Ціна енергетичних ресурсів має враховувати вартість екологічних викидів - Оржель
Про це під час виступу у Верховній Раді сказав міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"У кожній одиниці енергії мають бути визначені екологічні екстерналії. Щоб ми чітко і ясно розуміли: раніше в Україні була неповна ціна за енергетичні ресурси, тому що вона не враховувала ці витрати", - зазначив Оржель.
Він наголосив, що важливим є не лише зменшення споживання енергоресурсів, а й зменшення викидів та екологічного забруднення.
"У кожному стратегічному та програмному документі має бути визначений ризик екологічних змін", - сказав Оржель.
https://www.ukrinform.com/rubric-economy/2826545-cina-energeticnih-resursiv-mae-vrahovuvati-vartist-ekologicnih-vikidiv-orzel.html
Україна стала світовим лідером по частоті та тривалості аварійних відключень електроенергії
Україна один з планетарних лідерів за частотою і тривалістю аварійних відключень розподільних електромереж.
Про це свідчать дані Національної комісії регулювання електроенергетики (НКРЕКП), відображені у індексі середньої тривалості перерви в електропостачанні, показнику SAIDI (System Average Interruption Duration Index), передає nv.ua.
В Україні SAIDI - 696 хвилин плюс ще 455 планових відключень. Найближчий найгірший результат у румунів - 290 хвилин і 184 хвилини відповідно. Німецький бізнес позапланово страждає 13 хвилин на рік і планово - 10 хвилин.
Електромережі, що живлять 16 млн домогосподарств і всю українську промисловість, не витримують сучасних навантажень. Число аварій зростає, а часу на їх усунення потрібно все більше.
Хоча після реформи ринку електроенергії обленерго і стали називатися операторами системи розподілу (ОСР), мережі новіше від цього не стали. Працюючи на межі своїх можливостей електромережі стають головним гальмом розвитку країни і інвестицій в її майбутнє.
"До друкарні підходять три високовольтні резервні лінії Харківобленерго, але під час негоди гроза вибиває всю подачу електроенергії на підстанцію і друкарня зупиняється, - розповідає голова наглядової ради видавництва «Ранок» Віктор Круглов. – Майже щотижня моя справа страждає через збої на високовольтних лініях: кілька разів у нас горіли "частотники", які коштують по півмільйона гривень, думаю, що втрачаємо до 10% обороту через такі речі".
У п'яти регіонах країни ДТЕК встановила 560 тис. «розумних» лічильників. "Ми дистанційно отримуємо інформацію про реальне електроспоживання, а споживач - можливість користуватися електроенергією вночі з дисконтом у півціни» - пояснює гендиректор холдингу ДТЕК Мережі Іван Гелюх.
У Дніпрі та області, наприклад, ця технологічна радість, що є частиною розумних мереж - Smart Grid, дісталася поки що тільки 15% користувачів ДТЕК, що в українських реаліях абсолютний рекорд, хоча в країнах Євросоюзу цей показник становить 70%.
Споживання електроенергії зростає як у нас в країні, так і в усьому світі. Однак зростання споживання електроенергії в Китаї, яке за 20 років збільшилося у шість разів, з 986 ТВт до 6,2 тис. ТВт зумовлене рекордним темпами зростання промвиробництва і всієї економіки.
У той же час підключення до системи електропостачання - одна з найслабших ланок в українському діловодстві. У свіжому рейтингу Doing Business, який щорічно публікується Всесвітнім банком, Україна зайняла 128-е місце зі 190 можливих у цій технологічній номінації.
Середній вік енергооб'єктів становить приблизно 40 років. Для їх підтримання навіть без розвитку потужностей щороку потрібно вкладати 2,5% від оціночної вартості всієї системи. Оціночна вартість тільки магістральних мереж - 6 млрд євро. "Кожен рік протягом 40 років потрібно вкладати як мінімум 150 млн євро, щоб оновити мережу", - пояснює Всеволод Ковальчук, голова Укренерго, компанії, яка забезпечує роботу магістральних мереж.
З 1991 року до 2010-го для цих цілей було інвестовано менш 450 млн євро, приблизно 22,5 млн євро в рік. І тільки з 2011-го ЄБРР і Всесвітній банк під держгарантії стали виділяти в середньому по 200 млн євро на рік.
У обленерго загальне технічне зношення мереж сягає понад 75%. Дешеві європейські кредити для розподільчих мереж недоступні, а залучення позикового капіталу для модернізації мереж не передбачено поточною системою тарифоутворення.
Інвестпрограми з оновлення мереж, які затверджує НКРЕКП, найбільш низькобюджетні в Європі. Наприклад, в Латвії на модернізацію 1 км мережі в тариф закладають $1 тис., а в Україні - $250.
Крім того, в поточній моделі регулятор дозволяє операторам розподільчих мереж в межах цієї мізерної інвестпрограми витратити на лічильники не більше 15%, на модернізацію, яка передбачає побудову цифрової інфраструктури і купівлю спецтехніки для аварійних бригад - до 10%. Решту 75% слід витратити на латання дірок в старих мережах і зрідка на будівництво нових. І що найважливіше, все це йде врозріз із заявленою урядом стратегією на глобалізацію українського енергоринку.
У найближчі роки зміниться вся енергетична база планети. Екологічні проблеми, які необхідно вирішувати через зниження викидів С02, стали потужним драйвером розвитку зеленої енергетики. За останні три роки обсяг виробництва поновлюваних джерел енергії в Україні зріс вчетверо. Як наслідок, зростає і запит споживачів на "зелену енергетику".
До 2030 року частка так званих просьюмерів (споживачів і виробників електроенергії в одній особі) в ЄС складе 50% і вони будуть виробляти 20% всієї електроенергії на ринку.
15 тис. українських споживачів вже перетворилися на виробників енергії - встановили на своїх будинках сонячні панелі, інвестувавши в них 300 млн євро. Однак відновлювана енергетика вимоглива до якості мереж.
Проблеми енергетики і розподільних мереж - це не суто український феномен. Весь світ уперся в стелю можливостей. Зміна технологій і перехід до чистих джерел енергії змінюють світ.
Предсавник з фінської компанії W"artsil"a Energy, що працює на 80 ринках світу, зокрема й в Україні, наводить як приклад Бразилію, де спеціальна інституція проводить аналіз всіляких сценаріїв розвитку галузі. Всього таких сценаріїв близько 2 тис., і щороку вони оновлюються. Така швидкість прогресу. Завдання кожного зі сценаріїв - розрахувати стійкість мереж при мінімальній собівартості енерговиробництва.
"У Бразилії китайці масово будують приватні лінії електропередачі, - розповідає він. Необхідно навчитися акумулювати великі обсяги енергії, що в багатьох острівних країнах і територіях ставиться в обов'язок інвестору сонячної станції".
https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-stala-svitovim-liderom-po-chastoti-ta-trivalosti-avariynikh-vidklyuchen-elektroenergii-/
Доступну пропускну спроможність міждержавних перетинів між Україною та Словаччиною збільшено до 600 МВт
НЕК «Укренерго» та словацький системний оператор SEPS домовилися про збільшення розміру доступної пропускної спроможності міждержавних перетинів (Net Transfer Capacity — NTC) між Україною та Словаччиною з 400 МВт до 600 МВт з 25 листопада 2019 року. Водночас Укренерго веде переговори щодо подальшого збільшення NTC з напрямку Словаччини.
Збільшення обсягів NTC вже сьогодні розширює можливості для імпорту електроенергії з Словаччини на територію «острову Бурштинської ТЕС», який працює синхронно з енергомережею континентальної Європи ENTSO-E. Наявність в цьому регіоні більше одного виробника електроенергії створює умови для підвищення конкуренції в цьому сегменті енергетичного ринку.
В перспективі, після синхронізації з ENTSO-E основної частини об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України, це також розширить можливості для імпорту електроенергії зі Словаччини на територію всієї України.
Розрахунок доступної пропускної спроможності міждержавних перетинів між Україною та Словаччиною проводився відповідно до Методики, яка затверджена постановою НКРЕКП №893 від 23.08.2018 року та враховує загальноприйняті положення, що використовуються в країнах ENTSO-E та спрямовані на імплементацію зобов’язань України в межах Енергетичного Співробітництва, зокрема Директиви 2009/72/ЄС.
Протягом перших чотирьох місяців роботи нового ринку електроенергії (липня-жовтня 2019 року) з Словаччини в «острів Бурштинської ТЕС» імпортовано майже 574 млн кВт·год електроенергії, з 1 по 26 листопада за оперативними даними — більше 142 тис. МВт·год.
Водночас сумарний імпорт з Угорщини в липні-жовтні 2019 року становив 191,5 млн кВт·год, з 1 по 26 листопада за оперативними даними — більше 174 тис. МВт·год.
https://ua.energy/media/pres-tsentr/pres-relizy/dostupnu-propusknu-spromozhnist-mizhderzhavnyh-peretyniv-mizh-ukrayinoyu-ta-slovachchynoyu-zbilsheno-do-600-mvt/
Укргазбанк може стати уповноваженим банком на ринку електроенергії - постанова уряду
Кабінет міністрів дозволив банку з часткою держави в статутному капіталі не менше 75% стати уповноваженим банком на ринку електричної енергії, передає Енергореформи.
Відповідна постанова Кабміну від 27 листопада 2019 року №967 опублікована на сайті уряду.
Згідно з даними Нацбанку, АБ "Укргазбанк" (Київ) є єдиним банком, який підходить під цей критерій - держава в особі Мінфіну володіє 94,94% акцій фінустанови.
Як повідомлялося, 27 лютого 2019 року Кабмін визначив Ощадбанк (Київ), єдиним уповноваженим банком на ринку електроенергії.
АБ "Укргазбанк" створений в 1993 році. Згідно з даними НБУ, на 1 жовтня 2019 року Укргазбанк за розміром загальних активів займав 4-е місце (114,133 млрд грн) серед 76 банків, що діяли в країні.
http://reform.energy/news/ukrgazbank-mozhet-stat-upolnomochennym-bankom-na-rynke-elektroenergii-postanovlenie-pravitelstva-13125
Мінекоенерго не вирішує, хто керуватиме Нафтогазом та Укренерго — Оржель
Міністерство енергетики та захисту довкілля не є тим органом, який ухвалюватиме рішення щодо зміни керівництва НАК "Нафтогаз Україна" та НЕК "Укренерго".
Про це повідомили у пресслужбі міністерства.
"НАК “Нафтогаз України» та НЕК «Укренерго» не належать до сфери управління Міністерства енергетики та захисту довкілля України, тому приймати чи коментувати рішення щодо зміни керівництва вищезгаданих компаній не входить до компетенції міністерства", - зазначили у пресслужбі.
Відомство відзначає, що потенційне оновлення керівників та наглядових рад державних компаній є політичним рішенням. Проте будь-які зміни прийматимуться за результатами оцінки діяльності та показників ефективності роботи компаній у відповідності до процедури.
Нових керівників у разі потреби, за словами міністра Олексія Оржеля, призначатимуть на конкурсній основі, щоб залучити до управління стратегічними підприємствами фахівців високого рівня.
"Наголошуємо, що потенційні рішення про зміну керівників будуть прийматися за результатами оцінки діяльності кожної з компаній", - вказує відомство.
Як сьогодні заявив на пресконференції міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель, ухвалено політичне рішення змінити керівництво і наглядові ради всіх стратегічних енергетичних компаній, зокрема НАК "Нафтогаз України" та ДП "НЕК "Укрнерго" .
https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2829467-minekoenergo-ne-virisue-hto-keruvatime-naftogazom-ta-ukrenergo-orzel.html
Приватизація Центренерго може відбутися у 2020-2021 роках
У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства вважають, що приватизація «Центренерго» може відбутися у 2020-2021 роках.
Про це в інтерв’ю ЕП сказав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Павло Кухта.
«Центренерго» є в списку 21 об’єкта, які підлягають приватизації. Щодо «Центренерго» був невдалий конкурс, проведений за старим законом. Потрібно повернутися до процедури найму радника і знову брати курс на приватизацію. Зараз важко сказати (коли відбудеться приватизація Центренерго — ред.). На відбір радника, бюрократичні процедури потрібен час. Можливо, у 2020-2021 роках», — сказав Кухта.
http://oilreview.kiev.ua/2019/12/04/privatizaciya-centrenergo-mozhe-vidbutisya-u-2020-2021-rokax/
Регулятором затверджено Зміни до Кодексу систем розподілу
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийняла постанову від 03.12.2019 № 2595 "Про затвердження Змін до Кодексу систем розподілу", якою удосконалено норми Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (Кодекс), та скорочено кількість процедур при наданні/отриманні послуги з приєднання електроустановок замовників до електричних мереж операторів системи розподілу.
Постанова прийнята Регулятором з метою врегулювання питань:
· удосконалення порядку приєднання електроустановок до електричних мереж систем розподілу та суб'єктів господарювання, які не є операторами систем розподілу;
· встановлення чіткого порядку отримання компенсації (зменшення вартості плати за приєднання) у разі несвоєчасного надання послуги з приєднання оператором системи розподілу;
· спрощення та врегулювання порядку приєднання генеруючих електроустановок типу А (потужністю до 1000 кВт), розташованих на дахах та фасадах об'єктів;
· встановлення відповідальності операторів систем розподілу у випадку перевищення строків надання послуг з приєднання електроустановок замовників до електричних мереж систем розподілу та ускладнення для операторів систем розподілу процедури можливого перенесення строків надання послуг з приєднання;
· введення поетапної оплати замовником вартості плати за послугу з приєднання електроустановок до електричних мереж для зменшення фінансового навантаження на етапі розвитку бізнесу замовника;
· удосконалення типової форми заяви про приєднання та типових форм договорів про стандартне і нестандартне приєднання до електричних мереж;
· удосконалення механізму електрифікації території, що підлягає комплексній забудові, та процедури приєднання будівельних струмоприймачів замовника;
· розширення переліку інформації (для замовників послуг з приєднання), яку оператори систем розподілу оприлюднюють та оновлюють на власних офіційних вебсайтах в мережі Інтернет;
· введення зобов'язання для операторів систем розподілу забезпечити щодобову передачу даних стосовно величин погодинного споживання електричної енергії споживачем постачальнику електричної енергії для подальшого відображення в особистому кабінеті споживача;
· узгодження норм Кодексу із нормами Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
http://www.nerc.gov.ua/?news=9646
Поділитися