Україна приєдналася до Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки
Україна приєдналася до Центру передового досвіду НАТО з енергетичної безпеки.
Відповідну технічну угоду підписав глава Міністерства енергетики Юрій Вітренко у ході візиту президента Литовської Республіки Гітанаса Науседи, передає Енергореформа.
"Відтепер Україна матиме однаковий з державами-членами НАТО доступ до можливостей підтримки НАТО процесів потенційного розвитку, - пояснив він. - Ми зможемо отримувати повну, своєчасну, якісну експертизу з різних аспектів енергетичної безпеки і залучати кращий досвід країн-учасниць НАТО".
Зі свого боку міністр енергетики Литви Дайнюс Крейвіс висловився за необхідність координувати дії двох сторін і "концентрувати зусилля на запобіганні маніпуляцій Росії і використанню енергії як інструменту геополітичного шантажу".
«Спільні загрози, що стоять перед Литвою і Україною, відкривають можливості для посилення енергетичного партнерства між двома державами», - впевнений він.
Сторони підписали Спільну декларацію про створення робочої групи з посилення стратегічної співпраці у сфері енергетики, що полягає, зокрема, у мінімізації впливу Російської Федерації на енергетичний сектор.
При цьому Юрій Вітренко підтвердив цілі України у найкоротші терміни відключити енергосистему від мереж Росії і Білорусі і синхронізувати її з європейськими.
https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-pri-dnalasya-do-TSentru-peredovogo-dosvidu-NATO-z-energetichnoi-bezpeki/
В Україні розвиватимуть високоефективну когенерацію за європейською практикою
В Україні створять умови для розвитку високоефективної когенерації з дотриманням принципів та положень законодавства ЄС.
Прийняти у першому читанні відповідний законопроект Верховній Раді рекомендуватиме Комітет ВРУ з цифрової трансформації, передає saee.gov.ua.
Документ передбачає комплексну оцінку застосування високоефективної когенерації; аналіз витрат і вигід потенціалу високоефективної когенерації для теплогенеруючих об'єктів потужністю до 20 МВт, а також надання гарантії походження електричної енергії, яка вироблена високоефективною когенерацією.
Прийняття законопроекту сприятиме створенню умов для розвитку в Україні високоефективної когенерації з дотриманням принципів та положень законодавства ЄС. Нововведення дозволять перебудувати діючі теплогенеруючі об'єкти у високоефективні установки комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, підвищити ефективність використання палива та скоротити викиди парникових газів, а також знизити собівартість виробництва теплової та електричної енергії.
Після прийняття законопроекту планується підготувати необхідну підзаконну базу у тому числі для ведення послуги надання гарантії походження електричної енергії, виробленої високоефективною когенерацією, та її діджиталізації.
Прийняття Закону зробить Україну державою, яка на законодавчому рівні підтримує і стимулює розвиток саме високоефективної когенерації.
https://ecotown.com.ua/news/V-Ukraini-rozvivatimut-visokoefektivnu-kogeneratsiyu-za-vropeyskoyu-praktikoyu/
Водень ближче до людей. В Україні два села перейдуть на опалення воднем
Традиційно на урочистостях з нагоди під'єднання нового населеного пункту до газопроводу смажать яєчню. За два роки мешканці двох населених пунктів зможуть приготувати сніданок на газо-водневій суміші. У 2023 році такий проєкт уперше в Україні розпочне "Регіональна газова компанія". До цього часу триватиме серія експериментів з воднем, яка почалася на п'ятьох полігонах у 2020 році.
Два роки тому у Великобританії стартував унікальний проєкт: понад 100 будинків студентського містечка почали опалювати сумішшю водню і природного газу.
Проєкт HyDeploy розпочали, орієнтуючись на Європейський зелений курс. Мета проєкту – показати, наскільки життєздатною може бути воднева економіка.
Завдяки додаванню 20% водню в закриту газову мережу студентського містечка вдається приблизно на таку ж частку зменшувати викиди СО2. Як відомо, при згоранні водню утворюється лише водяна пара.
До експерименту готувалися два роки, перевіряючи безпечність суміші в мережі та проводячи лабораторні випробування газових приладів.
До 2018 року у Великобританії діяли спеціальні обмеження на водень у газових мережах. Його концентрація не могла перевищувати 0,1%.
Однак після ретельного вивчення з'ясували, що всі побутові прилади від 1996 року витримують 23-відсоткову суміш водню та метану. Для споживачів це безпечно, а проєкт можна реалізовувати без заміни техніки або трубопроводів.
Кілька тижнів тому проєкт вирішили розширити, залучивши 670 будинків та підприємств. Наразі це перший і єдиний у світі водневий проєкт такого масштабу.
За два роки подібний проєкт готуються реалізувати і в Україні.
"Регіональна газова компанія" у 2020 році розпочала серію експериментів, щоб вивчити поведінку водню та водневих сумішей у різній концентрації в умовах українських газопроводів.
Експерименти передбачають наукову роботу і низку випробувань водню на побутових приладах. Перші дві частини проєкту відбуваються на спеціальних полігонах. Третя частина буде масштабнішою із залученням реальних споживачів.
Зараз РГК завершила частину експерименту, пов'язану із статичними випробуваннями. Це дало розуміння, яка частка водню прийнятна для українських газопроводів, які точки найслабші та потребують заміни.
Зокрема, типовими місцями витоків були різьбові та муфтові з'єднання із застосуванням сучасних ущільнюючих матеріалів, місця під'єднання датчиків тиску та регуляторів, а також зварні шви, у тому числі заводського виконання.
Під час дослідження тестували також газові прилади на предмет їх роботи з водневими сумішами.
Ці дослідження ще тривають, однак попередні результати підтверджують, що максимально допустимою з точки зору безпеки може бути 30-відсоткова частка водню.
Динамічні експерименти триватимуть до середини 2022 року. За цей час науковці панують передбачити всі ризики і визначити, як різні види і модифікації побутових газових приладів та обладнання для обліку можуть працювати з воднем.
До цього часу експерименти будуть відбуватися на полігонах без кінцевих споживачів та в закритих мережах. Однак фінальною частиною проєкту стане випробування із залученням реальних споживачів.
"Ми створюємо проєкт, подібний до HyDeploy, де залучено близько 10 тисяч споживачів. Цей проєкт працює в тестовому режимі, але вже вийшов за межі експерименту. Це вже частина газорозподільної мережі з воднем", – каже директор департаменту стратегічного планування РГК Станіслав Казда.
За його словами, експеримент в Україні відбуватиметься протягом 2023-2025 років. Йдеться про дві невеликі тупикові ділянки мережі у приватному секторі із залученням 50-100 кінцевих споживачів. Найімовірніше, це будуть два невеликі села.
"На полігоні ми можемо зрозуміти питання, пов'язані з фізикою процесу, але не можемо встановити 50 котлів і створити копію населеного пункту з реальними витратами. Із залученням реальних споживачів будемо бачити, як це працює в масштабі", – говорить Казда.
Частка водню в газовій суміші не перевищуватиме 20%, а почати планують з 10%, поступово підвищуючи концентрацію.
Для цих експериментів придбають водневі установки, тому що на цьому етапі експерименту водень з балонів закачувати не можна – обсяги набагато більші.
Станіслав Казда додає, що ці установки куплять набагато раніше і будуть їх тестувати на закритих полігонах. Обсяг виробництва водню буде невеликим – від шести до десяти кубометрів на годину.
"Обладнання для виробництва водню буде у вигляді установки контейнерного типу, будуть вузли змішування та очистки, телеметрія для віддаленого контролю та управління установкою, а також технології для додаткової безпеки", – пояснює він.
За ідеальних умов, щоб знизити викиди СО2, водень має бути "зелений", тобто виготовлений шляхом електролізу води з використанням електроенергії з відновлювальних джерел. Однак в рамках експерименту, найімовірніше, водень виготовлятимуть з природного газу, так званий синій водень.
"Для нас з фінансової точки зору найбільш оптимальним рішенням є установка, яка працює з природним газом, оскільки водень нам потрібен лише для експериментів. Ми не плануємо виготовляти його для комерційних цілей", – зазначає Станіслав Казда.
Він додає, що компанія готова залучити партнерів, які б встановили обладнання для виготовлення водню.
З населеними пунктами, де проводитимуть експеримент, поки не визначилися. Очікується, що вони будуть в областях, де відбуваються експерименти з воднем. Там фахівці вже мають відповідний досвід.
Особливі вимоги до безпеки
Якщо під час випробувань на полігонах витік водню чи навіть вибух є хоч і небажаним, але допустимим явищем, то на третій фазі проєкту із залученням реальних споживачів такі ситуації матимуть значно серйозніші наслідки. Тому фахівцям перед початком експерименту доведеться ретельно перевірити мережі та вжити всі заходи безпеки.
Водень є набагато більш вибухонебезпечним, ніж природний газ. Навіть при низьких концентраціях водню в приміщенні може утворитися небезпечна суміш. Тому в будинках встановлять спеціальні детектори, подібні до тих, які сигналізують про наявність чадного газу. Такі датчики вже продаються.
"Технологіно ці пристрої такі ж, як на деяких підприємствах, де використовують водень. Вони використовуються дуже рідко, зараз їх купують не більше кількох сотень на рік. При масштабному виробництві їх ціна значно знизиться", – переконаний Станіслав Казда.
Також необхідно буде провести роз'яснювальну роботу із споживачами, адже використання водневих сумішей має певні особливості.
Вартість експерименту поки не називають. Усі витрати РГК фінансує з власного бюджету. На стадію статичних та динамічних експериментів, яка завершиться у 2022 році, заплановано витратити близько 1 млн євро.
"Якщо ми хочемо закачати суміш водню в реальний газопровід, то будуть витрати на підготовку та модернізацію труб. Вартість такої реконструкції буде відома після того, як ми визначимося з ділянкою та проведемо перевірки", – підкреслює Станіслав Казда.
У процесі підготовки фахівці ретельно перевірять усі прилади для роботи з воднем.
Очікується, що для експерименту не потрібно буде змінювати лічильники та газове обладнання в будинках. Однак при збільшенні концентрації водню в природному газі, можливо, доведеться замінити горілки в деяких газових приладах.
Законодавство не готове до інновацій
На відміну від Великобританії, де використання водню в газогоні дозволили ще три роки тому, в Україні не можна закачувати в мережі будь-який інший газ, крім природного.
Для того, щоб це стало можливим навіть у рамках експерименту, потрібно внести зміни в кодекси та закони "Про ринок природного газу" і "Про метрологію та метрологічну діяльність".
"Обмеження нормативної бази України не дозволяють нам провести випробування в реальних мережах. Потрібно змінити багато документів: від закону про газовий ринок до кодексів газотранспортної системи і газорозподільчих мереж", – наголошує директор департаменту стратегічного планування РГК.
Сюди входять і документи, які стосуються технічного обслуговування газових мереж, технічні норми, ДБНи та інші нормативні акти, які узгоджуються на рівні міністерств та профільних інститутів.
"З точки зору нормативної бази ситуація набагато складніша, багато документів ми змінити не можемо", – зазначає він.
Ці питання не вирішені не лише для водню, а й для галузей, які давно розвивають у ЄС і які не є новими для України. Наприклад, законодавство не дозволяє закачувати в мережі біометан.
Станіслав Казда зазначає, що наразі більшою проблемою для реалізації проєкту є не технічний, а нормативний бік, і сподівається на зміну законодавства у найближчому майбутньому.
Україна декларує курс на приєднання до Green Deal та готується взяти зобов'язання щодо зменшення викидів вуглекислого газу до 2050 року.
Зважаючи на вдале географічне розташування та велику територію, воднева економіка може принести Україні значні інвестиції. Щоб це сталося, інвестори повинні бачити готовність влади робити кроки назустріч.
https://www.epravda.com.ua/projects/greendeal/2021/03/16/671950/
Україна і Німеччина реалізують перший спільний проект з виробництва водневого палива
Німеччина і Україна узгодили перший пілотний проект з виробництва водневого палива. Про це пише німецької видання Handelsblatt з посиланням на джерела в урядових колах. Учасником проекту з німецької сторони виступає компанія Siemens, з української– ДТЕК, повідомляє Ліга.Бізнес.
В рамках проекту на Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча буде встановлено електролізер, потужністю 8,5 МВт. Вартість обладнання – 25 мл.н євро. Згенерована енергія буде використовуватися для виробництва сталі з низькими викидами СО2.
На думку Hanledsblatt Україна стане ключовим партнером Євросоюзу в реалізації програми Green Deal. Передбачається, що Україна в середньостроковій перспективі буде експортувати в ЄС 7,5 ГВт «зеленого» водню, що становить 20% від плану водневої генерації Євросоюзу до 2030 року (40 ГВт). У лютому Handelsblatt писала, що в рамках німецько-американських переговорів по Північному потоку-2 США хочуть передбачити механізм різкого припинення поставок газу в разі зупинки транзиту газу через українську газотранспортну систему. Цей механізм повинен бути передбачений окремим договором. Як варіант гарантій Україні Німеччина повинна інвестувати в українську ГТС для транспортування водню.
https://ecotown.com.ua/news/Ukraina-i-Nimechchina-realizuyut-pershiy-spilniy-proekt-z-virobnitstva-vodnevogo-paliva/
Як розвивати ВДЕ в Україні після “зеленого” тарифу?
Які альтернативні до «зеленого» тарифу механізми можна використовувати для підтримки розвитку ВДЕ в Україні? Про це йшлося на он-лайн семінарі, що відбувся 18 березня за участі експертів, представників галузевих асоціацій, органів виконавчої влади та державних підприємств.
На заході організованому Центром екологічних ініціатив «Екодія» було представлено доповідь «Україна після “зеленого” тарифу. Нові механізми розвитку відновлюваної енергетики», в якій надається огляд сучасних альтернативних фінансових механізмів інтеграції ВДЕ в лібералізований ринок електроенергії.
«Для того, щоб досягти цілей кліматичної нейтральності до 2050 року, Україна повинна на законодавчому рівні стимулювати ВДЕ-проєкти, а також розробити регуляторну базу, що забезпечить дію цих законів. Адже розвиток “зеленої” генерації має багато переваг для громадян. Дохід від споживання відновлюваної енергії не концентрується у руках великого бізнесу, а держава менше залежить від постачання палива з інших країн. Крім того, перехід на відновлювані джерела захистить від руйнування екосистем, а також знизить рівень забруднення повітря від спалення викопного палива», – відзначила Анна Богушенко, експертка з енергетичної політики ГО Екодія.
«Зелений» тариф – це тимчасовий механізм, завдяки якому відновлювана енергетика в Україні почала стрімко розвиватися. Потужність станцій зросла з 1242 МВт у 2014 році до 8185 МВт станом на 1 грудня 2020 року. Однак, ряд економічних та політичних рішень призвели до дисбалансів на ринку електроенергії, технічних проблем з роботою станцій ВДЕ в енергомережі та невиплат компаніям за «зеленим» тарифом. Але головним мотивом для пошуку нових механізмів інтеграції ВДЕ в ринок електроенергії є те, що після прийняття змін до законодавства у 2020 році девелопери нових великих СЕС та ВЕС, які не встигли підписати угоди з Гарантованим Покупцем, на відміну від домогосподарств та малої розподіленої генерації, вже можуть користуватися цим механізмом у своїх інвестиційних проектах.
На багатьох світових ринках ВДЕ вже можуть конкурувати з традиційною енергетикою (наприклад, атомною чи вугільною). Тому світ поступово переходить від систем стимулювання за рахунок державних коштів («зелені» тарифи) до механізмів, що передбачають конкуренцію між учасниками ринку.
«Кожен із механізмів, наведених в доповіді, заслуговує на увагу в Україні. При комплексному та збалансованому впровадженні вони допоможуть не лише стимулювати розвиток відновлюваної енергетики зараз, а й створити новий енергоринок, відкритий для більшої кількості гравців, а не лише олігархів», – стверджує автор доповіді Максим Бабаєв.
Серед доступних у найближчій перспективі на основі огляду світового досвіду було виокремлено 5 нових механізмів підтримки: “зелені” аукціони, чистий облік енергоспоживання (net metering), прямі договори купівлі-продажу енергії (corporate PPAs), «зелені» надбавки (feed-in premiums) та контракти на різницю (CFDs). В доступній формі вони пояснюються в публікації. Нижче наводимо короткий опис кожного з них:
Зелені аукціони для ВДЕ-генерації
Держава оголошує загальну потужність нових об’єктів, яка має бути запропонована для компаній, що хочуть інвестувати у проекти ВДЕ. Компанії подають аукціонні пропозиції, які включають потужність майбутніх об’єктів та ціну, за якою вони готові продавати електроенергію. Переможцями аукціону стають учасники, які запропонували найнижчу ціну, а також відповідають іншим критеріям відбору.
Основна перевага «зелених» аукціонів — здатність створювати конкуренцію між інвесторами та стимулювати компанії, що пропонують найнижчі ціни на свою електроенергію.
Чистий облік енергопостачання (net metering)
Чистий облік електроенергії дає змогу власникам об’єктів ВДЕ застосовувати енергомережу для того, щоб довгостроково зберігати у ній надлишки виробленої енергії і споживати її згодом за потреби. Якщо електростанція виробляє більше енергії, ніж власник використовує, енергія поставляється у мережу і відповідно обліковується. Коли власник споживає більше енергії, ніж виробляє, він бере енергію з мережі, але ця енергія компенсується попередньою видачею в мережу.
Прямі договори купівлі-продажу енергії (корпоративні PPPAs)
Перевага такого механізму – зменшення фінансових ризиків. Виробники ВДЕ взаємодіють безпосередньо зі споживачами, а не продають електроенергію єдиному підприємству. Крім цього, корпоративні РРА укладаються на 10‒15 років, що дає можливість сторонам планувати свою діяльність і отримувати стабільну ціну електричної енергії для покупця та стабільний дохід для виробника ВДЕ.
“Зелені” надбавки
Виробники енергії з ВДЕ продають її на ринку за загальними правилами, але додатково отримують надбавку (premium) за кожну продану кіловат-годину. «Зелена» надбавка може бути фіксованою або динамічною.
Контракти на різницю
Виробники «зеленої» електроенергії продають її за ринковими цінами, але також укладають із державою або іншими гравцями (споживачами, трейдерами, постачальниками) додатковий договір. Відповідно до нього, вони будуть або отримувати компенсацію, яка складається з різниці між зафіксованим тарифом і реальною ціною продажу на ринку, або навпаки — оплачувати цю різницю іншій стороні.
https://ecotown.com.ua/news/YAk-rozvivati-VDE-v-Ukraini-pislya-zelenogo-tarifu/
Місто на Сумщині запустило 2-мегаватну котельню на біопаливі
У місті Білопілля(Сумська область) запрацювала котельня на біомасі потужністю 2МВт.
Біоенергетичний проект спільно реалізували словацька компанія «Národná energetická» та чеська компанія «RSJ Investments», передає saee.gov.ua.
Твердопаливний котел чеського виробництва встановили у ході модернізації. Відтак, котельня на біомасі забезпечуватиме 16-тисячне місто теплом.
Використання біомаси для генерації тепла дозволить Білопіллю зменшити залежність від газу та економити кошти, ефективно використовувати місцеві види палива, створить додаткові робочі місця (обслуговування котельні, збір і постачання сировини, суміжні галузі); забезпечить податки до бюджету та дешевшу теплову енергію для населення і бюджетної сфери порівняно із тепловою енергією, виробленою з використанням газу, а також гарантоване теплопостачання навіть у разі відключення газу.
«Ми реалізували проект попри складнощі пандемії, - зауважили під час запуску нового котла Посол Чеської Республіки в Україні Радек Матула, Посол Словацької Республіки в Україні Марек Шафін, представники чеських та словацьких компаній. – Це має надихати громади активно розвивати біоенергетику за участю інвесторів».
https://ecotown.com.ua/news/Misto-na-Sumshchini-zapustilo-2-megavatnu-kotelnyu-na-biopalivi/
ДТЕК та Siemens за підтримки урядів узгодили водневий проект на 25 млн євро у Маріуполі
Німецька Siemens Energy та український енергохолдинг "ДТЕК" за підтримки урядів двох країн узгодили пілотний проект з виробництва водневого палива в Маріуполі (Донецька обл.).
Даний проект 19 березня буде на порядку економічного форуму в Берліні за участю канцлера Ангели Меркель і прем'єра Дениса Шмигаля.
За даними, отриманими в урядових колах, проект передбачає будівництво заводу з виробництва водню на базі одного їх металургійних комбінатів гірничо-металургійної групи "Метінвест" - сестринського холдингу ДТЕК.
Планується встановити обладнання для електролізу води (розщеплення на кисень і водень) вартістю 25 млн євро та потужністю 8,5 МВт. Водень буде використовуватися для виробництва сталі з низьким рівнем викидів.
"Великі водневі проекти не можуть бути розпочаті без політичної підтримки та субсидій", - сказав Handelsblatt генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко.
Також Меркель на економічному форумі в Берліні оголосить, що німецькі компанії будуть активніше працювати в Україні.
https://elektrovesti.net/74965_dtek-ta-siemens-za-pidtrimki-uryadiv-uzgodili-vodneviy-proekt-na-25-mln-evro-u-mariupoli
Поділитися