Українських старшокласників дистанційно навчатимуть розробляти екопроекти та вигравати гранти
В Україні кожен школяр 6-11 класу може зареєструватися на платформі дистанційного навчання https://ecoschool.com.ua, розробити проект для своєї школи та взяти участь у розіграші грантів на їх реалізацію.
Проект «Екошкола» поширили на всю країну спільними зусиллями "Фармак", Мала академія наук та громадської організації "Український екологічний клуб «Зелена хвиля", передає 0629.com.ua.
Заняття проходитимуть дистанційно. Учні зможуть пройти лекційні заняття, скласти контрольні тести і відправити домашні завдання. Також будуть організовані цікаві вебінари за участю кращих експертів з екології України. Заняття у формі 12 лекцій з тестовою перевіркою засвоєного матеріалу та закріпленням знань за допомогою невеликих домашніх завдань вже доступні за посиланням https://ecoschool.com.ua.
Дистанційні заняття спрямовані на формування у дітей навичок для життя в цивілізованому взаємодії з природою. Курс занять розроблений на основі навчального посібника "Екошкола", схваленого Міністерством освіти і науки України.
На основі знань, отриманих на заняттях "Екошколи", учні подають грантові заявки. Розіграш грантів на реалізацію шкільних екопроектів відбудеться на першому Екофестивалі у Києві.
Кращі проекти школярі зможуть представити комісії на Екофестивалі у Києві та отримати міні-гранти від "Фармак" для реалізації своїх екоідей. Екоучні отримають подарунки та сертифікати від організаторів. Крім визначення переможців, на фестивалі можна буде познайомитися з лідерами думок та екологічними активістами, а також просто провести добре час серед однодумців.
"Екологічний стан планети має турбувати кожного і ми не маємо права стояти осторонь, - каже Олена Зубарєва, керівник департаменту корпоративних комунікацій та сталого розвитку АТ "Фармак". - Ми розширили межі проекту і запрошуємо приєднатися до "Екошколи" учнів з усієї України, екологічні знання тепер доступні кожному і допоможуть сформувати екологічну культуру у молодіжному середовищі, яка в свою чергу трансформується у свідому і раціональну поведінку в інтересах кожного з нас і всієї планети».
За три роки "Екошкола" дозволила понад 200 учням з Києва та Шостки пройти навчання та змінити своє ставлення до навколишнього середовища, а також стати амбасадорами екологічної культури в Україні.
https://ecotown.com.ua/news/Ukrainskikh-starshoklasnikiv-distantsiyno-navchatimut-rozroblyati-ekoproekti-ta-vigravati-granti/
Суд скасував документ, який дозволяв збудувати ВЕС на Боржаві
Закарпатський окружний адміністративний суд у середу, 18 березня, скасував висновок з оцінки впливу на довкілля, який давав змогу турецькому інвестору збудувати на закарпатській полонині Боржава вітроелектростанцію. Відповідне рішення ухвалила суддя Закарпатського окружного адмінсуду Тетяна Скраль, повідомила спільнота «Врятуй Боржаву».
У спільноті пояснили, що висновок з оцінки впливу на довкілля, який, до слова, видав департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, був тим документом, на основі якого забудовнику вдалося отримати дозвіл на будівництво вітроелектростанції.
«Тепер ми працюємо над скасуванням всіх виданих дозволів та інших документів», – наголосили активісти.
Вони додали, що органи влади допустили низку інших порушень, зокрема, при відведенні земельних ділянок і розробці детальних планів територій, які активісти також намагатимуться скасувати.
При цьому судовий збір за скасування цих позовів коштуватиме понад 151 тис. грн, оскільки компанія має договори оренди землі не на цілісний комплекс, а на кожну окрему вітроелектроустановку, або, простіше кажучи, – вітряк. Тобто активістам доведеться скасувати 34 договори оренди – адже ВЕС, яку хочуть збудувати на Боржаві, складатиметься із 34 вітряків.
Історія питання
Турецька компанія ТОВ «Атлас Воловець Енерджі» у 2017 році розпочала збір усіх необхідних документів для будівництва на найдовшій полонині Закарпаття – полонині Боржаві – вітрової електростанції загальною потужністю 120 МВт. Це 34 вітряки по 150 метрів заввишки разом з гірськими сполучними дорогами, яких поки що на полонині немає, і разом з підземними кабелями на десятки кілометрів уздовж Боржави. Будівництво ВЕС мало початися в червні 2019 року.
Як писала 30 жовтня 2019 року газета «День», інвестор почав готувати проект землеустрою під кожен вітряк окремо, а не на цілісний комплекс. Таким чином забудовник отримав в оренду земельні ділянки під майбутню ВЕС.
У січні 2019 року в Єдиному реєстрі ОВД (оцінок впливу на довкілля) з’явився звіт компанії щодо оцінки впливу такого будівництва на довкілля.
«Експертів вразив його обсяг – понад тисячу сторінок, а ще більше зміст. Траплялися скопійовані частини звітів щодо вітрових електростанцій в інших регіонах України, також були неправдиві дані про дослідження впливу на природу від появи комплексу вітряків. Зі свого боку громадськість підготувала зауважень на сто сторінок, сподіваючись, що екологічний департамент ЗОДА, як остання інстанція в погодженні звіту, помилки розробників врахує й видасть висновок про неприпустимість такої діяльності. Однак у департаменті підготували протилежні документи», – йшлося в публікації «Дня».
Які ще документи треба скасувати, щоб вберегти Боржаву від забудови?
Окрім висновку ОВД, необхідно скасувати детальні плани територій, які стали підставою для укладення договорів оренди землі. Скасовувати потрібно також укладені договори оренди землі. Незважаючи на те, що ВЕС планується одна, договорів оренди уклали під кожну ВЕУ (окремий вітряк). Таким чином судовий збір за подання такого позову становить понад 151 тис. грн. На звернення до суду з проханням відтермінувати сплату судового збору чи визнати це однією позовною вимогою суди реагують негативно.
Газета «День» зазначала, що закон про судовий збір дозволяє звільняти в таких категоріях спорів позивачів від сплати судового збору, адже йдеться про збереження національного надбання.
Також судитися потрібно щодо скасування дозволів на початок будівельних робіт, які отримані ТОВ «Атлас-Воловець», розповідала юристка МБО «Екологія-Право-Людина» Софія Шутяк.
Чому небезпечно будувати ВЕС на Боржаві?
Дискусії довкола будівництва ВЕС на Боржаві точаться ще від 2018 року. Частина туристів, екологів, місцевого населення та активістів наголошують на можливих ерозіях ґрунту, небезпеці утворення зсувів, селів, зменшенні туристичної привабливості регіону та чисельності рідкісних видів рослин і тварин внаслідок реалізації проекту.
Натомість інвестор (ТОВ «Атлас Воловець Енерджи») стверджує, що вплив на природу буде мінімальним, інвестиція сприятиме розвитку туризму, а проект реалізуватимуть згідно з вимогами українського та міжнародного природоохоронного законодавства.
https://ecotown.com.ua/news/Sud-skasuvav-dokument-yakiy-dozvolyav-zbuduvati-VES-na-Borzhavi/
В Україні побудують установку з виробництва водню
Регіональна Газова Компанія (РГК) планує побудувати установку з виробництва водню на одному зі своїх експериментальних полігонів.
Про це повідомив директор зі стратегії розвитку РГК Станіслав Казда в інтерв'ю БізнесЦензор.
У лютому 2020 року РГК приступила до тестового транспортування суміші водню і природного газу на закритих ділянках газорозподільної системи в п'яти областях країни.
За словами Станіслава Казда, на перших порах для тестування мереж буде використовуватися суміш природного газу з воднем в концентраціях від 2% до 100%. В майбутньому планується побудувати установку з виробництва водню на одному з полігонів.
"Ми співпрацюємо з одним з науково-дослідних інститутів, вчені якого займуться науковим аналізом. Це необхідно для того, щоб отримати детальну і вичерпну інформацію про всі нюанси використання нових, екологічних енергоносіїв", - розповів директор зі стратегії розвитку РГК.
https://biz.censor.net.ua/news/3182194/v_ukraine_postroyat_ustanovku_po_proizvodstvu_vodoroda
Вже у 2021 р. в Україні мають будуватись 2 ГВт високоманеврових потужностей
НКРЕКП затвердила Звіт з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей, розроблений НЕК «Укренерго». З моменту першої розробки, а саме з 2017 року, цей стратегічний документ затверджується вперше. Звіт має рекомендаційний характер і сформований на основі вивчення низки сценаріїв розвитку енергетики та економіки України.
«Одну з головних проблем, яку необхідно вирішити щонайшвидше, – підвищення гнучкості енергосистеми України в умовах швидкозростаючих обсягів генерації з ВДЕ. За прогнозом, вже в кінці 2020 р. потужність альтернативної енергетики зросте щонайменше до 7,4 ГВт, а у 2030 р. – 11,2 ГВт. Тому вже у 2021 р. має будуватись 2 ГВт нових високоманеврових потужностей з діапазоном регулювання не менше 80% встановленої і здатними до 8 разів протягом доби забезпечити пуск та зупинку з часом виходу на номінальну потужність не більше 15 хвилин. Наразі діюча генерація на таке нездатна. При відсутності резервів первинного регулювання до 2021 року необхідно ввести додатково не менше 200 МВт систем акумулювання електричної енергії для забезпечення резервів підтримання частоти», – прокоментував ключовий висновок Звіту директор з управління ОЕС України – головний диспетчер НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко.
Крім цього, цільовий сценарій Звіту передбачає:
· забезпечення до 2030 року постійно доступної робочої потужності ТЕС на рівні не менше 12 ГВт за рахунок їх реконструкції та зниження шкідливих викидів.
· наявність 2-х одиниць газомазутних блоків по 300 МВт як додаткового резерву потужності енергосистеми
· підтримка встановленої потужності АЕС на існуючому рівні (13,8 ГВт) та початок реалізації заходів, що забезпечать своєчасне заміщення енергоблоків АЕС, які будуть виводитися з експлуатації
· реалізація планів введення в експлуатацію потужностей ГАЕС (якщо вони не будуть введені вчасно, необхідне впровадження систем акумулювання енергії для заміщення їх потужності)
· запобігання профіциту виробництва електроенергії в окремі періоди часу можливе або за рахунок короткочасних обмежень потужності ВДЕ, або тривалих (більше доби) обмежень потужності АЕС (реалізація надлишків виробництва за рахунок експорту малоймовірна, тому що у цей же період часу в суміжних енергосистемах також дуже низький попит).
У Звіті також визначено низку першочергових заходів, реалізація яких дозволить забезпечити балансову надійність енергосистеми та енергетичну безпеку країни на найближчий період:
· Забезпечити ціноутворення на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг таким чином, щоб не знижувалася наявність необхідних потужностей для балансування.
· Передбачити у законодавстві і нормативно-правових документах інструменти та алгоритм обмеження потужності АЕС за умовами роботи енергосистеми.
· Впровадити відповідальність ВДЕ за небаланси
· Внести до Кодексу системи передачі та Правил ринку зміни, які б забезпечувати окупність роботи накопичувачів енергії (ЕАЕС, ГАЕС та інші) відповідно до потреб ОЕС України протягом однієї доби.
· при встановлені квот підтримки ВДЕ зобов’язати інвесторів одночасно забезпечити високоманеврову генерацію або систем Energy Storage в обсягах близько 20 % від встановленої проектної потужності станцій.
· Обсяги річних квот підтримки ВДЕ не повинні перевищувати можливості енергосистеми України в частині їх інтеграції в енергосистему без обмежень видачі потужності.
Реалізація цих та більшості інших рекомендацій Звіту належить до компетенції виконавчих та законодавчих органів влади, а також власне виробників електроенергії та інвесторів.
Звіт розроблений відповідно до Закону України «Про ринок електроенергії», Кодексу системи передачі, прогнозних балансів електроенергії, Енергетичної стратегії на період до 2035 року та ін. стратегічних документів з урахуванням рекомендацій та коментарів НКРЕКП, ENTSO-E, учасників ринку та громадськості.
https://ua.energy/media/pres-tsentr/pres-relizy/vzhe-u-2021-r-v-ukrayini-mayut-buduvatys-2-gvt-vysokomanevrovyh-potuzhnostej/
Поділитися