На території мелітопольського заводу побудували сонячну станцію, на черзі – ще одна
У Мелітополі на території заводу «Рефма» побудували сонячну електростанцію для власних потреб.
Проект у рамках перепрофілювання і відновлення підприємства реалізувала компанія Isatex Invest Group, передає ria-m.tv.
На старих заводських площах мають намір побудувати ще одну сонячну електростанцію, а також теплоелектростанцію на біомасі. «Ми будемо використовувати не імпортний газ, а солому, лушпиння соняшнику, тріску, - пояснює співзасновник Isatex Invest Group Олексій Фокарді.- У нас на експериментальних плантаціях вирощують енергетичні рослини: топінамбур і тополю, які скошують, перетворюють у тріску, яку пресують у «зелене» вугілля для станції».
ТЕС дозволить опалювати приміщення і, можливо, частково продавати місту електроенергію, каже він. «Тариф у нас буде, як мінімум, на 10% нижче, ніж у Мелітополі, - уточнює підприємець.
Наразі ведуться переговори про будівництво тепличного комплексу на 60,000 кв.м. Також в планах забудовника осучаснити обидва сквери всередині колишньої заводської території і перед колишньою прохідною з меморіальними комплексами. Архітектурна частина даного масштабного проекту поки в стадії розробки.
Зараз на 25 гектарах колишнього заводу "Рефма" відновили 84.000 м2 будівель, створено близько 700 нових робочих місць. У оновлених корпусах розташувалися невеликі виробництва з металообробки, рукавів високого тиску, столів з лазерною кройкою, гідравліки, меблів, сільгоспзапчастин, а також філія АВ Метал Груп та підрозділ "Нової Пошти". Є представники великих компаній, включаючи міжнародних.
Розміщуються в індустріальній зоні також виробництва бутильованої питної води, снеків і сухофруктів і виробництва круп. На додачу, на руїнах старого заводу планують побудувати торгово-розважальний центр на 40,000 кв.метрів та індустріальні майданчики.
https://ecotown.com.ua/news/Na-teritorii-melitopolskogo-zavodu-pobuduvali-sonyachnu-stantsiyu-na-cherzi-shche-odna/
У 2021 році Україна збільшить інвестиції у електромережі на 40%
У 2021 році в Україні планують збільшити обсяг інвестицій у систему магістральних ліній електропередач на 40% ‒ до 4,33 млрд гривень.
Про це заявили у ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", передає Енергореформа.
"Фінансування збільшиться за рахунок кредитних коштів: у 2021 році кредитні кошти становлять близько 68% загального обсягу, а у порівнянні з минулим роком їх обсяг виріс майже на 50%", ‒ повідомляється на сайті компанії.
За інформацією компанії, у даний час ключовими фінансовими партнерами "Укренерго", які надають кредити для реалізації ряду проектів будівництва та реконструкції, є Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку, банк уряду Німеччини KfW та інші.
"Перевагою кредитного фінансування міжнародними фінансовими інститутами є низькі кредитні ставки і тривалий термін повернення кредиту, завдяки чому не потрібно різко збільшувати тарифи компанії для реалізації проектів", ‒ підкреслили в НЕК.
У числі ключових інвестиційних проектів" Укренерго" у 2021 році, зокрема, значаться початок будівництва повітряних ліній (ПЛ) 330 кВ Курахівська теплоелектростанція - Білицька, Куп'янськ - Кремінська і Дністровська гідроакумулююча станція - Вінницька 750, будівництво ПЛ 330 кВ Західноукраїнська-Богородчани з реконструкцією підстанцій (ПС) 330 кВ "Богородчани" і ПС 750 кВ "Західноукраїнська", будівництво підстанції 330 кВ "Західна" та ПЛ 330 кВ.
https://ecotown.com.ua/news/U-2021-rotsi-Ukraina-zbilshit-investitsii-u-elektromerezhi-na-40/
У Міненерго розглядають можливість співпраці із чеською компанією у виробництві малих модульних атомних реакторів
Сьогодні, 23 лютого, відбулася зустріч керівництва Міністерства енергетики із представниками чеської групи компаній WITKOWITZ, присвячена потенційному співробітництву в атомній енергетиці. Зокрема, йшлося про можливе розміщення та сертифікацію прототипу SMR на території України.
«Безумовно, ця тема дуже цікава для нас, і вона точно перебуває на порядку денному. Ми на порозі викликів, які стоять перед нами через необхідність декарбонізації економіки. Активно розвивається зелена енергетика. Тому нам необхідно забезпечити систему балансуючими потужностями. Водночас це має бути комплексне рішення: ми повинні визначити місце такої генерації у загальному розвитку енергетичної системи України, і це має бути відображене у енергетичній стратегії до 2050 року», - зазначив заступник Міністра енергетики Юрій Бойко.
Він додав, що необхідно повністю розуміти економіку будівництва малих модульних реакторів і вже після цього приймати остаточне рішення.
Сторони домовились обмінятися детальною інформацією і за результатами створити робочу групу для подальшого опрацювання питання щодо встановлення в Україні малих модульних реакторів.
Довідково.
До малих реакторів відносяться реактори, що мають потужність до 300 МВт і складаються з модулів, які перед постачанням та монтажем на майданчику виробляються на заводах.
Україна-Хорватія: налагодження перспективних напрямів партнерства
Заступник Голови Держенергоефективності Юрій Шафаренко повідомив хорватським партнерам про стан та плани розвитку української біоенергетики як перспективного напряму для реалізації спільних проєктів.
Обговорення відбулося під час вебінару «Співпраця між Україною та Хорватією в аграрній сфері: можливості та інновації».
У своєму виступі Юрій Шафаренко зауважив, що Україна має значний розвинений агросектор. Використання відходів сільського господарства в енергетичних цілях відіграє чималу роль у заміщенні традиційних енергоресурсів.
«Україна витрачає значні кошти на імпорт енергоресурсів. Так, у 2020 році було сплачено 7,5 млрд доларів за імпорт нафтопродуктів, природного газу та вугілля. Ці енергоресурси можна заміщувати місцевими видами палива, а кошти залишати працювати в національній економіці. І такі приклади в країні вже є!», - наголосив Юрій Шафаренко.
«Потенціал України лише в біоенергетиці дає можливість замістити ~37 млрд м3 газу у рік. Використавши тільки 30% цього потенціалу, ми можемо повністю відмовитись від дорогого імпотованого блакитного палива», - додав Шафаренко.
Переваги використання місцевих видів палива для зменшення енергозалежності підтвердив і Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України: «Ми оцінюємо потенціал біоенергетики на рівні 23 млн т. н. е у рік. Це приблизно 25% загального енергоспоживання в країні».
В Україні успішно реалізується чимала кількість біоенергетичних проєктів. Наприклад, місто Кам’янець-Подільський фактично на 60% забезпечено тепловою енергією саме з місцевих видів палива. Один із яскравих проєктів в місті - третя в Європі та п'ята у світі ТЕС з модулем ORC. Із 45 МВт встановленої потужності 15 МВт – це твердопаливні котли.
Нещодавно на Житомирщині запрацював цілий енергетичний кластер: ТЕС, що генерує електроенергію з біомаси, а поруч із станцією висаджено 12 га плантацій енергетичної верби. Станція дозволяє замістити 12 млн м3 газу у рік, створила 50 робочих місць для обслуговування та ще 200-300 місць у сфері заготівлі сировини, а також сплачує податки до місцевих бюджетів.
Щоб мультиплікувати подібні проєкти по всій країні та стимулювати інвестування в біоенергетику, Держенергоефективності спільно з Міненерго та Біоенергетичною асоціацією України розробило законопроєкти, які мають на меті запровадити ринки твердого біопалива, біометану, рідких біопалив на транспорті, активізувати вирощування енергокультур, звільнити біомасу від сплати податку за викиди СО2. Наразі важливо консолідувати зусилля усіх зацікавлених сторін для підтримки та прискорення прийняття законопроєктів.
https://www.saee.gov.ua/uk/news/3697
Держенергоефективності разом із UNECE та стейкхолдерами обговорили можливості виробництва та використання водню в Україні
У рамках онлайн-воркшопу представники Європейської економічної комісії ООН (UNECE) презентували розроблене з Держенергоефективності, Міненерго та експертами дослідження потенціалу та можливостей виробництва та використання водню в Україні, а також дорожню карту використання водню у сфері транспорту та екологічну оцінку ризиків.
В обговоренні взяли участь понад 80 учасників: представники міністерств, відомств, профільних асоціацій, бізнесу, міжнародних організацій, експертів.
Водень розглядається у світі як ключова складова майбутнього енергетики.
Водень має багато способів використання: зокрема в металургії, при переробці нафти, у виробництві азотних мінеральних добрив, транспортному секторі.
Це також універсальний ресурс для декарбонізації цілого ряду секторів (енергетики, промисловості, транспортного сектору) та посилення енергетичної безпеки.
Окреслюючи переваги водневої енергетики, заступник Міністра енергетики України з євроінтеграції Ярослав Демченков наголосив на важливості прискорення розвитку водневої енергетики. Перегони технологій та глобальна конкуренція у цій сфері посилюються. Німеччина, Італія, США, Канада та інші країни намагаються впровадити інновації з виробництва, транспортування та використання водню і отримати усі вигоди на новому ринку. Україна з її значним потенціалом має бути серед перших.
У свою чергу, Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, підкреслив, що Україна визначена Євросоюзом пріоритетним партнером щодо співпраці в напрямку виробництва та використання «зеленого» водню.
«Ми маємо значний потенціал з виробництва «зеленого» водню (337 млрд нм3 Н2) та ведуться роботи щодо необхідної інфраструктури для його транспортування до ЄС. Саме тому є всі шанси інтегруватися у водневі плани Європи. І в цьому напрямі триває активна робота», - додав К.Гура.
У дослідженні відображено:
· аналіз кращих світових практик та планів використання водню, потенціалу водню в Україні;
· розрахунок економічної ефективності різних методів виробництва водню;
· аналіз існуючої та необхідної інфраструктури для зберігання та транспортування водню (для внутрішнього використання та експорту).
Для продуктивного розвитку водневої енергетики необхідно визначитись із конкретними заходами на національному, обласному та муніципальному рівнях, які мають стати основою для майбутньої Концепції розвитку водневої енергетики України до 2050 року.
https://www.saee.gov.ua/uk/news/3698
Україна має шанси стати гідним пріоритетним партнером ЄС у розвитку водневої енергетики
Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, взяв участь у відкритті міжнародної конференції «Розвиток водневих технологій в Україні та у світі», ініційованої Українською водневою радою.
Масштабна онлайн-конференція об’єднала на одній дискусійній платформі представників депутатського корпусу, Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, керівництво Міненерго, МЗС України, Держенергоефективності, представників Інституту відновлюваної енергетики НАН України, ЄБРР, «Hydrogen Europe», Німецького енергетичного агентства, іноземних компаній (Німеччини, Японії), вітчизняного бізнесу та асоціацій.
На відкритті заходу Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики України з євроінтеграції, повідомив про необхідні кроки для розвитку водневої енергетики. Зокрема, на першому етапі важливими є підготовка стратегії, старт досліджень щодо виробництва водню та його транспортування, підготовка пілотних проєктів вже цього року. Другий етап має передбачати запуск пілотів з повним водневим циклом: виробництво, транспортування та використання на внутрішньому ринку, а з часом й для експорту.
Розбудова цього напряму відкриває для України широкі можливості щодо трансформації енергетики, залучення інвестицій, стимулювання розвитку енергоефективної, «чистої» економіки, а також посилення євроінтеграції.
Як відомо, у своїй Водневій стратегії Євросоюз визначив Україну пріоритетним партнером щодо співпраці в напрямку виробництва та використання «зеленого» водню.
«Україна має значний потенціал з виробництва «зеленого» водню (337 млрд нм3 Н2). Саме тому ми маємо унікальний шанс співпрацювати з ЄС у цій сфері. Спільними зусиллями ми вже готуємо відповідне підґрунтя», - повідомив Костянтин Гура.
Зокрема, UNECE за підтримки Міненерго, Держенергоефективності та експертів підготовлено дослідження можливостей з виробництва та використання водню в Україні.
Враховуючи висновки дослідження, для продуктивного розвитку водневої енергетики важливо:
· імплементувати існуючі в Європі та розробити національні стандарти з виробництва, транспортування, зберігання та використання водню;
· розробити законодавче підґрунтя створення ринку «зеленого» водню в Україні та запровадити державну підтримку стимулювання зазначеної сфери;
· реалізувати пілотний/пілотні проєкти із виробництва водню.
«Водночас невід’ємною складовою цієї роботи є злагоджена співпраця усіх зацікавлених сторін. Одним з ключових гравців є Українська воднева рада, яка розпочала свою роботу три роки тому і сприяє налагодженню міжнародних зв’язків для розвитку водневої енергетики», - повідомив Костянтин Гура.
Також учасники заходу ознайомилися із інноваціями інших країн у цій сфері та наголосили на необхідності активних дій в Україні. Адже вже сьогодні водень розглядається в усьому світі як універсальний ресурс для вирішення цілої низки питань енергетики, економіки, екології та сталого розвитку у цілому.
https://www.saee.gov.ua/uk/news/3699
Енергетична утилізація твердих побутових відходів – одне із рішень екологічних проблем громад
Як відомо, в Україні 95% сміття не переробляється, а спрямовується на полігони. Це створює екологічні загрози.
Натомість, наприклад, у Швеції 99% сміття відсортовується, з яких половина йде на енергетичну утилізацію.
«Україна має створити умови та можливості для виробництва енергії із відходів, як у провідних країнах світу. Для цього вже підготували відповідний законопроєкт», - повідомив Костянтин Гура, т.в.о. Голови Держенергоефективності, в інтерв’ю для 4 каналу.
Розробленим законопроєктом передбачається:
· закріплення на законодавчому рівні визначення відновлювального палива, як альтернативного виду палива та альтернативного джерела енергії;
· встановлення екологічних вимог до використання такого палива;
· стимулювання ринку енергетичної утилізації.
Наразі законопроєкт обговорюється із зацікавленими центральними органами виконавчої влади.
https://www.saee.gov.ua/uk/news/3692
«Нафтогаз» будуватиме житло з сонячними панелями
В Україні будуватимуть житло з сонячними панелями для внутрішньо переміщених осіб.
Проект реалізують у співпраці з НАК "Нафтогаз", передає interfax.com.ua.
"Житло для переселенців - це частина програми "велике будівництво", наразі готуються матеріали, - повідомив Зеленський на форумі "Україна 30. Інфраструктура " 22 лютого. - Окремо до цієї частини підключений "Нафтогаз", оскільки будуватимемо з сонячними панелями".
https://ecotown.com.ua/news/Naftogaz-buduvatime-zhitlo-z-sonyachnimi-panelyami-/
Поділитися