Миколаївщина підтримала будівництво 500-мегаватного вітропарку
У Коблівській і Березанській об'єднаних територіальних громадах побудують Тилігульську вітроелектростанцію потужністю 500 МВт.
Про це йдеться у меморандумі про співпрацю підписаному енергохолдингом ДТЕК та Миколаївською облрадою і Миколаївською облдержадміністрацією, передає Енергореформа.
"Мета Меморандуму - зміцнення співпраці між владою і бізнесом, аналіз найбільш актуальних питань соціально-економічного розвитку Миколаївської області, а також реалізація програм екологічного і соціального партнерства в регіоні", – йдеться у повідомленні.
За словами глави Миколаївської облради Ганни Замазеєвої, першочергові соціальні проекти, які будуть реалізовані у рамках співпраці, стосуються реконструкції систем опалення і газопостачання Березанської центральної районної лікарні, ремонту фельдшерського пункту у селі Анатолівка і реконструкції систем водопостачання у селах Краснопілля і Анатоліївка.
У проект інвестують 18 млрд гривень. Тилігульська ВЕС почне генерацію електроенергії вже у 2022 році. Потужність проекту у 500 МВт сприятиме скороченню викидів СО2 на 2 млн тонн щорічно.
На початку року "ДТЕК ВДЕ" і датська компанія з виробництва вітротурбін Vestas уклали договір на будівництво першої черги "ДТЕК Тилігульська вітроелектростанція"(Миколаївська обл.) потужністю 126 МВт.
Фінансування будівництва першої черги "ДТЕК Тилігульська вес" планується за рахунок часткового використання "зелених" євробондів, випущених в 2019 році на суму EUR325 млн з терміном обігу п'ять років.
Президент Vestas Northern&Central Europe Нільс де Баар зазначив, що Тилігульська вес стане першою станцією з використанням Платформи EnVentus у Східній Європі.
На "ДТЕК Тилігульська ВЕС" будуть встановлені інноваційні onshore-вітротурбіни Vestas, здатні максимізувати вироблення електроенергії при слабкому і середньому вітрі, промислове виробництво яких було запущено на початку 2021 року. Всього на ВЕС буде змонтована 21 вітротурбіна потужністю 6 МВт кожна. Дана модель є найбільшою за розміром ротора on-shore вітротурбіною у портфелі Vestas діаметром 126 метрів, а її продуктивність на чверть перевищує показники попередніх моделей.
За розрахунками ДТЕК, робота першої черги вітроелектростанції потужністю 126 МВт сприятиме скороченню викидів СО₂ на 504 тис. тонн на рік.
Проект будівництва Тилігульської вітроелектростанції передбачає можливість збільшення потужності до 564 МВт.
https://ecotown.com.ua/news/Mikolaivshchina-pidtrimala-budivnitstvo-500-megavatnogo-vitroparku/
На Полтавщині планують встановити 500 прожекторів з сонячними панелями
У місті Кобеляки(Полтавська область) мають намір встановити 500 прожекторів з сонячними панелями.
Тендер на закупівлю обладнання для вуличного освітлення оголосило комунальне підприємство «Водоканал Плюс» 17 травня, передає exo.in.ua.
Згідно з документом, прожектор повинен мати акумулятор ємністю 8000 міліампер, 120 світодіодів у лампі, датчик руху з чутливістю 3–8 метри та датчик день/ніч, сонячну панель потужністю 13 W/6V і при повному заряді працювати від 9–10 годин. Заряд батареї повинен поповнюватися за 8 годин.
Поставка товару передбачена з червня цього року.
Аукціон із визначення переможця запланований на 3 червня.
Обладнання для вуличного освітлення обійдеться у 850 тисяч гривень.
https://ecotown.com.ua/news/Na-Poltavshchini-planuyut-vstanoviti-500-prozhektoriv-z-sonyachnimi-panelyami/
У Херсоні побудують сміттепереробний завод з виробництвом біогазу і піролізного палива
У Херсоні мають намір побудувати сміттєпереробний завод з виробництвом біогазу, електроенергії і піролізного палива.
Проект реалізують за участю німецьких інвесторів, передає khersondaily.com.
Наразі створена робоча група, яка від імені міської влади займатиметься реалізацією проекту.
«Херсонці отримають сортувальну лінію, переробку у біогаз органічних відходів та мулу з очисних споруд водоканалу, а також виробництво 5 МВт-год електричної енергії і переробку пластикових відходів у піролізне паливо», - зауважує керівник робочої групи Андрій Дмитрієв.
Попередня вартість будівництва - 25 млн євро. Частка громади у цьому проекті становить 49%. Окупність проекту - приблизно шість років. Також буде створено понад 60 нових робочих місць. Термін реалізації проекту становить близько двох років.
https://ecotown.com.ua/news/U-KHersoni-pobuduyut-smittepererobniy-zavod-z-virobnitstvom-biogazu-i-piroliznogo-paliva/
На Одещині побудують вітропарк потужністю 60 МВт
У Білгород-Дністровському районі Одеської області планують побудувати вітрову електростанцію потужністю 60,05 МВт.
Як зазначено у повідомленні про планову діяльність від 24 травня опубліковане у Реєстрі з оцінки впливу на довкілля, другу чергу Дністровської ВЕС встановить Elementum Energy, дочірня компанія VR Capital, передає Interfax.
Станція включатиме 11 вітрогенераторів General Electric, потужністю 5,3-5,5 МВт. За другою технічною альтернативою, може бути встановлено від 15 до 24 вітрових турбін, залежно від їх потужності та виробника.
«Попередньо проектом розглядалось 5 типів вітротурбін: GE 134-3.6 MW (потужністю - 3,6 МВт), GE 137-3.83 MW (потужністю - 3,83 МВт), Nordex N131- 3.9 MW (потужністю - 3,9 МВт), Vestas V136-4.0 MW (потужністю - 4,0 МВт) та Envision EN 110 2.5 MW (потужністю – 2,5 МВт)», - зазначено у повідомленні про планову діяльність.
Другу чергу ВЕС планується ввести в експлуатацію у першому кварталі 2022 року.
«Ми раді зустріти перший вітровий парк у портфелі активів відновлюваної енергетики Elementum Energy в Україні та з нетерпінням чекаємо реалізації другої черги проекту потужністю 60 МВт, - прокоментував Річард Дейтц, голова наради директорів компанії. - Завдяки професіоналізму наших співробітників та партнерів, у розпал пандемії, нам вдалося все зробити вчасно та у рамках бюджету».
Elementum Energy 6 травня повідомив про введення в експлуатацію першої черги Дністровської ВЕС, потужністю 40 МВт, у станцію було інвестовано 59 млн євро.
Наразі сумарна потужність проектів Elementum Energy складає 576 МВт, введено в експлуатацію 29 електростанцій.
https://ecotown.com.ua/news/Na-Odeshchini-pobuduyut-vitropark-potuzhnistyu-60-MVt/
ЄС готовий фінансово підтримати «зелений» перехід в Україні
Європейський Союз готовий фінансово підтримати Україну у її прагненні до кліматичної нейтральності.
Про це 19 травня повідомила прес-служба Представництва ЄС в Україні за підсумками переговорів глави групи підтримки України Катаріни Матернової з віце-прем'єр-міністром України Ольгою Стефанішиною, присвячених реалізації стратегії Green Deal, передає interfax.com.ua.
"ЄС продемонстрував готовність підтримати подальші зусилля України з побудови стійкої моделі кліматичного управління, а також допомогти у виробленні власної довгострокової стратегії з досягнення кліматичної нейтральності, яка лягла б в основу стратегій і «зеленого» переходу всієї економіки, – йдеться у повідомленні Представництва ЄС в Україні. - Обидві сторони підкреслили продуктивну співпрацю і бажання до подальшої інтенсивної взаємодії з цих питань».
ЄС у черговий раз запевнив Україну у своїй готовності підтримувати її "зелену" трансформацію, у тому числі з фінансової точки зору.
"Ця підтримка передбачає, зокрема, фінансову співпрацю із залученням широкого спектру наявних інструментів: від технічної допомоги до об'єднання фінансових ресурсів з різних джерел і фінансових гарантій у співпраці з міжнародними фінансовими інститутами», – йдеться у повідомленні.
Крім цього, обговорювалося питання введення Євросоюзом механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який викликає в української сторони занепокоєння щодо можливого впливу механізму на торговий обіг між Україною та ЄС.
"Механізм буде враховувати політику країн за межами ЄС і відповідати правилам Світової організації торгівлі», — зазначено у повідомленні.
Європейська сторона привітала приєднання України до Європейського альянсу чистого водню і сировинного альянсу.
Також сторони підкреслили потенціал для побудови стратегічного партнерства між ЄС та Україною в контексті сталого та відповідального використання сировини та акумуляторів.
В грудні 2019 року Єврокомісія представила стратегію European Green Deal, за допомогою якої ЄС має намір досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року. Україна висловила готовність до синхронізації з Green Deal.
В рамках реалізації Стратегії ЄС має намір впровадити механізм вуглецевого коригування імпорту, який передбачає введення екологічного мита за імпорт продукції в ЄС в залежності від обсягів викидів СО2 у процесі її виробництва. Імовірно, механізм буде представлений Єврокомісією у липні 2021 року і запущений з 1 січня 2023 року.
https://ecotown.com.ua/news/S-gotoviy-finansovo-pidtrimati-zeleniy-perekhid-v-Ukraini/
Поділитися