Українська енергетична інфраструктура: 04.-10.11.2019

У рамках першого інвестиційному форуму «RE:THINK event tent» у м. Маріуполь за участі Міністра енергетики та захисту довкілля України Олексія  Оржеля  підписано два важливих  для розвитку енергетичної сфери документи.

Один із документів – це Меморандум про взаєморозуміння  між НЕК «Укренерго» та ЄБРР щодо підготовки інвестиційного проекту створення енергетичного сховища та модернізації підстанції Азов.  Це дозволить створити умови для вигідного функціонування енергозберігаючих установ в Україні.

Другий -  Угода між Міжнародною фінансовою корпорацією та НЕК «Укренерго» щодо аналізу інституційно-нормативної бази, зокрема, дослідження способів стимулювання інвестицій приватного сектору в проекти зберігання електроенергії.

Олексій Оржель відзначив  підписання зазначених  Меморандуму та Угоди як позитивний фактор.

«Механізми залучення нових необхідних інфраструктурних проектів в українську енергетику є надзвичайно важливими», - наголосив він. «Ми дійсно змінюємось, збільшується обсяг відновлюваних джерел енергії в структурі, змінюється структура споживання, і нам потрібні ці інвестиції», - зазначив О. Оржель.

Тому підписання документів дає можливість впровадження нових проектів. «Зі сторони Мінекоенерго готові працювати над тим, щоб отримати результат, щоб уже завтра залучати приватний капітал  в інфраструктурні проекти», - запевнив очільник Мінекоенерго.

«Для нас надзвичайно важливою є співпраця з Європейським Банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією та компанією, яка на рівні держави відповідальна за безпеку електропостачання і, зокрема, впровадження тих проектів, які будуть забезпечувати цю безпеку», - наголосив Міністр.

За його словами, українська енергосистема особлива тим, що в ній велика кількість неманеврових потужностей. За умов швидкого розвитку  відновлюваних джерел енергії  зростає потреба у балансуванні.

«Дуже приємно говорити про  те, що за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку будуть напрацьовані необхідні рішення, зроблене технічне обгрунтування для залучення нових учасників ринку електричної енергії,  а саме створення маневруючих  потужностей», - зазначив О. Оржель.

http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article;jsessionid=6D18026E0CF48BF6294E1002495C5477.app1?art_id=245409595&cat_id=35109

 

 

Меморандум підписали на інвестфорумі в Маріуполі.

Європейський банк реконструкції і розвитку допоможе Україні побудувати мережу сховищ електроенергії на 220 МВт.

Про це йдеться на сайті "Укренерго", яка підписала меморандум з ЄБРР про спільну реалізацію проекту. Він також стосується модернізації підстанції 220 кВ "Азовська" в Донецькій області.

 "ЄБРР приєднається до розробки техніко-економічного обґрунтування проекту з будівництва сховищ і нормативної бази для забезпечення їх комерційної та прибуткової діяльності в Україні", - йдеться в повідомленні.

Потім за підтримки ЄБРР буде підготовлена ​​і подана заявка на отримання грантового фінансування ЄС для реалізації проекту.

Крім того, "Укренерго" уклало з Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК, належить до структури Світового банку) консультаційний договір про технічну допомогу щодо розробки механізму аукціонів для залучення приватних інвесторів, охочих профінансувати будівництво системи сховищ електроенергії. Також повідомляється, що даний проект буде реалізований в два етапи.

В першу чергу МФК надасть системному оператору допомогу у формуванні прозорої та надійної бізнес-моделі щодо залучення приватних інвестицій для будівництва енергетичних сховищ, а на другому етапі спільно з МФК буде розроблена проектна та тендерна документація для проведення відповідних аукціонів.

Нагадаємо, в квітні 2018 року "Укренерго" заявила, що в Україні до 2025 року необхідно побудувати 2,5 ГВт високоманеврових потужностей, які призначені для врівноваження денного графіка навантаження енергосистеми. Перші 500 МВт повинні з'явитися в системі вже з 2020 року.

Це пов'язано з активним будівництвом сонячних і вітряних електростанцій. За оцінками експертів, Об'єднана енергосистема України може прийняти ще до 3 тис. МВт нових потужностей СЕС і ВЕС без ризику розбалансування і серйозних змін у своїй структурі. Така встановлена ​​потужність відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) може бути введена в експлуатацію в грудні 2019 року.

При цьому обсяг вже виданих технічних умов на приєднання нових потужностей ВДЕ до енергосистеми складає 7426 МВт (ВЕС - 4200 МВт, СЕС - 3226 МВт).

"Укренерго" пропонує з метою ліквідації загрози розбалансування побудувати газопоршневі електростанції загальною потужністю 2 000 МВт і 500 МВт накопичувачів енергії (energy storage). За даними "Укренерго", це дозволить експлуатувати 7 500 МВт потужності сонячних і вітрових електростанцій і не обмежувати цю генерацію.

https://www.ukrnews24.net/ebrr-pomozhet-ukraine-postroit-set-xranilishh-elektroenergii-na-220-mvt/

 

 

Фонд державного майна (ФДМ) України розраховує приватизувати вугільну компанію "Краснолиманська" в другій половині 2020 року, "Центренерго" - в 2021 році, свідчать презентаційні матеріали глави ФДМ Дмитра Сенниченко, які він представляв на Першому міжнародному інвестфорумі в Маріуполі, передає енергореформи.

 Згідно з ними, вугільна компанія "Краснолиманська" і ПрАТ "Президент-готель" можуть бути продані в другій половині року, тоді як "Центренерго" і Одеський припортовий завод (ОПЗ) у 2020 році повинні пройти due diligence і підготовку до приватизації, після чого очікується їх продаж в 2021 році.

Першими проданими об'єктами "великої" приватизації в 2020р можуть стати ПрАТ "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" (ОГХК) і ДП "Завод" Електроважмаш".

За результатами конкурсів ФДМ, радником з приватизації вугільної компанії "Краснолиманська", як і "Президент-готелю" з ПрАТ "Індар", став "Конкорд Консалтинг" в складі консорціуму KPMG, "Бюро Маркуса", Redcliffe Partners.

Для продажу ОПЗ Фонд відібрав Pericles Global Advisory, яка перемогла в складі консорціуму з White & Case LLP, Kinstellar, KPMG Ukraine і SARS Сapital.

"Електроважмаш", згідно з результатами конкурсів, повинна готувати до приватизації "KMPG Україна" у складі консорціуму Baker McKenzie, Henniger Winkelmann Consulting, а "Об'єднану гірничо-хімічну компанію" (ОГХК) - "BDO корпоративні фінанси" в складі консорціуму Baker McKenzie, Baker Tilly Ukraine і Asset Expertise. Однак їхня робота була заблокована судовим рішенням.

Конкурс з продажу держпакета акцій ПАТ "Центренерго", оголошений ФДМ в жовтні минулого року, не відбувся. Як пояснював тоді керівник Фонду держмайна Віталій Трубаров, які подали заявки на конкурс компанії - ТОВ "Укрдонінвест" і Виробниче унітарне підприємство "Нафтобітумний завод» - не були до нього допущені, оскільки надана ними інформація не відповідала конкурсним вимогам.

Зокрема, не була надана інформація щодо пов'язаних осіб і не підтверджена інформація про отримання суми, що не менше початкової ціни пакета. Крім того, кінцевим бенефіціаром одного з них був засновник компаній, зареєстрованих на території країни-агресора.

Проект держбюджету на 2020 рік передбачає надходження в 5 млрд грн від приватизації.

http://reform.energy/news/fgi-mozhet-prodat-ugolnuyu-kompaniyu-krasnolimanskaya-vo-vtoroy-polovine-2020-goda-tsentrenergo-v-2021-godu-12838

 

 

Кабінет міністрів призначив Сергія Масліченко заступником Міністра енергетики та захисту навколишнього середовища.

Про це повідомила прес-служба Кабінету міністрів.

Також Кабмін звільнив голову Державного космічного агентства Павла Дегтяренко та оголосив конкурс на зайняття цієї посади.

Уряд також оголосив конкурси на посади: Державних секретарів Мінекоенерго і Мінрегіону, Голови Державної екологічної інспекції, посади заступника Голови Державної фіскальної служби.

http://oilreview.kiev.ua/2019/11/04/kabmin-naznachil-zamministra-energetiki/

 

 

НЕК «Укренерго» 25 жовтня провело відкрите обговорення Плану розвитку системи передачі на наступні 10 років, який у підсумку був підтриманий  представниками виконавчої влади, учасниками ринку електроенергії, експертами та галузевими асоціаціями. Найближчим часом Укренерго направить його на розгляд та затвердження НКРЕКП.

Цей документ враховує проекти розвитку мереж операторів системи розподілу, проекти з реконструкції та модернізації магістралей, які реалізуються Укренерго за кошти міжнародних фінансових інституцій, а також плани щодо розширення пропускної спроможності та видачі потужності генерації.

«До 2029 року Укренерго має реконструювати 79 підстанції та 1547 км діючих ліній електропередачі (ЛЕП). Також у планах є будівництво понад 3 тис км нових ЛЕП та збільшення трансформаторної потужність підстанцій більш ніж на 10 %», – зазначив директор з експлуатації та розвитку мережі Укренерго Олексій Брехт.

Сума інвестицій, необхідних для реалізації Плану з розвитку системи передачі Укренерго, оцінює в 62,6 млрд гривень. Вже у наступні 3 роки знадобиться 27 млрд гривень. Частина визначених заходів вже на сьогодні знаходиться на стадії реалізації. При цьому для зменшення навантаження на тариф системного оператора для їх фінансування залучаються кредитні кошти міжнародних фінансових організацій. Першочергові проекти, критично важливі для енергосистеми та окремих регіонів, фінансуються за рахунок тарифних коштів НЕК «Укренерго».

В кінці травня планується завершення будівництва ПС 500 кВ “Кремінська” з заходами ПЛ 500 кВ Донбаська – Донська та ПЛ 220 кВ Кремінська-Ювілейна, будівництва ПЛ 750 кВ Запорізька АЕС — Каховська з підстанцією 750 кВ «Каховська». Підстанція «Кремінська» з відповідним мережевим будівництвом забезпечить надійність енергозабезпечення півночі Луганської області. Лінія 750 кВ ЗАЕС – Каховська зніме мережеві обмеження видачі потужності Запорізької АЕС і дозволить видавати у мережу додатково 700 МВт при роботі всіма блоками (6000 МВт).

Також у найближчих планах Укренерго – будівництво ПЛ 330 кВ Новоодеська – Арциз із заміною двох трансформаторів на ПС 330 кВ «Арциз» та ПЛ 330 кВ Західноукраїнська – Богородчани з реконструкцією ПС 330 кВ «Богородчани» та підстанції  750 кВ «Західноукраїнська». У Південно-західному регіоні у пріоритеті будівництво повітряної лінії 330 кВ Дністровська ГАЕС – ПС 750 кВ «Вінницька», яка дозволить працювати Дністровській ГАЕС чотирма гідроагрегатами у режимах закачки та генерації.

У межах інтеграції до ENTSO-E передбачена також реалізація проектів реконструкції міждержавних ліній електропередачі, які входять до переліку проектів спільного інтересу (Project of mutual interest – PMI). Реалізація таких проектів дозволить Україні підвищити пропускну спроможність міждержавних перетинів з країнами ЄС та підвищити надійність електропостачання на прикордонних територіях.

Зокрема, це проект реконструкції ЛЕП 400 кВ Мукачеве — Вельке Капушани (Словаччина) зі збільшенням пропускної спроможності ЛЕП на 30 %, а також будівництво ЛЕП 400 кВ Приморська — Ісакча (Румунія) зі спорудженням «крила» 400 кВ на підстанції 750 кВ «Приморська». Нарізі вищезазначені проекти перебувають на етапі розробки техніко-економічного обґрунтування.

Крім того, для забезпечення надійності роботи енергосистеми в умовах стрімкого зростання ВДЕ та необхідних обсягів первинного частотного регулювання, «Укренерго» розглядає можливість впровадження систем накопичення енергії (Energy Storage Systems). Це високоманеврені потужності-накопичувачі електроенергії, які можуть швидко компенсувати дефіцит потужності в мережі, в першу чергу спричинений нестабільною роботою ВДЕ.

Реалізація 10-річного Плану розвитку системи передачі спрямована на  усунення «вузьких місць» у системі передачі, забезпечення надійності передачі електроенергії магістральними мережами, а також можливість інтеграції ОЕС України до мережі європейських системних операторів ENTSO-E.

https://ua.energy/1/ukrenergo-protyagom-10-rokiv-planuye-investuvaty-v-rozvytok-merezh-blyzko-63-mlrd-grn/

 

 

Головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) обрано Валерія Тарасюка.

Про це повідомили у пресслужбі НКРЕКП.

«Сьогодні шляхом таємного голосування членів НКРЕКП Головою Регулятора обрано Валерія Тарасюка згідно зі статтею 9 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання y сферах енергетики та комунальних послуг», — йдеться в повідомленні.

Довідка. Валерій Тарасюк народився у 1976 році у смт Казанка Миколаївської області. У 1998 році закінчив Київський університет ім. Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. 29 жовтня 2019 року призначений на посаду члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Нагадаємо, раніше Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким звільнив двох осіб з посади членів НКРЕКП та призначив чотирьох нових членів комісії. Серед призначених був і Валерій Тарасюк.

http://oilreview.kiev.ua/2019/11/04/obrano-novogo-golovu-nkrekp/

 

 

Зростання цін на електроенергію для промисловості після запуску нового ринку вплинуло на прискорення інфляції.

Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України (НБУ) за жовтень.

Після запуску нового оптового ринку з 1 липня ціни на електроенергію для промисловості протягом третього кварталу стрімко росли, прискорилися у вересні до 8,4% в річному вираженні.

«За оцінками НБУ, кумулятивний внесок в річну споживчу інфляцію від впровадження нового ринку електроенергії для промислових споживачів складе 0,2-0,3 процентного пункту в перший рік його роботи», - сказано в документі.

Нацбанк відзначає, що, незважаючи на те, що тарифи для населення не змінилися, подорожчання електроенергії для промисловості вплинуло на зростання споживчих цін через вторинні ефекти - збільшення собівартості продукції.

http://oilreview.kiev.ua/2019/11/05/nacbank-otnes-rost-cen-na-elektroenergiyu-k-faktoram-uvelichivayushhim-inflyaciyu/

 

4 листопада Антимонопольний комітет зібрав ключових гравців енергоринку для презентації та обговорення винесених АМКУ рекомендацій.

В заході взяли участь представники Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), учасники ринку та їх об’єднання, експерти, журналісти.

Відкриваючи захід, Голова Комітету Юрій Терентьєв відзначив, що жодного з встановлених індикаторів конкуренції в перші місяці роботи нового енергоринку ми не спостерігаємо. Тобто, немає збільшення кількості учасників, профіциту пропозиції, зниження ціни, підвищення якості надання послуг. Але при цьому ціни ростуть, окремі ринки мають дефіцит пропозиції (Комітет іще дасть оцінку, штучний він чи реальний), а деякі елементи ринку взагалі не впроваджені. Натомість ні від  Регулятора (НКРЕКП) ні від учасників ринку  заяв до Комітету  щодо можливих зловживань не надходило.

Учасникам зустрічі були презентовані рекомендації Антимонопольного комітету, спрямовані на негайне подолання перекосів у роботі нового енергоринку.

З наданими рекомендаціями можна ознайомитися тут.

Державна уповноважена Комітету Ольга Нечитайло детальніше зупинилася на принципах, дотримання яких дозволить досягти бажаної мети, а саме:

- добросовісній конкуренції;

- забезпеченні балансу між попитом та пропозицією;

- вільному виборі електропостачальника споживачем;

- недискримінаційному ціноутворенні, що відображає економічно обґрунтовані витрати;

- співробітництві та інтеграції ринку на регіональному та загальноєвропейському рівнях;

- недискримінаційому і прозорому доступі до системи передачі та систем розподілу електроенергії.

Резюмуючи, Голова АМКУ Юрій Терентьєв зазначив, що сьогоднішні рекомендації надані з метою розвитку конкуренції та усунення передумов для порушень. Виконання рекомендацій Комітету убезпечить від відкриття справ (як проти учасників ринку, так і проти органів влади).

http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/publish/article/152726

 

 

Президент України Володимир Зеленський поставив завдання до кінця поточного року розробити план заходів щодо зростання позицій України в рейтингу Doing Business, а також розпочати підготовку до масштабної приватизації та запровадження ринку землі.

 «Я звертатимусь до міністрів з проханням забезпечити виконання таких завдань. Тимофію Милованову – міністру розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – розробити план заходів щодо зростання позицій України в рейтингу Doing Business до 31 грудня 2019 року», – сказав Глава держави під час зустрічі з урядом та керівництвом Верховної Ради України, що відбулася в Офісі Президента.

Також Мінекономіки має розпочати підготовку до масштабної приватизації, зокрема до 31 грудня передати до Фонду державного майна України на приватизацію 500 державних підприємств.

Крім того, міністерство повинне до кінця 2019 року здійснити продаж на електронних аукціонах понад 40 єдиних майнових комплексів об’єктів малої приватизації та пакетів акцій.

«Також визначити топ-5 пріоритетних об’єктів для підготовки до великої приватизації», – зауважив Володимир Зеленський.

Як наголосив Глава держави, Мінекономіки має до 31 грудня підготуватися до запровадження ринку землі.

«Створити електронний реєстр інженерів-землевпорядників та надати їм право здійснення державної реєстрації цієї землі. Оприлюднювати 100% рішень щодо надання дозволів на зняття та перенесення родючого шару ґрунту та нормативно закріпити ведення документації з землеустрою виключно в електронній формі», – підкреслив Президент.

Володимир Зеленський також зазначив, що Мінекономіки повинне до кінця поточного року розробити нову урядову програму створення робочих місць, а також забезпечити запровадження найкращих світових практик корпоративного управління у топ-10 державних компаніях.

Міністру фінансів Оксані Маркаровій Президент поставив завдання до 31 грудня 2019 року створити сприятливі умови для підприємців шляхом підготовки законопроекту, спрямованого на запровадження дворічного мораторію на проведення перевірок ФОП та пом’якшення їхньої відповідальності за порушення встановленого порядку подання до органів контролю звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій. 

Також до 31 березня наступного року Міністерство фінансів повинне спростити проходження митних процедур шляхом запровадження в Україні програми авторизованого економічного оператора.

Володимир Зеленський наголосив, що міністр енергетики та захисту довкілля України Олексій Оржель має завершити процедуру анбандлінгу НАК «Нафтогаз» до 31 грудня 2019 року.

Також Мінекоенерго до кінця поточного року повинне спростити процедури приєднання до електричних і газових мереж, якими володіють суб'єкти природних монополій.

До 30 квітня 2020 року Міністерство енергетики та захисту довкілля має реформувати вугільну галузь.

Крім того, згідно із завданням Президента, до кінця наступного року Мінекоенерго має підготувати нормативно-правову базу для початку процесу інвентаризації лісових ресурсів України.

Міністру інфраструктури України Владиславу Криклію Президент поставив завдання до кінця поточного року забезпечити видачу дозволів на міжнародні перевезення вантажів та рух негабаритних транспортних засобів виключно в електронній формі, а також налагодити ефективний габаритно-ваговий контроль на автодорогах.

Також Владислав Криклій повинен до 30 червня 2020 року затвердити перелік об’єктів концесії на 2020-2023 роки та почати підготовку до конкурсів.

https://www.president.gov.ua/news/glava-derzhavi-postaviv-zavdannya-do-kincya-roku-rozpochati-58201