Українська альтернативна енергетика: 11-17.03.2019

Агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (МХП) добудував першу чергу біогазового комплексу потужністю 12 МВт на Ладижинській птахофабриці (Вінницька обл.) Та в березні станція почне генерувати е / е з біогазу, передає енергореформи.

Про це повідомив директор MHP Eko Energy Іван Тракслер на Українському енергетичному форумі в четвер, зазначивши, що вийти на повну потужність першої черги планується до кінця року.

Біогаз на Ладижинській птахофабриці виробляється з курячого посліду, крім енергоресурсів в процесі спалювання отримують органічні добрива.

Інвестиції в першу чергу комплексу склали близько $ 20 млн. У майбутньому потужність електростанції планується наростити до 20 МВт.

В кінці 2014 року «Миронівський хлібопродукт» побудував першу біогазову станцію на птахофабриці «Оріль-Лідер» в Дніпропетровській області. Її потужність склала 5 МВт / год (еквівалентно електропостачання для 15 000 квартир і тепловому забезпеченню 1 500 квартир).

Це перша в Європі біогазова станція з показником такої потужності і рівня технологій, яка працює на курячому посліді і відходах комплексу з переробки курок-бройлерів.

«Миронівський хлібопродукт» є найбільшим виробником курятини в Україні. Займається також виробництвом зернових, соняшникової олії, продуктів м’ясопереробки.

Засновником і мажоритарним акціонером МХП є український бізнесмен Юрій Косюк.

За даними Держенергоефективності, в Україні на кінець 2018 року працювало 13 біогазових установок в сільському господарстві потужністю 28 МВт.

http://reform.energy/news/mkhp-dostroil-na-ladyzhinskoy-ptitsefabrike-1-yu-ochered-biogazovoy-ustanovki-na-12-mvt-10709

Що прийде на зміну атомній енергетиці?

Голова Наглядової ради енергетичної компанії «Tokmak Solar Energy» Олександр Рєпкін розповів про нові технології в секторі відновлюваної енергетики та перспективи розвитку водню в Україні.

Пане Олександр, які на ваш погляд основні виклики в галузі енергетики в Україні?

Україна на порозі енергетичної революції. Старі енергетичні потужності дуже скоро прийдеться виводити з експлуатації, а нові відновлювальні— ще недостатньо розвинуті. На жаль, атомна та вугільна генерації досі є основою нашої енергосистема. Сьогодні більше 53% загальної кількості електроенергії генерується атомними станціями. Проте, ми не зможемо вічно використовувати ці електростанції. І поки не стало надто пізно – влада повинна наважитися на рішучий крок та розробити чітку стратегію, яким чином заміщувати всі ці потужності, у зв’язку із закінченням термінів їх використання. А для цього необхідно прийняти ряд стратегічних рішень на державному рівні.

Ви маєте на увазі перехід на відновлювані джерела енергії?

Так, але мова йде не лише про звичні джерела відновлюваної енергетики сонце, вітер, вода та біомаса. Не зважаючи на те, що це сектор зростає в Україні в останні роки доволі швидко – цих темпів все рівно недостатньо. У 2018 році в країні було введено в експлуатацію 742 мегават нових об’єктів. Зокрема, сонячні електростанції склали 645 мегават. Для виконання зобов’язань перед європейськими партнерами, частка всіх відновлювальних джерел енергії повинна складати не 2,72 %, а 10%! І це можливо виконати лише перейшовши на технології використання водню.

Які проблеми зможе вирішити використання водню?

Є дві загальні функції, в яких зараз розвиваються та інтегруються водневі технології. Перша — це можливість акумулювання енергії, отриманої завдяки відновлювальним джерелам, та її використання в потрібний для нас час. Водневі технології дозволяють робити це завдяки терміну зберігання. З огляду на те, що в країні дуже бракує акумулюючих потужностей для балансування все нових та нових станцій на відновлюваних джералах енергії – водень може стати чудовим рішенням.

І друге, ці технології можна застосовувати у всіх найважливіших галузях — транспорт та житлово-комунальне господарство».

А чи є вже реалізовані водневі проекти в Україні?

На жаль, таких проектів ще немає, проте до кінця 2019 року ми можемо вже побачити перші з них. У Європі, для прикладу, було реалізовано 227 таких проектів у 2018 році на суму 844 млн доларів. Тому приєднання до водневої енергетичної галузі стане кроком вперед для України. Це створить доступ до технологій, які зараз активно застосовуються, мають великі перспективи розвитку та інтеграції в країнах Євросоюзу та світу:

Нам потрібно наздоганяти Європу. Зараз є дуже слушна нагода, щоб доєднатися до цих тенденцій та ініціатив, щоб потім не залишитись позаду, а йти на одному рівні з високорозвиненими країнами, які є нашими сусідами. Ще одна ініціатива, яка існує в країнах Європи - виробництво зеленого водню. На сьогодні, також, розрізняють технології. Електрична енергія, що споживається на виробництво водню, може бути отримана, як з відновлювальних джерел енергії, так і від звичайних електростанцій. Найбільшу підтримку та ціну буде мати той водень, який виготовляють відновлювальними джерелами. В деяких країнах вже прийняті концепції до 2050 року, коли вони мають повністю відмовитись від споживання традиційних енергоресурсів, через які є викиди СО2.

Окремо зараз в Європі існує ініціатива, пов’язана з розвитком інфраструктури та розвитком транспорту. Мова про водневі заправні станції, створені спеціально для автомобілів, які працюють на водні. У Німеччині вже працює 65 таких станцій, в цьому році планують збудувати ще 65. Всі країни Європи визначили маршрути, де будуть встановлені такі станції. 89 регіонів з 22 європейських країн, які активно впроваджують водневі технології, приєднались до цієї ініціативи. Україна має шанс теж взяти участь в новітньому процесі розвитку енергетики Європи.

Нагадаємо, що Українська Воднева Рада — перша воднева енергетична асоціація провідних енергетичних, промислових та публічних компаній України. Організатор одного з найбільших водневих форумів в Європі (Міжнародний енергетичний форум “Вітер та Водень”), який підтримали 16 країн світу. Асоційований член європейської організації Hydrogen Europe. Українська Воднева Рада — перша організація в структурі Європейської комісії, від країни, що не входить до складу Євросоюзу.

https://ecotown.com.ua/news/SHCHo-pryyde-na-zaminu-atomniy-enerhetytsi-/

Юзефо-Миколаївська біогазова компанія у травні запустить біогазову станцію потужністю 3 МВт, що працюватиме на жомі цукрових буряків.

Інвестиції в неї складуть близько 7,5 млн євро, повідомив на Міжнародному конгресі Sugar World-2019 Євген Лукашевич, керівник компанії UTC, що є генеральним підрядником проекту.

За його словами, станція працюватиме на цукровому жомі, виробленому цукровим заводом Юзефо-Миколаївської агропромислової компанії. У мабутньому планується збудувати ще одну чергу біогазової станції, звільшивши її потужності до 5 МВт.

Євген Лукашевич зауважив, що термін окупності проекту становить 2 роки. Виробничі витрати на станцію складатимуть близько 1,2 млн євро/рік, а дохід від реалізації електроенергії – 5 млн євро/рік.

http://www.agrotimes.net/predpriyatiya/yuzefo-mikolayivska-biogazova-kompaniya-vklade-7-5-mln-evro-u-stanciyu-na-buryakovomu-zhomi-

Партнерство України та Австрії у «чистій» енергетиці, а також – можливості для спільних інвестиційних проектів, обговорили учасники Австрійсько-українського дня з відновлюваної енергетики в Києві.

Представників двох країн привітала особисто Посол Австрії в Україні Герміне Поппеллер.

У свою чергу, радник Голови Держенергоефективності Костянтин Гура презентував діючі та заплановані законодавчі стимули для інвесторів і акцентував увагу на швидких темпах розвитку «зеленої» енергетики.

«За останні 4 роки в українські «зелені» проекти інвестовано понад 1,7 млрд євро. Це говорить міжнародним партнерам про привабливість ринку та перспективи інвестування», - зауважив К. Гура.

Закликаючи представників австрійського бізнесу вкладати кошти у «зелені» проекти в Україні, К. Гура звернув особливу увагу на важливість для громад проектів із генерації енергії з біомаси, біогазу, сміття.

Захід, дійсно, став епіцентром тих австрійських компаній, які працюють у відновлюваній енергетиці («Aquaconsult Anlagenbau GmbH», «Austroflex Rohr-Isoliersysteme GmbH», «GREENoneTEC Solarindustrie GmbH», «Greenride GmbH», «HERZ Energietechnik GmbH» тощо).

Окрім цього, К.Гура також розповів про плани Держенергоефективності посилити співпрацю із профільними австрійськими відомствами.

«За даними Євростату, Австрія знаходиться у ТОП-5 країн-лідерів ЄС за часткою «зеленої» енергії у кінцевому енергоспоживанні. Вона становить більше 32%. Більше того, лише уявіть: в Австрії понад 72% електроенергії виробляється саме з відновлюваних джерел. Тому Україна, яка має і ресурси, і сприятливі стимули для інвесторів, зацікавлена переймати досвід Австрії у регулюванні цієї сфери та реалізовувати нові проекти за участю австрійських технологій та інвестицій», - повідомив К. Гура.

Як пояснив К. Гура, цьогоріч в рамках Проекту Twinning планується тісна співпраця та обмін досвідом із австрійськими колегами, зокрема:

- Державним регулятором ринку електроенергії та газу в Австрії «E-Control»;

- Австрійським енергетичним агентством;

- Австрійським агентством з питань навколишнього середовища;

- Федеральним міністерством з питань сталого розвитку та туризму Австрії.

http://saee.gov.ua/uk/news/2817

Іллінецька ОТГ, яка одна з перших з області почала сортувати і заробляти на смітті, а нині активно пропагує еко-тему, планує цього року розпочати будівництво сонячної електростанції для використання у власних цілях. Планова потужність нової СЕС складатиме 510 КВт. Орієнтовно її обслуговуватимуть четверо працівників. Проектуванням і будівництвом займатиметься приватний підприємець – виходець з громади. Як повідомив перший заступник голови Іллінецької міської ОТГ Олег Дмитрик, організаційно-підготовчий етап реалізації проекту розпочався. Виробнича експлуатація об’єкту розпочнеться у 2020 році.

«Після створення бюджет громади збільшився в чотири з половиною рази. Більшу частину нових надходжень складають податок на доходи фізичних осіб, земельний та єдиний податок. Разом з тим зросли і видатки бюджету – в першу чергу на освіту, медицину, житлово-комунальне господарство та соціально-економічний розвиток. Але це не завадило нам відкрити комунальне підприємство, яке займається благоустроєм, та сміттєсортувальний комплекс, що обслуговує не лише нашу громаду, але й сусідні. Тому коли постало витання зведення сонячної електростанці, ми його підтримали, бо зелені проекти – це одна із «фішок» нашої громади, а підтримка створення підприємства відновлювальної енергетики є продовженням обраної стратегії розвитку Іллінецької ОТГ. Рішення про розроблення детального плану території земельної ділянки площею 2 га на території Красненьківського старостинського округу для розміщення сонячної електростанції сесія ухвалила ще на початку лютого».

Тим часом за повідомленням Вінницької ОДА цього року на Вінниччині збудують 22 сонячних електростанції сумарною потужністю до 100 МВт. Загалом на Вінниччині станом на 1 січня 2019 року працювали 38 сонячних електростанцій, сумарна встановлена потужність яких становить 121 МВт.

https://day.kyiv.ua/uk/news/280219-na-vinnychchyni-zelena-gromada-pobuduye-vlasnu-sonyachnu-elektrostanciyu

В січні-лютому 2019р альтернативна генерація (ВЕС, СЕС, малі ГЕС, біомаса і біогаз) збільшила в порівнянні з аналогічним періодом 2018р виробництво електричної енергії на 31,5% до 465,62 млн кВт-год.

Про це свідчать дані філії «Гарантований покупець» ДП «Енергоринок».

Згідно даних, в січні було вироблено 214,5 млн кВт-год, в лютому – 251,12 млн кВт-год.

Крім цього зазначено, що за вказаний період 56,3%, або 262,1 млн кВт-год електроенергії виробили ВЕС, 24,1% (112,4 млн кВт-год) - СЕС, 10% (46,8 млн кВт-год) - малі ГЕС, 6% - біогаз і 3,6% - біомаса.

Як повідомляв ExPro, електростанції України в 2018р у порівнянні із 2017р збільшили виробництво електричної енергії на 2,5% - до 159,35 млрд кВт-год. Зокрема, за звітний період, з альтернативних джерел (ВЕС, СЕС, біомаса) становило 2,6 млрд кВт-год (+38,8%).

https://expro.com.ua/novini/v-schn-lyutomu-alternativna-generacya-zblshila-virobnictvo-elektroenerg-na-315-do-4656-mln-kvt-god

ДП «Бердянський морський торговельний порт» в 2019 році виконає перевантаження 63 комплектів вітрогенераторів для спорудження Приморської, Запорізької та Мелітопольської вітроелектростанцій (ВЕС). Про це повідомила прес-служба госстівідора.

«У цьому році компанія «ДТЕК» запускає реалізацію другої черги Приморської ВЕС. 26 комплектів вітроенергетичного обладнання будуть поставлятися через Бердянський порт. Очікується, що перше судно з вітрогенераторами зайде в порт вже в кінці березня. Крім того, в 2019 році починається реалізація проекту з будівництва Запорізької ВЕС-1. В рамках першої черги очікується поставка 27 комплектів вітрогенераторів. Перше судно очікується у вересні поточного року», - йдеться в повідомленні.

Прес-служба проінформувала також про завершення переговорів з китайською фірмою China Machinery Engineering Corporation (СМЕС), яка прийняла рішення про постачання через Бердянський порт 10 комплектів вітроенергетичних установок для Мелітопольської ВЕС.

Крім того, на сьогоднішній день тривають переговори щодо залучення ще однієї партії вітроенергетичного обладнання виробництва компанії Vestas для будівництва Орловської ВЕС потужністю 100 МВт, яку будує ДТЕК.

У травні 2018 року госстівідор БМТП привернув вантажопотік обладнання будується Приморської вітрової електростанції (ВЕС, Запорізька область) енергохолдингу ДТЕК. У січні 2019 року підприємство завершило перевантаження 26 комплектів вітрогенераторів першої черги ВЕС.

У листопаді 2018 року Бердянський порт відвідав представник China Machinery Engineering Corporation, яка розглядає можливість перевалки комплектів вітрогенераторів через порт. Китайська компанія планує реалізувати проект будівництва Мелітопольської ВЕС, початок якого запланровано на другий квартал 2019 року. Зараз компанія веде будівництво ВЕС в Нікополі.

Бердянський порт став четвертим в Україні, який здійснює перевантаження устаткування ВЕС. Раніше її здійснювали Маріупольський порт, порти «Ольвія» і «Чорноморськ».

ДП «БМТП» оперує причалами №№1-5 і 7-9 Бердянського морського порту.

Бердянський морський порт розташований в північно-східній частині Бердянської затоки. Включає зовнішній рейд, внутрішній рейд (гавань Бердянськ) і підхідний канал довжиною 20 кілометрів, шириною - 90 метрів, глибиною - 8,55 метра і прохідний осадкою - 7,9 метра. Кількість вантажних причалів - 11, довжина вантажного причального фронту - 1798 метрів. Крім ДП «БМТП», в порту працюють портові оператори ТОВ «Нова Хортиця», ТОВ «Агро-клас», ТОВ «Аскет-шиппінг» і ПрАТ «Бердянський завод підйомно-транспортного устаткування».

Бердянський морпорт в 2018 році скоротив вантажообіг в порівнянні з 2017 роком на 24,4% - до 1,812 млн т. Питома вага порту в вантажообігу морських портів України склав 1,3% проти 1,8% в 2017 році.

https://ports.com.ua/news/gosstividor-bmtp-v-2019-godu-peregruzit-63-komplekta-vetrogeneratorov

На базі діючої ТГО «Кленова» планують побудувати біоТЕЦ, яка буде використовувати як джерело енергії не газ, а біомасу. Про це стало відомо в матеріалах, представлених Президенту в рамках «напрямків перспективного розвитку Одеси».

Виходячи з думки тепловиків, цей проект є перспективним в умовах зростання цін на газ і вугілля, які потім позначаються на тарифах споживача.

Для реалізації проекту планується задіяти міський бюджет і Державний фонд регіонального розвитку. На кінець 2018 року вартість проекту склала 171 млн гривень.

Згідно з планом перша біоТЕЦ увійде в експлуатацію протягом двох з половиною років.

http://odessamedia.net/news/v-odesse-sobirayutsya-postroit-biotec/