Українська альтернативна енергетика: 29.04-05.05.2019

Частка відновлюваної енергії у електрозабезпеченні Житомира все ще зовсім невелика – внесок місцевої розподіленої генерації з ВДЕ менше 1%, решту місто отримує з національної енергосистеми. Мер Житомира Сергій Сухомлин переконує, що починати треба зі скорочення споживання електроенергії великими підприємствами та міськими установами. Коли значної економії енергоресурсів буде досягнуто і в цих секторах – Житомир розпочне стрімко нарощувати використання локальної розподіленої генерації з ВДЕ в енергобалансі міста.

«Перший крок для збільшення частки ВДЕ у енергобалансі міста – енергозбереження і енергоефективність», – каже Сергій Сухомлин.

Мер пояснює, що ціль з переходу на 100 % ВДЕ має дві обов’язкові підцілі – з одного боку розвиток енергоефективності, з іншого нарощування частки відновлюваної енергетики у місті, що замінить вугілля та газ.

У всіх школах міста проводиться комплексна термомодернізація, переважно за рахунок грантових та кредитних коштів. Паралельно вже проходять перемовини з німецьким банком про залучення 12,5 млн євро додаткового фінансування для завершення комплексного утеплення всіх будівель шкіл і дитсадків Житомира. Значні кошти також залучаються для розвитку електротранспорту.

«Вже зараз відкривається тендер на закупівлю 49 нових тролейбусів, адже кожен новий транспортний засіб споживає на 30-40% менше електроенергії ніж старий. Вже відкрили 2 додаткових тролейбусних маршрутів і ще дві лінії плануються, аби поступово заміщувати транспорт на бензині. Це ефективно, безпечно, зручно і екологічно», – зазначає Сухомлин.

Ще один з пріоритетів - модернізація міського водоканалу, адже до цього втрати питної води сягали 55 % питної води, і це не враховуючи зношеності мереж і застарілого та неефективного обладнання. Тож з 2019 почали прокладання нових мереж, будівництво очисних і каналізаційних споруд. Через 2 роки очікують практично нове підприємство водоканалу, що прогнозовано споживатиме менше електроенергії на 30 % порівняно з теперішнім.

В місті замінюють все вуличне освітлення на світлодіодне, адже його якість більша, строк експлуатації довший, а споживання енергії від 40 до 60 % менше порівняно з лампами розжарювання. 12 тисяч ліхтарів вже замінено, найближчим часом встановлять ще близько 1000 шт. Заміна проходить також за рахунок кредитних коштів. Але вигода в тому, що ліхтарі вже економлять, і збережену на платежах за електроенергію суму можна направляти на покриття кредиту – ділиться досвідом Сергій Сухомлин.

Поряд з підвищенням енергоефективності місто планує локально виробляти електроенергію з відновлюваних джерел енергії для власного комунального сектору. Починати у Житомирі будуть з оновлення Теплокомуненерго. Планується будівництво нової ТЕЦ на біопаливі, що починається з вересня 2019-го. Очікується, що ТЕЦ вироблятиме теплову енергію за рахунок ВДЕ, і це зменшить тариф за тепло для житомирян. Це має бути дешевше ніж використання імпортованого газу. Додатково ТЕЦ має виробляти електричну енергію для комунальних установ. В перспективі - будівництво другої подібної ТЕЦ.

На полігоні відходів вже кілька років спалюють метан виробляючи біогаз. Це дозволило на 50% зменшити кількість вивільненням метану в атмосферу на полігоні. Завдяки цьому пожеж на полігоні більше немає. У Житомирі та його передмістях також будуються сонячні електростанції, як малі так і великі.

Нагадаємо, у 2018 році мери Житомира, Кам’янець-Подільського, Чорткова та Львова оголосили про наміри поступово перевести енергосистеми своїх міст на відновлювану енергетику до 2050 року. Вони також поділилися власними планами здійснення енергетичного переходу з колегами з інших країн на кліматичних переговорах ООН COP24 в Катовіце.

https://ecotown.com.ua/news/Z-pochatku-enerhoefektyvnist-yak-ZHytomyr-vprovadzhuye-polityku-perekhodu-na-VDE/

Близько 750 тисяч сонячних панелей та майже 290 млн КВтч енергії на рік. Найбільша сонячна електростанція України запрацювала на повну потужність. Гігантську СЕС, що нині входить у трійку найпотужніших в Європі, збудували інвестори на Нікопольщині. Її енергії вистачить, аби повністю забезпечити електрикою кілька невеликих міст області. Про це повідомив голова Дніпропетровської облдержадміністрації Валентин Резніченко.

«Один з пріоритетних напрямків державної політики Президента України Петра Порошенка – забезпечення енергонезалежності країни. Чи не найефективнішим кроком на шляху до цього є впровадження «зелених» видів енергії. Дніпропетровщина активно переходить на альтернативну енергетику – в області зводять автономні котельні та сонячні електростанції. Найпотужніша з них запрацювала у Нікопольському районі», - сказав голова Дніпропетровської облдержадміністрації Валентин Резніченко.

Сонячну електростанцію звели менше ніж за рік поблизу села Старозаводське Нікопольського району. На величезній ділянці колишнього рудного кар’єру встановили близько 750 тисяч панелей. Вони виробляють майже 200 МВт електроенергії.

«Над проектом старанно працювали понад 1600 українських та китайських інженерів і будівельників. В основі - передові обладнання та системи контролю СЕС, - розповів президент компанії СМЕС Хань Сао Дзюнь. - Нині ми вводимо в експлуатацію сонячну електростанцію. Це найбільша інвестиція нашої компанії в Україні».

На будівництво Нікопольської СЕС не витратили жодної гривні з обласного чи держбюджету - її звели виключно коштом інвесторів. Масштабний проект втілили у життя українська компанія ДТЕК та китайська China Machinery Engineering Corporation (CMEC).

«Зроблено важливий крок до енергонезалежності нашої країни і захисту екології. Станція дозволяє виробити енергію для 140 тис будинків. В неї вклали 216 млн євро інвестицій, - сказав директор компанії ДТЕК Максим Тімченко. - Дякую владі за підтримку. Такі проекти неможливі без віри».

«Ця сонячна електростанція - інвестиція в майбутнє. Переконаний, що такі електростанції мають потенціал для розвитку в нашій державі», - наголосив голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов.

https://adm.dp.gov.ua/ua/news/u-nikopoli-na-povnu-potuzhnist-zapracyuvala-najbilsha-sonyachna-elektrostanciya-ukrayini-valentin-reznichenko

Greencubator, ЄБРР та ЄС нагородили п’ять компаній, що отримали гранти загальною сумою 100 000 євро у фінальній хвилі програми «Кліматичні Інноваційні Ваучери». Її впроваджує в Україні ГО Greencubator, а загальний фонд програми складає 1 млн євро. Фінансування на розвиток «зелених» бізнес-рішень протягом V хвиль програми отримала 31 компанія.

П’ять українських компаній отримали гранти на реалізацію таких проектів:

1. Delfast — сертифікація електровелосипедів, патентування, технічні та функціональні вдосконалення;

2. Integro-SD — автоматизація виробництва органічних добрив з курячого посліду за власною технологією; сертифікація;

3. «Інтегральні комплексні системи» — бездротова система двосторонньої передачі даних і керування енергоспоживанням з підвищеною дальністю дії та мінімальними енерговитратами

4. ІОТ ТРЕЙД — розробка програмного забезпечення для «розумного» хаба, що керує мережею сенсорів і терморегуляторів в житловій та комерційній нерухомості

5. «Оболонь Оіл» — підготовка до серійного виробництва мобільних установок для переробки полімерних відходів в альтернативні види пального.

Під час пошуку фінансування розробники кліматичних рішень стикаються з такими ж складнощами, як і більшість технологічних стартапів. Однак, як зазначив Андрій Сорохан, керівник венчурного напрямку U.Ventures / Western NIS Enterprise Fund, для інвестування «зелених» проектів часто не вистачає експертів, обізнаних у перевагах і ризиках кліматичних розробок.

«Перший етап програми «Інноваційні Ваучери» залучив до розвитку своїх «зелених» проектів 31 компанію. Два роки плідної співпраці з українськими бізнесами демонструють великий ринковий потенціал, необхідність розвитку екосистеми та чудові можливості для розвитку стартапів на ранніх стадіях», – наголосив Директор департаменту енергоефективності та змін клімату ЄБРР в Україні Сергій Масліченко.

Експертка з екологічної політики та управління, співзасновниця громадської організації ReThink Світлана Коломієць підкреслила, що для формування «зеленої» бізнес-індустрії слід розвивати підприємницьку культуру та людський капітал і працювати з кадрами. Засновник лабораторії-акселератора IoT Hub Роман Кравченко, який інвестував у кілька кліматичних українських розробок, вважає, що стартапам не вистачає культури взаємин в командах. Розв’язати цю проблему можна поширюючи реальні бізнес-історії з українського ринку.

https://ecotown.com.ua/news/P-yat-zelenykh-ukrayinskykh-kompaniy-otrymaly-hranty-vid-YEBRR-i-YES-na-100-tys-yevro/

Народні депутати під час сьогоднішнього засідання Верховної Ради після розгляду поправок схвалили законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, передає кореспондент УНН.

Так, за ухвалення законопроекту № 8449-д про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії проголосували 251 народних депутати.

https://www.unn.com.ua/uk/news/1796344-rada-skhvalila-zakonoproekt-schodo-alternativnoyi-energiyi

Депутатам пропонують заборонити власникам домашніх електростанцій потужністю до 50 кВт встановлювати сонячні панелі на землі, обмежившись тільки фасадами та дахами будинків.

Таку правку до законопроекту 8449-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» запропонували депутати під час розгляду законопроекту до другого читання на засіданні комітету . Власники домашніх СЕС, з якими EcoTown поспілкувався виступають проти таких нововведень. Пояснюють, що в подальшому це фізично унеможливить встановлювати електростанції потужністю більше 10 кВт, елементарно тому що більше на дахах та фасадах встановити не можна.

В проекті закону, який депутати прийняли в першому читанні такої норми не було. Відповідна правка появилася лише в період між першим та другим читаннями.

«Неможливо на даху поставити просто 50 кВт. Необхідно залишити діючу норму розташування і на даху і на землі, якщо людина має свою землю. В іншому випадку, це буде лише на папері 50 кВт, але не буде де навіть поставити цих 50 кВт. Бо на даху не поміститься 50 кіловат», — зауважив під час засідання парламентського комітету Сергій Савчук, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.

Незважаючи на це, депутати правку про заборону будівництва СЕС на землі на комітеті прийняли. ЇЇ також активно лобіюють в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості. Зокрема, голова відомства Ігор Насалик. Він навіть написав листа прем’єр-міністру Володимиру Гройсману із підтримкою цих правок.

Насалик аргументує свою позицію тим, що зараз відбувається бурхливий розвиток ринку сонячної енергетики — кількість встановлених СЕС в домогосподарствах, за даними міненерго, сьогодні становить більше 7,5 тис і збільшується на 35% щокварталу. Нібито, це вже перетворилось на «високорентабельний бізнес», в якому власники домашніх СЕС вирішили заробити на високих «зелених тарифах», встановлюють у своїх подвір’ях сонячні електростанції та завантажують мережі, тож у міністерства виникла необхідність таку діяльність припинити.

EcoTown поспілкувався з власниками домашніх СЕС про їх мотивацію будувати панелі та їх ставлення до правки, яка забороняє будівництво на землі.

Сергій Малишев, інженер, приватний підприємець, Обухів

Мої сонячні панелі для мене — маленький інвестиційний проект. Така собі інвестиція на пенсію. Свого часу я зрозумів, що в старості на пенсію краще не розраховувати. Тож, поки працюю і у мене є активний дохід, треба забезпечити собі гідну старість.

Я вирішив побудувати собі сонячну електростанцію. Будував сам. На початку не було достатньо фінансів, десь позичали, десь були свої заощадження. Для мене це дуже вигідне вкладення. По середнім розрахункам СЕС даватиме близько 20-25% євро на рік. Я подумав, що якби поклав ці гроші в банк, то отримував би максимум 3-5% прибутку.

Спочатку думав встановити невеликі панелі — десь 10 кВт. Але потім розрахунки показали, що найбільш ефективна буде 30 кВт. На будівництво пішло більше, ніж півроку. Оскільки я сам будував, то витратив лише на обладнання — близько $15 тис. Якщо би будував з підрядниками, то обійшлося б десь $35 тис. У мене стоїть десь 80 панелей на столах і 24 на даху.

Зараз ми генеруємо вже майже 3 тис кВт на місяць. За моїми підрахунками, станція повинна окупитись десь за три роки. Максимум — чотири. Окупність залежить від того, як ви споживаєте електроенергію. Чим більше ви споживатимете, тим довшою буде окупність.

Це логічно, що люди не задоволені тим, що збираються заборонити будування сонячних станцій на землі. Якщо це рішення приймуть, то взагалі не буде ніякого сенсу будувати свої СЕС. У людей елементарно не буде мотивації. Поясню чому — максимум, який можна поставити на даху — це 12-15кВт. Наприклад, у мене не маленька криша. Але я зміг вмістити на неї лише 10 кВт. Навіщо ці 50 кВт тоді взагалі.

Те, що вони збільшують кВт з 30 до 50, але забирають можливість будувати на землі — це безгуздо. Вони могли б вже збільшити до 500 кВт, тому що на даху все одно більше 15 кВт не поставиш.

Альона Овчарова, художниця, Вінницька область

У мене з сонячними панелями цікава історія. Так вийшло, що я отримала у спадок півдому у Вінниці. Довго не знала, що робити з $25 тис., отриманих з продажу цієї нерухомості.

Потім проаналізувала, що з цими всіма пенсійними реформами, на нормальну пенсію годі і чекати. Наважилась купити невеличку ділянку та побудувати там сонячну електростанцію.

На те, щоб встановити станцію пішло менше року. В червні минулого року почали роботи, в березні вже остаточно все завершили. Наші панелі всі стоять на землі, тому що так легше. Плюс тим, в кого є господарство, будувати сонячні панелі на землі ще привабливіше, тому що поруч з ними можна щось посадити.

Найбільша складність для мене зараз — це бюрократичне пекло з вінницьким обленерго. Воюємо з ним, щоб стабілізували мережу, бо зараз воно скаче вище, ніж треба. А те, що хочуть нам життя ще більше ускладнити з забороною будувати на землі, думаю, у них нічого не вийде. Люди, зацікавлені в цьому, все одно знайдуть шляхи, як побудувати свої генерації.

Експертне середовище проти

Експерти в енергетичному секторі наголошують, що домогосподарства, які встановили на своїх земельних ділянках сонячні електростанції не представляють жодних загроз для енергетичного ринку країни. Сьогодні встановлена потужність таких СЕС становить лише 160 МВт — близько 5% від усіх вироблених в Україні «зелених» кіловат.

«Лише в першому кварталі 2019 року, який для галузі є рекордним, було введено 861 МВт нових потужностей. Відповідно, в загальній картині частка малих сонячних станцій домогосподарств дуже невелика. Тому пропонувати для них специфічні обмеження – недоцільно. Відновлювана енергетика повинна стати можливістю для кожного. Можливістю безпечно вкладати свої заощадження у розвиток чистої розподіленої генерації та отримувати справедливий дохід. Це якраз той спільний знаменник, який може об’єднати багатьох українців», — вважає Олена Колтик, директор з розвитку Української асоціації відновлювальної енергетики.

Вона наголошує, що наявність таких маленьких СЕС сприяє зменшенню втрат в мережах та кращому балансуванню системи загалом. «В Міненерго переживають, що старі мережі можуть десь не витримувати. Але давайте ставити правильні питання. Якщо є така проблема, то треба вирішувати її, а не створювати штучні обмеження. Я розумію, що для Міністерства та великих виробників трохи страшно, коли міняється кон’юнктура ринку, коли споживачі стають виробниками. Але це сучасні реалії. Ігнорувати чи блокувати їх розвиток - неможливо», — каже Колтик.

Голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус вважає, що можливості побудувати домашню СЕС у себе на території розвиває середній клас та дає можливість людям інвестувати $15-20 тис у такі проекти.

На думку Геруса, міністерству енергетики краще урівноважити права «великих гравців» енергетичного сектору, а не встановлювати обмеження для пересічних громадян: «Лише одна сонячна станція ДТЕКу Ахметова на енергопрофіцитному Півдні України має потужність 240 МВт і це більше, аніж 160 МВт у 7,5 тис. домогосподарств-маленьких СЕС по всій Україні».

Такі заборони і обмеження для домашніх СЕС є неправильними, бо обмежують права людей користуватись своїми ділянками. Таку думку висловив Андрій Зінченко, співзасновник громадської організації Greencubator в коментарі Радіо Свобода.

«Таке регулювання одразу породжує цілу низку казусів. Ну наприклад: якщо я поставив собі теплицю на землі, а зверху на теплицю поставив сонячні батареї – чи вважати це даховою станцією? Хоча теплиця, ми розуміємо, це тимчасова структура, яка може й не мати капітального характеру», — стверджує Зінченко.

Отже, незважаючи на те, що в законопроекті депутати де-юре збільшили приватним домогосподарствам потужності з 30 кВт до 50 кВт, де-факто, домашні СЕС можуть бути обмеженими в своїх потужностіх до 15 кВт. Норма, яка забороняє власникам маленьких сонячних станцій встановлювати їх землі, демотивує встановлювати на своїй ділянці СЕС, оскільки ставити їх лише на дахах та фасадах — нерентабельно. Проте, у народних депутатів ще є час прибрати її до ухвалення законопроекту 8449-д в другому читанні та в цілому.

https://ecotown.com.ua/news/Zabyrayut-sontse-Domohospodarstvam-khochut-zaboronyty-buduvaty-SES-na-zemli/

Сьогодні, 25 квітня, Парламентом схвалено законопроект від 05.12.2018 № 8449-д щодо запровадження системи аукціонів у відновлюваній енергетиці України (http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65076). За це рішення проголосував 251 народний депутат України.

Закон відкриває новий етап розвитку відновлюваної енергетики: від «зелених» тарифів до прозорих та конкурентних аукціонів.

Над розробкою закону плідно працював Комітет ВРУ у співпраці з усіма стейкхолдерами ринку, у т.ч. Держенергоефективності.

Як пояснив Голова Держенергоефективності Сергій Савчук, система «зелених» аукціонів дозволить:

• встановити реальну справедливу ринкову ціну на «чисту» електроенергію;

• здешевити вартість «зеленої» електроенергії для кінцевих споживачів;

• сформувати конкуренцію між гравцями ринку;

• врегулювати планування бюджету;

• надати гарантії інвесторам та фінансовим установам щодо реалізації проектів.

Основна ідея – в рамках аукціонів визначати найнижчу ціну, за якою інвестори-переможці будуть реалізовувати «чисту» електроенергію впродовж 20 років.

Участь в аукціонах буде обов’язкова із 2020 р. для проектів:

- СЕС потужністю більше 1 МВт;

- ВЕС потужністю більше 5 МВт.

Закон також вирішує цілий комплекс факторів розвитку відновлюваної енергетики:

• оптимізація «зелених» тарифів (збережено тариф на електроенергію з біомаси та біогазу);

• видача технічних умов на приєднання об’єктів відновлюваної енергетики до мереж (для СЕС – 2 роки, для ВЕС – 3 роки);

• збережено надбавку до 10% до тарифу за використання українського обладнання;

• передбачено необхідність розробки механізму стимулювання встановлення електроакумулюючого обладнання.

«Дякую усім народним депутатам, бізнесу, експертам, міжнародним організаціям за продуктивну роботу над розробкою нової, але актуальної для країни системи аукціонів!», - прокоментував С.Савчук.

http://saee.gov.ua/uk/news/2907