Альтернативна енергетика в світі: 04-10.02.2019

Будівництво 3-го і 4-го енергоблоків Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС) було заморожене ще з радянських часів. Тепер цей грандіозний за ресурсами та витратами проект знову збираються реанімувати. Його кошторис становить близько 70 мільярдів гривень, а в технічному завданні вже виписаний тип реактора конкретного виробника – Skoda JS. Хоча компанія зареєстрована у Чехії, але має російське коріння – вона підконтрольна підсанкційному російському «Газпромбанку», інформує Радіо Свобода. Цей банк, яким співволодіє російська енергетична корпфорація «Газпром», перебуває під санкціями не лише в Україні, але й у Сполучених Штатах Америки та Євросоюзі.

Skoda JS також фігурує у кримінальній справі НАБУ щодо екс-депутата Миколи Мартиненка – як компанія, за домовленостями з якою, за версією слідства, він виводив державні гроші з України на свою панамську фірму.

Будівництво третього та четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС почалося у 1985-86 роках. Та через вибух у Чорнобилі його припинили – після запровадження мораторію на будівництво атомних станцій. Мораторій зняли ще в 1993 році. Але рішення добудувати ці два енергоблоки Кабмін ухвалив набагато пізніше – лише в середині двотисячних. У 2008 році відбувся конкурс із відбору типу реакторної установки для Хмельницької АЕС. Тоді участь у ньому взяли американська Westinghouse, яка згодом відмовилась від участі в конкурсі, південнокорейська KEPCO та російська «Атомстройекспорт». Зрештою перемогли саме росіяни.

Заступник гендиректора з капітального будівництва Хмельницької АЕС Олег Рахлінський пояснює перемогу російського підрядника питаннями економії:

«У цих міжнародних торгах ми прописали, що мають бути максимально використані виконані будівельні конструкції. Для чого це було потрібно? Це набагато зекономить вартість цього будівництва. Воно буде значно дешевшим, ніж будувати з нуля. Крім того, багато обладнання було поставлено, його ж теж потрібно було використати».

А ось медіа-директор асоціації «Український ядерний форум» Ольга Кошарна, яка багато років досліджує тему будівництва енергоблоків, критикувала вибір російського партнера на конкурсі в 2008 році.

«Проект цей радянський, звісно. І реактори, які там за нинішньої готовності будівельних конструкцій третього блоку – десь 75% – і частини завезеного обладнання, логічно було б, щоб вони добудовували», – зазначає вона.

Кошарна додає, що альтернативи не було, адже умови тоді були прописані під росіян. Повноцінного тендеру не було, лише виписані критерії конкурсу. Але навіть після обрання типу реакторної установки роботи так і не почалися. Ольга Кошарна вважає – через дії російської сторони, яка не виконала своїх початкових обіцянок. Україна розірвала договір з російською компанією у 2015 році – вже за умов анексії Криму та військової агресії Росії на Сході.

У держкомпанії «Енергоатом», яка є оператором атомної станції, вирішили шукати нових партнерів. Але ці зміни відбулися вже без відкритого конкурсу та без тендеру – на основі переговорів із потенційними постачальниками. А в оновленому техніко-економічному обґрунтуванні тепер вказано, що реакторні установки може поставити чеська Skoda JS. На самій АЕС пояснюють, що основний мотив такого рішення – це нижча вартість проекту в порівнянні з іншими виробниками.

«Два блоки коштують 3 мільярди, ну, трохи більше 3 мільярдів доларів, – розповідає заступник гендиректора з капітального будівництва Олег Рахлінський. – А якщо брати, наприклад, корейські, чи китайські, чи Areva, Westinghouse, то в них мінімальна ціна одного блоку – це 4 мільярди доларів».

В «Енергоатомі» вважають, що здешевити проект зможе використання українських складових при будівництві енергоблоків. Але їх будівництво буває значно витратнішим, ніж планові показники – як приклад екологи наводять світовий досвід.

«Французька компанія Areva, яка будувала багато реакторів, має досвід, вони взялися побудувати реактор у Фінляндії, і тоді йшлося про вартість десь у 3 мільярди євро, – розповідає заступник директора громадської організації «Екодія» Олексій Пасюк. – І вони мали його закінчити до 2010 року. Зараз 2019-й, реактор ще не добудований, і він коштує вже близько 10 мільярдів доларів».

А ось щодо чеської Skoda JS Олексій Пасюк має певні застереження, адже компанія будувала реактори ще за радянських часів.

Skoda JS – це чеська компанія, яка працює в сфері атомної енергетики десятки років. Однак її власником виявилась OMZ B.V., зареєстрована у Нідерландах. Вона входить до холдингу «Об’єднані машинобудівні заводи», що підпорядковується «Газпромбанку». Більшість його акцій належать «Газпрому» та пов’язаним із ним структурам. Проти «Газпромбанку» в Україні введено санкції, однак Skoda JS – із тієї ж групи підприємств – до українського санкційного списку не входить. Натомість на Skoda JS накладені санкції в США.

Добудова енергоблоків Хмельницької АЕС – це справа щонайменше семи років та десятків мільярдів гривень. Але проект може і далі відкладатися, і одна з причин – це відсутність фінансування. Один із можливих варіантів для вирішення питання фінансування – отримання кредиту в Євросоюзі в обмін на експорт електроенергії з 2-го енергоблоку Хмельницької станції. Іншим варіантом може бути отримання кредиту в Китаї – але за умови участі китайських підрядників у проекті. В «Енергоатомі» дійсно розглядають співпрацю з Китаєм – зокрема, з Китайською національною ядерною корпорацією. І не виключають, що у спорудженні четвертого блоку використають саме китайські технології.

У самому «Енергоатомі» не виключають, що установку для третього енергоблоку Хмельницької АЕС поставлятиме не Skoda JS, а інший виробник – якщо він викупить у Skoda JS документацію на реакторну установку. А постачальника, зрештою, обіцяють обрати публічно, на тендері. Гендиректор «Атомпроектінжинірингу» – відокремленого підрозділу «Енергоатома» – Юрій Шейко вважає, що такий варіант може бути цікавим для іноземних підрядників, наприклад Westinghouse, KEPCO, Mitsubishi. Однак офіційних коментарів щодо зацікавленості у такому проекті компанії поки що не надають. Тому поки що перевагу в постачанні реакторних установок має чеська компанія, яка, ймовірно, причетна до українського корупційного скандалу із колишнім депутатом від «Народного фронту» Миколою Мартиненком. Та головне – ця компанія входить до сфери впливу російського підсанкційного холдингу.

https://ecotown.com.ua/news/Rosiyska-kompaniya-dobuduye-KHmelnytsku-AES-za-70-mlrd-hrn/

В Німеччині визначено остаточні терміни згортання вугільної енергетики, закриття всіх ТЕС та вугільних кар’єрів. «Спеціальна комісія з розвитку, структурних змін та зайнятості», також відома як «Вугільна комісія», 26 січня офіційно рекомендувала уряду повністю відмовитися від використання вугілля в енергетиці до 2038 року.

Після більше ніж 6 місяців напруженої роботи “Вугільна комісія” опублікувала свій підсумковий звіт, у якому визначено перелік заходів, необхідних для відмови від викопного палива на користь відновлюваних джерел енергії та завершення процесу справедливої трансформації шахтарських регіонів. Серед них:

• Закриття 12,5 ГВт потужностей вугільної електрогенерації (великих спалювальних установок) до 2022 року та більш ніж 25 ГВт до 2030 року;

• Повна заборона на будівництво та введення в експлуатацію нових вугільних ТЕС/ТЕЦ;

• Цільове виділення 40 млрд. євро вугільним регіонам протягом наступних 20 років;

• Компенсація індустріальному та приватному сектору в розмірі 2 млрд. євро щорічно;

• Компенсація власникам вугільних ТЕС/ТЕЦ починаючи з 2020 року.

У 2026, 2029 та 2032 роках кінцева дата припинення видобутку бурого вугілля та закриття вугільних електростанцій може бути переглянута та вибрана раніше 2038 року.

Комісія в своєму підсумковому звіті також рекомендувала зберегти недоторканим Гамбахський ліс, який знаходився під загрозою повного знищення через плани розширення буровугільного кар’єру компанії RWE та продовження термінів експлуатації однієї з найбрудніших у Німеччині вугільних електростанцій. В жовтні 2018 року понад 50 тисяч людей вийшло на акцію протесту, вимагаючи збереження лісу та відмови від бурого вугілля.

Фінальне рішення комісії було розкритиковано німецькими та міжнародними громадськими організаціями, які вважають, що 2038 рік - це пізно і такі терміни унеможливлюють виконання Німеччиною цілей Паризької угоди, а саме утримання глобального потепління на рівні 1,5°С.

Поряд з цим, українські еко-активісти відзначають, що робота та висновки німецької комісії це важливий сигнал та позитивний приклад для України. Зважаючи на плани КМУ ліквідувати збиткові вугледобувні підприємства до 2025 року та на відсутність програм соціально-економічної реконверсії вугільних територій, аналогічні проблеми все більш гостро постають перед Україною.

«По-перше, це приклад успішного залучення до переговорів та налагодження діалогу між представниками всіх зацікавлених сторін. Насамперед з регіонів, які зазнають найбільших економічних збитків від енергетичного переходу. По-друге, для успішного проведення Справедливої трансформації надзвичайно важливо мати чіткий графік дій з конкретними датами. Адже, чим раніше регіони почнуть готуватися до незворотних змін, тим з меншими негативними соціальними наслідками вони пройдуть у майбутньому”, - відзначив експерт ГО «Екодія» Костянтин Криницький.

“Спеціальна комісія зі зростання, структурних економічних змін і зайнятості” - це особливий консультативний орган, створений урядом Німеччини для напрацювання та узгодження плану згортання вугільної галузі, у який входять представники 8 міністерств, 6 федеральних земель, 3 депутати парламенту та 24 представники від бізнесу, науки та громадських організацій.

https://ecotown.com.ua/news/Do-2038-roku-Nimechchyna-povnistyu-vidmovytsya-vid-vuhillya/

Діючу законодавчу базу та інвестиційно-сприятливе поле для «зелених» інвестицій в Україні презентував Голова Держенергоефективності Сергій Савчук китайському бізнесу на II Українсько-китайському форумі економічного співробітництва, організованому ТПП України (https://www.ucci.org.ua) та Китайською асоціацією з розвитку підприємництва за кордоном (http://www.ciodpa.org.cn).

На відкритті Форуму перший Президент України, почесний президент товариства «Україна – Китай» Леонід Кравчук запевнив у важливості та взаємній вигоді партнерства двох країн і наголосив, що Україна як ніколи потребує потужного економічного розвитку та інвестицій, а Китай – надійний партнер у цьому питанні.

Зі свого боку ,Сергій Савчук повідомив, що Україна вже започаткувала з Китаєм тісну співпрацю у сфері енергоефективності та «зеленій» енергетиці. Відповідний Меморандум підписано між Держенергоефективності та Національною енергетичною адміністрацією КНР (http://www.nea.gov.cn) у грудні 2017 р. за участю Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва.

На виконання Меморандуму вже проведено низку переговорів із профільними китайськими відомствами.

Також, спільно із китайськими компаніями ініційовано створення спільної Робочої групи з відновлюваної енергетики. У рамках Робочої групи вже опрацьовуються питання обміну досвідом щодо стимулювання впровадження «зелених» проектів, а також можливостей розробки та реалізації спільного пілотного проекту з виробництва біогазу.

Крім цього, Китай, як один із провідних гравців світу у «зеленій» енергетиці, бере активну участь у встановленні нових потужностей відновлюваної енергетики в Україні. Зокрема, нещодавно підписано угоду між компаніями «ДТЕК» (https://dtek.com) та «China Machinery Engineering Company» (СМЕС, http://www.cmec.com) щодо будівництва СЕС потужністю 200 МВт поблизу м. Нікополь (Дніпропетровщина).

Водночас, С.Савчук закликав бізнес-спільноту розширювати партнерство та активно вивчати перспективи впровадження проектів у сфері енергоефективності, «чистій» енергетиці, а також у переробці сміття, зважаючи на такі важливі фактори:

• стрімко розвивається ринок ЕСКО-послуг, що викликає попит на енергоефективні матеріали та обладнання для утеплення бюджетних установ;

• збільшуються потужності біогазових установок, що також є сигналом про перспективи цієї галузі;

• щорічно на сміттєзвалища вивозиться понад 10 млн тонн сміття, що може бути цінним ресурсом для виробництва енергії та встановлення нових генеруючих потужностей;

• на Інтерактивній карті UAMAP (https://www.uamap.org.ua) опубліковано майже 100 потенційних проектів, які потребують інвестицій на суму 3,4 млрд євро.

http://saee.gov.ua/uk/news/2388

Інвестиції норвезької Scatec Solar в будівництво сонячної електростанції (СЕС) потужністю 150 МВт в Миколаївській області складуть EUR180 млн.

Рамкові угоди щодо участі норвезьких девелоперів в будівництві сонячних і вітряних електростанцій в Україні було підписано в ході Українсько-норвезького бізнес-форуму в Осло в понеділок.

Scatec Solar в ході форуму підписала з української SM Invest & Construction угоду про придбання відповідного проекту.

Нідерландської SM Invest & Construction B.V., якою володіє українець Роман Соцький, належить ТОВ «Прогресова Солар Б.В.» і ряд інших компаній в Миколаївській області. Р.Соцкій і Олег Мозговий підписали меморандум від імені української сторони.

Раніше повідомлялося, що в липні 2018 року Scatec Solar підписала угоду з Rengy Development (Київ) про спільне будівництво СЕС в Миколаївській області потужністю 47 МВт за EUR52 млн. Норвежцям належить в ньому 51%. Проект на 70% (EUR36 млн) фінансують в рівних частках Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) і Чорноморський банк торгівлі та розвитку (ЧБТР). Будівництво почалося в кінці 2018 року і має завершитися до кінця поточного року.

Scatec Solar на початку 2019 року почала діяти також до будівництва СЕС «Кам’янка» в Черкаській області потужністю 30 МВт. Вартість проекту, завершення якого заплановане на четвертий квартал нинішнього року, - EUR35 млн, з них EUR24,5 млн виділив ЄБРР.

В оприлюдненому 25 січня звіті Scatec Solar за четвертий квартал 2018 року зазначається, що в стадії будівництва в Україні у компанії знаходиться СЕС потужністю 77 МВт (з них 47 МВт - з Rengy, 30 МВт - «Кам’янка»), планується ще 174 МВт. Таким чином, загальний портфель проектів Scatec Solar становить 251 МВт вартістю EUR193 млн, зазначається в звіті. При цьому рівень прибутковості вже реалізованих українських проектів - 65-70%, що вище середнього по компанії (58%).

У свою чергу, компанія Norsk Solar в ході форуму підписала меморандум про будівництво СЕС в Київській області за EUR9,2 млн з ТОВ «Про-Енерджі», яким володіють Руслан Делідон і Дмитро Осипов.

Norsk Solar, що належить норвежцю Хелвіг Ларсу Хелге, вже володіє в Україні 70% ТОВ «Семиполки-Солар», інші 30% належать ТОВ «Про-Енерджі».

В ході форуму також було підписано меморандум про участь норвезької NBT в установці 742 МВт ВЕС в Якимівському районі Запорізької області (у 2017 році ТОВ «Азовінвестпром» почав розробляти проект спорудження ВЕС на території Радіоновська і Володимирського сільрад). Проект розрахований до 2022 року і оцінений в EUR1 млрд. З української сторони документ підписали власники венчурного інвестиційного Фонду фінансових стратегій Андрій Жовнер і Юрій Кизилов.

Напередодні, під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі, NBT підписала з Total-Eren ( «дочка» французького енергетичного гіганта Total) і ЄБРР угоду за проектом вітрової енергетики «Сиваш» на 250 МВт. Обсяг інвестицій в проект складає EUR370 млн, з яких 150 млн надасть ЄБРР,

https://interfax.com.ua/news/economic/562009.html

Тендер на будівництво нових блоків АЕС в Чехії може бути оголошений не раніше 2020 року, оскільки ще не вирішено питання з тим, у який спосіб буде фінансуватися це будівництво, повідомила в неділю глава Мінпромторгу республіки березня Новакова.

Уже тривалий час в Чехії йдуть дебати про будівництво одного або двох нових енергоблоків на АЕС «Дуковани» або по одному блоку на кожній з двох наявних АЕС - «Дуковани» і «Темелін». Прем’єр Андрій Бабіш обіцяв, що до кінця 2018 року уряд республіки прийме рішення про способи фінансування будівництва і оголосить тендер, для участі в якому вже подали заявки шість претендентів: російський «Росатом», французька EDF, південнокорейська KHNP, китайська China General Nuclear Power, американська Westinghouse і спільний проект французької Arevа і японської Mitsubishi Atmea. Але потім прем’єр переніс ухвалення цього рішення на 2019 рік.

«Що стосується термінів оголошення тендеру на будівництво енергоблоків, то на це впливає і спосіб фінансування, і подальші переговори на цю тему в Брюсселі. Можна припустити, що на все це піде нинішній рік, і про тендер буде оголошено не раніше 2020 року», - сказала глава Мінпромторгу, виступаючи по Чеському ТВ.

За словами Новакової, існують, принаймні, чотири можливих варіанти фінансування майбутнього будівництва нових блоків АЕС. Уряд зараз схиляється до того, щоб це взяла на себе Напівдержавна КОМПАНИІЯ CEZ (Чеські енергетичні заводи) при якійсь формі держпідтримки. «Це той варіант, над яким ми будемо працювати», - сказала міністр.

У свою чергу, директор АЕС «Дуковани» Мілош Штепановскій в середу повідомив журналістам, що компанія CEZ в даний час перевіряє можливість продовження експлуатації цієї станції приблизно до 2045 року. Це викликано тим, що затримки з оголошенням тендеру на будівництво нових блоків вже не дозволяють вкластися в намічені раніше терміни їх введення до 2035 року, коли АЕС «Дуковани» виповниться 50 років.

«Ми аналізуємо, що це (продовження експлуатації) буде для нас означати, оскільки спочатку проект був розрахований на 50 років», - сказав Штепановскій, додавши, що ясність в цьому питанні могла б з’явитися до кінця цього року.

Перші блоки АЕС «Дуковани» були запущені в 1985 році, станція розташована на південному сході Чехії і має чотири енергоблоки загальною потужністю 2040 МВт. Як і АЕС «Темелін», розташована на південному заході країни, вона виробляє п’яту частину всієї електроенергії в республіці. Паливо для обох станцій постачає держкорпорація «Росатом».

https://news.rambler.ru/other/41663020-tender-na-postroyku-novyh-blokov-aes-v-chehii-budet-obyavlen-ne-ranee-2020-g-minpromtorg/?updated

Європейський Союз офіційно делегував свого представника до Наглядової ради Фонду енергоефективності. Це Лаура Гарбенцьют, яка має значний досвід роботи в сфері аудиту, зокрема працювала в авторитетній міжнародній компанії PricewaterhouseCoopers. Наглядова рада Фонду енергоефективності повноцінно сформована.

Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр-Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко за результатами засідання Координаційної ради донорів Фонду енергоефективності та Мультидонорського трастового фонду, спеціально створеного ЄС та Урядом Німеччини для підтримки реформи енергоефективності в Україні.

Нагадаємо, раніше за результатами конкурсу незалежними членами Наглядової ради Фонду енергоефективності вже стали Анджей Райкевич (Польща), який згодом був обраний Головою Наглядової Ради, та Юлія Сабатюк (Україна). Також Уряд призначив двох представників від Кабінету Міністрів України. Це Юрій Гелетій, заступник Міністра фінансів України, який координуватиме роботу з державними коштами і міжнародними фінансовими інституціями, і Наталія Хоцянівська, директор Департаменту економіки систем життєзабезпечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України.

https://www.kmu.gov.ua/ua/news/yevrosoyuz-deleguvav-svogo-predstavnika-do-naglyadovoyi-radi-fondu-energoefektivnosti-mayemo-povnij-sklad-radi-gennadij-zubko