Українська енергетична інфраструктура: 15-21.04.2019

Щотижня Укренерго інформує НКРЕКП щодо прогресу та проблем у підготовці до нового ринку електроенергії. Від сьогодні компанія розпочинає оприлюднювати розширені відомості про хід реформи, аби якнайкраще інформувати учасників ринку та всі зацікавлені сторони про стан впровадження однієї з ключових енергетичних реформ в українській енергетиці.

З наших інформвипусків можна буде дізнатися про останні події та прогрес у тих напрямках роботи, за які відповідає Укренерго. Цим кроком компанія черговий раз прагне продемонструвати свою відкритість та забезпечити прозорий діалог між всіма учасниками ринку.

Реєстрація учасників ринку

• Відповідно до закону України «Про ринок електричної енергії» та Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 307 «Про затвердження Правил ринку» 1 квітня 2019 р. розпочато реєстрацію учасників ринку електричної енергії. Заяви учасників ринку з пакетами документів, необхідних для реєстрації у паперовому вигляді на офіційну адресу ДП «НЕК «Укренерго»: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25. Докладну інформацію щодо процедури реєстрації в новій моделі ринку та бланки необхідних заяв (про реєстрацію учасників та ресурсних об’єктів учасників) можна знайти на офіційному сайті Укренерго.

• В Укренерго створено call-центр, який надає консультації щодо процесів в новій моделі ринку, реєстрації учасників ринку, необхідних підтверджуючих документів, навчань щодо роботи з платформою MMS, укладання договорів тощо. Звернутися до call-центру можна за телефоном( 044) 238-37-00 або електронною поштою regoffice@ua.energy.

Впровадження програмного забезпечення (ПЗ) нової моделі ринку електроенергії

• Розпочато тестування Підсистеми формування та подання графіків учасників ринку та функції Адміністратора розрахунків платформи Market Management System (MMS).

• На офіційному сайті Укренерго розміщено інформацію для учасників ринку щодо тестування підсистеми формування та подання графіків, а також поточний реліз функціональності системи MMS.

• Розроблено та надано доступ до конвертора xls файлів учасникам ринку, які наразі не мають технічних можливостей до формування файлів відповідних графіків у необхідному для зчитування ПЗ форматі xml.

• Сформовано та розміщено на сайті компанії у розділі «Навчальні матеріали» відеоінструкцію та оновлені інформаційні матеріали для користувачів.

• Проведено два семінари стосовно реєстрації ресурсних об’єктів та інформації, необхідної для отримання даних комерційного обліку, а також розширений семінар щодо реєстрації та тестування підсистеми формування та подання графіків.

• 5 квітня 2019 р. відбулося розкриття пропозицій в межах тендеру на закупівлю програмного забезпечення (ПЗ) Датахаб для Адміністратора комерційного обліку. Пропозиції на тендер надали Robotron Datenbank-Software GmbH (Німеччина) та консорціум розробників, до якого входять компанії з п’яти країн: Siemens AG (Австрія), 100% Дочірнє підприємство «Сіменс Україна» (Україна), Siemens AS (Німеччина), IP Systems Informatikai Zartkoruen Mukuodo Reszvenytarsasag (Угорщина) та Omnetric GmbH (Норвегія).

• Кабінет міністрів Україні 20 березня вніс зміни до постанови №70 від 27.01.2016 р., яка визначає порядок підготовки та реалізації інвестиційних проектів, які фінансуються за кошти міжнародних фінансових організацій. Це дозволить ДП «НЕК «Укренерго» стати відповідальним виконавцем проекту з розробки платформи MMS та погоджувати платежі для розробників платформи з Міністерством фінансів і виключити із ланцюжка погодження Міністерство енергетики та вугільної промисловості, яке заблокувало оплату відповідних послуг.

Нормативно-правове забезпечення нового ринку електроенергії

• 3 квітня 2019 р. направлено на розгляд та затвердження НКРЕКП доопрацьований проект «Порядку перевірки та проведення випробувань електроустановок постачальника допоміжних послуг». Консультаційну підтримку під час підготовки документу надавали провідні європейські оператори системи передачі, які входять до ENTSO-E (RTE — Франція, Elia — Бельгія, APG — Австрія).

• На офіційному сайті Укренерго оприлюднено проект пропозицій щодо внесення змін до Кодексу системи передачі. Зауваження та пропозиції можна надсилати до 28 квітня 2019 р. на адресу вул. Симона Петлюри 25, м. Київ, 01032, або на електронну пошту nm@ua.energy. Довідки за телефоном: +38 (044) 238-33-72.

Звітність на платформі прозорості ENTSO-E

• Розпочалися консультації з розробниками платформи MMS щодо визначення джерел інформації для публікації даних на платформі прозорості ENTSO-E.

• Триває узгодження положень проекту договору між ENTSO-E та зовнішніми ОСП, що мають зобов’язання подавати дані на платформу прозорості, яким передбачено вимоги щодо забезпечення якості, своєчасності та повторного використання даних, що подаються ОСП на платформу прозорості.

Укладання договорів з учасниками ринку

• Укренерго уклало 174 договори на передачу електричної енергії зі споживачами, що підключені до мережі системи передачі, а також 168 договорів з електропостачальниками.

• Тривають переговори з АТ «Ощадбанк» щодо діяльності в частині розрахунків у новому ринку електроенергії.

https://ua.energy/osnovni-podiyi/shhotyzhnevyj-informatsijnyj-vypusk-ukrenergo-shhodo-progresu-ta-problem-u-pidgotovtsi-do-novogo-rynku-elektroenergiyi-stanom-na-5-kvitnya-2019-r/

Інформація щодо пропозицій Міненерговугілля до законопроекту 8449-д:

Першим пунктом зазначених пропозицій є вимога встановити повну відповідальність за небаланс для крупних виробників ВЕС і СЕС. Ця вимога йде врозріз з короткостроковими інтересами великих компаній, оскільки призводитиме до додаткових видатків на врегулювання власних небалансів. Які в протилежному випадку в майбутньому ринку важким тягарем ляжуть на плечі споживачів (за даними НЕК «Укренерго» – від 10 до 30 млрд гривень щорічно).

Тому окремі висловлювання, що Міненерговугілля «обслуговує» інтереси власників промислових СЕС є, м’яко кажучи, неправдою.

Стосовно позиції по СЕС домогосподарств, Міністерство повністю підтримує розвиток малої розосередженої генерації, наближеної до вузлів навантаження. І тому підтримує розширення встановленої потужності СЕС /ВЕС домогосподарств до 50 кВт, та комбіноване використання цих установок для вирівнювання добового графіку навантаження. Такі станції не потребуватимуть ліцензії, матимуть спрощені умови будівництва та експлуатації і не нестимуть відповідальності за небаланс.

Водночас, використання генеруючих установок споживачів насамперед має бути спрямоване на компенсацію власного споживання. Тому, що це споживачі, а не виробники. Саме за таким принципом розвиваються СЕС/ВЕС домогосподарств в країнах ЄС, куди ми прямуємо. До прикладу, в Данії, вартість відпущеної електроенергії СЕС домогосподарств становить близько 8-9 євроцентів, що в чотири рази нижче вартості електроенергії в мережі. При цьому, дозволяється продаж надлишків лише певної обмеженої потужності.

В Україні, на жаль, мають місце зловживання. Багато приватних СЕС встановлюють не для компенсації власного навантаження (оскільки воно наближене до нуля), а виключно для заробітку за рахунок інших споживачів. Такі, агреговані на приватних земельних ділянках СЕС в профіцитних енергорайонах призводять до погіршення нормативних показників якості електроенергії та безпеки постачання.

Таким чином, через неефективну систему підтримки відновлюваної енергетики домогосподарств насамперед постраждає споживач.

Зокрема, через:

- зростання тарифу на електроенергію;

- погіршення якості постачання.

Тобто, має місце наступна ситуація – споживач виробляє електроенергію, яка йому не потрібна. І за цю «непотрібну» електроенергії інші споживачі мають опосередковано сплачувати по 5,4 грн./кВтг. А якщо враховувати потребу в інвестиціях в мережеву інфраструктуру для забезпечення нормативних показників якості електроенергії – то значно більше.

Одним із способів знизити такі зловживання та збитки інших споживачів є наближення виробництва до вузлів навантаження. Тобто, встановлення сонячних панелей на дахах та або фасадах будівель, що є центрами споживання електроенергії в домогосподарствах. В цьому і полягає суть правки народних депутатів, яку Міненерговугілля в цілому підтримує.

У підсумку, Міністверство в своїх пропозиціях до законопроекту 8449-д керується виключно інтересами споживачів та національними стратегіями і планами, що спрямовані на сталий, ефективний розвиток відновлювальної енергетики з урахуванням кращого досвіду країн ЄС, які досягли значно вищої частки ВДЕ в своєму енергобалансі ніж у нас.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=62FF55592055C4D7D9926872F75CEE68.app1?art_id=245356472&cat_id=35109

Повторний конкурс з продажу держпакета акцій компанії передбачається оголосити 16 травня.

Кабінет міністрів України продовжив термін завершення приватизації ПАТ «Центренерго» до 30 вересня 2019 року.

Про це йдеться у прийнятому на вчорашньому засіданні розпорядженні, яке опубліковано на урядовому порталі. У розпорядженні також йдеться, що повторний конкурс з продажу державного пакета акцій товариства передбачається оголосити 16 травня.

http://oilreview.kiev.ua/2019/04/11/kabmin-prodovzhiv-termin-zavershennya-privatizaci%d1%97-centrenergo/

Інженерний потенціал України може запропонувати Європейському Союзу власні рішення у сфері енергоефективності та залучати кошти бізнесу.

Про це під час запуску програми з підготовки енергоаудиторів на базі вищих навчальних закладів у НТУУ «КПІ ім. Сікорського» сказав віце-прем’єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми відчуваємо військовий тиск і агресію з боку Російської Федерації на Сході, а з іншого боку європейські партнери допомагають нам у імплементації директив ЄС. Я вдячний нашим німецьким партнерам, що вони взялися за цю нелегку справу. Коли ми у 2015 році починали переговори з урядом Німеччини, це була непідйомна тема. Сьогодні ми хочемо рухатися європейським напрямком, але я впевнений, що інженерний потенціал України також здатен запропонувати свої рішення ЄС», - сказав Зубко.

Він наголосив, що програма з підготовки енергоаудиторів дасть можливість університетам залучити бізнес і почати розробку своїх стартапів.

«Це дозволить фінансувати викладацький склад і студентські рішення. Бізнес потребує нових технологічних рішень, тому він готовий інвестувати у цих напрямках. Ми очікуємо суттєвих змін у макроекономічних показниках. Реформа енергоефективності повинна вплинути на платіжний баланс України, адже ті цифри, які ми сьогодні витрачаємо на імпорт газу, можна спрямувати на економіку», - зазначив Зубко.

Віце-прем’єр прогнозує, що запуск Фонду енергоефективності створить додаткові 75 тис. робочих місць в Україні.

«І величезна кількість - до 5-7 тис. - це будуть енергоаудитори. Розвиватиметься не тільки ринок будівельних конструкцій, але й інженерних систем, серед яких будуть інтелектуальні - такі, що управляють обліком та споживанням. Це ті завдання, до яких ми не зможемо рухатися без наукових досліджень», - додав Зубко.

Він наголосив, що Україна має продемонструвати успішний проект ЄС.

«ЄС очікує успіху України у сфері енергоефективності, бо енергоефективність дорівнює екологічній безпеці. У екології немає кордонів, тому якщо Україна не працює у цьому напрямку, говорити про зменшення викидів вуглецю в ЄС неможливо. Тому впровадження директив, підходів, принципів ЄС може гарантувати успіх України», - розповів віце-прем’єр.

https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2678751-ukraina-moze-zaproponuvati-es-svoi-risenna-u-sferi-energoefektivnosti-zubko.html

Україна в січні-березні 2019 року збільшила виручку від експорту електроенергії на 22,2% (на $ 17,895 млн) у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року - до $ 98,366 млн, т.ч. в березні - на $ 33,798 млн.

За даними Державної фіскальної служби (УКРІНФОРМ), в Угорщину за три місяці поставлена електроенергія на $ 58,014 млн, Польщу - на $ 22,13 млн, Молдову - на $ 13,635 млн, інші країни - на $ 4,587 млн.

Крім того, Україна в січні-березні 2019 року імпортувала електроенергію на $ 0,263 млн, у тому числі з РФ на $ 0,249 млн, Білорусі - на $ 0,012 млн, Молдови - на $ 0,002 млн.

Як повідомлялося, Україна в 2018 році експортувала електроенергію на суму $ 331,942 млн, т.ч. в Угорщину - на $ 189,958 млн, Польщу - на $ 78,763 млн, Молдову - на $ 53,144 млн, інші країни - на $ 10,078 млн. У грошовому вираженні експорт української електроенергії в 2018-м зріс на 40,9% в порівнянні з 2017 роком.

У натуральному вираженні Україна в 2018 році збільшила експорт електроенергії на 19,3% (на 999,4 млн кВт-год) в порівнянні з 2017 роком - до 6 млрд 165,7 млн кВт-год.

Згідно з оновленим прогнозним балансом, Україна в 2019 році планує здійснити експорт 6,011 млрд кВт-год електроенергії, що на 2,5% нижче показника 2018 роки (6,166 млрд кВт-год).

http://uaenergy.com.ua/post/32129/vyruchka-ot-eksporta-elektroenergii-iz-ukrainy-za-3/

Закон про енергоефективність буде скоро поданий на розгляд уряду.

Про це під час V Форуму енергоефективного партнерства сказав віце-прем’єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Нас чекає ще один закон, який ми незабаром розглядатимемо на уряді - закон про енергетичну ефективність. Він наразі перебуває у Мін’юсті. Це базовий закон, який дасть відповідь, що ми робимо у енергетиці, у промисловості, у транспорті, а не лише у житловому секторі», - сказав Зубко.

За його словами, реалізація закону призведе до запуску ринку енергоефективних послуг, залучаючи бізнес, енергоаудиторів, місцеву владу, експертні організації.

«Ми очікуємо мінімум 30 млрд євро інвестицій у найближчі 10 років, створення понад 75 тис. робочих місць, зменшення навантаження на валютний баланс країни», - розповів Зубко.

Він нагадав, що наразі для населення в країні діє програма «теплі кредити», основним клієнтом яких є організації співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), та ще 124 місцевих програми.

«Кількість ОСББ зросла у 2,5 раза - до 33 тисяч. 538 тис. уже скористалися «теплими кредитами», - зазначив віце-прем’єр-міністр.

Він також наголосив, що завдання місцевої влади та комунальних підприємств - вийти на 100% облік тепла і споживання води.

https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2680053-zakon-pro-energoefektivnist-zubko-ocikue-30-milardiv-investicij.html

Виробництво електроенергії в об’єднаній енергосистемі (ОЕС) України в січні-березні 2019 року скоротилося на 2% (877 млн кВт-год) в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року - до 43 млрд 665,6 млн кВт-год, повідомили агентству «Інтерфакс- Україна «в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

http://uaenergy.com.ua/post/32137/proizvodstvo-elektroenergii-v-ukraine-za-3-mes-2019-g/

Україна в січні-березні 2019 року збільшила експорт електроенергії на 4,1% (на 66,2 млн кВт-год) в порівнянні з аналогічним періодом 2018 року - до 1 млрд 662,1 млн кВт-год, повідомили агентству «Інтерфакс-Україна «в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості.

Поставки електроенергії з «енергоострова Бурштинської ТЕС» у напрямку Угорщини, Словаччини та Румунії зросли на 0,4% (на 2,7 млн кВт-год) - до 1 млрд 27,1 млн кВт-год.

Поставки електроенергії до Польщі знизилися на 3,1% (на 12,9 млн кВт-год) - до 410,4 млн кВт-год.

Поставки електроенергії в Молдову склали 224,6 млн кВт-год, що на 53,6% (на 78,4 млн кВт-год) більше, ніж в січні-березні-2018.

В Білорусь і Росію за три місяці 2018 го і 2019 років українська електроенергія не експортувалася.

Крім того, Україна в першому кварталі поточного року імпортувала з РФ і Білорусі 5,9 млн кВт-год електроенергії проти 8,9 млн кВт-год в січні-березні-2018. Імпорт врахований за контрактами ДП «Енергоринок» як технологічне переміщення (перетоки).

Як повідомлялося, Україна в січні-березні 2019 року збільшила виручку від експорту електроенергії на 22,2% (на $ 17,895 млн) у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року - до $ 98,366 млн, т.ч. в Угорщину - на $ 58,014 млн, Польщу - на $ 22,13 млн, Молдову - на $ 13,635 млн, інші країни - на $ 4,587 млн.

Україна в 2018 році експортувала 6,2 млрд кВт-год електроенергії на $ 331,9 млн, в 2017 - 5,2 млрд кВт-год на $ 235,5 млн, в 2016 - 4 млрд кВт-год на $ 152,1 млн, 2015 - 3,6 млрд кВт-год на $ 150,1 млн, 2014 року - 8,1 млрд кВт-год на $ 487,2 млн, в 2013 - 9,9 млрд кВт-год на $ 580,2 млн, в 2012 - 9,7 млрд кВт-год на $ 574,8 млн, 2011 - 6,4 млрд кВт-год на $ 400 млн.

http://uaenergy.com.ua/post/32136/eksport-elektroenergii-iz-ukrainy-za-3-mes-2019-g/