Українська альтернативна енергетика: 23-29.11.2020

Курс України на декарбонізацію та сталий розвиток, а також нові законодавчі кроки – усе це презентували Міненерго та Держенергоефективності для понад 900 учасників Всеукраїнського онлайн-форуму «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес», який було ініційовано та проведено 24 листопада.

У своєму виступі Перший заступник Міністра енергетики України Ольга Буславець наголосила на тому, що Україна, як і весь прогресивний світ, рухається у напрямку «зеленого» переходу та декарбонізації. Тому особливу пріоритетність мають енергоефективність та «чиста» енергетика.

При цьому, формування та реалізація політики здійснюються із дотриманням міжнародних зобов’язань і принципів Європейського зеленого курсу.

Тож, Міненерго та Держенергоефективності активізувало роботу над законодавчою базою та створенням дієвих інструментів у сфері енергоефективності.

«Ціль - забезпечити крос-секторальний розвиток енергоефективності, яка повинна включати не тільки житлову сферу, як раніше, але й інші сектори економіки: промисловість, транспорт, бюджетну сферу, енергетику. Саме таким чином можна досягти результату – врешті-решт зменшити високий рівень енергоємності української економіки (у 2 рази вищий, ніж в середньому у світі)», - повідомив під час виступу Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності.

Як пояснив Костянтин Гура, з огляду на нагальність реформ спільно з Міненерго проведено роботу щодо реорганізації Держенергоефективності у ключовий крос-секторальний орган, відповідальний за реалізацію політики «зеленого» переходу та сталого розвитку України.

Серед ключових напрацювань Міненерго та Держенергоефективності:

• Фіналізовано базовий довгоочікуваний законопроект «Про енергетичну ефективність».

• Розроблено концепцію нової Державної цільової програми енергоефективності на 2022-2026 рр., яка передбачатиме державну підтримку енергоефективних заходів не лише в житловому секторі, а й в секторі бюджетних установ, промисловості та транспорті.

• Ініційовано створення Фонду декарбонізації - механізму залучення внесків від сплати податку на викиди СО2 для цільового використання коштів саме на енергоефективні заходи та проєкти з декарбонізації.

Фонд дозволить створити гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі.

Завдяки запуску Фонду очікується додатковий ефект надходжень до загального фонду державного бюджету на рівні понад 1 млрд грн щорічно.

• Напрацьовано законопроєкти щодо відновлення енергосервісу у бюджетній сфері та його розширення на комунальну сферу і енергетику.

• Підготовлено та очікується внесення на розгляд Уряду Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних кінцевих та проміжних цілей.

• Продовжено на 2021 рік програму «теплих кредитів» для власників індивідуальних будинків. Перелік обладнання, на яке можна залучати «теплі кредити», розширено і доповнено системами накопичення енергії, інтелектуальними лічильниками електроенергії, електрозарядками для авто.

• Прийнято закон та підготовлено концепцію і план заходів для запровадження ринку зелених облігацій. Це новий для країни вид цінних паперів, що дозволить залучати фінансування в масштабні проєкти екологічного спрямування. Потенціал цього ринку в Україні оцінюється у

36 млрд доларів до 2030 року.

• Ведеться розробка дорожньої карти розвитку водневої енергетики в Україні. Це перспективний інструмент для декарбонізації енергетики, промисловості і транспорту. Також це шанс для України стати гідним партнером ЄС у цій сфері, зважаючи на значні ресурси для виробництва «зеленого» водню та розгалужену інфраструктуру.

• Розроблено цілий пакет законопроєктів для активізації заміщення імпорту традиційних енергоресурсів шляхом розвитку біоенергетики, а саме:

- законопроєкт щодо розвитку прозорого та конкурентного ринку твердих біопалив шляхом впровадження системи електронної торгівлі таким біопаливом;

- законопроєкт щодо обов'язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту;

- законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин;

- законопроєкт щодо звільнення біопалива від податку на викиди СО₂.

Також опрацьовується питання розвитку ринку біометану. Його потенціал дозволяє замістити в еквіваленті близько 8 млрд м3 газу в рік.

«Якщо взяти до уваги максимальні можливості використання твердого біопалива в Україні (відходи агросектору, енергетичні рослини, біогаз, біометан), то потенціал заміщення імпортного газу може сягнути 37 млрд м3 газу в рік. Навіть використання менше половини цього потенціалу буде достатньо, щоб позбавитися залежності від імпорту газу, який у 2019 р. склав 14 млрд м3 і за який сплачено 3 млрд доларів», - прокоментував заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко.

Розвиток біоенергетики є особливо перспективним для громад. Це потрібно мати на увазі новообраним головам, які бажають зменшити витрати на оплату енергоносіїв, успішно пройти опалювальний сезон, а також забезпечити робочі місця і активізувати економічні процеси.

«Закликаю громади до активної роботи у всіх вищезазначених сферах. Це запорука не лише Вашої енергонезалежності, а й економічного розвитку, енергобезпеки та добробуту громадян», - підсумував Костянтин Гура.

Під час Всеукраїнського онлайн-форуму «Енергонезалежні регіони України: як замістити газ, знайти інвестиції та стимулювати бізнес» т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура представив трансформацію Агентства.

З огляду на завдання Європейського зеленого курсу та необхідність нагальних дій спільно з Міненерго ведеться робота не лише над законодавством, а й над оновленням Агентства.

«Нові виклики, пов’язані із світовим трендом низьковуглецевого розвитку і побудовою «чистої» енергоефективної економіки, вимагають дієвих рішень та інструментів для різних секторів. Тому, за нашим задумом, Держенергоефективності має бути основним крос-секторальним органом, відповідальним за реалізацію державної політики «зеленого» переходу та забезпечення сталого розвитку України», - повідомив К.Гура.

Серед нових ініціатив, над якими вже працює Держенергоефективності спільно з Міненерго і партнерами:

- Фонд декарбонізації як гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн у рік із держбюджету на енергоефективні цілі;

- «зелені» облігації - новий інструмент для залучення фінансування на проєкти екологічного спрямування із потенціалом у розмірі 36 млрд євро до 2030 року;

- біржа твердого біопалива для покращення якості твердого біопалива та зниження його вартості на 10-20%;

- енергетична утилізація відходів;

- «зелені» кредити у рамках нової цільової програми з енергоефективності на 2022-2026 роки із поширенням на різні сектори економіки;

- гарантії походження енергії із відновлюваних джерел;

- Фонд зелених інвестицій «Green Investment Fund UA»;

- «зелений» водень;

- реєстр установок на біомасі та інші.

В Івано-Франківську планують переробляти мул на газ і електроенергію 

В Івано-Франківську оголосять конкурс на будівництво лінії з обробки мулу, з якого за допомогою біогазової установки отримуватимуть газ.

Наразі у КП “Водоекотехпром” готують проєктно-кошторисну документацію. Планують завершити до кінця 2020-го року, повідомляє “Суспільне Карпати”.

“Стоїть технічне завдання перерахувати кошторис 2011-го року. Тоді проводили реконструкцію очисних споруд у селі Ямниця за кошти Світового банку. І туди якраз входила побудова лінії з переробки мулу. Оскільки не вистачило коштів для модернізанізації і розвитку цієї галузі, на сьогодні вартість проєкту сягатиме десь 15 мільйонів доларів. Ми розуміємо, що для цього потрібні інвестори”, – зазначив речник “Водоекотехпрому” Володимир Шпег.

Проєкт передбачає переробку стічних вод Івано-Франківська для отримання енергії шляхом спалювання біогазу на газогенераторах. Це дасть можливість утворювати і газ, і виробляти саму електроенергію, якою можна буде користуватися.

Речник КП “Водоекотехпром” вважає побудову лінії життєвою необхідністю: “За добу надходить приблизно 225-275 тисяч метрів кубічних сирого осаду. Із них майже 140 кубометрів – це мул. І ми розуміємо, що ще кілька років і ми не будемо мати куди його дівати. Намулові поля, які знаходяться в Ямниці, – це не рукавичка, і вони вичерпаються. В нас ще буде 15-20 років в запасі, і зробити реконструкцію – це вже є вкрай необхідним”.

За його словами, внаслідок очищення стічних вод зменшиться об’єм осаду, а отже, знизиться на 80 % показник викидів метану, який утворюється під час бродіння осаду на відкритих мулових майданчиках. Це покращить технічні показники стічних вод, вивільнить майданчики від мулу, не буде неприємних запахів та викидів в атмосферу.

“За розрахунками виробництва біогазу та електроенергії, ми б десь від цього бродіння отримували 215 метрів кубічних за годину. Це висока енергоефективність і це є робочі місця, і зелений тариф”, – додає Володимир Шпег.

За словами екологині Теодозії Яцишин, у цих відходах є велике накопичення як важких металів, так і різноманітних бактерій, гельмінтів і вірусних частинок.

“Це такий концентрат насиченої різними компонентами субстанції, яка, відповідно, коли зберігається на відстійних майданчиках, може спричиняти забруднення. До прикладу, перелітні птахи або тварини починають на собі переносити оці віруси або бактерії, і це спричиняє небезпеку поширення захворюваності серед населення”, – каже Теодозія Яцишин.

https://gk-press.if.ua/v-ivano-frankivsku-planuyut-pereroblyaty-mul-na-gaz-i-elektroenergiyu/?utm_source=yxnews&utm_medium=desktop

25 народних депутатів створили міжфракційне об'єднання "Чиста енергія - здорове навколишнє середовище", яке буде сприяти розвитку "зеленої" енергетики в Україні, повідомив народний депутат Олексій Гончаренко (фракція "євросолідарності"), передає енергореформи.

"Сьогодні (17 листопада) у Верховній Раді створено міжфракційне об'єднання" Чиста енергія - здорове навколишнє середовище ". До його складу увійшли 25 депутатів з усіх фракцій і груп, що демонструє важливість теми, з якої ми плануємо працювати", - написав Гончаренко у своєму телеграм-каналі.

За його словами, мета створення об'єднання - допомагати розвитку в Україні відновлюваної енергетики.

При цьому Гончаренко зазначив, що залучення $ 12 млрд інвестицій в сектор ВДЕ не єдиний плюс розвитку галузі.

"Це далеко не всі плюси, які нам дає відновлювальна енергетика як в короткостроковій, так і довгостроковій перспективі. Саме тому ми повинні бути впевнені, що ми будемо забезпечені чистою енергією, а наше довкілля буде захищена", - написав він.

http://reform.energy/news/25-deputatov-sozdali-mezhfraktsionnoe-obedinenie-po-razvitiyu-vozobnovlyaemoy-energetiki-16011

Міністерство фінансів не розглядає випуск облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) для погашення частини накопиченої заборгованості перед виробниками «зеленої» електроенергії. Про це сказав в інтерв'ю виданню «Кореспондент» заступник міністра фінансів Юрій Драганчук.

«ОВДП точно не буде. Ми дивимося на різні варіанти кредитної підтримки «Укренерго«. Це будуть або держбанки, які міжнародні донори », - зазначив він.

Драганчук сказав, що міністерство зараз веде переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) і іншими міжнародними донорами, які розглядають додаткове фінансування НЕК «Укренерго«.

«У нас є план, яким чином в наступному році закрити цей дефіцит по НЕК. «Зеленка» теж адже закредитувати в основному в українських держбанках і в ЄБРР. Використовуючи коректні інструменти фінансування «Укренерго«, ми розриваємо це порочне коло », - резюмував заступник міністра фінансів.

http://oilreview.kiev.ua/2020/11/19/minfin-ne-rassmatrivaet-vypusk-ovgz-dlya-pogasheniya-zadolzhennosti-pered-vie/

Використання водневих технологій відкриває як світу, так і Україні можливості для декарбонізації основних секторів економіки, а також для побудови нової індустрії та створення додаткових робочих місць. Про це директор з інновацій ДТЕК Емануеле Вольпе сказав виступаючи на саміті Sustainable Energy Europe.

«ЄС розглядає водневі технології, як стратегічний вектор розвитку економіки. Стрімка динаміка розвитку цієї технології в ЄС матиме значний вплив на Україну. У масштабах нашої країни ця технологія і необхідна для неї інфраструктура може стати рушійною силою розвитку вже існуючих індустрій і економіки України в цілому», - сказав Е. Вольпе. Він нагадав, що згідно з раніше озвученими планами Європа очікує від України 10 ГВт потужності електролізерів, з яких 2,5 ГВт направлено на розвиток локального ринку і 7,5 ГВт - повинні забезпечити транскордонну торгівлю з ЄС в перспективі на 2025 рік. Е. Вольпе підкреслив, що декарбонізація - це частина стратегії розвитку ДТЕК, який поставив собі амбітну мету - стати вуглецево-нейтральною компанією до 2040 року.

«У 2020 році в ДТЕК була створена команда з дослідження можливостей застосування поновлюваного водню в існуючих індустріях. Зараз йде розробка поглибленого техніко-економічного обґрунтування для кейсів застосування водню в сферах транспорту, енергетики і промисловості», - повідомив директор з інновацій ДТЕК. Він також зазначив, що ДТЕК став першою індустріальною компанією в Україні, яка стала членом Європейської водневої асоціації. «Це членство дасть компанії можливість сформувати мережу прямих контактів з міжнародними партнерами, зацікавленими у розвитку водневої економіки як в Україні, так і по всьому світу», - сказав Е. Вольпе.

На його думку, сьогодні рано говорити про економічну вигоду використання водню, це питання скоріше екологічної складової, яка необхідна для досягнення загальних світових цілей по декарбонізації. Незважаючи на це, компанії по всьому світу, в тому числі ДТЕК, працюють над тим щоб зробити поновлюваний водень конкурентоспроможним.

«ДТЕК шукає відповідні бізнес-моделі й готовий в партнерстві розвивати цей напрям. Критично важливим також є формування юридично-правової бази, яка регулюватиме розвиток нового ринку і тут важлива активна участь усіх зацікавлених сторін», - підкреслив директор з інновацій ДТЕК.

Сьогодні воднева технологія тільки вступає в етап масового застосування, тому зараз немає готових сценаріїв розвитку, адже всі експериментують, всі вчаться, і Україна в тому числі, - вважає Е. Вольпе. «Напевно, що це один з унікальних випадків, коли Україна не відстає на 10 років від інших країн. Ми приблизно на одному етапі, хоча зрозуміло, що у нас менше капіталу і держава може виділяти менше підтримки, але ми йдемо в ногу з часом», - підсумував директор з інновацій ДТЕК.

https://dtek.com/media-center/press/vodorodnye-tekhnologii-otkryvayut-vozmozhnosti-dlya-dekarbonizatsii-osnovnykh-sektorov-ekonomiki-ukrainy/

В Івано-Франківську розмістять нові електрозаправки. Про це розповів мер міста Руслан Марцінків під час прямого ефіру на свјей сторінці в соцмережі Facebook.

Руслан Марцінків повідомив, що в рамках партнерства з Румунією, яке спрямоване на поліпшення клімату, в Івано-Франківську з'являться нові електрозаправки на сонячних батареях.

"Мав можливість поспілкуватися з мером Ботошані, це Румунія. З цим містом ми реалізовуємо грантовий проект. Отже, в Івано-Франківську буде ще дві електрозаправки на сонячних батареях. Це вперше в Україні, коли такі заправки працюватимуть від сонячних батарей" - сказав Руслан Марцінків.

Він підкреслив, що в місті вже побудовані три безкоштовні електрозаправки і даний напрямок буде розвиватися і далі. Марцінків додав, що кошти для їх будівництва виділили в Європейському Союзі.