Українська альтернативна енергетика: 15-21.04.2019

Останнім часом собівартість сонячної енергії значно зменшилася, що робить її доступною. Про це заявив провідний інженер, співробітник Інституту відновлюваної енергетики НАН України Мухуб Бенменні.

«Якщо взяти 5 років тому, то собівартість 1 кВт потужності сонячної станції становила близько $ 4 тисяч. Зараз це обходиться в $ 600-800. Такий спад цін пояснюється тим, що технології розвиваються, а конкуренція в виробничому напрямку зростає», - пояснив фахівець.

За його словами, сонячна енергія вигідна серед відновлюваних джерел ще й тому, що вона проста в експлуатації.

Коментуючи можливі варіанти застосування альтернативних енергоджерел в поселенні для переселенців під Києвом проекту «Громади майбутнього», експерт радить саме сонячні станції.

«Сонячна енергія дуже проста в експлуатації. Вона не вимагає якихось додаткових досліджень перед установкою. Сонце є всюди у відкритому середовищі. Сонячні модулі не вимагають ніякої механіки, на відміну від інших джерел енергії. Їх можна ставити скрізь, незалежно від регіону, а сонячні батареї працюють і виробляють енергію навіть тоді, коли ми не бачимо сонця, і взимку теж», - зазначив Бенменні.

Раніше повідомлялося, що в 2019 році виробництво електроенергії з ВДЕ в українській енергосистемі збільшиться в 2,2 рази.

https://elektrovesti.net/65287_sebestoimost-solnechnykh-batarey-upala-v-5-raz-nan-ukrainy

Біля міста Мала Білозерка (Запорізька область) ввели в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 22,693 МВт.

СЕС запустило підприємство «НацПрод» 20 березня, передає Ukraine Now.

Згідно з попередніми підрахунками, сонячна станція вироблятиме 29,800 млн кВт-год електричної енергії у рік.

https://ecotown.com.ua/news/Na-Zaporizhzhi-zapustyly-novu-sonyachnu-stantsiyu-potuzhnistyu-22MVt/

Вітряк власноруч зробили викладачі кафедри електротехнічних систем Сумського аграрного університету. Вітроустановку облаштували на своїй території, апарат удосконалюють. Змайстрували вітряк за півроку з підручних засобів.

«Розробили генератор із магнітами і побачили недоліки, спробували їх усунути, зробили наступний генератор, але вже магніти були інші і ми збільшили число пар полюсів, 10 пар полюсів», - розповів науковець Григорій Тимошенко.

За словами Людмили Рожкової, кандидатка технічних наук, унікальність їхньої установки в тому, що вісь вітряка вертикальна, а не горизонтальна, як зазвичай.

«Ми зрозуміли те, що потрібно робити вертикальний, який буде працювати на низьких швидкостях вітру і, крім того, у нього буде само запуск. Це зразок середньої швидкохідності , таких ще не було досі , тому що має невелику відцентрову силу та відсутність шуму у піар-зразку, який стоїть у нас на території», - розповіла кандидатка технічних наук Людмила Рожкова.

Сама установка вітряка довжиною 16 метрів, із яких 13 метрів – щогла, 3 - крило. Григорій Тимошенко розповів: планується, що вітряк забезпечить електроенергією будинок площею до 200 квадратних метрів.

«Він зараз може обертатись не більше як 60 обертів за хвилину, в нього не вистачає більшої швидкості, значить треба робити мультиплікатор на генератор з якимсь передаточним числом, щоб видати електроенергію, хоча б частотою 50 герц», - розповів науковець Григорій Тимошенко.

Наступне, за що візьмуться - гібридна вітроустановка з сонячною батареєю.

https://sm.suspilne.media/news/16567

Собівартість сонячної енергії останнім часом значно зменшилася, що робить її доступнішою.

Так прокоментував пожвавлення будівництва сонячних електростанцій провідний інженер, працівник Інституту відновлюваної енергетики НАН України Мухуб Бенменні.

«Якщо взяти ситуацію 5 років тому, то собівартість 1 кВт потужності сонячної станції становила близько 4 тисяч доларів. Зараз це обходиться в 600-800 доларів. Такий спад цін пояснюється тим, що технології розвиваються, а конкуренція у виробничому напрямку зростає», - пояснює фахівець.

Він вважає, що сонячна енергія найвигідніша з-поміж відновлюваних джерел ще й тому, що вона проста в експлуатації.

Коментуючи можливі варіанти застосування альтернативних енергоджерел у поселенні для переселенців під Києвом проекту «Громади майбутнього», експерт радить саме сонячні станції. «Сонячна енергія дуже проста в експлуатації. Вона не вимагає якихось додаткових досліджень перед встановленням. Сонце доступне скрізь у відкритому середовищі. Сонячні модулі не потребують ніякої механіки, на відміну від інших джерел енергії», - говорить Бенменні.

На його думку, також дуже важливо, що сонячна енергія ніяк не шкодить довкіллю і виробляється упродовж року незалежно від погодних умов. «Сонячні панелі можна ставити всюди, незалежно від регіону, а сонячні батареї працюють і виробляють енергію навіть тоді, коли ми не бачимо сонця, і взимку теж», - наголошує він.

За похмурої погоди потужність сонячних станцій значно нижча. Але це проблема всіх відновлюваних джерел енергії, які залежать від природних чинників. Виходом є акумулювання «зеленої» енергії, що наразі дуже дорого, та це лише питання часу – переконаний експерт.

https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2677184-sonacna-energia-stae-dostupnisou-sobivartist-batarej-znizilasa-u-5-raziv-ekspert.html

У першому кварталі 2019 року на меткомбінаті ім. Ілліча була випущена дослідна партія оцинкованого рулону S350GD Zn275 товщиною 2 мм для будівництва сонячних електростанцій.

Про це заявив виконавчий директор Асоціації «Український центр сталевого будівництва» (УЦСБ) В’ячеслав Колесник, передає GMK Center.

«У 2019 році очікується пік будівництва СЕС, приріст сягне не менше 50%, - говорить він. - Отже, за умови випуску оцинкованого рулону відповідної якості, галузь може подвоїти споживання металу українського виробництва».

За словами В’ячеслава Колесника, введення СЕС у 2018 році становило близько 650 МВт для промислових станцій, 70 МВт - для невеликих СЕС. За металоємності 60 т/МВт загальний обсяг споживання металоконструкцій у сегменті СЕС становив у минулому році приблизно 40 тис. т.

Для зведення промислових СЕС потрібен листовий гарячекатаний метал з подальшим гарячим цинкуванням товщиною 3-5 мм або рулонний оцинкований S350GD Zn275 товщиною 2 мм. Останній також є основним матеріалом для дахових сонячних станцій.

Наразі в Україні основний акцент робиться на збільшенні товщини готової смуги - 1,8-2 мм з цинковим покриттям 275 г/м2, продовжує генеральний директор «Юністіл» Сергій Мірошниченко.

За різними оцінками, споживання металу при будівництві сонячних електростанцій становить 40-60 т/МВт.

«Споживання залежить від типу конструкцій столів для фотогальванічних панелей, технічного рішення стосовно обладнання для схеми збору потужності й у кожному конкретному проекті відрізняється, - запевняє технічний директор UDP Renewables Віталій Мацола. - У середньому витрати металу для будівництва СЕС становлять 40-50 т на 1 МВт номінальної потужності».

В залежності від технологічних особливостей будівництва сонячних електростанцій використовується імпортний або український метал.

«Метал для будівництва СЕС значною мірою йде із-за кордону: раніше завозили сировину і профілювали в Україні, а зараз вже постачають готові профілі під станції і навіть готові конструкції, - розповідає В’ячеслав Колесник. - Іноземні інвестори не вірять українським виробникам або українські виробники вважають, що їм вигідніше купити і привезти готові вироби, а не профілювати у своїй країні, використовуючи метал українських виробників».

За даними УЦСБ, у 2018 році в Україну було імпортовано 17,67 тис. т металоконструкцій для СЕС. На Китай припало приблизно 77% поставок, на Туреччину - 23%.

«З 2015 року ми випускаємо металоконструкції для кріплення фотогальванічних модулів і електротехнічного обладнання для відновлюваної енергетики та розподільчих мереж, - розповідає Андрій Тептя, директор виробництва KNESS Product (входить до групи компаній KNESS). - У процесі виробництва обладнання для сонячних електростанцій підприємство споживає у середньому щомісячно близько 2500 тонн металу, з яких 2000 тонн – імпорт, бо ми використовуємо оцинкований метал товщиною 2 мм і цинковим покриттям не менше 275 г/м2, тоді як українські виробники пропонують метал з цинковим покриттям 115 г/м2».

Натомість UDP Renewables на включених і споруджуваних СЕС використовує металоконструкції українського виробництва.

Обсяг виробництва оцинкованого прокату в Україні зростає останні кілька років для забезпечення потреб, зокрема, сонячної енергетики. Загалом у 2018 році внутрішній ринок оцинкованого прокату становив 312-314 тис. тонн. За оцінками аналітиків, продукція Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча минулого року зайняла приблизно 35% внутрішнього ринку, «Модуль-Україна» - 13,4%, «Юністіл» - 7,8%, імпортна оцинковка становила 41%.

https://ecotown.com.ua/news/Ukrayinskyy-metkombinat-hotovyy-zapustyty-promyslove-vyrobnytstvo-otsynkovky-

Введення «зелених» аукціонів передбачає, що держава купуватиме «зелену» електроенергію лише в того інвестора, який запропонує найнижчий тариф на аукціоні.

Про це написав у Facebook міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик.

«Міненерговугілля, прораховуючи економічні і технічні наслідки поточної моделі підтримки ВДЕ за «зеленим» тарифом як для споживачів так і для операційної безпеки ОЕС України, останній рік послідовно «бореться» не з «малими СЕС домогосподарств», а за уведення прогресивної конкурентної системи підтримки відновлювальної енергетики через систему аукціонів. За цією системою держава купуватиме вироблену «зелену» електроенергію лише в того інвестора, який запропонує на аукціоні найнижчий тариф. Така модель вже довела свою ефективність в понад 70 країнах світу, і вартість виробленої на сонячних і вітрових електростанціях «зеленої» енергії за результатами аукціонів знизилась до 4-6 євроцентів за 1 кВтгод. Тобто навіть менше, ніж теплова генерація в Україні. І це при повній відповідальності за небаланси!» - написав Насалик.

Він підкреслив, що на кожному засіданні робочої групи з доопрацювання законопроекту 8449-д, яким запроваджуються аукціони, в регулярних доповідях і презентаціях, в офіційних документах на цю тему пропозиції Міненерговугілля були спрямовані виключно на забезпечення операційної безпеки та економічності режимів функціонування ОЕС України, безпеки постачання електричної енергії споживачам, зниження її вартості.

«І при цьому - на сталий розвиток відновлювальної енергетики, яка має поступово витіснити «брудну» вугільну генерацію. Саме так, як це відбувається в розвинених країнах. Всі ці матеріали присутні на офіційній сторінці Міністерства, в публікаціях і листах до уряду та Верховної Ради України і є публічними», - розповів міністр.

Він зазначив, що серед пропозицій Міністерства: встановлення повної відповідальності за небаланси для промислових об’єктів з ВДЕ; зниження обов’язкового порогу участі для ВЕС/СЕС в аукціонах для посилення конкуренції; врахування технологічних обмежень системи передачі і розподілу при розподіленні квот; забезпечення пріоритетного розвитку ВДЕ саме в енергодефіцитних регіонах; коригування квоти для забезпечення обов’язкової конкуренції на конкурсі; унормування експлуатації генеруючих електроустановок споживачів таким чином, щоб вони не призводили до погіршення нормативних показників якості електроенергії в мережі та порушення ідеології їх використання саме для власного енергозабезпечення, як це прийнято в загальносвітовій практиці. Водночас – підвищення дозволеної встановленої потужності СЕС і ВЕС для прос’юмерів з поточних 30 кВт до 50кВт та 150кВт залежно від приєднання що дозволить компенсувати більші обсяги власного споживання; зниження «зеленого» тарифу для СЕС і ВЕС; спрощення участі інвесторів в аукціонах, підвищення прозорості їх проведення, що дозволить посилити конкуренцію при розподілі квоти та знизити цінові заявки.

«Звичайно, що така система підтримки не вигідна, насамперед, великим неефективним інвесторам через втрачені ними надприбутки. Наші пропозиції можуть бути «незручними і болісними» для великих гравців, оскільки призводять до додаткової конкуренції і недоотриманого прибутку, але лише так можна уникнути зростання тарифу на електроенергію для споживачів, економічного дефолту по виплатам чи порушення безпеки постачання електричної енергії. І я радий, що більшість учасників ринку це розуміють та готові змінюватись», - підкреслив Насалик.

https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/2679127-derzava-mae-kupuvati-zelenu-elektriku-za-najnizcimi-tarifami-nasalik.html

Український стартап SolarGaps отримав безповоротний грант від Єврокомісії на 1 млн євро в рамках програми Horizon 2020 SME Instrument Фаза 2. Про це представники SolarGaps повідомили AIN.UA.

Що робить SolarGaps

Стартап SolarGaps працює над розумними жалюзями, здатними генерувати сонячну електроенергію. У команді відзначають, що одного квадратного метра таких жалюзі вистачить для того, щоб зарядити 3 ноутбука або 30 світлодіодних лампочок.

Чому це важливо

Як розповів AIN.UA операційний директор SolarGaps Юрій Цвіркун, SolarGaps став першим українським стартапом, який отримав фінансування від Horizon 2020 в другій фазі після введення додаткового етапу інтерв’ю в Брюсселі (раніше 1,2 млн євро від ЄС також отримав український проект Polyteda Cloud). «Ми потрапили в 5% європейських стартапів, яким вдалося отримати кошти від Horizon 2020. Для нас це велике і важливе досягнення - не кожен день стартапу дають 1 млн євро безповоротних коштів на розвиток. Впевнені, в майбутньому наш продукт стане обов’язковою частиною smart cities, яка перетворює вертикальні фасади будівель в сонячні електростанції «, - зазначив Цвіркун.

На що підуть гроші

Притягнуте фінансування дозволить SolarGaps доопрацювати b2b-продукт і підготувати його до виходу на ринок. Крім цього стартап заявив, що вже отримав сертифікацію в Євросоюзі для b2c-продукту і через місяць почне продажі через дилерів в країнах ЄС. За словами Цвіркун, ці два продукти будуть схожі зовні, але відрізнятися в технічному плані і з точки зору управління.

Засновник стартапа Євген Ерік розповів, що для отримання гранту команда виконала ряд серйозних умов. «По-перше, ми допрацювали продукт до так званої передмасової стадії. По-друге - отримали безпосередньо сертифікацію в ЄС. Нарешті, показали, як наше рішення застосовується на ділі». Команда SolarGaps два рази їздила до Брюсселя для представлення проекту Єврокомісії. Як кажуть представники стартапу, комісія складалася з представників інвестиційних фондів які аналізували бізнес-стратегію і перспективи продукту на європейському ринку.

У 2017 році SolarGaps отримав 50 000 євро від Єврокомісії в рамках першої фази програми Horizon 2020 SME Instrument, а також 50 000 євро від ЄБРР в рамках програми кліматичних ваучерів. До цього стартап провів успішну кампанію на Kickstarter і Indiegogo, де залучив $ 150 000. Консультантом в роботі з Horizon 2020 виступила команда CIVITTA.

https://ain.ua/2019/04/10/solargaps-1-mln-evro-horizon-2020/

ТОВ «Монтажно-будівельна компанія» Синергія «проведе реконструкцію підстанції 150/10 кВ» Комунальна «для приєднання сонячної електростанції ТОВ» Відновлювана енергія Запоріжжя «до мереж ПАТ» Запоріжжяобленерго».

Відповідний договір на 9,38 млн грн «Запоріжжяобленерго» та «Синергія» підписали на початку квітня.

Потужність приєднується станції не вказується.

У лютому 2019 роки я «ВЕЗ» отримала від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) дозвіл на будівельні роботи по проекту будівництва СЕС в Запоріжжі за VIII мікрорайоном житлового масиву «Південний». Проектувальником і підрядником будівництва виступає ТОВ «Ліатек».

В кінці 2018 року «ВЕЗ» також приступила до будівництва СЕС в Дніпрорудному Запорізької області.

Кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «ВЕЗ» є в рівних частках Руслан Божко і Олександр Репкін. А.Репкін очолює наглядову раду ТОВ «Токмак Солар Енерджі», яке в 2018 році побудувало СЕС в Запорізькій області на 50 МВт.

https://elektrovesti.net/65341_v-zaporozhe-rekonstruiruyut-podstantsiyu-dlya-podklyucheniya-ses-postroennoy-vez