Українська енергетична інфраструктура: 12-18.10.2020

У 2020-2023 роках збитки НЕК "Укренерго" перевищать 26 мільярдів гривень. 

Про це Міністерство фінансів зазначає у звіті про фіскальні ризики, який додається до проєкту закону "Про державний бюджет на 2021 рік".

За розрахунками Мінфіну в 2020 році збитки НЕКу перевищать 15,1 млрд грн, в 2021 році – 3,5 млрд грн, в 2022 році – 4,6 млрд грн, а в 2023 році – 3,1 млрд грн.

Міністерство фінансів здійснювало моделювання за трьома сценаріями (базовий, стресовий та оптимістичний). Незалежно від розглянутих у моделі сценаріїв, за умов діючих на ринку електроенергії тарифів, які не у повному обсязі покривають витрати, пов’язані з виконанням "Укренерго" спеціальних обов’язків, у 2020 році очікується збиткова діяльність компанії.

Оптимістичний сценарій передбачає отримання прибутку в 2021-2023 роках.

"Під час моделювання діяльності "Укренерго" за оптимістичним сценарієм враховано очікування компанії щодо обсягів та цін реалізації продукції, які дозволять забезпечити прибуткову діяльність у 2021 – 2023 роках", - зазначається у звіті.

За діючих умов функціонування "Укренерго" на ринку електроенергії у 2020 році, та за умов базового і стресового сценаріїв у 2021 – 2023 роках прогнозується збиткова діяльність компанії, що негативно відобразиться на обсягах сплати до державного бюджету сум відповідних платежів. 

https://www.epravda.com.ua/news/2020/10/6/665940/

 

 

У вересні 2020 р. експорт електроенергії становив 467,6 млн кВт∙год, що в 2,7 раза більше, ніж у серпні цього ж року. Водночас, даний показник менше на 40% за обсяг експорту у березні 2020 року, до запровадження карантинних обмежень.

Найбільшу частку у загальному експорті має Угорщина – 57,5%. У вересні експорт у вищезгадану країну становив 268,9 млн кВт∙год, що в 16,3 раза більше, ніж у серпні. Водночас, зменшилася частка у загальному експорті Польщі — з 66% до 23,1%, загальний обсяг склав 107,8 млн кВт∙год (-5% в порівнянні з серпнем). Крім цього, збільшився експорт електроенергії у Словаччину — в 18 разів (до 12,2 млн кВт∙год), Румунії — в 7,4 раза (до 42,8 млн кВт∙год) та на 3% у Білорусь (35,9 млн кВт∙год).

Сумарний експорт електроенергії за 9 місяців 2020 року перевищив імпорт в 1,8 раза і становив 3,45 млрд кВт∙год. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року загальний експорт електроенергії поки що залишається на 23,5% нижчим від показників минулого року (за 9 місяців 2019 р. – 4,51 млрд кВт∙год).

Імпорт електроенергії за 9 місяців становив 1,87 млрд кВт∙год і зростає лише за рахунок збільшення імпорту у торгову зону «острова Бурштинської ТЕС». Імпорт е/е у торгову зону ОЕС України з Білорусі не здійснювався з травня, а з Росії – з квітня 2020 р.

Зокрема, імпорт електроенергії у вересні порівняно з серпнем збільшився на 39,2% та становив 53,7 млн кВт∙год, і здійснювався виключно у торгову зону «острова Бурштинської ТЕС». За минулий місяць, обсяги імпорту зросли лише зі Словаччини — в 2,5 раз (до 43,6 млн кВт∙год). З інших напрямків, навпаки зменшувалися: з Угорщини — в 2 рази (до 9,2 млн кВт∙год) та з Румунії — в 2,5 рази (до 0,9 млн кВт∙год).

Слід зазначити, що з липня спостерігається суттєва тенденція до подальшого зростання місячного обсягу експорту та імпорту електроенергії і поступове відновлення до карантинних обсягів.  Це можна пояснити активізацією зовнішніх ринків електроенергії, поступовим зростанням споживання та адаптацією економік країн до роботи в умовах карантину.

https://ua.energy/zagalni-novyny/eksport-elektroenergiyi-u-veresni-2020-r-zbilshyvsya-v-2-7-raza-i-prodovzhuye-demonstruvaty-tendentsiyu-do-zrostannya/

 

В Україні близько 50% електромереж потребують капремонту, реконструкції та повної заміни через їх значну зношеність та хронічне недофінансування робіт з оновлення електричних мереж. Зношеність окремого обладнання енергетичної інфраструктури деяких ОСР досягає 70%.

При цьому обсяги щорічних ремонтів електроенергетичної інфраструктури в рази менші від потреби оновлення мереж.

 Україна сьогодні посідає одне з останніх місць серед європейських країн за рівнем інвестицій у розрахунок на 1 км мережі, поступаючись Румунії, Португалії, Польщі, Литві, Італії, Іспанії, Німеччині, Чехії та лідеру за розміром інвестицій в електромережі - Франції.

Така ситуація негативно впливає на якість та безпеку електропостачання. Збільшується аварійність в електромережах, а показник SAIDI (середня тривалість перерв в електропостачанні) є найгірший серед усіх країн Європи (у 10-30 разів вищий ніж у країнах Західної Європи, у 6 разів – ніж в країн Балтії, у 3 рази – Польщі, у 2 рази – Румунії).

Якщо не змінити існуючу систему тарифоутворення та не створити достатні стимули для залучення інвестицій у розвиток мереж – їх зношеність наближатиметься до критичної рівня.

Оптимальним механізмом залучення інвестицій для модернізації електромереж є впровадження ефективного RAB - регулювання. Такий механізм запроваджений у Європі 10 років тому, завдяки чому місцеві оператори мереж розподілу електроенергії забезпечені інвестиційним ресурсом.

Використання такого механізму дозволило, наприклад, Польші за 8 років знизити рівень показника SAIDI ( відключення енергопостачання) з 504 хв до 260 хв, а Румунії - з 1025 до 474 хвилин. Тобто, майже вдвічі скоротити час, коли споживачі вимушено позбавляються енергопостачання. В Україні ж зазначений показник наразі наближається до 700 хв.

Відповідно до прогнозних розрахунків експертних організацій, зокрема ДП «Укрпромзовнішекспертиза», які було презентовано в рамках засідання експертної ради Міненерго, потреба в інвестиціях у модернізацію розподільчих електромереж в Україні до 2030 року оцінюється щонайменше у 12,5 млрд дол. США. Проте, залучати з цією метою кредитні кошти не виправдано через високу їх вартість - 19% на рік.

З метою вирішення накопичених роками в системі розподілу Міненерго підтримує позицію Національної ради реформ щодо необхідності впровадження ефективної методології стимулюючого тарифоутворення, яка б дозволила залучити інвестиції в будівництво та модернізацію електричних мереж, зменшити вартість приєднання та забезпечити при цьому баланс інтересів як споживачів електричної енергії, так і операторів систем розподілу.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=5A64540D06E71EC888EBBB7BA21757D9.app1?art_id=245477614&cat_id=35109

 

Сьогодні відбулася зустріч в.о. Міністра енергетики України Ольги Буславець з лідерами Міжнародної Ради Бізнес Асоціацій та Палат в Україні.

Очільниця Міненерго і представники бізнес-спільноти обговорили низку актуальних питань української енергетики: перспективи «зеленої» енергетики, умови під’єднання до електромереж та провадження ефективного стимулюючого тарифоутворення, енергоефективність тощо. 

«Енергетика України – це дуже привабливий сектор для залучення інвестицій. Я розумію, що інвесторам потрібні зрозумілі, прозорі правила гри на всіх енергетичних ринках. Так, нам ще потрібно здійснити чимало роботи, щоб інвестори могли безперешкодно інвестувати в Україну. Але я впевнена, що зараз енергетичний сектор стає більш сталим та зрозумілим для інвесторів», – зазначила Ольга Буславець.

Вона нагадала, що початок її роботи на чолі міністерства збігся із піком кризових явищ в енергетиці, які довелося оперативно вирішувати. Зокрема, шляхом складних перемовин вдалося досягти компромісу із виробниками і інвесторами у відновлювані джерела енергії і підписати Меморандум, умови якого імплементує закон щодо вдосконалення умов підтримки «зеленої» енергетики.

«За перший місяць дії закону умови Меморандуму виконано у повному обсязі – Гарантований покупець розрахувався за «зелену» електроенергію на 100%, хоча в попередні місяці літа оплата не перевищувала 5%. Міністерство докладатиме всіх зусиль, щоб і до кінця року зобов’язання держави перед інвесторами було виконано», – наголосила Ольга Буславець.

Зараз надзвичайно актуальним є врегулювання проблемних питань з підключенням нових споживачів до електричних мереж. Цей показник безпосередньо впливає на позицію України в рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business. Міністерство напрацьовує пропозиції, які спрямовані на модернізацію електромереж, скорочення термінів та здешевлення процесу підключень. Зокрема, розроблено законопроєкт, який має на меті удосконалити механізм виділення земельних ділянок, що у результаті має зменшити строки підключення електроустановок та затрати на землевпорядні роботи. Міненерго підтримує впровадження стимулюючого тарифоутворення для електромережевих компаній, яке дозволить залучити фінансовий ресурс для модернізації електричної інфраструктури.

В.о. Міністра також зупинилася на потребах України у маневрових потужностях. На наступний рік така потреба складатиме 2 ГВт. Вона наголосила на значних перспективах розвитку гідроенергетики, зокрема, добудові Дністровської ГАЕС, будівництві Канівської ГАЕС, а також програмі реабілітації гідроелектростанцій.

Крім того, Україна зацікавлена у проектах Energy Storage, а також у впровадженні газопоршневих станцій. Атомна енергетика також має перспективи для інвестиційних проєктів впровадження новітніх технологій на заміну застарілим. У тепловій генерації актуальним є проєкт будівництва блоку (660МВТ) на Слов’янській ТЕС.

В заході взяли участь керівники Австрійсько-Української Бізнес Асоціації, Торгово-промислової палати, Американсько-Української Ділової Ради, Канадсько-Української Торгової Палати, Турецько-Української Бізнес Асоціації, Китайської Торгової Асоціації, Британсько-Української торгової палати, Шведсько-Української бізнес асоціації та Французько – Української бізнес Ради.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=B2C8CB48D1F15A5DE1D8D47246E4BA18.app1?art_id=245477983&cat_id=35109

 

 

Метою зустрічі було визначити пріоритетні напрямки співробітництва в сфері секторальної кібербезпеки, цифрових трансформації енергетичної галузі та забезпеченні потреб Міністерства в сучасних технологіях в тому числі з урахуванням потреби у забезпеченні безперервності роботи галузі у разі погіршення епідеміологічної ситуації COVID19.

Заступник Міністра енергетики Ярослав Демченков зазначив, що співпраця з партнерами розвитку в питаннях енергетичної безпеки та кібербезпеки є одним з пріоритетів.

 «Міністерство має довгу історію співробітництва з USAID у питаннях енергетичної безпеки, проте ми розраховуємо на активізацію співробітництва з міжнародними партнерами, зокрема USAID, з посилення спроможності Міністерства та всієї критичної інфраструктури енергетичного сектора протистояти кібератакам. Кібербезпека стала критичним викликом національної безпеки для енергетичного сектору України. Нам важливо, особливо під час дистанційної роботи через пандемію COVID-19, забезпечити стале функціонування центрального органу виконавчої влади та всієї енергосистеми держави», - наголосив Ярослав Демченков.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=217AD6EE51D7E57599654B8127D32D8A.app1?art_id=245479214&cat_id=35109