.jpg)
Україна в IRENA: успішна презентація країни та розвиток співпраці з органами влади і бізнесом Об’єднаних Арабських Еміратів
Голова Держенергоефективності Сергій Савчук вдячний усім представникам української делегації за ефективну презентацію країни та інвестиційного потенціалу її «чистої» енергетики на 9-й сесії Асамблеї Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії IRENA в Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати).
Цьогоріч Україна вперше взяла участь в обранні нового генерального директора IRENA, яким став італійський урядовець Франческа ла Камера.
«Хочу відзначити активність Посольства України в ОАЕ та особисто Посла Юрія Полуреза у налагодженні тісної співпраці з експертами IRENA, а також профільними міністерствами та компаніями ОАЕ», - повідомив С.Савчук на своїй сторінці у Facebook.
У результаті проведених зустрічей на заходах IRENA домовлено:
• продовжити експертні консультації з IRENA щодо стимулювання розвитку відновлюваної енергетики;
• провести в Україні спільний з IRENA масштабний форум щодо перспектив впровадження «зелених» аукціонів;
• посилити співпрацю із представниками Міністерства енергетики та промисловості ОАЕ щодо залучення арабських компаній на український ринок «зелених» проектів;
• опрацювати можливості участі провідної арабської компанії «Masdar» в інвестуванні проектів «чистої» енергетики та переробки сміття в Україні.
Також С.Савчук висловив вдячність одному із стратегічних партнерів Держенергоефективності - Проекту UNIDO UKR IEE «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України» - за сприяння в організації візиту до ОАЕ.
«Отже, закликаю усіх до подальшої плідної співпраці у питаннях удосконалення законодавства, залучення «зелених» інвестицій та реалізації проектів в українських громадах», - наголосив С.Савчук.
Держенергоефективності та провідна арабська компанія «Masdar» розглянули шляхи інвестування в українські проекти «зеленої» енергетики та переробки сміття
У м. Абу-Дабі (ОАЕ) Голова Держенергоефективності Сергій Савчук із представниками провідної у відновлюваній енергетиці компанії «Masdar» (https://masdar.ae) обговорив можливості впровадження інвестиційних «зелених» проектів, у т. ч. щодо енергетичної утилізації сміття, саме в Україні.
Компанія «Masdar», заснована у 2006 р. в ОАЕ, має близько 3 ГВт «зелених» проектів у понад 20 країнах світу загальною вартістю 8,5 млрд доларів. Частка інвестицій компаній – 2,7 млрд доларів.
Проекти включають встановлення вітрових, сонячних електростанцій, електроакумулюючих систем, а також заводів з генерації енергії із сміття.
Родзинкою портфелю компанії є будівництво найбільшого у світі еко-міста Масдар із використанням енергії з відновлюваних джерел, енергоефективними будівлями, мінімальними викидами вуглецю та переробкою відходів.
Обговорюючи стан та потенціал розвитку відновлюваної енергетики в Україні, сторони акцентували увагу на діючих стимулах у цій сфері, які за останні 4 роки дозволили залучити близько 1,7 млрд євро «зелених» інвестицій. Очікується, що запланований запуск аукціонів на впровадження проектів відновлюваної енергетики створить ефективну конкуренцію на ринку.
Окрім законодавчих змін, учасники зустрічі розглянули привабливі «зелені» проекти на суму більше 4 млрд євро інвестицій, опублікованих на Інвестиційній карті «UAMAP» (http://uamap.org.ua).
У ході дискусії сторони звернули увагу на перспективність використання значного потенціалу сміття (10 млн тонн у рік) для виробництва енергії в Україні.
Цікаво, що компанія «Masdar» також розвивається у напрямі waste-to-energy, уклавши у 2017 р. із компанією «Bee’ah» (https://beeah.ae/en) угоду щодо будівництва заводу потужністю 30 МВт в м. Шарджа. Завод щороку перероблятиме понад 300 тис. тонн сміття та генеруватиме 240 тис. МВт*год електроенергії. Такий проект дозволить скорочувати 450 тис. тонн викидів вуглецю та заощаджувати 45 млн м3 газу в рік (https://masdar.ae/en/masdar-clean-energy/projects/sharjah-waste-to-energy-project).
За підсумками зустрічі сторони домовилися спільно розглянути потенційні проекти з вітрової та гідроенергетики, а також енергетичної утилізації сміття в Україні для опрацювання можливостей їх впровадження за участю арабської компанії.
Довідково:
Візит до Абу-Дабі (ОАЕ) для участі у заходах Асамблеї IRENA відбувся за сприяння Проекту UNIDO UKR IEE «Впровадження стандарту систем енергоменеджменту в промисловості України» (http://www.ukriee.org.ua).
Президент Енергетичної Асоціації: Воднева енергетика вже в Україні
У листопаді організація Європейської Комісії «ВОДЕНЬ ЄВРОПА» прийняла Енергетичну Асоціацію «Українську Водневу Раду» та її президента у постійні члени представників Країн Європи.
У листопаді 2018 року організація Європейської Комісії «ВОДЕНЬ ЄВРОПА» (урядовий європейський підрозділ - HYDROGEN EUROPE) прийняла Енергетичну Асоціацію «Українську Водневу Раду» та її президента Олександра Рєпкіна у постійні члени представників Країн Європи. Важливим є той факт, що це перший випадок, коли приймають організацію не від країни-члена Європейського Союзу. «Українська воднева рада, як енергетичний міст з України до Європи» - саме таку ідею я закладав, створювавши першу в Україні Водневу енергетичну асоціацію. Рівно рік тому ми почали цікавитися водневою енергетикою. І за рік досягли значних результатів. «Українська Воднева Рада» стала першою організацією, прийнятою в структури Європейської комісії, від країни, яка не є членом Європейського союзу. Ми пишаємося тим, що в Європі починають сприймати Україну як країну з величезним енергетичним потенціалом впровадження сучасних енергетичних технологій”, - зазначив Рєпкін. 17-18 листопада 2018 року представники України в складі офіційної делегації «Української Водневої Ради» вперше взяли участь в засідання «HYDROGEN EUROPE» та «FCH JU» разом з провідними гравцями світової енергетичної галузі, яке проходило в будинку Євроейської Комисмїї в Брюсселі. Слід зазначити, що до складу «Fuel cells and Hydrogen» і «Hydrogen Europe» входять такі промислові гіганти як: Michlelin, Air Liquide, ALSTOM, Toyota, SHELL, BALLARD, General Electric. (Загальною капіталізацією понад трильйон євро). З метою підтримки форуму «Україна - ЄС» та розвитку видновлюваної енергетики в Україні, Олександр Рєпкін запросив до України керівника FCH JU - Барта Бєбюка, який презентував Українську Водневу Раду та розповів про водневі проекти в Європі ( з річним інвестиційним бюджетом 1,5 мільярда євро). Загальний бюджет на реалізацію проектів в Європі вже обчислюється мільярдами євро, а до 2020 року промислова потужність водневої енергетики лише для балансування енергосистеми Європи оцінюється у більше тисячі терават. Також Олександр Рєпкін і представники європейского водневого бізнесу планують організувати профільний енергетичний форум в Києві в травні 2019 року, на який будуть запрошені представники міжнародних інвестиційних компаній, виробники енергетичних рішень і представники ЄС. Також Олександр Рєпкін планує організувати перший Український відновлювальний форум поза межами України, у Німеччині, а саме під час проведення найбільшої у світі виставки водневих технологій.
https://economics.unian.ua/energetics/10391163-prezident-energetichnoji-asociaciji-vodneva-energetika-vzhe-v-ukrajini.html
В Київській області планують побудувати біогазовий завод на умовах кооперативу
В Київській області планують побудувати біогазовий завод вартістю 4,5 млн євро з окупністю 5-6 років на умовах кооперативу.
ПРОРАХУВАЛИСЯ
«Точно нереалістичний і точно прорахувалися», — так оцінюють «Національний план дій з відновлювальної енергетики до 2020 року» у громадській спілці «Біоенергетична асоціація України». За держпрограмою 2013 року, приміром, передбачалося, що до 2020 року вже матимемо встановлених потужностей на 290 МВтел, хоча на сьогодні є лише на 30-40.
В Україні побудовано 18 біогазових установок для переробки відходів сільського господарства. Реально працюють 15. Офіційно отримали «зелений» тариф 10 заводів сумарною потужністю трохи більше 22 МВтел. З них три підприємства електроенергію не виробляли.
Держагентство з енергоефективності та енергозбереження України оптимістично констатує, що виробництво електроенергії з біогазу починає динамічно розвиватися, і біогазові потужності за 2018 рік зросли на третину. Проте, навіть якщо обсяги подвояться, запланованого 5 років тому не досягнути.
Для порівняння: кількість біогазових установок у Європі вже навіть не обліковується, їх понад десять тисяч, переважно малої потужності. Переробка сільгоспвідходів апріорі закладається у технологічний процес будь-якого аграрія, без чого він елементарно не отримає жодного дозволу на виробничу діяльність.
«Під наші біогазові програми не були закладені єдині механізми реалізації, ринок очікував чітких сигналів з боку держави. Такими сигналами, особливо на першому етапі, мали би бути адекватні гарантовані величини «зеленого» тарифу для електроенергії з біогазу. Високий «зелений» тариф показав би зовсім іншу картину», — пояснює експерт Біоенергетичної асоціації України Петро Кучерук.
Мало того, держава жорстко попередила, що вже з 1січня 2020 року планово знизить сьогоднішній «зелений» тариф на 10% і повторить те саме у 2025 році. «Малося на увазі, що технології будуть розвиватися. Але біогаз насправді не на стільки здешевлюється. На його виробництво потрібне дороге високоякісне обладнання. Формула пониження «зеленого» тарифу нераціональна», — зазначає Петро Кучерук.
ПЕРЕСТИМУЛЬОВАНЕ СОНЦЕ
Натомість гарні умови отримали ті, хто поставив на сонячну та вітрову енергію. Чому так? Як завжди у нас: бо мали сильніше лобі, сонцю та вітру пощастило. У професійному середовищі їх називають перестимульованими. Ці джерела енергії більш припали до душі олігархам, утворилися монополії. Вкладення у сонячну та вітрову енергію повертаються практично вдвічі швидше за кошти, інвестовані у складніші й витратніші біогазові станції.
Профільна асоціація ще 2009 року пропонувала не просто вищий ЗТ для біогазу, але й його градацію за європейськими принципами: крупніші станції мали би отримувати менший тариф, а менші навпаки — більший, через складнішу окупність. У Європі при визначенні тарифу також беруться до уваги такі показники як потужність та тип використаної сировини. В Україні подібну норму відстояти не вдалося.
ВУГІЛЛЯМ БАЛАНСУВАТИ СМІШНО І ГІРКО
Сонячні панелі та елегантні вітряки обходяться дешевше і виглядають круто. Але стабільності гарантувати не можуть. «Вони не працюють в режимі 24/7, — уточнює генеральний директор компанії AgroBiogas, к.т.н. Ольга Сидорчук. — Виробництво і споживання електроенергії мусять бути збалансованими. Коли відбуваються різкі перебої, їх треба урівноважувати маневровими потужностями. І тоді на допомогу підтягується або природний газ, або вугілля. Це проблема.
А от біогазові станції здатні працювати стабільно. Їх доцільно використовувати й під час маневрування, у комплексі з сонячними та вітровими».
2019-Й — ВИЗНАЧАЛЬНИЙ
Спеціальна група професіоналів упродовж минулого року системно працювала у парламентському комітеті, намагаючись законодавчо закріпити стимули для біогазового ринку. З огляду на загальний потенціал, динаміка його розвитку недостатня.
Установки, які запускатимуться нинішнього року, споруджені раніше, спостерігатиметься хвиля добудов. 2019 рік називають визначальним. Якщо ситуація з тарифами не зміниться, ринок, як мінімум, може впасти у стагнацію.
НАВІЩО СЕЛУ БІОГАЗ?
«До мене ідея щодо спорудження у нас біогазового заводу прийшла якраз у той час, коли ми з ініціативною групою виступали проти забруднення території нашим сусідом-виробником курятини», — зізнається підприємець і активіст місцевої громади Юрій Максаков, який мешкає у Ірпінському регіоні. Каже, не хоче дожитися до екологічної катастрофи, як у сусідів.
Тут діють кілька підприємств із вирощування і переробки птиці, рибне господарство, лісопильні. У навколишніх селах люди тримають корів і свиней. Центр громади — містечко Буча — щоосені потерпає через необхідність вивозити тонни опалого листя. «Це все є сировиною для біогазового заводу. Ми повинні свої відходи не просто цивілізовано утилізовувати, але й отримувати з цього економічну вигоду, — переконаний бізнесмен Максаков. — Ретельно вивчили ринок, побували на галузевих виставках і нарешті визначилися із професіоналами, які адекватно оцінили наші потреби та умови. У сільраді вже відбулася перша презентація проекту майбутньої біогазової станції. Ми вислухали спеціалістів, які здійснили технологічний запуск біогазової станції малої потужності у селі Бзів Баришівського району. Вона влітку почала працювати і вже, чи не єдина в Україні, вийшла на рівень понад 90% проектної потужності».
УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ
Біогазові технології дозволяють ефективно переробляти органічні відходи з отриманням власного енергоресурсу — біогазу. А далі — найцікавіше, адже утворений біогаз надає широкий спектр можливостей подальшого використання.
«Треба підібрати оптимальну технологію біогазового виробництва. Власники підприємств-виробників органічних відходів, які вирішують включити до виробничого процесу й утилізаційний блок — біогазову станцію, мають чітко визначити ще на етапі розробки дизайну станції, який із можливих шляхів використання біогазу є найбільш цікавим з огляду на потреби й особливості підприємства», — радить експерт Ольга Сидорчук.
Універсальність біогазу дає масу можливостей.
Біогаз конвертується у теплову енергію. До 30% теплової енергії з біогазу йде на власні потреби біогазової станції, інша частина, у разі потреби, може бути направлена на основні виробничі процеси підприємства. Є можливість також опалювати прилеглі житлові та виробничі споруди. «Оптимальне застосування, наприклад, обрали у холдингу МХП, де отримуваний на власному біогазовому заводі біогаз заправляється у балони із наступним транспортуванням на власний пташник і використовується для обігріву», — розповідає Ольга Сидорчук. У Європі широко використовуються теплотраси для доставки тепла у найближчі об’єкти.
Біогаз, перетворений на електричну енергію, за «зеленим» тарифом можна постачати у мережу. «Отримання «зеленого» тарифу для генерації електричної енергії з біогазу — процес відповідальний, і тут важливо рухатись відповідно чинних правил. Ось буквально влітку успішно пройшли процедуру отримання «зеленого» тарифу для біогазової станції у Київській області без жодної корупційної складової. Тобто система працює, а станція вже заробляє кошти», — запевняє експерт.
Біодобрива після біогазової установки є цінним поживним джерелом для навколишніх полів. Процес переробки органічних відходів не змінює кількість поживних елементів, але покращується якість поживних речовин, а саме поліпшується їхня доступність до засвоєння. «Власники біогазової станції у Вінницькій області на своїх полях заклали польове дослідження, заміряли і продемонстрували реальне покращення урожайності на угіддях, де застосовувалося біодобриво після біогазового заводу. Зрозуміло, воно краще засвоюється, відповідно й ефективніше діє», — розповідає Ольга Сидорчук.
Додамо від себе: цей продукт на виході не має абсолютно ніякого неприємного запаху, рівномірно подрібнений. Міжнародна компанія «Даноша» якось запрошувала журналістів ретельно оглянути і потужності біогазового заводу, і його продукцію. Ми впритул усе роздивлялися, жодних зайвих запахів не відчували.
ОБ’ЄДНАТИ ГРОМАДУ
У появі сучасного біогазового заводу ініціатори з Приірпіння бачать ще й додаткову — соціальну функцію. «Хочеться об’єднати громаду навколо такого модернового проекту, — говорить Юрій Максаков. — Упевнений, що він буде ефективним, якщо є кілька складових:
- по-перше, курувати проект і технологію повинні перевірені професіонали;
- по-друге, серед інвесторів хочеться бачити не тільки крупний, але й невеликий бізнес у вигляді акціонерів, наприклад;
- по-третє, чудово, коли і громада стане колективним співвласником».
Комунальна співвласність, пояснюють ініціатори, наприклад, суттєво полегшить процедуру підключення шкіл, садочків, інших комунальних приміщень до прямого «біогазового» тепла. Зараз ця процедура досить обтяжена бюрократично і, відверто кажучи, має корупційні ризики через монополії над мережами.
«Знайти гроші на біогазову установку оптимальної для нас потужності в 1,5 МВтел — це лише 10% усіх проблем, — переконує досвідчений бізнесмен Юрій Максаков. — Зокрема, суттєво може вкластися громада. Адже місцеві підприємці саме перереєстровуються і поповнюють місцевий бюджет власними податками.
Коли ми переконаємося, що наші гроші підуть на власне тепло, електрику, без вагань та сумнівів віддаватимемо кошти на податки. Це ж ми самі й наші сім’ї користуватимемося дешевшим теплом, газом, електрикою. Наше і навколишні села осучасняться і збагатіють. Ми фактично хочемо створити власну незалежну енергетичну систему.
Місцевий бізнес для цього повинен мати впевненість у підтримці місцевих чиновників. Тому надзвичайно актуальним вважаємо підписання суспільного договору, меморандуму між підприємцями і владою. Хочемо отримати гарантії, що нас влада сприймає як серйозних рівноправних партнерів».
Юрій Максаков додає ще одну складову для успішного впровадження біогазової програми: «Ми впевнені, що в ініціативній групі такого великого проекту обов’язково повинні бути і члени різних громадських організацій — як місцевих, так і загальноукраїнських. Ми ж знаємо і не раз «обпікалися» через різні раптові несподіванки, котрі шкодять вітчизняному бізнесу. Тому, про всяк випадок, щільно контактуємо з Українським союзом промисловців та підприємців (УСПП), організаціями «Бізнес за майбутнє» та «Бізнес Help!». Якщо знадобиться, підемо відстоювати свої права до столиці. А у разі потреби — лобіюватимемо інтереси прогресивного бізнесу, зокрема, й коли йтиметься про підтримку біогалузі».
СТРАТЕГІЯ НА МАЙБУТНЄ
«Ініціатори з Бучанської громади дуже по-сучасному стратегічно мислять, — говорить Ольга Сидорчук. — Нинішнього року триватимуть жорсткі екологічні перевірки підприємств щодо поводження з утворюваними органічними відходами. За порушення визначені величезні штрафи. І ми нікуди від цього не подінемося, бо орієнтували законодавство на стандарти ЄС. Просто більше виграють ті, хто першими подбають про відповідну переробку або утилізацію органічних відходів».
Підтримує колегу і Петро Кучерук: «Раніше біогазові установки ще викликали якісь застороги у місцевого населення, це була перша реакція на щось нове і незнане. Досвід існуючих вже переконує у їхній безпечності. Принаймні, купи відходів біля домогосподарств і тваринницьких ферм, які смердять та чекають природного перегнивання, точно приносять більше шкоди навколишньому середовищу і здоров’ю мешканців».
ОПТИМАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Зараз в Україні оптимальний економічний ефект демонструють біогазові установки великих агрохолдингів, крупних міжнародних компаній, яким легше покрити витрати всередині свого бізнесу. Вони працюють на власній сировині — відходах птахівництва, ВРХ, свиней. Також використовується жом, який залишається після переробки цукрового буряку. Широкого розповсюдження, як і в країнах ЄС, набули енергетичні культури для біогазового виробництва.
«Ефективність установки стає оптимальною, коли є можливість її укрупнити, — робить висновок Петро Кучерук. — Масштабування у цьому випадку дає найкращу економіку».
Запустивши одну станцію, крупні гравці тут же беруться за будівництво наступних черг, — підтверджують практики.
Інвестиції у великі установки — тобто потужністю більше 1 МВтел — окупаються впродовж 5-7 років. Якісну екологічну переробку відходів надійному бізнесу кредитує ЄБРР. Починають подібні програми і окремі вітчизняні банки.
СИНДРОМ «ЄВРОБЛЯХ»?
Чому ж все-таки не відбулося в Україні очікуваного сплеску в розвитку біогазового ринку? Ольга Сидорчук, яка вже 16 років займається біогазовими технологіями і брала участь у проектуванні та запуску станцій не тільки в Україні, але й в ЄС, зокрема, у Німеччині й Австрії, узагальнює проблеми, через які, на її думку, поки що гальмує така актуальна галузь.
Непрофесійно запущені перші станції фактично спаплюжили ідею, — так пояснює фахівець: «Власники не просто самі не уявляли, що далі робити з таким підприємством, але й не залучали професіоналів, які б порадили правильний алгоритм.
Перші біогазові станції оснащувались невідповідним технології та вимогам сировини обладнанням, яке спритники елементарно «втюхували» необізнаним з особливостями технологій менеджерам. Заводи споруджувалися за нашим гірким принципом: «аби побудувати, а далі якось буде…».
Тому частина установок виглядали ніби закінченими, але по суті являли собою просто неробочий набір з бетону, металу й устаткування.
«Серед обладнання експерти виявляли від 30 до 50% механізмів, які або не відповідали конкретному типу сировини, або взагалі були фізично та морально застарілими. Від ряду технологій ще 15 років тому відмовились в ЄС, як від неефективних, тоді як вони впроваджувались в Україні як сучасні. А інвестори тим часом чекали планового повернення своїх коштів за їх допомогою», — завважує Ольга Сидорчук.
Показовою стала ситуація з біогазовою установкою у Бзові, який теж постав перед такими проблемами. Власники найняли команду з інженерів, технологів, експлуатаційників та юристів, які вже мали досвід у галузі. Завод, розрахований на 330 кВтел, вдалося запустити практично на повну потужність.
Важче «розрулити» ситуацію на заводі у Рокитному із запланованою потужністю у 18 МВтел. За аудит на підприємстві взявся міжнародний банк, котрий перед тим не пошкодував своїх кредитних ресурсів для перспективного проекту. «Будь-яку біогазову станцію, в якому б стані вона не перебувала, можна вивести на оптимальний експлуатаційний режим. Головне, щоби це робили ті, хто справді вміє, хто в темі, хто постійно тримає руку на пульсі всіх змін, котрі у біогалузі надзвичайно швидкі, інтенсивні. Нерідко трапляються випадки, коли у пригоді стає елементарний перегляд підходів до експлуатації, професійне навчання персоналу станції», — розповідає Ольга Сидорчук.
І у Бзові, і у Рокитному на початках було запрограмоване одностадійне зброджування, яке насправді давно відкинула Європа. Така технологія забирає запах, але використовує потенціал органічних відходів лише на 60%.Так само застарілим є спосіб зберігання біодобрив у лагунах. У сучасних комплексах застосовуються спеціальні закриті резервуари.
В Україні тепер вже є достатньо професіоналів, котрі можуть правильно і точно проконсультувати і спрямувати бізнесменів на високотехнологічні проекти з максимальним ступенем віддачі.
СКЛАДОВІ УСПІХУ
Експерти називають дві основні складові успіху біогазового бізнесу: на 50% він залежить від правильно підібраної рецептури сировини і на 50% — від правильної експлуатації біогазової станції.
От і презентацію проекту для Бучанської громади Ольга Сидорчук розпочала саме з підрахунку того, чи є достатньо сировини і якої саме в радіусі 20 км від майбутнього заводу.
«Біогазові установки — це не якийсь сталий рамковий формат, — уточнює консультант. — Сировиною можуть стати дуже різноманітні інгредієнти. Тільки треба їх правильно і пропорційно зкомпонувати».
Висновки досить обнадійливі. У зоні досяжності планованої станції є і пташиний послід, який потребує утилізації, і відходи ВРХ. Для формування якісного субстрату рекомендують додати силос кукурудзи, вирощеної на 250 га. Громада вже почала думати, з ким із навколишніх фермерів домовлятися про поставки.
Фактично підприємці, котрі об’єднаються для постачання сировини для заводу, можуть утворити місцевий енергетичний кооператив.
Спеціалісти кажуть, що від принципового рішення замовника про входження у проект і до видачі ключів від готового заводу може пройти до 18 місяців.
Якщо ініціативній групі вдасться знайти підтримку на громадських слуханнях і остаточно визначитися з інвесторами, які вкладуть у новий біогазовий завод 4,5 млн євро, вже за півтора-два роки інноваційне село під Бучею вихвалятиметься власною енергетичною системою.
Однозначно, що такий позитивний досвід можна буде масштабувати і на сусідній регіон, де трапилися екологічні негаразди через неправильну утилізацію відходів, твердять експерти.
«Я просто переконаний, що нормальний навколишній бізнес, котрий захоче, наприклад, торгувати добривами або забезпечувати логістику тих енергетичних ресурсів, які ми плануємо отримувати, вже зараз має займати чергу і приєднуватись до нашої підприємницької спільноти навколо такого значущого інфраструктурного об’єкта як біогазовий завод, — не сумнівається Юрій Максаков. — Тому що він нас усіх може збагатити».
«І ще, — додає ініціативний підприємець, — такий об’єкт виявить і згуртує людей, котрі живуть не сьогоднішнім днем, а планують, що буде з їхніми дітьми та онуками, як мінімум, років через 50».
Раніше ЕлектроВісті писали, що у Херсонській області агрохолдинг «Авангард», який входить до групи компаній Укрлендфармінг (Ukrlandfarming), запустив в роботу першу чергу біогазового комплексу потужністю 3,12 МВт, для виробництва електроенергії з відходів птахофабрики «Чорнобаївка».
Також в Окнянском районі Одеської області запрацював новий біогазовий комплекс. Комплекс призначений для переробки відходів і силосу в біогаз для виробництва електричної та теплової енергії. Це дозволить домогтися безвідходного циклу на багатьох підприємствах сільськогосподарського сектора. Потужність комплексу складе 5 МВт.
https://elektrovesti.net/64194_biogazoviy-zavod-planuyut-pobuduvati-tam-de-pivroku-tomu-spalakhnuv-skandal-cherez-nepravilno-utilizovani-vidkhodi-tvarinnitstva
У Бельгії Голова Держенергоефективності презентував перспективні напрями двосторонньої співпраці у сфері енергоефективності, «чистої» енергетики та переробки сміття
Можливості розвитку співпраці із Бельгією, у т.ч. у сфері енергоефективності та «чистій» енергетиці, обговорили учасники пленарного засідання Українсько-бельгійської змішаної комісії з торговельно-економічного та фінансового співробітництва в м. Брюссель.
Плідні переговори із урядовцями Бельгії відбулися за участю державного секретаря Мінекономрозвитку Олексія Перевезенцева, Посла України у Королівстві Бельгія Миколи Точицького, представників Міненерговугілля, Мінінфраструктури, Держенергоефективності.
«Бельгія, одна з провідних європейських країн, важливий партнер для нас», – запевнив у ході виступу Голова Держенергоефективності Сергій Савчук.
Розглядаючи потенціал спільної роботи, сторони обговорили діючі в Україні законодавчі стимули та запланований перехід на систему аукціонів, а також інвестиційно-привабливі проекти, опубліковані на карті «UAMAP».
Також Сергій Савчук звернув увагу на актуальність проектів генерації енергії із сміття. Щороку в Україні збирається близько 10 млн тонн сміття. «Маючи значний ресурсний потенціал, ми зацікавлені у залученні як інвестицій, так і передових екологічно чистих технологій у сфері енергетичної утилізації сміття», – підкреслив він.
Окрім відновлюваної енергетики, широкою платформою для спільних проектів є сфера енергоефективності, зокрема, енергосервіс у бюджетному та житловому секторах.
«Переконаний, що об’єднання зусиль та реалізація спільних інвестиційних проектів у сфері енергоефективності та «чистої» енергетики буде вигідним для зменшення енергозалежності та зростання економіки обох країн», – наголосив Сергій Савчук.
https://www.kmu.gov.ua/ua/news/u-belgiyi-golova-derzhenergoefektivnosti-prezentuvav-perspektivni-napryami-dvostoronnoyi-spivpraci-u-sferi-energoefektivnosti-chistoyi-energetiki-ta-pererobki-smittya
На території Хмельницького національного університету прийнято в експлуатацію 6 дахових СЕС
Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області прийнято в експлуатацію 6 дахових сонячних електростанцій на території Хмельницького національного університету.
Сонячні панелі встановлено на дахах навчальних корпусів № 1, 2, 3, 4, корпусу фізичного виховання та спортивно-екологічного комплексу. Проект профінансовано за кошти державного бюджету.
Всього під час реконструкції покрівлі університету змонтовано 8 дахових сонячних електростанцій. Документи про прийняття в експлуатацію ще двох наразі знаходяться на розгляді.
Потужність новозбудованих СЕС становить близько 350 кВт.
Таким чином, цей навчальний заклад став одним з перших в Україні, який використовуватиме альтернативну енергетику для зменшення своїх енерговитрат. Тепер з його власних джерел освітлюватимуться навчальні аудиторії, їдальня, бібліотека, спортивний комплекс та функціонуватиме технологічне устаткування.
https://www.kmu.gov.ua/ua/news/na-teritoriyi-hmelnickogo-nacionalnogo-universitetu-prijnyato-v-ekspluataciyu-6-dahovih-ses
Біогазова установка на міському сміттєзвалищі Полтави заміщуватиме 2 млн м3 природнього газу на рік
На Макухівському полігоні, на який звозять тверді побутові відходи з Полтави, запрацювала електростанція на звалищному газі.
Станцію ввело в експлуатацію ТОВ «Кліар Енерджі-Кременчук» 1 січня 2019 року, а урочисто відкрили - 14 січня, передає Новини Полтавщини.
На сміттезвалищі пробурили 44 свердловини глибиною 12 м, а потім побудували біогазову електростанцію, до складу якої входить газоочисна система, де відбувається фільтрація газу, генератор, де метан перетворюється на електроенергію, та трансформаторна.
Метан зі свердловин потрапляє спочатку до газотранспортної системи, яка знаходиться під землею, а потім до газоочисної системи, де фільтрується і подається у генератор для виробництва електроенергії.
«За допомогою високотехнологічного австрійського обладнання ми переробляємо газ-метан в електричну енергію, - розповідає директор ТОВ «Кліар Енерджі Кременчук» Сергій Дяковський. - Щороку 600 кВт-год електричної енергії дозволять заміщувати близько 2 млн куб. м природного газу або економити 20 млн грн. бюджетних коштів».
Станція працює 24 години 7 днів у тиждень без зупинок, продовжує він. «Отриману електроенергію продаємо у ДП «Енергоринок» за «зеленим» тарифом, - каже Сергій Дяковський. - Плануємо добувати метан на Макухівському полігоні щонайменше 20-25 років».
Згідно з попередніми підрахунками, біогазова установка вироблятиме 5 млн кВт-год електроенергії у рік.
Біогазова станція покликана економити кошти на бюджетному рівні та покращити екологічну ситуацію у регіоні шляхом зменшення шкідливих викидів у навколишнє природне середовище. Дегазація знижує ризик виникнення пожеж на смітттєзвалищі, каже представник ГО «Еколтава» Максим Макуха. «Зараз сміттєзвалище нагадує повітряну кульку, яку ми протикаємо або викачати газ, – пояснює він. - До того ж дегазація є обов’язковою умовою для рекультивації полігону у майбутньому».
У будівництво станції, яке тривало у вересні-грудні 2018 року, вклали 35 млн грн інвестицій. Передбачається, що проект окупиться через 5 років.
На Полтавщині біогазова електростанція на Макухівському сміттєзвалищі стала для «Кліар Енерджі-Кременчук» другою, перша знаходиться у Кременчуці і вже більше року захищає сміттєзвалище від пожеж.
У 2019 році компанія планує запустити в роботу ще чотири біогазових електростанції на сміттєзвалищах України.
https://ecotown.com.ua/news/Biohazova-ustanovka-na-miskomu-smittyezvalyshchi-Poltavy-zamishchuvatyme-2-mln-m3-pryrodnoho-hazu-na/
Поділитися