeky-merezhi-vymogam-entso-e/

 

 

НЕК «Укренерго» отримало державні гарантії  для залучення кредитних коштів державних банків, ЄБРР та інших міжнародних фінансових організацій на пільгових умовах. Відповідний закон сьогодні прийняли народні депутати.

Це допоможе підвищити рівень розрахунків на ринку електроенергії, зокрема, й забезпечити виконання Меморандуму із інвесторами у «зелену» енергетику.

Залучення кредитних коштів – це один з нетарифних інструментів врегулювання ситуації на ринку електричної енергії, який дозволяє уникнути різкого одномоментного зростання тарифу на передачу електроенергії.

Нагадаємо, завдяки зусиллям Міністерства енергетики вдалося стабілізувати ситуацію на ринку електроенергії. Підписання Меморандуму з виробниками і інвесторами у ВДЕ та прийняття відповідного закону дозволило знизити «зелений» тариф та сприяло значному підвищенню рівня розрахунків з виробниками з ВДЕ. На сьогодні розрахунки за електроенергію з альтернативних джерел за серпень та вересень складають 100%.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245490240&cat_id=35109

 

 

НАЕК «Енергоатом» не припиняє роботу над створенням додаткових можливостей для експорту електроенергії з вітчизняних атомних електростанцій. Про це віцепрезидент Компанії Герман Галущенко, розповів 17 листопада в ефірі програми «Час: Online» на 5-му каналі.

Герман Галущенко зазначив, що цей напрям залишається одним з найпріоритетніших для Енергоатома як з точки зору збільшення надходжень від реалізації електроенергії, так і з точки зору становлення Компанії як одного з потужних гравців на європейському енергоринку. «У липні цього року ми розпочали експорт електроенергії до Білорусі, та згодом він припинився через цілу низку обставин, зараз відбуваються поставки до Молдови, - розповів віцепрезидент Енергоатома. - Але ми з великим очікуванням дивимось на перспективи експорту електроенергії, адже Енергоатом має великі потужності та можливості для цього. І безумовно, ми дивимось в бік Євросоюзу».

Ключовим партнером Енергоатома у питанні виходу на енергоринок ЄС Герман Галущенко назвав НЕК «Укренерго». Він нагадав, що спільно з Укренерго Енергоатом успішно виконує програму тестувань систем збудження турбогенераторів енергоблоків АЕС України, яка входить до Каталогу заходів Угоди про умови майбутньої інтеграції Об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України до європейської континентальної мережі ENTSO-Е. «Саме Укренерго працює над синхронізацією вітчизняної енергосистеми до ENTSO-Е. За планом це має відбутися у 2023 році, але ми дуже сподіваємось, що це відбудеться навіть раніше - у 2022 році. Укренерго робить дуже багато для цього», - зазначив Галущенко.

Водночас він нагадав, що Енергоатом ще з 2015 року намагався реалізувати власний проєкт з експорту електроенергії до країн Європи - «Енергетичний міст – Україна ЄС», який передбачає відновлення існуючої лінії електропередачі від Хмельницької АЕС до підстанції Жешув (Польща) та подальший експорт електроенергії з енергоблока №2 ХАЕС до Польщі та інших країн ЄС. «За рахунок енергомосту планувалось залучити кошти для добудови енергоблоків №3 та №4 Хмельницької АЕС, - розповів Герман Галущенко.  - Проєкт практично дійшов до фінішної прямої у 2019 році, але виникли певні складнощі з його реалізацією. Енергоміст має право на життя, в тому чи іншому вигляді, з тими чи іншими учасниками, адже він не заперечує ідеї синхронізації ОЕС України з енергосистемою ЄС. Його можна виконати за півтора – два роки, і він надасть додаткові можливості для експорту української електроенергії до країн ЄС».

Віцепрезидент НАЕК «Енергоатом» висловив впевненість у тому, що після синхронізації ОЕС України з ENTSO-Е Компанія стане потужним гравцем на європейському ринку.

https://www.energoatom.com.ua/ua/press_centr-19/novini_kompanii-20/p/german_galusenko_eksport_elektroenergii_odin_z_prioritetnih_napramkiv_rozvitku_energoatoma-46423