Українська альтернативна енергетика: 14-20.12.2020

Львів першим в Україні показує приклад впровадження інноваційних рішень з енергоефективності з високими екологічними перевагами. Так, сьогодні, 4 грудня, відбулося підписання найбільшого контракту в історії ЛМКП «Львівводоканал» щодо проекту виробництва біогазу із осаду комунальних стічних вод на суму 31,5 млн. євро. Угоду на будівництво біогазової станції з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії підписали «Львівводоканал» — замовник робіт, і словенсько-норвезький консорціумом RIKO-CAMBI — виконавець робіт. Проект фінансується ЄБРР (15 млн. євро), НЕФКО (5 млн. євро), Фондом Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля E5P (7,5 млн. євро грантові кошти) та Львівською міською радою (4 млн. євро).

Проект побудови біогазової станції на очисних спорудах буде максимально ефективним, а відтак принесе користь усім львів'янам. Унаслідок інженерних досліджень та експертиз було обрано одне з найкращих технологічних рішень для станції біогазу, а саме мезофільний процес зброджування осаду з високотемпературним гідролізом. Ця інноваційна технологія збільшує кількість біогазу на 20%, зменшує на 30% кількість мулу, вдвічі скорочує необхідність будівництва споруд під метантенки.

Зокрема проект передбачає збір осаду стічних вод, процес збродження — виділення біогазу у метантенках. Газ з метантенків після очищення використовується в газогенераторах (когенераційних установках), що будуть виробляти електроенергію в обсязі ~20 тис. МВт/рік та тепло. Електроенергія переважно буде використовуватися для роботи обладнання очисних споруд, а тепло — для підігріву суміші мулу та осаду в метантенках, опалення в холодний період року і цілорічно гарячого водопостачання будівель на території очисних споруд.

Проект побудови біогазової станції був обраний з огляду на значний екологічний вплив на навколишнє середовище міста та басейн Балтійського моря, а також з огляду на високий енергетичний ефект та економічну доцільність. Проект буде корисним для всього населення міста, адже вирішить проблему зневоднення та зменшення об'ємів осаду стічних вод, який накопичується на території очисних споруд в земляних картах, забруднює ґрунтові води, погіршує екологічний стан мікрорайону Кривчиці та Знесіння.

Зазначений проект не вирішує повністю проблеми комплексного оновлення очисних споруд, однак є першим кроком, який засвідчує готовність Львова модернізуватися та наблизитися до європейських стандартів очищення стічної води.

За результатами проведеної міжнародної процедури відбору на реалізацію проекту виробництва біогазу із осаду комунальних стічних вод підрядником визначено словенсько-норвезький консорціумом RIKO-CAMBI. Контракт триватиме до червня 2023 року. За цей час відбудеться виконання комплексу робіт з розробки проектно-кошторисної документації (до вересня 2021), будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт (до червня 2022) та введення в експлуатацію об'єкта (до червня 2023).

Тендерна процедура проводилася відповідно до стандартів ЄБРР і викликала велике зацікавлення у потенційних учасників. 25 представників потенційних учасників викупили тендерну документацію, кваліфікаційний відбір пройшло 5 провідних міжнародних компаній. До фінального етапу тендерних процедур пройшло 2 компанії, в результаті чого підрядником по проекту визначено словенсько-норвезький консорціумом RIKO-CAMBI.

https://galinfo.com.ua/news/lvivvodokanal_i_rikocambi_pidpysaly_kontrakt_shchodo_vyrobnytstva_biogazu_356289.html

Ключові слова: біо енергетика

 

Понад 20 українських компаній увійшли до Європейського альянсу чистого водню

Понад 20 українських компаній приєдналися до Європейського альянсу чистого водню (European Clean Hydrogen Alliance). Про це, інформує Енергореформа, повідомив заступник міністра енергетики з питань європейської інтеграції Ярослав Демченков під час Першого німецько-українського енергетичного дня, передає портал PromPolitInform.

 «Понад 20 українських компаній вже приєдналися до Європейського альянсу чистого водню, а відповідно, і до ініціативи «зеленого» водню для Європейського зеленого курсу «2х40 ГВт нових потужностей з виробництва водню», – повідомив Демченков.

З огляду на те, додав він, що на Україну виділено створення 10ГВт нових потужностей, це покладає на нас певні зобов’язання.

За словами заступника міністра, вже в січні Україна буде готова презентувати оцінку потенціалу розвитку внутрішнього ринку водню, в тому числі і використання його в транспорті, а також оцінку впливу цього напрямку на навколишнє середовище.

Ярослав Демченков повідомив, що вже зараз є портфоліо з десятком реальних проектів з розвитку «зеленого» водню, які можна реалізувати спільно з німецькими партнерами за підтримки європейських фінансових інститутів.

У свою чергу заступник генерального директора з розвитку та трансформації ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» Павло Станчак повідомив, що, створивши групу з декарбонізації, компанія активно досліджує можливості ГТС щодо передачі водню і сумішей з ним.

За його словами, ОГТСУ в своєму розпорядженні має значний запас маневрених потужностей для перекачування газу, який в рази перевищує потреби, і їх можна було б використовувати для транспортування «зеленого» водню і сумішей.

https://prompolit.info/2020/12/09/ponad-20-ukrayinskih-kompanij-uvijshli-do-yevropejskogo-alyansu-chistogo-vodnyu/

Ключові слова: воднева енергетика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Грибовецьке сміттєзвалище під Львовом перетворять на квітучий сад

На це банк реконструкції та розвитку передбачив кошти у сумі понад 17 мільйонів євро.

У Львові другий місяць поспіль активно триває рекультивація Грибовицького полігону твердих побутових відходів. Роботи проводять у декілька етапів. Перший – технічна рекультивація, опісля – біологічна.

Читайте Знай в Google News!

Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.

“Для технічної рекультивації Європейський банк реконструкції та розвитку передбачив кошти у сумі понад 17 мільйонів євро. Вона передбачає перепрофілювання всього тіла полігону”, – розповів директор ЛКП «Зелене місто» Святослав Євтушенко.

Паралельно із технічною рекультивацією у квітні 2021 року планують розпочати дегазацію полігону – у тілі сміттєзвалища пробурять триста свердловин для видобутку біогазу та встановлять генераційну установку.

“У тілі полігону в результаті хімічних процесів утворюється газ – метан, який близько в двадцять разів згубніше впливає на атмосферу ніж вуглекислий. Внаслідок дегазації він спалюватиметься та вироблятиме електроенергію за визначеними тарифами на зелений ринок”, – додав Святослав Євтушенко.

https://lviv.znaj.ua/356129-hrybovets-ke-smittyezvalyshche-na-l-vivshchyni-peretvoryat-na-kvituchyy-sad

Ключові слова: біо енергетика

 

 

 

 

Під Харковом ввели в експлуатацію потужну СЕС

У Куп'янську заробила сонячна електростанція, яка здатна забезпечити електрикою весь місто.

Про це повідомив засновник і голова правління Інституту сталого розвитку Станіслав Ігнатьєв на своїй сторінці в Facebook.

За його словами, електростанція встановлена на території колишнього цеху місцевого м'ясокомбінату. Для перетворення сонячного світла в електричну енергію використано 5264 фотомодуля UL-380 ("сонячних батареї") китайського виробництва. Встановлена потужність електростанції становить 2 МВт. Інвестором виступило місцеве виробниче підприємство.

"Сонячна електростанція здатна повністю забезпечити електричною енергією населення Куп'янська (без урахування промислових підприємств і установ соціальної сфери).

https://vecherniy.kharkov.ua/news/177189/

Ключові слова: сонячна енергетика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В Україні запустили виробництво біогазу з відходів молочної промисловості

В Україні компанія «Данон» та Центр управління відходами разом впроваджують проєкт виробництва біогазу із відходів молочної продукції. Для цього відходи сортують а згодом переробляють на газ у спеціальних установках – метанайзерах. Цікаво, що компанія ініціювала проєкт саме в Україні і лише деякі європейські заводи мають встановлені метанайзери. Про це повідомляє milkua, пише agronews.ua. Проєкт «Нуль відходів на полігон» був започаткований компанією «Данон» майже рік тому і стабільно функціонує до сьогодні. Використання в технології метанайзера (біотанка, біодайджестера), який перетворює органічні відходи на енергію, дозволяє суттєво скоротити викиди CO2, розповів операційний директор компанії «Данон» в Україні Борис Жигалов.

«Шукаючи рішення для правильної утилізації відходів, що формуються на різних етапах виробничо-постачальницького ланцюга, компанія „Данон“ розглядала різні технології. Та попри їхню економічну перевагу, вони не були такими дружніми до довкілля, як та, що ми обрали. На щастя, вдалось знайти партнера (Центр управління відходами), який зміг реалізувати нашу технологію», — зазначає Борис Жигалов. За його словами, цей проєкт не був запущений глобально. Це проєкт, який компанія ініціювала в Україні, але деякі європейські заводи мають встановлені метанайзери і теж втілюють подібні технології. Обсяг утилізованої продукції на місяць дуже варіюється, але в середньому, якщо брати аналіз за рік, то в Україні на утилізацію направляється близько 15−25 т продукції щомісяця.

«Молочні продукти, у яких закінчився термін придатності, відправляються на майданчик нашого партнера. Тут молочна продукція видаляється з пакування вручну. Кожна пляшка, стаканчик чи пакет відкривається вручну. Відділена молочна продукція збирається в спеціальні ємності та в подальшому транспортується на станцію для збору біогазу. В середньому одна тонна молочної продукції здатна виробити від 50 до 80 м3 біогазу», — розповідає Борис Жигалов. Далі відбувається сортування пакування за типом матеріалу та розділення його на окремі елементи: папір, фольга, пластик, Tetra Pak. Після чого виконується більш глибоке сортування за видами пластику, паперу.

«Цей процес також відбувається вручну, оскільки тільки так можна досягнути максимально якісного сортування упаковки. Після детального сортування упаковка, яка підлягає подальшій переробці, відправляється в спеціально облаштовані мийні машини. Очищення пакування від залишків молочної продукції відбувається без застосування хімічних речовин, оскільки всі стоки, отримані в процесі мийки, також відправляються на біогазову станцію. Отримані в процесі сортування матеріали направляються на переробні підприємства в якості вторинної сировини», — зазначає Борис Жигалов.

Він розповідає, що навіть при створенні найефективніших систем деякі матеріали пакування (близько 10% у випадку «Данон»), які поки що не піддаються переробці, будуть передані на утилізацію шляхом високотемпературного спалювання з відновленням енергії. Обраний підхід поводження з харчовими відходами відповідає не тільки корпоративній програмі компанії, а й Національній стратегії поводження з відходами в Україні. Проєкт «Нуль відходів на полігон» є одним із проявів місії компанії «Данон» «Одна планета. Одне здоров’я» та частиною комплексної екологічної стратегії. Остання, в свою чергу, базується на 5-ти основних стовпах — турбота про клімат, екологічне виробництво, скорочення та переробка відходів (як пакування, так і виробництва), стале сільське господарство, екологічна культура співробітників. Всі ці фундаментальні речі конвертуються в чіткі екологічні цілі — скорочення викидів СO2.

https://agronews.ua/news/v-ukraini-zapustyly-vyrobnytstvo-biohazu-z-vidkhodiv-molochnoi-promyslovosti/

Ключові слова: біо енергетика

Зеленський розповів про кліматичні цілі України

Довгостроковою ціллю України є досягнення вуглецевої нейтральності. Про це Президент України Володимир Зеленський заявив на Міжнародному саміті кліматичних амбіцій, який відбувся в онлайн-форматі, передає УНН з посиланням на пресслужбу ОПУ.

Повідомляється, що у своєму відеозверненні Зеленський розповів, що цьогоріч Україна особливо гостро відчула негативний вплив від зміни клімату: у низці регіонів тривала посуха знищила врожай, на сході країни сталися масштабні лісові пожежі, а на заході — руйнівні паводки.

“Кожен мешканець планети вже відчуває подих глобального потепління та зазнає втрат через пасивне ставлення до кліматичної політики”, — наголосив Президент.

За його словами, Україна послідовно дотримується взятих на себе зобов’язань щодо ефективної імплементації Цілей сталого розвитку — 2030 та міжнародних кліматичних угод.

“Готуючись до Конференції сторін Паризької угоди у Глазго, ми опрацьовуємо другий національно визначений внесок. На цій основі ми розглядаємо ціль з викидів парникових газів у 2030 році в усіх секторах економіки України в діапазоні від 36% до 42% у порівнянні з 1990 роком, тобто скорочення на 58-64%”, — повідомив Зеленський.

Крім нових зобов’язань за Паризькою угодою, Україна також працює над удосконаленням механізмів державної фінансової підтримки кліматичної політики, зазначив Глава держави.

“Україна також прагне узгоджувати свою кліматичну політику та законодавство із Європейським зеленим курсом. Ми активізуємо співпрацю з ЄС у сферах енергоефективності, розвитку водневої енергетики та відновлюваних джерел енергії, справедливої трансформації вугільного сектору та розбудови національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів”, — сказав Президент.

“Довгостроковою ціллю України є досягнення вуглецевої нейтральності. Докладатимемо зусилля, аби максимально скоротити час досягнення цієї цілі”, — додав він.

Також, за словами Зеленського, триває процес перегляду Енергетичної стратегії України, що передбачає розвиток відновлюваної енергетики, поступову заміну викопних видів палива, зокрема вугілля.

“Ми розпочали підготовку рамкової стратегії адаптації до зміни клімату України до 2030 року. Документ координуватиме роботу різних органів влади на національному й місцевому рівнях. Україна є й залишатиметься одним з активних і відповідальних учасників глобального процесу боротьби зі зміною клімату й захисту довкілля”, — наголосив Зеленський.

Зазначається, що цього року в заході взяли участь понад 70 глав держав та урядів, які записали короткі відеозвернення з викладенням “нових та амбіційних” зобов’язань своїх держав за Паризькою кліматичною угодою.

Так, Міжнародний саміт кліматичних амбіцій (Climate Ambition Summit) — 2020 присвячений п’ятій річниці Паризької кліматичної угоди (2015) та підготовці до наступної кліматичної Конференції ООН зі зміни клімату (СОР26), яка відбудеться у Глазго (Велика Британія) у листопаді 2021 року.

https://mylvov.net/politics/zelenskij-rozpoviv-pro-klimatichni-cili-ukra%D1%97ni/